Бібліографи Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького



бет1/13
Дата17.04.2016
өлшемі0.93 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Міністерство культури і мистецтв України

Одеська державна наукова бібліотека

імені М.Горького


Бібліографи

Одеської державної наукової

бібліотеки імені М.Горького

Біобібліографічний довідник


О д е с а

2002

ББК 91.9:78.551.11(4Укр)д я22

УДК 016:929:015(477)-052(035)

Упорядник



Л.М.Бур’ян
Науковий редактор

і автор вступної статті



Г.Д.Зленко
Редактор

І.С.Шелестович
Відповідальна за випуск

О.Ф.Ботушанська

Пропонований увазі читача довідник має на меті розкрити основний бібліографічний доробок Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького шляхом персоналізації його, ознайомлення широкого читача з життєвим шляхом і творчою діяльністю фахівців бібліотеки, яким належить певний внесок у розвиток українського книгоопису. Підготовка довідника провадилася шляхом вивчення бібліотечних планів і звітів, особових справ, каталогів і картотек, матеріалів Державного архіву Одеської області. Всі гасла згруповано в алфавітному порядку; кожне з них складається з біографічної довідки про персоналія, переліку його праць та наявної літератури про нього. Авторство кожного гасла зазначене наприкінці його.

Довідник є цінним джерелом історикам бібліографії в Україні, бібліотечним працівникам, викладачам вищих навчальних закладів, учителям середніх шкіл, студентам, краєзнавцям, усім, кого цікавить становлення і розвиток українського книгоопису.

В доборі бібліографічної частини гасел взяла участь Т.В.Іванова.

Упорядник висловлює подяку В.О.Бачурину, Л.О.Жирновій та Л.В.Шевчук за допомогу у виявленні архівних матеріалів.

© Автори, 2002.

© Л.М.Бур’ян.

Упорядкування, 2002.

© ОДНБ ім. М.Горького, 2002

ЩЕДРИЙ УЖИНОК БІБЛІОГРАФІЧНОЇ НИВИ
Роль Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького у розвитку бібліографічних досліджень загальновідома. Впродовж свого історичного – майже двохсотлітнього – шляху вона збагатила скарбницю українського книгоопису величезною кількістю різноманітних посібників, значне число яких витримало іспит часу і продовжує надійно слугувати науці й читацькому загалові.

Перші бібліографічні починання бібліотеки належать до останньої чверті XIX – початку XX століття. Вони були пов’язані головним чином з реєстром надбаних книг і полегшенням репрезентації їх відвідувачеві. Складені й видані тоді багатотомні каталоги досі являють інтерес, як одне з джерел вивчення духовних потреб південноукраїнського регіону.

Підвалини власне бібліографічної роботи були закладені в 1920 х роках. Цьому рішуче сприяли декілька важливих факторів: колосальне поповнення фонду за рахунок переданого бібліотеці ряду громадських і приватних книгозбірень, надання їй обов’язкового примірника видань, здійснюваних радянським книгодруком, залучення до штату чималого загону висококваліфікованих фахівців з різних галузей знання. Становленням і розгортанням бібліографічних екскурсів бібліотека завдячує, передовсім, філологові Михайлу Алексєєву – майбутньому літературознавцеві зі світовим ім’ям, музикознавцеві Якову Берману, історикові професору Євгену Загоровському, чиє життя урвалося в енкаведистській катівні, книгознавцеві Олександрі Тюнєєвій – першій завідувачці музею книги (тепер – відділ рідкісних видань і рукописів) та кільком іншим працівникам, скажімо, Мойсеєві Виннику та Емануїлові Оксману, чий дослідницький хист також був жорстоко розтоптаний тоталітаризмом.

Після Другої світової війни ще не міцну, але вже чітко окреслену традицію бібліотеки на царині книгоопису було відроджено й усталено шляхом створення спеціалізованого бібліографічного відділу та посилення бібліографічної діяльності галузевих відділів. Можна навіть говорити про створення бібліографічної школи, яка за умов відомих ідеологічних приписів і обмежень намагалася зберегти своє обличчя. Її здобутки були помічені й належно поціновані провідними діячами на царині радянської бібліографії.

Новий етап у діяльності бібліографів бібліотеки відкрився на межі 1960-1970 років. Зосередивши свої зусилля на популяризації літератури природознавчого змісту, вони започаткували серію рекомендаційних посібників “Проблеми. Гіпотези. Відкриття”, а водночас розгорнули роботу над циклом фундаментальних покажчиків, з-поміж яких неперехідне значення мають “Біологія Чорного й Азовського морів”, “Геологічна будова й корисні копалини шельфа Чорного й Азовського морів”, “Антропогенна евтрофікація Чорного моря і її наслідки”, “Виноградарство Молдавії і України” та довгий разок інших. Поруч з цим було продовжено щорічний опис літератури з таких актуальних тем, як “Природа і природні ресурси Північного Причорномор’я”, “Опріснення солоних вод”, “Організація, методи і використання результатів наукового дослідження”.

Сув’язь усіх ланок бібліографічної діяльності бібліотеки, надання їй системності, врахування розмаїтих вимог регіональної науки й культури дали змогу заснувати ряд серій краєзнавчого характеру: “Вчені Одеси”, “Вчені вузів Одеси”, “Літературна Одеса”, “Письменники Одеси”. Невичерпною базою даних про соціально-економічне, науково-культурне і духовне життя краю стали щомісячники й щорічники з циклів “Одещина на сторінках центральної і республіканської преси”, “Пам’ятники історії і культури Одеської області”, “Одеська письменницька організація: Публікації творів; Хроніка творчого життя”. Світ побачили покажчики, присвячені Одеському українському музично-драматичному театрові (нині – імені Василя Василька), народному художникові Михайлу Божію, книзі старої Одеси, Товариству південноросійських художників. Здійснено опис україномовної частини фонду бібліотеки, видаваної в Україні російськомовної періодики, що зберігається тут, книг, які на довгі роки були виключені з читацького обігу й ув’язнені в так званому “спецзбережнику”.

Фахівці бібліотеки взяли діяльну участь у бібліографічному забезпеченні підготовки випущеного двічі (українською і російською мовами) енциклопедичного тому “Одеська область” з серії “Історія міст і сіл Української РСР”, надали допомогу редакційним групам “Української радянської енциклопедії”, “Української літературної енциклопедії” та енциклопедії “Мистецтво України”. Останнім часом вони впорядкували унікальний опис літератури з новітньої історії “Голодомор в Україні 1932-1933 рр.”, який видано під егідою Інституту історії України Національної Академії наук України.

В енциклопедіях, тематичних наукових збірниках, періодичних виданнях бібліотечними працівниками оприлюднено засновані на виявлених у фондах бібліотеки та її архіві розвідки з історії Одеського бібліографічного товариства при Новоросійському університеті (1911-1923) та Українського бібліографічного товариства в Одесі (1924-1931), з життя і діяльності ряду бібліографів причорноморського міста, літопису бібліотечної і книговидавничої справи південноукраїнського регіону. Провадиться опис меморіальних колекцій та книг з подарунковами написами, що є одним із складників фонду бібліотеки; започатковано реєстри українських книговидавництв Одеси, розписи випущених тут журналів.

Помітний вплив на збільшення числа видаваних бібліотекою бібліографічних праць та поліпшення їхнього змісту, зокрема зростання числа й обсягів науково-допоміжних та рекомендаційних посібників, справило створення на початку 1970 х років редакційно-видавничого відділу, залучення до керівництва підготовкою посібників та наукового редагування їх провідних учених Одеси. Висока якість випущених бібліографічних праць не раз відзначалася у пресі; багато які з них увійшли до основних джерельних комплексів української науки.

Плідна робота бібліографів бібліотеки триває в умовах будівництва нової України. Розширюється і збагачується спектр підготовлюваних праць, зміцнюються зв’язки з науковими, освітніми й культурними закладами та організаціями; дедалі ширше й глибше розкриваються багатющі фонди однієї з найстаріших українських книгозбірень. Це – запорука того, що в хроніці бібліографічної діяльності бібліотеки з’являться нові цікаві сторінки.


Г.Д.Зленко,

член комісій бібліографії і книгознавства

Міжнародної асоціації україністів

та Наукового товариства імені Т.Шевченка,

заслужений діяч мистецтв України.

ДО ЧИТАЧА
Публікована тут праця має на меті розкрити внесок бібліографів Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького у розвиток українського книгоопису, показати роль скромних трудівників в українській культурній сфері. Значна частина їхнього доробку не втратила своєї актуальності і практичного використання, а нерідко має неперехідне значення.

Довідник згруповано за алфавітом персоналіїв. Подано короткі біографічні відомості про бібліографа, наведено перелік його праць, відгуки на них, описано статті з історії бібліографії, книго- та бібліотекознавства, зафіксовано літературу про нього.

Наведені в посібнику біографічні й бібліографічні відомості не є вичерпними.

Біографічна довідка містить основні дані про персоналія до його зарахування на роботу в Одеській державній науковій бібліотеці імені М. Горького. Пересування на службі в бібліотеці висвітлено за особовою справою, якщо вона збереглася. Відомості про життя після звільнення з бібліотеки головним чином не наведені.

З бібліографічних праць персоналія описані лише ті, які підготовлені й видані за час роботи в бібліотеці. Вони подані в хронологічному порядку (в рамках певного року за алфавітом). Праці з бібліографо-, бібліотеко- й книгознавства зареєстровані в рамках виявлення їх та актуальності. Публікації на інші теми в основному не подавалися.

У деяких випадках не вдалося встановити точну дату (рік, місяць, число) та місце народження або смерті бібліографа. Звертаємося до тих, хто має такі відомості, з проханням надіслати їх до відділу наукової бібліографії бібліотеки (65026 Одеса-26, вул. Пастера, 13, ОДНБ ім. М.Горького; телефон: 23-21-97). Зацікавлені ми також в одержанні іконографічних (фотознімки) та документальних матеріалів, що стосуються роботи певної особи в бібліотеці.


Алексєєв

Михайло Павлович
24.05(05.06).1896, Київ - 19.09.1981, Ленінград

(тепер - Санкт-Петербург, Російська Федерація)

Літературо- і книгознавець, бібліограф. Доктор філологічних наук з 1937; дійсний член Академії наук СРСР з 1958.

Народився у сім’ї інженера шляхів сполучення; дід - один з творців російської хімічної науки, підтримував близькі стосунки з Д.І.Менделєєвим та О.П.Бородіним. Закінчив приватну гімназію В.П.Науменка, де вчився і приятелював з М.Т.Рильським, та історико-філологічний факультет Київського університету (1918). За студентських літ виступав зі статтями на музичні теми; 1918 видав першу книжку “И.С.Тургенев и музыка” (примірник з подарунковим написом зберігається у науковій бібліотеці Одеського національного університету). Взяв активну участь у відзначенні 100 річчя від часу народження І.С.Тургенєва, збирав відомості про ювілейні публікації в Україні. Бібліографія мала вийти окремою книжкою у черкаському видавництві “Сіяч”; світ побачила 1923 у збірнику “Тургенев и его время”. Восени 1919 переїхав з Києва до Одеси і став професорським стипендіатом (аспірантом - за сьогочасною термінологією) Новоросійського університету. Ініціював продовження роботи в радянських умовах (1920-1923) Одеського бібліографічного товариства при Новоросійському університеті, на засіданнях якого виступив з рядом доповідей, в тому числі на бібліографічні теми. Один із засновників Пушкінської комісії Одеського Будинку вчених (1924). Член Українського бібліографічного товариства в Одесі та Одеської філії Всеукраїнської асоціації сходознавства. У 1925-1927 - консультант-бібліограф, старший бібліотекар, завідувач консультаційно-довідкового бюро Одеської державної публічної бібліотеки; справив великий вплив на розгортання у ній бібліографічних і книгознавчих досліджень. Склав разом з Я.З.Берманом і видав покажчики російськомовної літератури про Л. ван Бетховена та Ф.Шуберта; описував публікації про К.Дебюссі (посібник не видано і втрачено). Вивчав бібліотеку М.С.Воронцова, знайомство з нею О.С.Пушкіна. Опублікував розвідку про театральну бібліотеку, зібрану Д.Ширяєвим. Опрацював матеріали для біографічного словника одеських знайомих О.С.Пушкіна. Оприлюднив численні розвідки з історії книги. У листопаді 1927 виїхав до Іркутська, де викладав в університеті. З 1932 жив і працював у Ленінграді. Підтримував різнобічні зв’язки з науковцями Одеси. На честь ученого при секції книги Одеського Будинку вчених 1983 засновані Алексєєвські читання.
Праці:

Бетховен: Материалы для библиогр. указ. рус. лит. о нем: (1827-1927) / Сосост. Я.З.Берман. - О., 1927-1928. - Вып. 1. - 1927. - 35 с.; Вып. 2. - 1928. - 24 с.


Ширяевская театральная библиотека // Театр. - О., 1922. - № 3. - С. 4-5.


Материалы к тургеневской библиографии (1918-1919) // Тургенев и его время: Первый сб. / Под ред. Н.Л.Бродского. - М.; Пг., 1923. - С. 317-324.
Судьба книги // Силуэты. - О., 1923. - № 3. - С. 7.
Гибель книг // Библиотечные преступники: Сб. ст. - Х., 1924. - С. 79-98.
Пушкин и библиотека Воронцова // Пушкин: Ст. и материалы. - О., 1926. - Вып. 2. - С. 92-98.
Краткий библиографический указатель важнейшей литературы о Бетховене / Сосост. Я.З.Берман // Музыка и революция. - М., 1927. - № 3. - С. 41-44.
Материалы для биографического словаря одесских знакомых Пушкина // Пушкин: Ст. и материалы. - О., 1927. - Вып. 3. - С. 19-97.
Франц Шуберт: Материалы для библиогр. указ. / Сосост. Я.З.Берман // Венок Шуберту. 1822-1928: Этюды и материалы. - М., 1928. - С. 70-79.
Про нього:

Алексеев М[ихаил] Пав[лович] // Наука и научные работники СССР: Справочник. - Ленинград, 1928. - Ч. VI. - С. 8.


Михаил Павлович Алексеев: Библиогр. указ. / Сост. Г.Н.Финашина. - М.: Наука, 1972. - С. 52-56.
Зленко Г.Д. Годы поиска и труда // Веч. Одесса. - 1976. - 5 июня. - Підпис: Зиновий Дым.
Зленко Г.Д. Знак шани Тургенєву // Україна. - К., 1979. - № 32. - С. 15.
Зленко Г.Д. Книга, яка не побачила світу // Черкас. правда. - 1979. - 18 листоп.
Зленко Г.Д. Первенец советской Тургенианы // Лит. Россия. - М., 1979. - 5 окт. - С. 24.
Зленко Г.Д. Дослідник книжкових доль // Чорномор. комуна. - О., 1981. - 7 лип.
Боровой С.Я. Труды академика Алексеева // Веч. Одесса. - 1983. - 10 сент.
Зленко Г.Д. Алексєєвські читання // Рад. літературознавство. - К., 1983. - № 10. - С. 75. - Підпис: Григір Дим.
Баскаков В.Н. Алексеевские чтения в […] Одессе // Рус. лит. - Ленинград, 1987. - № 1. - С. 248-249.
Заславський І.Я. Алексєєв Михайло Павлович // Укр. літ. енцикл. - К., 1988. - Т. 1. - С. 43: портр.
Зленко Г.Д. Первая в длинном ряду // Радуга. - К., 1988. - № 12. - С. 150-152.
Щербина Л.А. Алексеев в Одессе // Вся Одесса: Антол.; Словарь. - М., 1997. - С. 889-890: портр.

Каталог: download -> uploads
download -> Построение таблиц истинности логических выражений
download -> Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі қазақ инженерлік теникалық академиясы
download -> Правила соревнований международная Ассоциация Бокса [Преамбула]
download -> Қазақстан тарихы бойынша Ұбт шпаргалкалары а а. Иманов көтерiлiс отрядтарын қаруландыру үшiн – қару-жарақ шығаруды ұйымдастырды
download -> Бехаалотха Когда будешь зажигать Числа 8,1 12,16
download -> Мы молімся за вас жыццё Змяні сваё жыццё Захавайце наша жыццё! Мы любім вас Змяні сваё сэрца Змяні сваё харчаванне
download -> Загальна характеристика роботи
uploads -> «На абордаж!»


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет