Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління культури та туризму Український культурологічний центр Донецьке обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України



жүктеу 3.74 Mb.
бет1/21
Дата27.04.2016
өлшемі3.74 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


Донецька обласна державна адміністрація

Відділ у справах національностей

управління культури та туризму

Український культурологічний центр

Донецьке обласне відділення Товариства

зв'язків з українцями за межами України

(Товариство "Україна-Світ")

Донецьке обласне відділення Наукового

Товариства ім. Шевченка

Донецька обласна універсальна наукова бібліотека


ЗАКОРДОННЕ УКРАЇНСТВО І ДОНЕЧЧИНА:

ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА

(Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції,

м. Донецьк, 19 грудня 2008 року)



Донецьк-2008


ББК-71.04 (4 УКР-ДОН)

К 90
Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра: матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008. – 312 с.
Збірник пропонує матеріали науково-практичної конференції, «Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра», проведеної відповідно до Державної програми співпраці із закордонним українством на період до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №1034 та розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 29.11.2006 р. №578). Доповіді подані з додержанням авторського стилю.
Редакційна колегія:


Іван Драч

– поет, перекладач, кіносценарист, державний і громадський діяч, народний депутат 3-го скликання (1998-2002 рр.)

Світлана Кузнецова

– начальник відділу у справах національностей

Донецької обласної державної адміністрації



Володимир Білецький

– доктор технічних наук, професор Донецького національного технічного університету, голова Донецького обласного відділення Товариства "Україна-Світ", шеф-редактор аналітичного журналу "Схід"

Олена Башун

– кандидат педагогічних наук, заступник директора з наукової роботи Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки

Вадим Оліфіренко

– кандидат педагогічних наук, доцент, член Національної спілки письменників України, заступник голови Донецького обласного відділення Товариства "Україна – Світ"

Віра Просалова

– доктор філологічних наук, професор Донецького національного університету

Галина Сімченко

– редактор аналітично-інформаційного фахового журналу „Схід”

Адреса редакції:

вул. Артема, 45, м. Донецьк, 83086

тел/факс: (062) 337-04-80, 338-06-97

e-mail: ukcdb@stels.net

Український культурологічний центр


Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008




Зміст
ПЛЕнАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Іван Драч

Не покинемо „третього брата” 8



Володимир Білецький

Світове українство: історія та сучасність 10


Дмитро Павличко

Україна та Світовий Конґрес Українців 43


Олександер Шокало

Четверта міґраційно-еміґраційна хвиля з України 58


Валерій Рябенко

Cтворення і діяльність ВГО «Українська

взаємодопомога» та МГОУ «Четверта хвиля» 63
Павло Орленко

З історії товариства "Україна-Світ" 75


Секція 1.

Донеччина і світове українство: продовження співпраці
Світлана Кузнецова

Регіональна політика Донеччини у сфері зв’язків

із закордонним українством 84
Володимир Білецький

Одинадцять років діяльності Донецького обласного

відділення Товариства «Україна-Світ» 91
Віра Боднарук

Зв’язки Товариства Української мови-Чикаго

в Україні 99
Віталій Радчук

VI Конгрес Міжнародної асоціації україністів

у Донецьку 102

Галина Сімченко, Володимир Білецький

Презентація української книги у Москві 108


Галина Сімченко

„Літературні вечори у Інституті модерного

мистецтва Чикаго” укладено в Донецьку 114
Людмила Мочалова

Відомі митці української діаспори в гостях

на Донеччині 116
Лілія Козінченко

Канадсько – український бібліотечний центр

міста Маріуполя: тенденції розвитку 124
Олена Негода

На українсько-канадських паралелях 130


Вадим Оліфіренко

Голос із далекого Амуру: український письменник і

видавець Олександр Лозиков на Далекому Сході 132
Василь Горбачук, Ольга Корабльова

Роль діаспори у справі відновлення філологічного

факультету у Слов’янському державному

педагогічному університеті 136


Галина Чумак

Повернення Емми Андієвської на Донбас 139


Секція 2.

Життя і діяльність українських

громад у світі

Аскольд Лозинський

Світовий Конґрес Українців: у світі і Україні 146


Олексій Коновал

Фундація ім. Івана Багряного:

за кордоном та в Україні 152
Стефан Паняк

Українці в Російській Федерації 158


Людмила Найденко

Літературно-музична вітальня, присвячена творчості

Оксани Петрусенко: у Татарстані та Україні 162
Романія Явір

Діяльність Федерації українців Вірменії „Україна” 165


Віра Коник

Конґрес українців Естонії 172


Зенко Ластовецький, Федір Курляк

Діяльність Союзу Українців у Великій Британії 177


Іван Лаба

Діяльність союзу русинів-українців

Словацької Республіки 182
Тетяна Кузик

Асоціація українських жінок-робітниць в Італії 187


Орися Сушко

Конґрес Українців Канади 190


Валентина Такаєва

Український культурний центр «Батьківщина»

в Узбекистані 202
Секція 3.

Україна пам’ятає – Світ визнає!”


Стефан Романів, Ірка Мицак

75-та річниця відзначення Українського ґеноциду

1932-1933: „Україна пам’ятає – світ визнає!” 210


Леся Храплива-Щур

Відблиск „невгасимої свічі" 212


Заява

Об’єднання українців Росії та Федеральної національ-

но-культурної автономії українців Росії 217

КРУГЛИЙ СТІЛ

Василь Гайворонський (Гайдарівський) – видатний письменник-емігрант з Донецького краю
Вадим Оліфіренко

Гайворонський Василь Андрійович: на Донеччині

й за кордоном 1906 (14.01) – 1972 (13.11) 220
Віра Просалова

Дві іпостасі письменника-експатріанта 224


Ірина Ярошевич

Життєві колізії Василя Гайворонського 233


Ольга Пуніна

Сюжетний елемент «змагання» у повісті

Василя Гайворонського «Розминовка» 239
Тетяна Бублик

Оповідання Василя Гайворонського „Чортове колесо”

як проекція на реалії радянської доби 246
Феня Пустова

Естетичні функції пейзажів у творах

Василя Гайворонського 249
КРУГЛИЙ СТІЛ

Микита Шаповал – видатний державний діяч,

вчений, патріот
Ігор Пасько

Микита Шаповал – філософ і соціолог 262


Василь Терещенко

Державотворець Микита Шаповал 264


Віталій Білецький

Микита Шаповал в українській соціології 284


Надія Миронець

Микита Шаповал про національне відродження

та державність 289
Феня Пустова

Деякі особливості образного мислення

Микити Шаповала 300

Пленарне

засідання

Іван Драч,

український поет, державний і громадський діяч, народний депутат України 3-го скликання,

голова Товариства „Україна – Світ”
Не покинемо „третього брата”
Після здобуття незалежності ми нарешті змогли озватися до світового українства за прикладом інших усталених держав, які, мов світила, притягують до себе думки й почуття співвітчизників поза своїми кордонами. Виявилося, що українська діаспора – одна з найбільших серед інших планетарних етнічних розселень: за межами України нас живе майже півстільки, скільки проживає на рідній землі. Немилосердна доля, що кілька сторіч випробовувала українців на життєздатність і шляхом чужоземного окупантського тиску вичавлювала з рідного краю його синів і дочок на всі меридіани й паралелі, мовби підтвердила: українська нація – велика нація. Мільйони наших братів і сестер зберегли серед іншого, незрідка недружнього, ба й ворожого етнічного середовища, кровну спорідненість з тисячолітнім корінням своєї нації, плекали рідну мову й культуру, звичаї і риси характеру, не полишали віру в те, що українська держава воскресне. Допомогло їм те, що навчилися гуртуватися, триматися купи – тобто набули властивостей, якими ще доводиться оволодівати нам, сущим у Великій Україні.

У світі налічується близько півтисячі українських організацій, їхня активність після серпня-грудня 1991 року зросла й зростає, живлячись новими патріотичними імпульсами, гордістю за свій народ, який нарешті відновив власну державність.

Українці україномовні й російськомовні, англомовні й офранцужені, колонізовані й румунізовані – єднаймося навколо матері України, української мови – її душі і правічної суті.

Достовірна статистика свідчить, що двоє українців живуть в Україні, а третій – поза Україною (Західна діаспора – до п'яти мільйонів, Східна – до десяти мільйонів). Де ж він, той третій? Чи можуть бути двоє без третього, коли постає Українська держава, – і всі ми втрьох або пропадом пропадемо, або збудимось і утвердимось, і постанемо перед світом в святій єдності усіх трьох?! Україною постанемо. Святою трійцею постанемо в злютованій єдності тризуба. Згадаймо історичну «Думу про втечу трьох братів з Азова»:


З города Азова, з тяжкої

неволі три братіки тікали.

Ой, два кінними, третій піший-

пішаниця,

Як би той чужинець-чужениця.

За кінними братами біжить

він, підбігає...

Кров'ю сліди заливає...

Слізьми поливає,

Словами промовляє:

"Братіки мої рідненькії...

Мене обіждіте,

Із собою візьміте.

До городів християнських,

хоч мало, підвезіте.
Саме оцю історичну думу колись нагадав нам канадський публіцист Роман Рахманний: „...не йдеться тут про літературно-мистецький аспект трагічно-прекрасної думи, хоч і яке цікаве тут відтворення однієї з межових ситуацій філософського порядку. Трагічна доля наймолодшого брата, покинутого старшими братами на безлюдній і безводній окраїні землі української, пригадується у зв'язку з сучасною життєвою обстановкою значної кількості українців... Саме в „Думі про втечу трьох братів з Азова” відтворено, майже на пророчий лад, межову ситуацію українців...”

Українці з Берестейщини і Молдови, з Північної Слобожанщини і Донщини, із Саратовщини і Башкирії, з Кубані і Ставрополля, з космічного Байконура і нафтоносної Тюмені, з Казахстанських степів і Киргизії, з Зеленого Клину і Камчатки, з Соловків і Магадана, з Узбекистану і Закавказзя, з Туркменії і Алтаю, з Прибалтики і Заполярного кола, українці з Канади і Австралії, зі США і Бразилії, з Італії та Іспанії, з Польщі, Франції, Великобританії, Чехії, Греції – всіх близьких і дальніх країн Європи – з усіх-усюд, куди долетіла українська пісня. Ні, ви не будете тим третім братом з Азовської думи на чорному шляху чужоземної неволі: безводдя, безхліб'я і безправ'я.

Ви будете рівними серед рівних – святою трійцею будемо за чисто застеленим столом української державності, української долі.

Слава нашій незалежній державі! Слава Україні!


Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,

доктор технічних наук, професор, дійсний член НТШ,

шеф-редактор аналітично-інформаційного журналу "Схід", голова Донецького обласного відділення Товариства «Україна-Світ»
СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
У огляді, виконаному на матеріалах конференцій, інтернет-сайтів та порталів, літератури, енциклопедичних та ін. даних, присвячених питанням української діаспори, подана загальна характеристика закордонного українства на поточний момент, коротка характеристика української діаспори в ряді країн Європи, Америки та Австралії, а також громадських організацій, які консолідують зв’язки і співпрацю українців за кордоном та в Україні.
1. Загальна характеристика української діаспори

Географічне перебування українського народу в центрі Європи, ряд торговельних шляхів, що проходять землями нашої держави, нарешті тривалі війни, а також, напевно, природна відкритість українців до світу спричинили таке явище як українська діаспора. Цей термін означає всю сукупність українців або ж осіб українського походження, що проживають за межами території України і охоплює різні категорії людей українського походження з різним ступенем зв'язків з історичною батьківщиною: українське населення на суміжних українських етнічних землях, які нині не входять до складу України; соціально-економічну еміграцію з України колонізаційного типу від початку ХІХ ст. до 1960-х-1970-х рр. спрямовану на Схід, го­ловно, в межах території колишнього СРСР; соціально-економічну (заробітчанську) еміграцію з кінця ХІХ ст. – переваж­но в західну півкулю; політичну еміграцію після 1917-1920 рр. та від кінця Другої світової війни; трудову імміграцію від 1990-1991 років. Нині широко вживаними є терміни "закордонне українство", "закордонні українці", "українці зарубіжжя", які включають всю українську людність поза межами України. Українці в місцевостях свого перебування прагнуть зберегти етнічну ідентичність та підтримувати зв'язки з Україною.

Вже у 1880 році, українська діаспора налічувала близько 1,2 млн осіб:

 0,7 млн українців в європейській Росії;

 0,2 млн українців в Австро-Угорщині;

 0,1 млн українців в Азійській Росії;

 0,1 млн українців в Америці.

Це становило 4,6% всіх українців у світі. Тобто, всіх українців в 1880 р. було біля 24 млн. ос., в т.ч. на українських етнічних землях проживало 22,8 млн. ос., решта – за кордоном.



Станом на 2004 р. за межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців, тобто біля третини нації. Розселення українців по країнах світу за даними вікі-енциклопедії показане в таблиці 1.
Таблиця 1. Українська діаспора (2004 рік)


Країна

Чисельність (тисяч)

Регіони проживання

Росія

4 363-5 000

В Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморському Краї над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин»)




Продовження табл. 1

Країна

Чисельність (тисяч)

Регіони проживання

Казахстан

896,2-2 400

На півночі, промислові центри.

США

500-2 000

Штати: Пенсильванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Коннектикут, Огайо, Іллінойс, Мічиган, Міннесота, Меріленд, Флорида, Каліфорнія, Техас, Вісконсін

Канада

1 000

Провінції: Онтаріо, Альберта, Манітоба, Саскачеван, Квебек, Британська Колумбія

Молдова

600,4-650

Придністров'я, Кишинів

Польща

360-500

Регіони: західна і північна частини Польщі (воєводство Ольштинське, Щецинське, Вроцлавське, Гданське, Познаньське)

Білорусь

291-500

Брестська, Гомельска області.

Аргентина

100-250

Провіції: Буенос-Айрес- Місійонес, Чако, Мендоса, Формоса, Кордова, Ріо-Негро

Бразилія

50-350

Штати: Парана, Сан-Пауло, Санта-Катеріна, Ріу-Гранді-ду-Сул

Узбекистан

153,2

Промислові центри.

Румунія

70-250

Регіони: Південна Буковина (Сучавщина), Мармарощина, Банат, Південна Добруджа.

Киргизстан

108

Промислові центри.

Словаччина

40-100

Регіони: Східна Словаччина, місто Пряшів

Латвія

92

Промислові центри.

Португалія

66

Промислові центри.

колишня Югославія

60

Регіони: Воєводіна (Бака), Боснія, Хорватія, (Славонія)

Грузія

52,4

Промислові центри.

Чехія

50

Судети.

Естонія

48

Промислові центри.

Литва

44

Промислові центри.

Туркменістан

35,6

Промислові центри.




Продовження табл. 1

Країна

Чисельність (тисяч)

Регіони проживання

Франція

35

Регіони: Центральна, Східна, Південно-Західна і Північно-Західна Франція.

Великобританія

35

Графства: Ланкашір, Йоркшір, Центральна Англія, Південна Англія, Шотландія.

Австралія

35

Штати: Новий Південний Уельс, Вікторія, Південна і Західна Австралія.

Азербайджан

32,3

Промислові центри.

Німеччина

22

Землі: Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен, Північний Рейн-Весфалія, Нижня Саксонія.

Парагвай

12

Регіони: поблизу колонії Фрам, Сандови, Нової Волині, Богданівки, Тарасівки.

Уругвай

10

Регіони: Монтевідео, Сан-Хосе, Пайсанду.

Вірменія

8,3

Промислові центри.

Австрія

6

Регіони: Відень і його околиці.

Бельгія

5

Регіони: Середня і Східна Бельгія.

Угорщина

3,00

Регіони: басейн середньої течії річки Тиса.

Венесуела

3,00

Регіони: Каракас, Валенсія, Маракан.

Нідерланди

0,6

Регіони: поблизу кордону з Німеччиною.

Нова Зеландія

0,5

Регіони: Крайстчерч, Окленд, Веллінгтон.


2. Українці в окремих країнах світу
Кількісні характеристики українців за кордоном завжди були дискутабельними. В цілому можна, думаю, зупинитися на оцінці в 5-7 мільйонів осіб, що мають хоча б частково українське походження у західному світі і близько 8-12 мільйонів ідентифікуючих себе з українським корінням у країнах СНД. Тобто загалом за межами України постійно проживає близько 13-18 млн людей українського походження. Звичайно, ці оцінки досить відносні, але показують кількісну вагомість діаспори. Що стосується її якісного складу, то це, в основному, так званий "середній клас" як у західному, так і східному світі. При цьому зорганізованість закордонних українців Заходу і Сходу сильно відрізняється – якщо перші майже всі є членами національних громадських організацій або партій, то другі охоплені ними ледь на 5-10 %.

Зупинимося на короткому “портреті” української діаспори в країнах Європи, Америки та Австралії.


Українська діаспора США. Перші українці з’явились у Північній Америці ще в 17-18 ст. Відомо, що у Громадянській війні брав участь генерал Василь Турчин – особистий друг президента А.Лінкольна. У 1865 р. з Києва прибув сюди Андрій Гончаренко, який видав газету “Аляска Геральд”. Його вважали одним з перших українських емігрантів у США. Початком трудової еміграції українців до США вважається 1877 р. Саме тоді група селян-русинів із Закарпаття прибула на шахти східної Пенсильванії. Основна частина наступної хвилі еміграції прибула до США в другій половині 1920-х років. У післявоєнний період розпочалася третя хвиля еміграції (друга половина 1940-х років). Основну частину її становили “переміщені особи” та біженці із таборів західних зон окупації Німеччини і Австрії, а також з Італії.

Одними з перших українських переселенців з України, які в США одержали землю і почали займатися сільським господарством, були протестанти із східних районів України, які втекли від релігійних переслідувань. Вони осіли в штаті Вірджинії (1892 р.), пізніше (1898 р.) – в Північній Дакоті. Згодом і в штаті Північна Дакота всі вони створили село, назване “Україною”.

В 1884 р. у штаті Пенсильванія була збудована перша українська церква.

У 20-х роках ХХ століття в США почали виникати перші організації, що об’єднували українців.

У 1989 р. у США створили громадянські організації, які надають матеріальну допомогу Україні, а також підтримують діяльність окремих громадських організацій. Серед них “Народний фонд допомоги Україні”, “Фонд допомоги дітям Чорнобиля”.

Американські вчені налічують близько 2 млн. українців у США. Українська мова, географія, література, історія, соціологія України викладаються у 28 університетах та коледжах США. Утворилися і діють різноманітні українські громади політичного, релігійного та культурно-освітнього спрямування. У США діють Українська католицька церква (майже 250 тис. віруючих), Карпато-руська католицька церква (близько 200 тис. віруючих). Понад 150 тис. українців відвідує Руську православну церкву. Налічується майже 40 тис. українців-протестантів. Тепер майже 90% американських українців живе в містах; 20,6% з них працює в промисловості, організації фінансів і в торгівлі, 13% – в армії, 12% – у школах, 11,5% – у закладах охорони здоров’я.




  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет