Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки



бет1/44
Дата01.05.2016
өлшемі5 Mb.
түріМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44
: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Развитие фондового рынк
123456789 -> Всеукраинская партия духовности и патриотизма
123456789 -> Реферат: Статья посвящена анализу «философии практики»
123456789 -> Філософські проблеми ідеології: теоретико-методологічний аспект галина Сімченко
123456789 -> Особливості інвестиційного банкінгу в умовах кризи
123456789 -> Тортуга цитадель флибустьеров (1630 – 1692 гг.)
123456789 -> Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації самостійної роботи студентів

з вибіркової навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки



РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

очної і заочної форм навчання



Донецьк , 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації самостійної роботи студентів

з вибіркової навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки



РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

очної і заочної форм навчання




Розглянуто

на засіданні кафедри

«Філософія»

Протокол №___ від «___» «_____________» 20__ р.


Затверджено

на засіданні

Навчально-видавничої

ради ДонНТУ

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.

Донецьк , 2013


УДК 2(071)


Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Логіка» усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей очної і заочної форм навчання / Укл.: В.І.Пашков. – Донецьк: ДонНТУ, 2012. –302 с.

У методичних рекомендаціях викладено основні матеріали, які можуть бути корисні студенту при самостійному опрацюванні матеріалу з вибіркової дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей очної і заочної форм навчання.


Укладач: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент

Відповідальний за випуск Д. Є. Муза, д.філос.н., професор


ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................... 5

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.................................................................................. 6

1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ................................................... 7

2. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.............................................................. 24

3. ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ................................................................................... 26

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.......................................... 29

5. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ......................................................................................... 38

6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ............................................................. 199

7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТАМИ ОЧНОЇ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ......................................... 210

8. ЛІТЕРАТУРА................................................................................................... 300


ВСТУП

Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» галузі знань 0306 Менеджмент і адміністрування, напряму підготовки 6.030503 Міжнародна економіка, спеціалізація Міжнародна економіка (Європейські студії) (ЕМС) містять навчальну програму вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство», перелік питань для самоконтролю студента з оволодіння ним матеріалом навчальної дисципліни, перелік питань до заліку, критерії оцінки знань з навчальної дисципліни, плани семінарських занять з навчальної дисципліни, методичні рекомендації з виконання індивідуальної роботи студентами очної і контрольних робіт студентами заочної форм навчання з навчальної дисципліни, перелік рекомендованої літератури, що забезпечує студентів необхідним матеріалом з цього виду роботи і дозволяє зосередити увагу на конкретних проблемних ситуаціях і шляхах їх вирішення.

Підставою для розробки методичних рекомендацій з організації самостійної роботи студентів є:


  • Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Н А К А З МОН України № 161 від 2.06.93 р.

  • Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра (спеціаліста, магістра) відповідних галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей.

  • Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра (спеціаліста, магістра) відповідних галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей.

  • Галузевий стандарт вищої освіти України «Засоби діагностики якості вищої освіти рівня бакалавр (спеціаліст, магістр)» відповідних галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей.

  • Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навчальний посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. – К. : ВВП «КОМПАС», 1997. – 64 с.

  • Навчальний план вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» відповідних галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей.

– Програма вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей / Укл.: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент (протокол засідання кафедри «Філософія» № __ від «__» «__» 20__ р.).

– Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей



  • Критерії підсумкового оцінювання знань студентів при проведенні контрольних заходів вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей / Укл.: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент (протокол засідання кафедри «Філософія» № __ від «__» «__» 20__ р.).

  • Релігієзнавство: навчальний посібник для студентів вузів / [Пашков В. І., Лемешко Г. О., Муза Д. Є. та ін.; під ред.. В. І. Пашкова]. – Донецьк : вид-во «Вебер», 2009. – 328 с. (Гриф МОН України, мова рос.) // Електронний ресурс: http://library.donntu.edu.ua/books/met/cd855.pdf

  • Література до вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» для студентів усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей очної і заочної форм навчання для виконання усіх видів роботи / Укл.: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент (протокол засідання кафедри «Філософія» № __ від «__» «__» 20__ р.).

  • Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення семінарських занять з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» для студентів очної і заочної форм навчання усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей / Укл.: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент (протокол засідання кафедри «Філософія» № __ від «__» «__» 20__ р.).

  • Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних форм навчання з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» для студентів очної і заочної форм навчання усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей / Укл.: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент (протокол засідання кафедри «Філософія» № __ від «__» «__» 20__ р.).

  • Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Релігієзнавство» для студентів очної і заочної форм навчання усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей / Укл.: В. І. Пашков, к.філос.н., доцент (протокол засідання кафедри «Філософія» № __ від «__» «__» 20__ р.).


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою самостійної роботи студентів вивчення дисципліни необхідного матеріалу для отримання знань з таких важливих феноменів світової культури, як релігія і вільнодумство, з якими пов’язане як осмислення, так і вирішення багатьох її насушних проблем, а разом з цим формування певної теоретичної орієнтації і відповідної практичної її реалізації щодо утвердження дійсного буття.

Вибіркова дисципліна «Релігієзнавство» вивчається студентами на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методич­них засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Завданням самостійної роботи студентів щодо вивчення даної дисципліни «Релігієзнавство» є аналіз предмету, який досліджується релігієзнавством, його методологічних основ (принципів, категоріально-понятійного апарату, методів), а також його характерних рис і функцій; розгляд проблеми походження релігії, різних підходів її тлумачення, розкриття сутності релігійного феномену, його структури та особливостей функціонування, визначення тенденцій і перспектив релігійного процесу; ознайомлення з різними типами релігійних вірувань, починаючи з ранніх форм, родоплемінних релігій, аж до етнічних і світових, а також нових релігійних течій; розгляд процесу виникнення і розвитку вільнодумства у різноманітті його історичних форм; бачення місця і ролі релігії і вільнодумства та значення релігієзнавчої проблематики в культурному розвитку людини, в її самовизначенні.

При розгляді даних методичних рекомендацій студент може:

– ознайомиться з навчальною програмою навчальної дисципліни;

– самостійно провести самоконтроль вивченого матеріалу;

– підготуватися до складання заліку;

– ознайомитися з критеріями оцінювання знань;



  • ознайомитися з переліком питань, які будуть винесені на залік;

  • визначитися з необхідною для реалізації завдань літературою.


1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Релігієзнавство» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей.


Значення навчальної дисципліни:

Знання таких важливих феноменів світової культури, як релігія і вільнодумство, сприяють осмисленню багатьох її насущних проблем, а також допомагають людині в їх вирішенні. Релігієзнавче знання є засіб не тільки інтелектуального розкріпачення людини, не просто позитивна теоретична її орієнтація, але й відповідна практична її реалізація, яка знаходить своє реальне втілення в утвердженні дійсного буття людей, отримання ними свободи діяти відповідно до своїх потреб та інтересів, цілей та ідеалів.


Основні методичні настанови вивчення курсу:

  • охоплення основних тем курсу, обов’язкових для аудиторних занять;

  • пріоритет у виділенні тем в обсязі, що відповідає специфіці регіону викладання курсу;

  • логічність, змістовність і приступність формулювання основних положень, необхідних для розкриття тем курсу;

  • співвіднесеність теоретичних положень з життєвими реаліями, їх конкретизація стосовно визначеної сфери практичної діяльності;

  • орієнтація на проблемний характер положень програми, які спонукатимуть до активно-творчого їх засвоєння;

  • урахування різноманіття існуючих підходів до проблем, які розглядаються, що зорієнтує студентів на дискусійний і в той же час толерантний характер занять;

  • наявність джерелознавчої бази, яка забезпечуватиме різноманіття підходів у вивченні тем курсу.


Предмет навчальної дисципліни складає релігія у всієї єдності її структури, функціональності і закономірності, що відображає особистий релігійний досвід. Предмет релігієзнавства не вичерпується дослідженням виключно трансцендентних форм релігії, що ґрунтуються на вірі в потойбічне. Існують ще світські і цивільні релігії, яким, при всій їх специфіці, характерні всі основні риси, притаманні трансцендентним формам релігії. Таким же актуальним для релігієзнавства є і вільнодумство, вивчення його природи і сутності, закономірностей розвитку і значення в суспільному житті.
Міждисциплінарні зв’язки полягають у тому, що релігієзнавство як конституювалося на стику філософії, соціології, антропології, психології, лінгвістики, етнології, археології та інших наук, так і взаємодіє з ними дотепер, а також надає цим наукам допомогу як тільки вони звертаються до аналізу релігії із своєї точки зору.
1. Мета і завдання навчальної дисципліни:

1.1. Мета навчальної дисципліни – формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатен не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.
1.2. Завдання навчальної дисципліни:

  • подати та пояснити розділи академічного релігієзнавства, предмет який ним вивчається, зміст і функції, а також його місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі;

  • розглянути проблему походження релігії, різні підходи її тлумачення, розкрити сутність релігійного феномену, його структуру та особливості функціонування, показати тенденції і перспективи релігійного процесу;

  • ознайомити студентів з різними типами релігійних вірувань, починаючи з ранніх форм, родоплемінних релігій, аж до етнічних і світових, а також нових релігійних течій;

  • розглянути процес виникнення і розвитку вільнодумства, показати, що його становлення є закономірним наслідком суспільно-історичної практики людей та притаманне їх духовному світу, починаючи з найдавніших періодів людської історії;

  • показати якісну своєрідність виявлення вільнодумства на рівні атеїзму на відміну від інших його історичних форм;

  • розкрити історію розвитку вільнодумства як іманентно притаманного моменту переважно філософсько-матеріалістичного (теоретичного) осягнення світу і дійсного (практичного) утвердження в ньому людини;

  • проаналізувати місце і роль релігії і вільнодумства, знання релігієзнавчої проблематики в інтелектуальному і культурному розвитку людини, в її самовизначенні.


1.3. Вимоги до рівня засвоєння змісту навчальної дисципліни, у результаті дотримання яких студент повинен:
Знати: зміст релігієзнавчої проблематики, такі соціально-історичні явища, що аналізуються у предметному полі релігієзнавства, як релігія: процес її походження, різноманітні підходи до трактування цього процесу, сутності релігійного феномену, його структури, історичних типів і функціонального спектру, а також вільнодумство: виникнення, природу та історичні форми.

Вміти: змістовно і логічно, науково і толерантно обґрунтовувати особисту думку щодо вирішення питань, що стосуються переконань людей, враховувати різноманітність існуючих підходів до них, не вагатися у випадку необхідності відстоювання власної позиції, яка буде співвідноситися з життєвими реаліями і знаходитися у межах законодавства України про свободу совісті та права людини.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 годин / 1,5 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:

Тема 1. Релігія як соціальне явище

Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання: ідеї, підходи, концепції (загальна характеристика).

Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт, предмет і структура релігієзнавства: історія релігії, географія релігії, соціологія релігії, феноменологія релігії, психологія релігії, філософія релігії.

Методологічні основи релігієзнавства: принципи (об’єктивності, історизму, дуальності і загальнолюдськості та інші), понятійно-категоріальний апарат (поняття: «анімізм», «церква», «віруючий», «православ’я» тощо; категорії: «релігія», «надприродне», «релігійна віра», «секуляризація» і т.п.), методи (каузальний, генетичний, типологічний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, герменевтичний тощо). Основні риси (світоглядний плюралізм, нейтральність, відкритість, порівняльність, історизм, полі методичність, творчість і т.д.) і функції (світоглядна, методологічна, евристична, освітянська, виховна тощо) релігієзнавства. Складання системи релігієзнавчої освіти в Україні. Місце і роль релігієзнавства в системі інтелектуального та культурного розвитку людини.

Поняття релігії. Релігійна свідомість: поняття, сутність, передумови й умови виникнення. Суб’єкт і об’єкт релігійної свідомості. Віра в надприродне – спосіб релігійного відображення й специфічна ознака релігійної свідомості. Структура релігійної свідомості: рівні, сфери, форми. Релігійна свідомість у системі суспільної свідомості.

Релігійний світогляд: поняття, причини виникнення й умови існування. Структура і основні риси релігійного світогляду. Віра в надприродне – основоположний принцип релігійного світогляду. Релігійний світогляд у теоретичному та практичному освоєнні реальної дійсності.

Релігійний комплекс: релігійні погляди, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації, їх визначення, походження, форми існування, динаміка розвитку і взаємодії та місце і роль у релігійному комплексі і в житті віруючого.

Функціонування, функції та функціональність релігії. Поліфункціональність релігії: релігійні і нерелігійні функції. Світоглядна, компенсаторна, регулятивна, інтегративна, комунікативна функції релігії.

Релігія як ідеологічний чинник. Релігія і церква у політичному житті суспільства. Релігія і церква в культурно-історичному процесі. Релігія, нація і національні відносини. Релігія і мораль. До питання про миротворчість, патріотизм, гуманізм і милосердя в церковному функціонуванні.

Релігія і церква в Україні: багатоконфесійність, зміни релігійної конфігурації в історії України та багатовекторність виявів.

Свобода совісті як духовна цінність. Свобода совісті в Україні: конституційно-правові основи забезпечення.
Тема 2. Походження релігії

Походження релігії як проблема: теологічні (богословські) і світські концепції.

Проблема витоків релігії в контексті теологічних вирішень: трансцендентний погляд, іманентизм, трансцендентно-іманентний підхід.

Світ природи, природа людського духу, природа зовнішня і внутрішня одночасно як начала релігійного феномену у світських варіантах вирішення проблеми витоків релігії.

Наукові концепції походження релігії: астральна (солярна), міфологічна, анімістична, прамонотеїзму, аніматизму, преанімізму, магічна, соціальна, психологічна тощо. Матеріалістичне вчення про виникнення релігії. Сучасні уявлення про походження релігії.

Основні віхи історії розвитку людини: час і умови виникнення релігії.

Причини виникнення та існування релігії: об’єктивні основи, психологічні чинники і гносеологічні передумови.
Тема 3. Історичні типи релігії:

Первісні вірування та родоплемінні і етнічні релігії

Принципи класифікації історичних типів релігії: нормативні, географічні, філософські, морфологічні, феноменологічні, етнографічні тощо.

Ранні форми релігійних вірувань: магія, фетишизм, анімізм, їх визначення, становлення, загальне й особливе у функціонуванні та вияви в сучасних релігіях.

Родоплемінні релігії: тотемізм, аграрний культ, шаманізм, їх визначення, генезис і особливості формування, специфічні риси та переломлення у найбільш пізніх і складних релігіях.

Етнічні релігії: історичні умови виникнення і формування, характерні риси та різновиди. Ранні етнічні (народні) релігії, їх умови виникнення й існування, основні риси та особливості: давньо-єгипетська, -індійська, -грецька, -римська та ін. Пізні етнічні (національні, або етнодержавні) релігії, походження, історія становлення, характерні риси та специфіка: іудаїзм, джайнізм, сикхізм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм тощо.

Місце і роль етнічних релігій у культурі, традиціях і звичаях народів, що їх сповідують.


Тема 4. Історичні типи релігії: Світові релігії: Буддизм

Світові релігії: визначення, виникнення і характерні риси.

Соціально-історичні умови та ідейні джерела виникнення, хронологія і географія поширення, кількісні показники буддизму.

Трипітака – джерело віровчення буддизму. Основи буддийського віровчення: вчення про «чотири благородні істини», про дхарми, карму, сансару і нірвану. Буддийський культ: культ Будди, культ святих та богів, ходіння на прощу до святих місць, читання мантр тощо. Свята й обряди. Організація буддизму: сангха, монастирі, храми; духівництво.

Основні течії буддизму: хінаяна, махаяна, ваджраяна, специфіка їх віровчення, культу й організації. Ламаїзм.

Буддийська філософія: начала формування. Парадигми філософського вчення буддизму. Буддійська теорія «чотирьох благородних істин». Космологічна картина буття в буддизмі. Релігійно-філософські системи основних течій буддизму.

Етика буддизму: моральні заповіді, їх витоки і зміст. Принцип ахінси (непротивлення злу). Поняття добра і зла в етиці буддизму. Буддийське вчення про гріхи та чесноти.

Соціальне вчення буддизму: концепція ідеального правителя (чакравартина), концепція «двох принципів державної влади», проблеми війни і миру тощо.

Буддизм і його роль у культурі та суспільному житті країн Сходу.

Громади буддистів в Україні.


Тема 5. Історичні типи релігії:

Світові релігії: Християнство: основні напрями

Виникнення і еволюція християнства: І-ХІ століття (загальна характеристика).

Православ’я: історія формування, кількісні показники та географія поширення.

Особливості православного віровчення: про Священне Писання (Біблія) і Священний Переказ, про Символ віри, про спасіння, про спадкоємність священства, про соборність церкви. Православний культ: літургія, таїнства, поклоніння іконам і мощам, свята й пости. Організація Православної Церкви: духовенство і миряни, церковна ієрархія та церковні товариства, чернецтво, православні патріархи, автокефалії та автономії.

Філософія православ’я: витоки, проблеми і тенденції філософсько-теологічних конструкцій православ’я, різноманіття його релігійно-філософських шкіл та концепцій: «академічна філософія», філософія «церковного оновлення», «метафізика всеєдності», філософія «нової релігійної свідомості». Місце і роль православної філософії у виправданні віри. Соціальна позиція православ’я та його соціальні концепції: «богослов’я революції», «богослов’я миру», «соціальна діаконія» та інші. Основи сучасної соціальної концепції Православної Церкви. Моральне вчення православ’я. Декалог. Розвиток старозавітних моральних заповідей у Нагорної проповіді Ісуса Христа.

Православна релігія і церква в Україні: початок, етапи історії, розкол. Православ’я в контексті духовного життя українського народу.

Католицизм: історичні етапи, особливості формування, кількісні показники та географія поширення. Особливості католицького віровчення: про Священне Писання і Священний Переказ, про верховенство та непогрішимість Папи Римського, про надналежні справи, про індульгенції, про чистилище, про церкву. Католицький культ: богослужіння та його мова, меса, таїнства, культ Діви Марії; ювілеї, реліквії та святі місця; музика, скульптура, живопис. Ватикан і організація Римо-Католицької Церкви: Папа і римська курія; вселенська церква і національні церкви, ієрархія церкви, чернечі та світські ордени. Масові католицькі організації.

Філософія католицизму. Августинізм. Томізм.. Неотомізм – офіційна філософська доктрина Католицької Церкви. Альтернативні неотомізму школи: філософія духу, філософія дії, католицький екзистенціалізм, католицький персоналізм, концепція християнського екзистенціалізму. Сучасна католицька філософія: напрямки, проблеми, характерні риси («теологія звільнення», «політична теологія» тощо). Соціальна доктрина католицизму, її витоки, спрямованість і основні напрямки: «теологія культури», «теологія політики», «теологія й етика господарського життя» та інші. Моральне вчення католицизму, його витоки, сутність і зміст.

Українська Греко-Католицька Церква: виникнення, особливості віровчення, культу й організації. Римо-Католицька Церква в Україні: функціонування, розвиток та відновлення.

Протестантизм: соціально-економічні, політичні, ідеологічні, релігійні передумови виникнення. Особливості віровчення протестантизму: антикатолицизм і антипапізм, заперечення культу церкви і церковної ієрархії, ідея Бога та виправдання вірою, шанування Священного Писання та заперечення Священного Переказу, загальне священство.

Основні напрямки раннього протестантизму: лютеранство, кальвінізм, англіканство: своєрідність їх принципів організації, доктрини й обрядовості, кількісні показники та географія поширення. Пізній протестантизм: баптизм, євангелізм, адвентизм, християни віри євангельської (п’ятидесятники), Свідки Єгови та інші, загальне й особливе в їх віровченні, культі та організації, кількісні показники та географія поширення.

Протестантська філософія в контексті теологічних концепцій. Протестантська ортодоксія: витоки, зміст та спрямованість. Містицизм й тенденції просвітницької лібералізації протестантизму. Ортодоксальна теологія. Ліберальна теологія. Діалектична теологія. Релігійно-філософські концепції сучасного протестантизму: «безрелігійне християнство», «теологія надії», «теологія секулярного християнства», «теологія процесу» тощо. Протестантський «соціальний євангелізм»: витоки, спрямованість та основні концепції: «відповідального суспільства», «християнізації суспільного життя» та інші. Протестантське розуміння людини. Протестантська етика, її витоки і сутність. Морально-етичні норми сучасного протестантизму.

Історія проникнення протестантизму в Україну.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет