Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет1/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Віняр Г.М., Шпачук Л. Р.

СЛОВНИК НОВОТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ

Кривий Ріг - 2002

Словник новотворів української мови кінця ХХ століття. – Вип. 2. – Кривий Ріг, 2002. - 180 с.


Рекомендовано до друку кафедрою української мови Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 5 засідання кафедри 17 жовтня 2002 року).

Словник фіксує новостворені і запозичені слова, що з’явилися в періодичних, літературно-критичних, науково-популярних виданнях, засобах масової інформації, усному мовленні останнього десятиліття ХХ ст. Подано основні граматичні параметри, словотвірну структуру або джерело надходження, мінімальний контекст, що реалізує лексичне значення новотвору. Матеріал словника може бути використаний при виконанні курсових і дипломних робіт з проблем неологізації, при викладанні спецкурсу у вищій або факультативу в середній школі, для укладання словників.

Упорядники: Віняр Ганна Миколаївна, к. філолог. н., доцент.

Шпачук Любов Раїсівна, к. філолог. н., доцент.
Рецензенти: Баранник Д. Х., д. філолог. н., академік АН вищої школи України

Цегельська М. В., к. філолог. н., доцент


А

Аберований, а, е. “Фальшиве, потворно абероване уявлення, як же то печально” (Дивослово, 1998, № 10, с. 6).

  • Аберація (помилка, відхилення від істини) + ований.

Абіотичний, а, е. “Про примітивність знань свідчить той фактор, що 99 % учнів 5 – 8-х класів, описуючи ліс восени, говорять лише про опадання пожовклого листя, а 90 % учнів на запитання “Які умови регулюють чисельність тварин і рослин у природі? “ відповідають, що їх може знищувати людина, і лише 10 % частково згадують про абіотичні фактори” (Педагогіка і психологія, 1998, № 3, с. 144).

- А + біо + (т)ичн(ий).



Абракадабризм, у, ч. “Збільшилася кількість напрямків, стилів із чудернацькими назвиськами, як-от абракадабризм, драконопис, смаколяпас тощо” (Сучасність, 1999, № 1, с. 17).

  • Абракадабра + изм.

Абсолютизація, ї, ж. “Не меншу абсолютизацію бачимо і в змалюванні татаро-монголів” (Дивослово, 2000, № 1, с. 3).

  • Абсолютизувати + ація.

Абсолютизований, а, е. “Носієм усього цього виступає герой з абсолютизованими рисами” (Дивослово, 2000, № 1, с. 19).

  • Абсолютизувати + ний.

Аваліст, а, ч. “Аваліст набуває права вимоги, аналогічного праву регресної вимоги у звичайному поручительстві” /Фінанси України, 2000, № 7, с. 117/.

  • Аваль ( англ. “допомагати, бути корисним, поручительство у платежі, позначене на векселі”) + іст.

Авангардизований, а, е. “Наведені відгуки про письменника за формою викладу потрапляють у сильце високої і трохи старомодної патетики, не дуже угідливої для нашого сучасного авангардизованого сприйняття” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 75/.

  • Авангард + изува/ти/ + ний.

Авентичний, а, е. “Сигари, як і вино, - авентичний продукт” /Всесвіт, 1999, № 5 – 6, с. 184/.

  • Авент + ичн/ий/.

Авентичність, ності, ж. “Це особливо відчувається в гуманітарній, зокрема літературній освіті, яка є чи не найчутливішою до суспільних коливань і найповніше відтворює авентичність національного етносу” /Дивослово, 2000, № 10, с. 29/.

  • Авентичний + ість.

Авіакомплекс, у, ч. “На столичний спортивний авіакомплекс “Чайка”, де проводились урочистості ще й на честь 100-річчя повітроплавання, мене запросив Л. Бородич” /Червоний гірник, 12. 09. 2000/.

  • Авіа + комплекс.

Авіаполіт, льоту, ч. “І для закоханих у небо мрія може стати реальністю, як для автогонщика О. Бондаря, який вже відчув смак до авіапольотів” / Червоний гірник, 12. 09. 2000/.

  • Авіа + політ.

Авіашоу, незм. “Тож, за два тижні до авіашоу поблизу столиці я й скористався запрошенням Леоніда Васильовича” / Червоний гірник, 12. 09. 2000/.

  • Авіа + шоу.

Автаркійний, а, е. “Чому у нас з’явилося два Рухи, а такі монолітні у світі партійні напрямки, як соціал-демократія, демохристиянство та лібералізм, покололися на автаркійні острівці? “ /Сучасність, 2000, № 5, с. 42/.

  • Автаркія (гр. “самовдоволення”) + ний.

Автоаерозапчастина, и, ж. “Тут їм може прислужитись виставка-ярмарок “Автоаерозапчастина -96”, яка пройде в Києві у Національному виставочному центрі з 27 липня по 2 березня” /Сільські вісті, 23. 02. 1996/.

  • Авто + аеро + запчастина.

Автоалієнація, ї, ж. “А нею була автоалієнація фрагментизованого у просторі й часі суб’єкта, змушеного стати перед спогадуваними моментами свого минулого життя, немовби перед якимось чужим Я” /Сучасність, 2000, № 1, с. 84/.

  • Авто (само) + алієнація (англ. “відчуження”).

Автоапологія, ї, ж. “А потім  його палкий самозахист, що переростає в автоапологію та у виклад свого естетичного кредо, своєрідний естетичний маніфест,  як і в Шевченка” /Дивослово, 1997, № 4/.

  • Авто (само) + апологія.

Автобан, у, ч. “На відміну від автобанів залізниця не обминає міста, йде не через промислові зони, а значно ближче до центру” /Всесвіт, 1999, № 4, 142/.

  • З нім. “автошлях”.

Автогонщик, а, ч. “Захопило автогонщика небо …” /Червоний гірник, 12. 09. 2000/.

  • Авто + гонщик.

Автоемаль, і, ж. Підбір автоемалей. З реклами.

  • Автомобільна емаль.

Автокоментар, я, ч. “Зіставлення “Не зевса …” з циклом ВКО дозволяє розглядати останній як розгорнутий автокоментар до першого” /Сучасність, 2000, № 9, с. 101/.

  • Авто (само) + коментар.

Автокосметика, и, ж. “У нас ви придбаєте чудову автокосметику та інші аксесуари для свого автомобіля” /З реклами/.

- Автомобільна косметика.



Автократизм, у, ч. “Автократизм та апологія юрби” /Всесвіт, 1999, № 5 – 6, с. 151/.

  • Автократичний + изм.

Автолектичність, ності, ж. “Через автолектичність тичинівської лірики, постійною особливістю якої є лексико-семантичні повтори, можемо розглядати її як певну об’єднану сукупність текстів або ж як цілісну структуру” /Сучасність, 2000, № 9, с. 106/.

  • Авто (само) + лексика + ичн + ість (с/т).

Автомийка, и, ж. В нашому місті для ваших машин є автомийка (Реклама).

- Автомобільна мийка.



Автомобілізуватися, уються. “Їх і безавтомобільних розвелося стільки, що не перетопити в одній калюжі, але ж усі вони зі шкіри лізуть, щоб автомобілізуватися” /Березіль, 2000, № 7 – 8, с. 149/.

  • Автомобіль + ізувати + ся.

Автономізм, у, ч. “На перші ролі можуть вийти діячі, які більше опікуються автономізмом, і для яких національна інтеграція не йде далі механічного об’єднання регіональних суб’єктів при абсолютній байдужості до якісного рівня національної єдності” /Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 8/.

  • Автономний + ізм.

Автономійний, а, е. “Автономійні сили” /Дивослово, 1998, № 10, с. 15/.

  • Автономія + ний.

Автопаркінг, у, ч. “Серед цікавих новинок для киян та гостей столиці  спорудження музею Пантелеймона Куліша та створення туристичного комплексу з автопаркінгами для відвідувачів Києво-Печерської лаври, музею Великої Вітчизняної війни” /Літературна Україна, 29. 03. 2001/.

  • Автомобільний паркінг (англ. "стоянка")

Автопрезентація, ї, ж. “Згодом має місце її автопрезентація зі сповіддю” /Слово і час, 1998, № 8, с. 78/.

  • Авто (само) + презентація (англ. "показ, представлення")

Авторемінісценція, ї, ж. “Бачаться й самоалюзії (які часом у науковій літературі не відрізняють від авторемінісценцій)” /Дивослово, 1999, № 1, с. 5/.

  • Авто (само) + ремінісценції.

Авторитаризм, у, ч. “Часто дається взнаки авторитаризм, який є перешкодою до усвідомленого сприйняття учнями потреби грамотно писати” /УМЛШ, 2000, № 4,

с. 7/.


  • Авторитарний + изм.

Авторитаристський, а, е. “Однак поки що на більший рівень підтримки може розраховувати авторитаристська перспектива” /Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 8/.

  • Авторитарний + /ист/ + ський.

Автотехночудо, а, с. “Аж тут зупиняється якесь не то аеро-, не то авто-техно-чудо, а з нього виходить  вся в хутрі” /Сучасність, 2000, № 6, с. 129/.

  • Авто + техно + чудо.

Автохтонка, и, ж. “Кеті Фрімен стала другою, мабуть, не так за виграш дистанції 400 метрів із не дуже високим результатом, як за те, що їй було доручено, як автохтонці, запалити олімпійський вогонь на церемонії відкриття Ігор” /Дзеркало тижня, 30. 12. 2000, с. 19/.

  • Автохтон + ка.

Агіографічний, а, е. “Окремо автор зупиняється на таких елементах агіографічного твору, як видіння, чудо” /Слово і час, 1999, № 8, с. 38/.

- Агіографія + ічний.



Агітпропівець, вця, ч. “Нав’язлива агітація сучасних агітпропівців поглинається вухами багатостраждального народу в справді конячих дозах” /Сучасність, 1999,

№ 10, с.84/.



  • Агітпроп (агітація + пропаганда) + івець.

Агонізм, у, ч. “Якщо у романтиків (зокрема у Т. Шевченка) втрата віри у божественну спрямованість світу викликала дві форми містичного світобачення (аскезу в художності, надання літературі рис провіденціалізму і спіритуалізму, демонічного розгортання), то у Франка вони трансформуються відповідно у світлий агонізм і темну тиранію” /Дивослово, 1999, № 5, с. 3/.

  • Агонія + ізм.

Агромафія, ї, ж. “У сучасному політичному дискурсі виникли та закріпилися нові номінативні кліше на зразок: “жирні коти”, агромафія, політичне ристалище” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 25/.

- Агро + мафія.



Агропромисловий, а, е. “Агропромислова інфляція дуже небезпечна” /Економіка України, 1998, № 3, с. 20/.

  • Агро + промисловий.

Агрофірма, и, ж. “Втім, дивного нічого тут нема, бо статус агрофірми на противагу середньої руки колишньому колгоспу дає більше можливостей для ефективного господарювання” /Урядовий кур’єр, 1997, № 118 – 119/.

  • Агро + фірма.


Адмінресурс, у, ч. “Без сумніву, і цього разу більшість мажоритарників будуть обрані не за ідеологічним принципом, а за кількістю фінансових уливань та обов’язковою підтримкою адмінресурсу” /Україна і світ сьогодні, 20. 09. 2001, с. 2/.

  • Адміністративний ресурс.

Аероіонотерапія, ї, ж. “А крім того, лікувальні масажі, дихальна гімнастика, кабінет аероіонотерапії з застосуванням фонорелаксації та “срібної” води” /Червоний гірник, 12. 12. 2000, с. 5/.

  • Аеро + іон + о + терапія.

Академвідпустка, и, ж. “Більш як в два рази зросла кількість студентів, котрі взяли академвідпустку за станом здоров’я” /Освіта, 05. 03. 1997/.

  • Академічна відпустка.

Академгрупа, и, ж. “І тут багато залежить в першу чергу від батьків, розумних бесід і застережень з боку вчителів, вихователів, кураторів студентських академгруп” / Освіта, 12. 03. 1997, с. 6/.

  • Академічна група.

Академка, и, ж. Дехто із студентів вже по кілька разів брали академку (З живих уст).

  • Академічна відпустка + ка.

Акредитація, ї, ж. “Та обставина, що ми розвели в часі вступні іспити в Київському національному університеті, далі  у вузах 3 – 4 рівня акредитації, а потім у закладах 1 – 2 рівня, дала можливість абітурієнтові кілька разів випробовувати свої сили” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 2/.

  • Акредитувати + ація.

Аксіологічний, а, е. “Вказуючи на цінності освіти в першій третині ХХ ст., М.Богуславський відзначає наступність до - й пореволюційного періодів вітчизняного історико-педагогічного процесу, але водночас підкреслює і їх якісну аксіологічну специфіку, обумовлену зміною в жовтні 1917 р. базових соціокультурних цінностей” /Педагогіка і психологія, 1998, № 1, с. 46/.

- Аксіологія (гр. “вчення про цінності”) + ічний.



Аксіомат, у, ч. “Уяви письменників стосовно аксіоматів парадоксу у європейській та індійській філософії” /Слово і час, 1999, № 2, с. 27/.

  • Аксіоматичний (усічення).

Аксіоматика, и, ж. “Відтак, повертаючись, до нашої аксіоматики, зазначимо, що названі вище три тези складають якраз той мінімально-необхідний аксіоматичний каркас” /Сучасність, 2000, № 10, с. 112/.

  • Аксіоматичний + ика.

Аксіоматичність, ності, ж. “ Аксіоматичність і очевидність цього положення безсумнівна” /Дивослово, 1999, № 9, с. 4/.

  • Аксіоматичний + ість.

Акцентноритмічний, а, е. “Такі сполучення з одного чи кількох слів, поєднані одним словесним наголосом, називають ритмічною (або ж акцентноритмічною) структурою, фонетичним словом” /Дивослово, 1999, № 1, с. 10/.

  • Акцентний + о + ритмічний.

Акцептування, я, с. “Акцептування векселя полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом вексель” /Фінанси України, 2000, № 7, с. 116/.

  • Акцептувати /затверджувати до оплати грошові документи (платіжні вимоги, векселі)/ + ння.

Алгебраїст, а, ч. “Університетських алгебраїстів переслідують так звані ферматисти – ентузіасти, яким здається, що вони розв’язали загадку останньої теореми Ферма” /Всесвіт, 2000, № 1 – 2, с. 154/.

  • Алгебра + їст.

Алієнація, ї, ж. “Обидві письменниці відчували алієнацію від “рідного ґрунту” /Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі, 1999, с. 51/.

  • З англ. “відчуження”.

Алілуйник, а, ч. “Тож і не дивно, що М. Луків не кинувся прожогом на національно-патріотичну тематику в нові часи, як дехто з учорашніх продуктивних алілуйників” /Дніпро, 1999, № 1 -–2, с. 9/.

  • Алілуя + ник.

Алітераційний, а, е. “У передмові звіщається про смерть С. Косова і про перетворення гербових знаків у гробові (алітераційна гра)” /Дніпро, 1999, № 7 – 8,

с. 78/.


  • Алітерація + ний.

Алюзив, у, ч. “Подекуди трапляються також казкові алюзиви” /Дивослово, 1999, № 1,

с. 5/.


- Алюзивний (усічення).

Алюзивний, а, е. “У рамках зазначеного типу алюзій виділяються численні алюзивні фігури” /Дивослово, 1999, № 1, с. 4/.

  • Алюзія + /ив/ний.

Алюзія, ї, ж. “У функції алюзій часто-густо виступають народні прислів’я та приказки, різні фразеологізми, крилаті вислови, так звані “золоті слова” древніх, незрідка й з уже відомих творів, специфічно процитоване те або інше писемне джерело, казка, пісня тощо” /Дивослово, 1999, № 1, с. 2/.

  • З лат. “жарт, натяк” (художньо-стилістичний прийом).

Алюзуватися, уються. “Тобто алюзується та особа, яка ладна не лише виконувати вже наявні народні пісні, думи” /Дивослово, 1999, № 1, с. 4/.

  • Алюзія + уватися.

Альфонсизм, у, ч. “Якщо не вважати за таку появу своєрідного альфонсизму: мовляв, світ (і Захід зокрема) повинен утримувати Росію, інакше вона образиться і не дружитиме із Заходом” /Сучасність, 1999, № 10, с. 84/.

- Альфонс (утриманець) + изм.



Амбасада, и, ж. “Відтак достатньо знайти в одного з членів сім’ї бабусю-єврейку, і вже можна поспішати до ізраїльської амбасади по візи на постійне проживання” /Всесвіт, 1998, № 8, с. 152/.

- З англ. “посольство” (активізація застарілої лексики).



Амбасадор, а, ч. “Він був справжнім амбасадором білоруської землі в Україні, посередником і зв’язковим двох братніх народів” /Київ, 1997, № 9 – 10, с. 127/.

  • Амбасада + ор.

Амбівалентний, а, е. “Як і кожен інстинкт, ксенофобія амбівалентна, тобто її не можна апріорно оцінювати ані зі знаком плюс, ані зі знаком мінус” /Всесвіт, 1995, № 3 – 4, с. 179/.

- З лат. “подвійний, суперечливий, роздвоєний”.



Амбівалентність, ності, ж. “Якщо така логіка міркувань справді відбиває амбівалентність Франкового ставлення, то з’являється можливість простежувати збіги й розбіжності” /Дивослово, 1999, № 6, с. 3/.

  • Амбівалентний + ість.

Амбіційний, а, е. “Україна запроваджує амбіційну програму з випуску пам’ятних та інвестиційних монет” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8, с. 10/.

  • Амбіція + ний.

Амнезувати, ую, уєш. “Зазвичай, такі рекомендації несуть в собі психогігієнічний зміст: дезактуалізувати і амнезувати (витіснити з пам’яті) психотравмуючі ситуації, які переживає учень” /Дивослово, 1999, № 3, с. 44/.

- Амнезія + увати.



Ампліфікуватися, уються. “Мотив самопізнання ампліфікується українськими бароковими авторами навзагал у аскетичній перспективі” /Слово і час, 1999, № 1, с. 51/.

- Ампліфікація (англ. "розширення") + уватися.



Анаграматичний, а, е. “Герби і Трени” є по-особливому цікавою пам’яткою високого літературного бароко, з вишуканою і складною грою словом, з анаграматичним способом письма” /Дніпро, 1999, № 7 – 8, с. 78/.

- Анаграма (переставляння літер або складів з метою утворити нове слово) + /т/ичний.



Анатоміювання, я, с. “Поглиблене анатоміювання феномену тіньової економіки дало змогу вченим конкретизувати це явище у вигляді трьох основних самостійних сфер” /Вітчизна, 1998, № 9 – 10, с. 3/.

- Анатомія + увати.



Англоцентризм, у, ч. “В першому збірнику відчувається англоцентризм” /Слово і час, 1998, № 6, с. 16/.

- Англія + о + центризм.



Андеґраунд, у, ч. “З’явившись у Києві в 1965 р., він стає активним учасником “андеґраунду”, формальні пошуки якого аж ніяк не вміщалися в жорстокі лещата казенного “соцреалізму”, докорінно руйнуючи ідеологічні засади цього офіційного мистецького методу” /Сучасність, 2000, № 2, с. 119/.

- З англ. “підпілля”: мистецтво, яке відрізняється від панівного і не має офіційного визнання.



Андеґраундний, а, е. “Нині термін “літературний андеґраунд”  безглуздий, позаяк маємо тотальний андеґраундний статус мистецтва в суспільстві” /Україна, 1994, № 19 – 20, с. 30/.

  • Андеґраунд + ний.

Андеґраундовий, а, е. “Коли вдаватися до формальної класифікації, хоч і неканонізованої досі академічним Інститутом літератури, слід відзначити, що Володимир Діброва належить до покоління так званої “анденґраундової альтернативи” 70-х років” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 173/.

  • Андеґраунд + овий.

Анорексія, ї, ж. “Виникає, як наслідок, психічна анорексія, відмова від їжі  хворі часом втрачають до 50 відсотків маси тіла, настають порушення  гастрит, коліт, анемія” /Науковий світ, 2001, № 3, с. 26/.

  • З гр. “відсутність апетиту”.

Антиадміністративізм, у, ч. “Поміркований антикомунізм (радше  антиадміністративізм) каналізувався через екологічний рух, політично інституалізований зрештою в “Партію зелених України” /Сучасність, 2000, № 5,

с. 43/.


  • Анти + адміністративний + ізм.

Антиалбанський, а, е. “Річниця початку операції НАТО проти бєлградського режиму Слободана Мілошевича, який провадив антиалбанський геноцид у Косово” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 95/.

  • Анти + албанець + ський.

Антиамериканський, а, е. “Є загроза біологічного нападу з боку деяких країн, які проповідують відверту антизахідну та антиамериканську ідеологію” /Трибуна, 1998, № 7 – 8, с. 18/.

  • Анти + американський.

Антивиборчий, а, е. “Ця антивиборча активність Мілошевича, яка могла б здатися трохи дивною, з огляду на його попередню позицію, вочевидь, викликана тверезою оцінкою політичної ситуації в країні” /Українське слово, 04. 11. 99, с. 8/.

  • Анти + виборчий.

Антигерон, у, ч. “Разом із своїми колегами він відкрив антигерони  речовини, здатні блокувати хоча б тимчасово руйнівні вікові перетворення” / Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 99/.

- Анти + герон (гр. “стара людина”).



Антигуманний, а, е. “Внаслідок застосування небачених раніше антигуманних законів і прямого беззаконня зазнали переслідувань за свої політичні, релігійні переконання й погляди мільйони невинних людей” /Вітчизна, 1998, № 3 – 4, с. 19/.

  • Анти + гуманний.

Антидемократизм, у, ч. “З парадоксальною послідовністю творилася опозиція антидемократизму і національного гніту” /Стус В. Вікна в позапростір/.

  • Анти + демократичний + изм.

Антидемпінговий, а, е. “З одного боку, починаючи з “антидемпінгового” Указу Президента Л. Кучми від 25 серпня 1994 р., простежувалася тенденція до більш жорсткого втручання держави” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 29/.

  • Анти + демпінг + овий.

Антидержавник, а, ч. “У нас ситуація склалася так, що, ставши в опозицію до влади, легко можна потрапити в обійми антидержавників” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 153/.

  • Анти + держава + ник.

Антиенергія, ї, ж. “Сучасна фізика бачить гравітацію як антиенергію” /Дніпро, 2000, № 7 – 8, с. 73/.

  • Анти + енергія.

Антизаконний, а, е. “До факту я признався і готовий понести кару, коли її речі є антизаконні” / Дніпро, 2000, № 7 – 8, с.109/.

  • Анти + закон + ний.

Антизахідницький, а, е. “Станіславський феномен європеїзму по-своєму вписується в задавнілу історію національної амбівалентності між антизахідницьким нативізмом і прозахідною модерністю” /Слово і час, 2001, № 1, с. 24/.

  • Анти + захід + ник + ський (к + с → ц).

Антиімперський, а, е. “Крім загального антиімперського спрямування поезії, вона містить певні художні деталі” /Дивослово, 2000, № 12, с. 10/.

  • Анти + імперський.

Антиінфляційний, а, е. “Структурна дієздатність професіональними можливостями здійснення ефективної антиінфляційної політики” /Економіка України, 1996, № 4,

с. 5/.


  • Анти + інфляція + ний.

Антиісторизм, у, ч. “Твердити про розквіт літератури означає впадати в банальний антиісторизм” /Літературна Україна, 18. 05. 1995, с. 4/.

  • Антиісторичний + изм.

Антикризовий, а, е. “Більшості з тих, хто ввійшов до створеного антикризового штабу, було б зовсім не зайве вести рахунки й домогтися відставки силовиків” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 2/.

  • Анти + криза + овий.

Антикримський, а, е. “Характерно, що у зображенні останнього збережено мітингову стилістику, антипольські та антикримські інвективи та неонародницький пафос” /Сучасність, 2000, № 10, с 156/.

  • Анти + Крим + ський.

Антикультура, и, ж. “А ти кажеш: містицизм, антикультура …” /Кур’єр Кривбасу, 1997, № 75 – 76, с. 150/.

  • Анти + культура.

Антикультурити, ю, иш. “Це ж бо її вихованці, її учні антикультурять на своїх посадах, це ж вони глумляться сьогодні й над тими, хто виводив їх у життя,  над своїми вчителями” /Дивослово, 1998, № 8, с. 6/.

  • Антикультура + ити.

Антилюбов, і, ж. “До антисловника антилюбові: “планове побачення”, “коханка  поняття функціональне”, “зімпровізоване “люблю””, “раб сексу, його акробат, фокусник”, “знайду дублера, всі вони однакові” тощо” /Березіль, 2000, № 5 – 6,

с. 182/.


  • Анти + любов.

Антилюдяний, а, е. “Завершення цього важливого історичного етапу у творенні ще небаченої в світі найантилюдянішої, найогиднішої, побудованої на найбезсоромнішій брехні і найбезцеремоннішому обмані Совєтської імперії, названої СССР, збіглося з доволі важливою для родини Літчинських подією” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 27/.

  • Анти + людяний.

Антимемуар, у, ч. “Це типовий жанр антимемуарів …” / Вітчизна, 1998, № 7 – 8,

с. 11/.


  • Анти + мемуар.

Антинаціональний, а, е. “Ми не сприймаємо інтернаціоналізму, як антинаціонального чи наднаціонального світогляду, і ми не виливаємо свої душі у безкрай любові задля якогось далекого народу в Азії” /Сучасність, 2000, № 12,

с. 143/.


  • Анти + національний.

Антиномічний, а, е. “Пророк і дурень існують в антиномічній єдності” /Дивослово, 1997, № 3, с. 7/.

  • Антиномія + ічний.

Антипацифізм, у, ч. “Він хоче здійснити ідею неіснуючу і принципіально протилежну конкретній, а все це умотивовує його войовничість, антипацифізм” /Політична думка, 1994, № 4, с. 95/.

  • Анти + пацифізм.

Антипідприємницький, а, е. “Та, попри потужну антипідприємницьку настанову, все ж таки населення краще ставиться до бізнесменів, ніж до керівників державних підприємств, та й взагалі виявляє вищий рівень терпимості” /Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 7/.

- Анти + підприємницький.



Антиполітикум, у, ч. “Дискусії вдавалися не надто гострими, адже подібного кшталту конференції “між Сходом і Заходом” в якому-небудь комфортово-кав’ярному гніздовищі усе тієї ж Міттельойропи переважно жорстокими не бувають  жодна з примар теперішнього антиполітикуму не збурить їх своєю присутністю” /Сучасність, 2000, № 3, с. 11/.

  • Анти + політикум.

Антипольський, а, е. “Характерно, що у зображенні останнього збережено мітингову стилістику, антипольські та антикримські інвективи та неонародницький пафос …” /Сучасність, 2000, № 10, с. 156/.

  • Анти + Польща + ський.

Антипрезидентський, а, е. “Отож фактом було існування у Верховній Раді бодай ситуативної, але реальної антипрезидентської більшості” /Сучасність, 2000, № 1,

с. 56/.


- Анти + президент + ський.

Антиреклама, и, ж. “Від українських гумористів можна чекати певної антиреклами ультрамодних фірмонімів” /Дивослово, 2000, № 2, с. 13/.

  • Анти + реклама.

Антиробінзонада, и, ж. “Автор використовує форми антиробінзонади, переконує читача в тому, що звичайні природні умови в екстремальній ситуації лише провокують звільнення тваринної стихії в людини” /Зарубіжна література, 2000,

№ 3, с. 31/.



  • Анти + робінзонада.

Антиробота, и, ж. “Продовжуючи аналіз термінології, можна, також назвати її антироботою” /Дніпро, 2000, № 7 – 8, с. 73/.

  • Анти + робота.

Антиросійський, а, е. “Нав’язлива ідея світової антиросійської змови на чолі зі США, Ізраїлем, НАТО” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 107/.

  • Анти + Росія + ський.

Антисвіт, у, ч. “Концепція антисвіту в українському фольклорі” /Берегиня, 2000,

№ 1, с. 21/.



  • Анти + світ.

Антисловник, а, ч. “До антисловника антилюбові: “планове побачення”, “коханка  поняття функціональне”, “зімпровізоване “люблю””, “раб сексу, його акробат, фокусник”, “знайду дублера, всі вони однакові” тощо” /Березіль, 2000, № 5 – 6,

с. 182/.


  • Анти + словник.

Антисталінський, а, е. “До складу Севастопольського антисталінського комітету увійшли представники низки місцевих політичних і громадських організацій” /Українське слово, 06. 09. 2001, с. 2/.

  • Анти + Сталін + ський.

Антистаршинський, а, е. “Характерно, що у зображенні останнього збережено мітингову стилістику, антипольські, антистаршинські та антикримські інвективи та неонародницький пафос …” /Сучасність, 2000, № 10, с. 156/.

  • Анти + старшина + ський.

Антистиль, ю, ч. “Проза Світлани Йовенко щасливо дистанційована від критики з подібним принизливим антистилем” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 180/.

  • Анти + стиль.

Антитезність, ності, ж. “Практично всі твори С. Єсеніна побудовані за принципом антитезності, протиставлення” /Мовознавство, 1991, № 6, с. 43/.

  • Антитеза + /ний/ + ість.

Антитерористичний, а, е. “Московська вояччина називає свої нечувано жорстокі варварські дії “антитерористичною операцією” /Дзвін, 2000, № 2, с. 2/.

  • Анти + терорист + ичний.

Антитетика, и, ж. “Кільце, аналогії, антитетика у Г. Сковороди й Р. Емерсона” /Слово і час, 1999, № 12/.

  • Антитетичний + ика.

Антитетичний, а, е. “Загально визнане антитетичне зіставлення у “Кавказі” нищівного сатиричного викриття гнобительських верхів суспільсттва та величання героїчної боротьби кавказьких племен проти царського воїнства” /Дивослово, 2000, № 2, с. 3/.

  • Антитеза + /т/ичний.

Антитетично, незм. “Антитетично побудована і замальовка казематного буття: ув’язнені іменуються тут з гіркою іронією “гостями”, і цих “гостей закованих” (відкинутий, безперечно, менш експресивний варіант оксюморонного вислову “гостей зачинених”), виявляється, напувають “сердешним чаєм”, відкинутий варіант  реалістично достовірна, а втім геть позбавлена іронічного підтексту деталь: “холодним” /Дивослово, 2000, № 9, с. 11/.

  • Антитетичний + о.

Антитринітаризм, у, ч. “Автор не зараховує до реформаційних рухів релігійні течії, які сповідують антитринітаризм, бо це свідчить про їх антихристиянський характер” /Сучасність, 2000, № 2, с. 117/.

  • Антитринітарії (гр. “проти Трійці”) + изм.

Антиукраїнський, а, е. “В усьому бачимо алогічність, несерйозність, некомпетентність, а загалом  політичну антиукраїнську тенденцію” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 138/.

  • Анти + український.

Антиутопія, ї, ж. “Авторка звертається до матеріалу, який дозволяє їй поставити питання про сутність утопії й антиутопії нового часу” /Слово і час, 1999, № 2,

с. 25/.


  • Анти + утопія.

Антифольклорність, ності, ж. “Напевно, в цьому одна з причин засадничої антифольклорності ХХ ст.” /Слово і час, 1999, № 11, с. 22/.

  • Анти + фольклор + /ний/ + ість.

Антициклональний, а, е. “В Україні найближчими днями переважатиме антициклональна погода” /Українське радіо, 18. 01. 1999/.

  • Антициклон + альний.

Античеснота”, и, ж. “З вічними сюжетами, вічними колізіями, вічними зіткненнями інтересів, чеснот та “античеснот”, протиборством світла й темряви …” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 71/.

  • Анти + чеснота.

Антрополінгвіст, а, ч. “За останнє десятиліття цю проблему активно обговорювали антрополінгвісти” / Сучасність, 2000, №10, с. 104/.

  • Антрополінгвістика (усічення).

Антропоморфізувати, ую, уєш. “Коли б антропоморфізувати історію, то можна було б сказати, що вона навмисне улаштувала на землях України спеціальну лабораторію для деяких своїх експериментів” /Сучасність, 2000, № 6, с. 99/.

  • Антропоморфізм + увати.

Антропософія, ї, ж. “Рубрика заснувалася для розвідок, у яких би літературознавча й культурознавча проблематика розглядались би з погляду філософії, естетики, історіософії, антропософії” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 47/.

  • Антропо (гр. “людина”) + філософія.

Антропотип, у, ч. “У нас досить спокійно, зокрема, ставляться до нелегальних мігрантів з Азії, Африки, тобто до людей іншого антропотипу” /Вітчизна, 1998,

№ 1 – 2, с. 113/.



  • Антропо + тип.

Антропоцентричний, а, е. “Свою доповідь автор присвятив аналізу антропоцентричного аспекту функціонально-комунікативної парадигми лінгвістичного пізнання мовцем навколишньої дійсності” /Дивослово, 2000, № 3, с. 61/.

  • Антропо + центричний.

Апатріотичний, а, е. “У 1939 році польською мовою була опублікована стаття “Ленін і Клявзевіц”, у якій Маланюк протиставляє “пацифістично-соціалістичній” легенді про Леніна як антидержавника, апатріотичного комуніста, інтернаціоналіста своє розуміння постати більшовицького лідера …” /Сучасність, 2000, № 1, с. 77/.

  • А + патріотичний.

Аперитив, у, ч. “Близько п’ятої години пополудні на чарку аперитиву чи лікеру збиралися невдоволені вояки: саме тоді, як я приїхав, на ці напої зросли ціни” /Всесвіт, 1999, № 9 – 10, с. 86/.

  • З фр. “слабоалкогольний напій, що вживається для збудження апетиту”.

Апологетизація, ї, ж. “Як бачимо, письменниця виступала проти апологетизації будь-чого в новітній культурі” /Дивослово, 2000, № 3/.

  • Апологет + изація.

Апологетизувати, ую, уєш. “Треба апологетизувати чесноти світоглядної політичної експресії, віддатися на поталу часові з усіма його конструктивно-негативними предикатами” /Сучасність, 1999, № 1, с. 77/.

  • Апологет + изувати.

Апотеозувати, ую, уєш. “Не хотів апотеозувати Коліївщину …” /Слово і час, 1998, № 6, с. 36/.

  • Апотеоз (гр. “обожнення”) + увати.

Аранжація, ї, ж. “Поплавський здивував новою аранжацією “Юного орла”

/ Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31/.



  • Аранж (фр. “впорядковувати”) + ація.

Арбітральність, ності, ж. “Осмислене ним у дусі народних дум предметне середовище, прирівняне до епічної формули “рідний батько”, за допомогою арбітральності набуває сенсу в проекції на полі ідеальних відношень” /Дивослово, 1999, № 6, с. 7/.

  • Арбітр + альний + ість.

Аридизація, ї, ж. “Цьому сприяла прогресуюча аридизація клімату, що вела до кризи землеробської економіки Балкан, створюючи водночас сприятливі умови для розвитку різних форм тваринництва” /Дивослово, 2000, № 5, с. 25/.

  • Аридний (лат. “сухий”) + изація.

Артвернісаж, у, ч. “Якогось року авторові цих рядків довелося відчути смак радости від співпережиття комп’ютерного мистецтва на артвернісажі в Парижі” /Сучасність, 2000, № 9, с. 133/.

  • Арт (лат. “мистецтво”) + вернісаж.

Артдиректор, а, ч. “Цікаво, що навчаючись у школі, Нанейсетт зустрівся з майбутнім артдиректором “Панча” Дж. Дікінсоном, який тоді працював учителем” /Всесвіт, 1998, № 4, с. 39/.

  • Арт + директор.

Арт-сцена, и, ж. “У минулому невдаха, який з великими труднощами продавав свій салонний живопис, раптово змінює стиль і стає зіркою нью-йоркської арт-сцени” /Наша газета, 2001, № 12, с. 14/.

  • Арт + сцена.

Архетип, у, ч. “Але архетип ментальності, основ душі і доля були якщо не однакові, то ідентичні, освячені стародавніми традиціями предків-оріїв” /Дніпро, 2000, № 3 – 4, с. 60/.

- З гр. “прообраз”, “першооснова”.



Архетипізація, ї, ж. “Іво Андрюс близький до панорамного роман-хроніки на засадах “міфологічного” історизму та архетипізації” /Всесвіт, 1999, № 8, с. 134/.

  • Архетип + ізація.

Архетипічний, а, е. “У розділі “Серед озер ясних” збірки “Каравели” поет створює архетипічну модель, близьку до символічного прообразу води у М. Рильського” /Дивослово, 1998, № 9, с. 9/.

  • Архетип + ічний.

Архіреалістичний, а, е. “На поверхні тексту  такі собі архіреалістичні й докладні замальовки селянських буднів, такі собі реалії взаємин поколінь, така собі проста- простісінька манера оповіді” /Дивослово, 2001, № 3, с. 49/.

  • Архі + реалістичний.

Архіталановито, присл. “Російська студія РТР закупила в “Студії “1 + 1” СВ-Шоу  щоправда, в даному випадку ця програма досить неоднозначно сприйнялася в нас та, як відомо, і в Росії, - це мусить стати уроком як авторам, так і виконавцям: на зовнішньому сміхацтві, поверховому комізмі, без винайдення якоїсь надідеї, надзавдання справжнього, тобто - всезагального й сталого, успіху не здобудеш; хай би як архіталановито “викладався” А. Данилко” /Слово і час, 1998, № 6, с. 76/.

  • Архі + талановито.

Архітвір, у, ч. “Незважаючи на ощадливість і сприятливі обставини, я не міг здобути стільки грошей, щоб поїхати до Равенни  оглянути там архітвори візантійського мистецтва  і вступити до Сієна” /Сучасність, 2000, № 1, с. 28/.

  • Архі (гр. “старший”) + твір.

Асамбляж, у, ч. “Олексенко належить до медитаторів сучасної породи, який з успіхом оранжує свої композиції в асамбляжі” /Сучасність, 2000, № 9, с. 137/.

  • З фр. “змішування молодих вин з винограду одного сорту, що виріс на різних ділянках”.

Асимптоматичний, а, е. “Якою має бути тактика при асимптоматичному стенозі сонних артерій” /Медична газета України, 05. 1998, с. 3/

  • А (гр. префікс зі значенням заперечення) + симптоматичний.

Аскеза, и, ж. “Московська та петербурзькі еліти тяжіли до західних стандартів життя, але без західних принципів соціальної аскези, самообмеження і відповідальності вищого прошарку, що й сприяло постійному конфлікту між “проводом” і “посполитами”/Сучасність, 2000, № 6, с. 36/.

  • З гр. “подвиг”.

Аспірація, ї, ж. “Цікаві спостереження щодо того, як в іншого автора, П. Куліша, складно перетиналися переконання із свідомими аспіраціями” /Сучасність, 2000,

№ 11, с. 78/.



  • З лат. “прагнення”, “бажання”.

Асфальтівка, и, ж. “Софія таки вирвала свою руку з руки Чорного і, стріпнувши розкішною гривою золотистого волосся, плавно погойдуючи стегнами, застукотіла каблучками по щойно политій теплим весняним дощем асфальтівці” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 102/.

  • Асфальтована дорога + ка (о / і).

Атлантизм, у, ч. “Знаменита проблема вибору для України між Сходом і Заходом, євразійством і атлантизмом” /Сучасність, 2000, № 10, с. 69/.

- Атлантика + изм.



Атомізований, а, е. “Номенклатура становила реальний, хоча конституційно незримий кістяк атомізованого суспільства” /Сучасність, 2000, № 12, с. 72/.

  • Атом + ізований.

Атрибуція, ї, ж. “Це не повинно зупиняти досліджень щодо атрибуції перекладу” /Слово і час, 1999, № 12, с. 38/.

  • З лат. “приписую”: галузь текстології, що встановлює авторство, дату, місце написання твору.

Аудит, у, ч. “Я наполягаю на тому, щоб на місцях провели ретельний аудит в системі житлово-комунальних послуг” /Урядовий кур’єр, 1999, № 122/.

- Перевірка офіційної бухгалтерської звітності (з англ.).



Аудіативний, а, е. “Вчителеві дуже важливо звернути увагу на формування в учнів таких аудіативних умінь” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 5/.

- Аудіо (лат. “слухаю”) + ативний.



Аудіовідеобізнес, у, ч. “ Аудіовідеобізнесу потрібні інвестиції, тож було б добре, аби в цьогорічному ярмарку взяли участь й фінансові структури” /Урядовий кур’єр, 1998, № 59 – 50, с. 11/.

  • Аудіо + відео + бізнес.

Аудіовізуальний, а, е. “Наприклад, у всіх типах навчальних закладів нині широко застосовують так звані аудіовізуальні засоби” /Педагогіка і психологія, 1998, № 1, с. 39/.

  • Аудіо + візуальний.

Аудіокасета, и, ж. “ Аудіокасета  це не макарони і не оселедці, - це набагато складніший товар  він містить у собі міцний ідеологічний заряд і, якщо не несе нічого позитивного для людської душі, для піднесення культури,  його треба нещадно викорчовувати з цього ринку, бо наслідки будуть жахливими” /Дивослово, 1996, № 3 – 4, с. 136/.

  • Аудіо + касета.

Аудіоматеріал, у, ч. “Якщо учням пропонується аудіоматеріал знайомого змісту, то дуже важко підтримувати інтерес до нього” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 12/.

  • Аудіо + матеріал.

Аудіоповідомлення, я, с. “Наступним об’єктивним фактором для розуміння аудіоповідомлення є фактор інформативної насиченості” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 12/.

  • Аудіо + повідомлення.

Аудіосистема, и, ж. “Мало хто усвідомлює, що оту так звану “музику”, яка бухтить з аудіосистеми автомобілів і послужливо надається численними ультракороткохвильовими радіостанціями, постачальниками компакт-дисків та магнітофонних касет, - ніхто навіть не грає: вона монтується з певних звукових примітивів (“семплів”) на комп’ютері за допомогою спеціальних програм” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 158/.

  • Аудіо + система.

Аудіотекст, у, ч. “ Аудіотекст повинен характеризуватися чіткою структурою” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 12/.

  • Аудіо + текст.

Аудіофірма, и, ж. “Або ж це якась успішна аудіофірма, яка тиражує українську музику” /Березіль, 2000, № 7 – 8, с. 10/.

  • Аудіо + фірма.

Аудіювання, я, с. “Оскільки програма не відводить спеціальних уроків для розвитку аудіативних умінь, то теоретичні відомості про аудіювання можна подати на уроці розвитку зв’язного мовлення, коли дається уявлення про спілкування і мовлення” /Дивослово, 1999, № 4, с. 8/.

  • Аудіювати + ння.

Аудіювати, юю, юєш. “Адже в природному спілкуванні нам рідко доводиться аудіювати одне і те ж повідомлення двічі” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 13/.

  • Аудіо + ювати.

Аура, и, ж. “Навколо них  духовна аура, яка цементує суспільні підвалини” /Дивослово, 2000, № 1, с. 3/.

- З гр. “подув вітру”: те, що оточує кого-, що-небудь.



Аутоагресія, ї, ж. “Узагальнюючи дані літератури із психічних особливостей агресивних проявів аутоагресії і агресії назовні в різних осіб, ми виявляємо досить неоднорідну картину” /Педагогіка і психологія, 1999, № 3, с. 16/.

  • Ауто (гр. “сам”) + агресія.

Аутсайдер, а, ч. “Покоління дев’яностих сьогодні не є явним аутсайдером процесу суспільних трансформацій” /Сучасність, 1999, № 1, с. 76/.

  • З англ. “той, що посідає останнє місце в змаганнях, відстає”.

Афганець, нця, ч. “Афганець також заспокоївся” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 99/.

  • Афганська війна + ець.

Афірмація, ї, ж. “Донцов зазначає: “ілюзіонізм є синтезом обох: він протиставляє “змисловому”  ірраціональне, … доказам  голу афірмацію, але він і не дискутує з цього питання” /Політична думка, 1994, № 4, с. 95/.

  • З лат. “запевнення, ствердження”.

Африканізм, у, ч. “Що визначає нове бачення відповідності африканізму і Південної Африки” /Молодь України, 08. 06. 1999/.

  • Африканський + ізм.

Афроєвропеєць”, йця, ч. “Наче за помахом чарівної палички слово арії зникло з ужитку, натомість вживається “індоєвропейці”. Як побачимо, з тим же успіхом можна казати і “афроєвропейці” /Основа, 1996, № 8, с. 16/.

  • Африка + о + європеєць.





  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет