Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет12/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20
: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет

Мелодист – пісняр, мелодиста – пісняра, ч. “Зате, стає членом Спілки, з якої один з теперішніх класиків, користуючись вовчим законом, за допомогою сумнозвісного міськкому, жорстоко і брутально його витурював,  у когось нагорі вистачило розуму захистити справжнього, недооціненого ще сьогодні мелодиста-пісняра Божою милістю” /Дніпро, 1996, № 3 – 4, с. 134/.

  • Мелодія + ист + пісняр.

Мелодраматизація, ї, ж. “Олена Пчілка буде для цього читача справжнім відкриттям: відсутність мелодраматизації, стереотипів і карикатур, феміністичні нотки, іронія, гумор, сатира” /Сучасність, 2000, № 2, с. 105/.

  • Мелодраматичний + изація.

Мемуаротворчість, чості, ж. “Адже суб’єктивність  найважливіша риса мемуаротворчості” /Вітчизна, 2000, № 3, с. 131/.

  • Мемуари + о + творчість.

Менеджер, а, ч. “У такий спосіб розвивається мистецтво мислення, виробляються навички творчого підходу до будь-якої ситуації, яка може виникнути у професійному житті менеджера” /Вітчизна, 1998, № 1 – 2, с. 136/.

  • З англ. “керівник”: підприємець.

Менеджмент, у, ч. “Потроху набирає обертів Академія підприємництва і менеджменту, заснована за нашої активної участі” /Україна, 1994, № 21 – 22, с. 6/.

  • З англ. “управління, керівництво, адміністрація”.

Мент, у, ч. “Хай краще за своїми ментами стежить” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8,

с. 95/.


  • З рос. кримінального жаргону  “міліціонер”.

Менталітет, у, ч. “Оскільки ж традиційний російський менталітет не зазнав такого нищівного удару, як німецький 1945 року, ці пошуки замість питання “що робити?” набувають форми питання “хто винен?” /Сучасність, 2000, № 10, с. 85/.

  • З нім. “світосприймання, психологія” /з лат. “розумовий”/.

Ментальність, ності, ж. “Формування нової ментальності у суспільстві дає можливості для проявів приватної ініціативи” /Економіка України, 1995, № 5, с. 73/.

  • Ментальний + ість.

Меншовартість, тості, ж. “Почуття меншовартості, породжене матеріальною нуждою, посилювалося пропагованою теорією про вторинність усього українського” /УМЛШ, 05. 02. 1998/.

  • Менша + о + вартість.

Мертвизна, и, ж. “Панує лише смердота, все решта  мертвизна” /Всесвіт, 1999, № 5 – 6, с. 8/.

  • Мертвий + изна.

Мертвонаслідково, присл. “Вони хоч і виголошуються вельми голосно, але мертвонаслідково” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 137/.

  • Мертвий + о + наслідок + /овий/ + о.

Месіанський, а, е. “Але треба знати природу людей месіанського, подвижницького складу” /Дзвін, 2000, № 9 – 10, с. 137/.

  • Месія (давньоєвр. - “спаситель”) + анський.

Метагалактика, и, ж. “Ось як в Енштейна на основі густини виводиться гравітаційний радіус Метагалактики” /Дніпро, 2000, № 7 – 8, с. 75/.

  • Мета + галактика.

Метадискурс, у, ч. “Розташовують себе у підпорядкуванні до неназваного метадискурсу” /Сучасність, 1999, № 2, с. 142/.

  • Мета (гр. “зміна, перетворення”) + дискурс (лат. “міркування”, фр. - “промова”).

Метазнання, я, с. “Зазначу, ще в створенні, так би мовити, нового покоління історико-літературних праць, зокрема фундаментальних, не обійтися без своєрідного метазнання, сутності історії взагалі й історії літератури зокрема” /Слово і час, 2000, № 1, с. 21/.

  • Мета + знання.

Металітература, и, ж. “Це й призводить до виникнення металітератури” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 66/.

  • Мета + література.

Метамова, и, ж. “Із цих трьох найважливішим у збагаченні метамови сучасної української критики був, либонь, другий фактор” /Сучасність, 2000, № 9, с. 86/.

  • Мета + мова.

Метапоняття, я, с. “У цьому сенсі культура є метапоняттям, яке реалізується в множинності етнічних і національних форм культури, що відбивають багатоваріантність антропосфери” /Дивослово, 1999, № 12, с. 2/.

  • Мета + поняття.

Метафоризація, ї, ж. “Спостерігається залучення біблійної символіки в структуру баладного народного жанру з його нахилом до метафоризації” /Дивослово, 1999,

№ 11, с. 5/.



  • Метафора + изація.

Мислеформа, и, ж. “Що, втім, не означає її апріорної приналежності до т. зв. “вічності”  мислеформи, яка наївно передбачає існування чогось і когось, так би мовити, у знятому, увільненому від процесів “виростання” та розвитку вигляді” /Слово і час, 2001, № 2, с. 4/.

  • Мислити + е + форма.

Мисткиня, і, ж. “Цей жанр також був основою малярства іншої мисткині  Наталки Гузар” /Сучасність, 2000, № 10, с. 151/.

  • Мистець + киня.

Міжконфесійний, а, е. “У міжконфесійних та міжетнічних протистояннях немає як однозначних янголів, так і достеменних демонів: стріляють усі сторони конфлікту” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 26/.

  • Між + конфесія + ний.

Міжрасовий, а, е. “Завданням ПКО є забезпечення міжгрупових і міжрасових контактів і комунікацій, завдяки чому учні ліпше зможуть підготуватися до життя в поліетнічному суспільстві” /Педагогіка і психологія, 1998, № 4, с. 121/.

  • Між + раса + овий.

Міжчасся, я, с. “Не час, а міжчасся” /Всесвіт, 1999, № 9 – 10, с. 171/.

  • Між + час + йа.

Мікробіосейсмополігон, у, ч. “На території арборетума Державного Нікітського ботанічного саду є мікробіосейсмополігон, де я веду спостереження за ящірками” /Рідна природа, 1996, № 2 – 3, с. 66/.

  • Мікро + біо + сейсмо + полігон.

Мікровибух, у, ч. “Не треба було промовляти це слово! На нього  табу, бо десь унизу спрацьовує мікровибух, і тебе накриває цунамі, забиваючи подих і миттєво заливаючи очі” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 19/.

  • Мікро + вибух.

Мікрогалактика, и, ж. “Нас же більше цікавить внутрішня відповідність чи співзвучність її компонентам складових Шевчукової художньої мікрогалактики” /Слово і час, 1998, № 6, с. 47/.

  • Мікро + галактика.

Мікроекономічний, а, е. “Це, в свою чергу, буде постійним джерелом нестабільності в роботі уряду. Кабмін і далі буде приречений виконувати роль виконавчого органу Адміністрації Президента, а ефективність його роботи визначатиметься, на жаль, не за макро- та мікроекономічними показниками, а лояльністю та наближеністю до Гаранта” /Україна і світ сьогодні, 20. 03. 2001, с. 2/.

  • Мікро + економічний.

Мікроімперія, ї, ж. “Так, у мікроімперії Югославії проти утворення незалежних держав колишніх молодших братів воюють серби, а у Радянському Союзі  росіяни” /Дзвін, 1999, № 1 – 2, с. 98/.

  • Мікро + імперія.

Мікрокартина, и, ж. “Вона сама себе виставляє на ту сцену, на якій виступає мікрокартиною, постаттю на величезній картині буття” /Вітчизна, 1998, № 9 – 10,

с. 142/.


  • Мікро + картина.

Мікроконтекст, у, ч. “Дослідження дослівного використання загальнонародної фразеологічної одиниці з її контактним узуально закріпленим констативним значенням надзвичайно цікаві, оскільки в кожному мікроконтексті всі фразеологізми виступають дієвими домінантами експресії” /Дивослово, 1999, № 1/.

  • Мікро + контекст.

Мікроконцепт, у, ч. “ Мікроконцепт “пісня і слово” лексично розширюють тексти із сучасних публіцистичних статей” /Дивослово, 2001, № 4, с. 19/.

  • Мікро + концепт.

Мікролептонний, а, е. “Сучасна мікролептонна теорія будови Всесвіту наближає нас до осмислення загадкового явища чудотворності українських ікон, причиною яких є наша вікова потреба милосердя і любові” /Берегиня, 2000, № 1, с. 41/.

  • Мікролептон + ний.

Мікромета, и, ж. “При цьому враховується: співвідношення виховних прийомів із внутрішньою логікою розвитку особистості і співвідношення стратегічної мети виховання і змісту конкретної мікромети; узгодження й гармонізація психологічного змісту особистості в цілому” /Педагогіка і психологія, 1998, № 2, с. 111/.

  • Мікро + мета.

Мікрообраз, у, ч. “Врешті, на докладному, за мікрообразами та в контексті всієї першої частини повісті, літературознавчому аналізі пейзажу “Ідуть дощі” з’ясовуємо поняття “імпресіонізм” /Берегиня, 2000, № 1, с. 15/.

  • Мікро + образ.

Мікроорда, и, ж. “Патологічна ейфорія “десакралізації” породила мікроорду новітніх газетярів-літературознавців, таких собі “вічних хунвейбінів”, які напрямець “підключені” саме до люмпенізованої частини реципієнтів” /Сучасність, 2000, № 4, с. 80/.

  • Мікро + орда.

Мікроприлад, у, ч. “У Київському науково – дослідному інституті мікроприладів ще залишились окремі групи розробників мікросхем” /Радіоаматор, 1997, № 2, с. 44/.

  • Мікро + прилад.

Мікрорівень, вня, ч. Див. мезорівень.

  • Мікро + рівень.

Мікроскопово, присл. “ … Нею ще доожитимуть у майбутньому як об’єктивним особистісним джерелом пізнання, мікроскопово вивчаючи всі обставини Чорнобильської катастрофи та її резонанс у людських душах” /Березіль, 2000,

№ 5 – 6, с. 183/.



  • Мікроскоп + овий + о.

Мікротехнологія, ї, ж. “На думку членів СІRР, найбільш обіцяючими в цьому відношенні є мікротехнології і нанотехнології /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000, с. 12/.

  • Мікро + технологія.

Міленарний, а, е. “ … І найважливіше  акцент на архетипі Воскресіння, вірою в яке позначені Шевченкові міленарні візії та пророцтва” /Дивослово, 2001, № 4,

с. 7/.


  • Міленіум + арний. Або: міленаризм (релігійне вчення про тисячолітнє царство Ісуса Христа) + ний.

Міленіум, у, ч. “Вважатимемо, що невиразні іноді рішення спричинені хвилюванням напередодні міленіуму” /Дзеркало тижня, 30. 12. 2000, с. 16/.

  • З англ. “тисячоліття”.

Мілітарний, а, е. “Останнє співвідповідальне за захист від атаки (а саме так трактуватимуть той акт) будь-якої країни  учасниці договору, йтиметься про мілітарну протидію центрам, які потенційно підозрюватимуться в організації теракту” /Українське слово, 13. 09. 2001, с. 1/.

  • З лат. “військовий”.

Мілітарно, присл. “Монолітний суспільний організм здатний вирішувати надзавдання над мілітарно переважаючим противником” /Дивослово, 2000, № 1,

с. 2/.


  • Мілітарний + о.

Міміфікований, а, е. “Похмура оповідь про автентичну драму небуття простого смерда-українця, міміфікованого життя “усипальні для тарганів” примушує читача кричати від жаху” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 135/.

  • Мім (гр. - “лицедій”) + іфікований.

Мінекобезпеки України, незм. “Але “зелений світ”, до якого прислухається й Мінекобезпеки України, хоча не завжди знаходить з ним спільну мову, не порушує проблему взагалі” /Вітчизна, 1998, № 3 – 4, с. 8/.

  • Міністерство екологічної безпеки.

Мінівен, а, ч. “Задня частина кузова, з просторим багажником і другим рядом сидінь, які можна зсовувати, складати, а то й виймати, багато в чому нагадує мінівен” /Сигнал, 2000, № 5, с. 8/.

  • Міні + вен (англ. “фургон”).

Мінівірш, а, ч. “Для прикладу  один з мінівіршів з триптиху “Клаптики” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 177/.

  • Міні + вірш.

Міні – держава”, и, ж. “Сьогодні Подільська аграрно-технічна академія  це своєрідна “міні – держава” на берегах Смотрича, до складу якої входять науково-дослідний інститут круп’яних культур, проблемні науково – дослідні лабораторії з обробітку ґрунту та трансплантації ембріонів тварин, науково – дослідна лабораторія генетики і селекції сої” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 135/.

  • Міні + держава.

Міні – дискусія, ї, ж. “Тобто кожен урок перетворюється на міні-дискусію” /Рідна школа, 1996, № 1, с. 54/.

  • Міні + дискусія.

Мінімізація, ї, ж. “Обидві країни продовжують шукати шляхи мінімізації негативних наслідків” /Урядовий кур’єр, 09. 06. 2001/.

  • Мінімальний + ізація.

Міні – модуль, я, ч. “Загалом поза цим змістом, як показує експериментальний досвід, втрачається дійове розвивальне значення будь – якого навчального заняття чи міні – модуля” /Педагогіка і психологія, 1998, № 2, с. 99/.

  • Міні + модуль.

Міні – пекарня, і, ж. “Тут діють мініпекарня, макаронна лінія, цех з виробництва гречаної крупи” /Урядовий кур’єр, 03. 07. 1999/.

  • Міні + пекарня.

Мін’юст, у, ч. “Через два тижні після отримання нових документів свої документальні версії приніс до Мін’юсту України” /Вітчизна, 1996, № 3 – 4, с. 126/.

  • Міністерство юстиції.

Місійність, ності, ж. “Царський уряд, а згодом і радянський режим, добре зрозуміли небезпеку, яку несе місійність українського друкованого слова” /Слово і час, 1999, № 9, с. 8/.

  • Місія /ний/ + ість.

Містянин, а, ч. “Полишили тисячі містян без даху над головою” /Дніпро, 1999,

№ 9 – 10, с. 29/.



  • Місто + янин.

Місяцепоклонець, нця, ч. “Інша справа  у народів Півночі чи місяцепоклонців” /Ткаченко А. Мистецтво слова, с. 172/.

  • Місяць + е + поклонятися + ець.

Місяцелік, у, ч. “Про обряди і звичаї, що вже стали реліктами, ви дізнаєтеся з книги “Місяцелік” /Скуратівський В. Місяцелік/.

  • Місяць + е + лічити (к /ч).

Міфоекологічний” , а, е. “Давнє непротиставлення себе природі, сприйняття світу в нерозривному зв’язку “природа - суспільство - людина”, на нашу думку, можна визначити як “міфоекологічну” свідомість давнини“ /Дивослово, 1999, № 10, с. 16/.

  • Міф + о + екологічний.

Міфокритика, и, ж. “Складається враження, що міфокритика в сучасному українському варіанті розбудовується головно в горизонтальній площині” /Слово і час, 2001, № 2, с. 35/.

  • Міф + о + критика.

Міфологемність, ності, ж. “Себто, і наділені певними більш – менш вичерпними смислами символи Тичини  це завжди щонайменше in potentio метафори, що, власне, і змушує говорити про міфологемність його поетики” /Сучасність, 2000,

№ 1, с. 89/.



  • Міфологема + ний + ість.

Міфологізованість, ності, ж. “Українська література ХХ століття має чимало творів, у яких міфологізованість змісту очевидна” /Дивослово, 2000, № 1/.

  • Міфологізований + ість.

Міфологізувати, ую, уєш. “Шевченко не міфологізує художній простір, а навпаки, деміфологізує його” /Дивослово, 1999, № 11, с. 4/.

  • Міфологія + ізувати.

Міфоманія, ї, ж. “Невибаглива міфоманія денаціоналізованих нащадків мала виправдовувати антиросійську акцію В. Капніста” /Сучасність, 1999, № 2, с. 82/.

  • Міф + о + манія.

Міфопоетика, и, ж. “У цьому випадку міфопоетика розкриває моральність істинного Християнства” /Дивослово, 1999, № 11, с. 4/.

  • Міф + о + поетика.

Міфопоетичний, а, е. “ … Через міфопоетичні та інші аспекти дослідження окремої людини, лишали в тіні чинники соціологічні ” /Ткаченко А. Мистецтво слова, с. 24/.

  • Міфопоетика + ний.

Міфоспоживання”, я, с. “Певною мірою, саме новітня міфотворчість та “міфоспоживання” замінили сучасним українцям добре налагоджену машину ідеологічної обробки свідомости, що мала місце в тоталітарному суспільстві совєтської доби” /Сучасність, 2000, № 5, с. 111/.

  • Міф + о + споживання.

Мобілка, и, ж. “І біля них поважно походжають вгодовані, зі смаком одягнені молодики з незмінними мобілками біля вух, мовби вони поприростали до них” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 7/.

  • Мобільний телефон + ка.

Моветон, у, ч. “Так само  як бардівських примітивних “трьох акордів” на гітарі  це було соромно, це було  неприпустимо, це був  “моветон”!” /Дніпро, 1996, № 3 – 4, с. 135/.

  • З фр. “поганий тон, невихованість”.

Мовленнєвознавчий, а, е. “Необхідно виробляти комунікативні вміння на базі практичного засвоєння учнями системи мовленнєвознавчих понять” /Дивослово, 1999, № 1, с. 18/.

  • Мовленнєвий + о + знавчий.

Мовленнєвомислительний, а, е. “З погляду психології мовлення переказ  це два взаємопов’язаних мовленнєвомислительних процеси: сприймання мовлення і його відтворення” /Дивослово, 1999, № 1, с. 18/.

- Мовленнєвий + о + мислительний.



Мовноекологічний, а, е. “Сьогодні помітні вже певні зрушення, але реальна мовленнєва практика вимагає, щоб мовноекологічні зусилля було значно й значно помножено” /Слово і час, 2001, № 2, с. 68/.

  • Мовна + о + екологія + ічний.

Мовокористування, я, с. “ Мовокористування і мовосприймання  два щільно пов’язані процеси” /Єрмоленко С., Нариси з української словесності, с. 352/.

  • Мова + о + користування.

Мовокраїнознавчий, а, е. “ Мовокраїнознавчий аспект фольклорних творів” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 20/.

  • Мова + о + країна + о + знавчий.

Мовомислення, я, с. “Проникнення в мовомислення народу” / Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 17/.

  • Мова + о + мислення.

Мовотворчість, чості, ж. “ Мовотворчість Ольжича є прикладом функціональної розбудови ряду складних оцінних номінацій” /Дивослово, 1998, № 10, с. 13/.

  • Мовотворчий + ість.

Мовчакуватий, а, е. “Варто було заговорити з ним про мистецтво віршованого слова, як він  мовчакуватий і стриманий у висловлюваннях  вибухав красномовством” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 171/.

  • Мовчати + /к/уватий.

Молодавість, вості, ж. “Йому не вистачає молодавості, він старий зсередини” /Українське слово. Хрестоматія, т. 3/.

  • Молодий + /авий/ + ість.

Монгольф’єр”, а, ч. “Насправді ж брати (Ж. та Е. Монгольф’є) лише створили декілька летючих повітряних куль  “монгольф’єрів”, що наповнювалися димом” /Наука і суспільство, 2000, № 3 – 4, с. 14/.

  • Від прізвища винахідників.

Мондіаль”, ю, ч. “Для спритників від шоу-бізнесу “мондіаль” теж стало чудовим джерелом заробітку” /Всесвіт, 1999, № 4, с. 155/.

  • З фр. “всесвітній, світовий”: змагання на світову першість.

Монетаристський, а, е. “Адже зі слів Президента випливало, що монетаристська політика Нацбанку, спрямована на підтримання стабільності нацвалюти заради самої стабільності, призвела до суцільного зубожіння внаслідок невиплат зарплатні та соціальної допомоги, не принісши натомість жодного позитивного ефекту в економічній царині” /Сучасність, 1999, № 3, с. 73/.

  • Монетаризм (політика контролю держави за грошовими ресурсами) + истський.

Монетарний, а, е. “Проте, заявивши про успіхи в монетарній і валютній політиці, перший банкір із гіркотою зазначив, що прогрес у банківській системі центральному банку забезпечити не вдалося” /Дзеркало тижня, 30. 12. 2000, с. 1/.

- Монета (з лат. “гроші”) + рний.



Монітор, а, ч. “Монітор  екран, подібний до телевізійного, на якому прочитується інформація з комп’ютера” /Дивослово, 1999, № 5, с. 23/.

  • З лат. “спостерігати”.

Моніторинг, у, ч. “З ініціативи уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової минулого року було проведено моніторинг досліджень проблеми суїциду в Україні” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 7/.

  • З англ. “спостереження”.

Моніторинговий, а, е. “Як свідчать результати моніторингових досліджень, проведених інститутом соціальної та політичної психології в усіх областях України, майже 70 % молодих учителів не ведуть жодної громадської роботи і цілком задоволені таким станом справ” /Педагогіка і психологія, 2000, № 2, с. 71/.

  • Моніторинг + овий.

Моновиклад, у, ч. “Складається враження, що повість витримана у стилі традиційного “одноцілого” моновикладу” /Сучасність, 2000, № 11, с. 67/.

  • Моно (гр. “один”) + виклад.

Моноекономіка, и, ж. “Характерна риса простої нерозвиненої системи, якою було первісне суспільство  моноекономіка” /Економіка України, 1997, № 8, с. 13/.

  • Моно + економіка.

Моноетнічний, а, е. “Національні держави Європи є моноетнічними” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 89/.

  • Моно + етнічний.

Моноколір, льору, ч. “Безумовно, зовсім не фарбувати волосся ніхто не забороняє, але краще, коли на вашій голові буде моноколір” /Наука і суспільство, 2000,

№ 7 – 8, с. 25/.



  • Моно + колір.

Мономовний, а, е. “Головна мета перехідної програми  навчити школярів англійської якнайшвидше, щоб вони могли далі навчатися в мономовних англійських класах” /Педагогіка і психологія, 1998, № 4, с. 124/.

  • Моно + мовний.

Монопартизм, у, ч. “Тим часом, розчарування у наслідках правління КПРС спричинило розчарування у монопартизмі” /Вітчизна, 1998, № 1 – 2, с. 3/.

  • Монопартійний + изм.

Монопартійність, ності, ж. “Третє завдання  заміна монопартійності на багатопартійність” /Вітчизна, 1995, № 11 – 12, с. 115/.

  • Монопартійний + ість.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет