Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



бет14/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20
П



Пальцевідбиток, тка, ч. “Вся в рентгенівських пальцевідбитках, схожа на витвір “оп арту” /Вітчизна, 1992, № 4, с. 3/.

- Палець + е + відбиток.



Памперс, а, ч. “Реклама по телебаченню рясніє словами памперс, презент, кока – кола” /УМЛШ, 2001, № 1, с. 131/.

- З англ. “балувати”, “зніжувати”.



Пангуманізм, у. ч. “З цього приводу Масарик зауважує, що “кожна велика історико–філософська мета, передумовою до якої є маленьке слово “все”, має дещо багатообіцяюче і водночас торкається “цього всього”, принаймні у претензії на пангуманізм під російським лідерством” /Сучасність, 2000, с. 141/.

- Пан (з гр. “все”) + гуманізм.



Пан’європеїзм, у, ч. “Пан’європеїзм є головним напрямом зовнішньополітичної діяльності польської держави і таких авторитетних політичних угрупувань, як Унія Демократична” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 61/.

- Пан’європейський + ізм.



Панглобалізм, у, ч. “Це приведе до “реалізації не тільки панславізму, але правдивого панглобалізму” /Сучасність, 2000, № 12, с. 141/.

- Пан + глобалізм.



Панрусіанізм, у, ч. “Що стосується мене, то я відмовляюся визнавати панрусіанізм, коли в ім’я слов’янства і слов’янської політики концентруються усі надії на уявній Росії, що дуже часто є виразним претекстом для нігілістичного песимізму” /Сучасність, 2000, с. 142/.

- Пан + русіанізм.



Панукраїнізм, у, ч. “Щось не чути від нової урядової команди й знайомих слів про богообраність, панукраїнізм, доленосність, підступні наміри темних сил, готовність до самопожертви” /Україна і світ сьогодні, 04. 07. 2001/.

- Панукраїнський + ізм.



Папамобіль, я, ч. “Сьогодні папамобіль проїхав вулицями Києва” /Телеканал “1+1”/.

- Папа (Римський) + автомобіль.



Папірленд, у, ч. “Назва магазину” у м. Кривому Розі.

- Папір + ленд (з англ. “країна”).



Парарелігійний, а, е. “Пошук концептуального парарелігійного простору художнього письма спостерігаємо в Лесі Українки задовго до написання “Лісової пісні” /Дивослово, 2000, № 3, с. 3/.

- Пара (з гр. “суміжний”) + релігійний.



Парижоман, а, ч. “Власне він був парижоман, завзятий і невгамовний” /Укр. слово. - Д: Рось, 1994/.

- Париж + о + ман (з гр. “захоплення”).

Паркетошліфовка, и, ж. “Надаю послуги паркетошліфовки” /Факти, 1999, № 31,

с. 13/.


- Паркет + о + шліфовка.

Парнасизм”, у, ч. “У такий спосіб “парнасизм” неокласиків означає глибоко пережитий естетизм як визнання елітарної суті мистецтва, його вродженої філософічної основи” /Сучасність, 2000, № 4, с. 76/.

- Парнас + изм.

Парономастичний, а, е. “Евфемічність, еротичний підтекст, парономастична гра великою мірою зближують вірш із дитячим фольклором” /Сучасність, 2000, № 9,



с. 95/.

- Парономазія + /аст/ ичний.

Парапсихологічний, а, е. “В “старому” дворі Б. Лепкого у парапсихологічній дотичній перебувають містичні візії та сон двох різних людей” /Слово і час, 2000, № 9, с.12/.

- Парапсихологія + ічний.



Партиципація, ї, ж. “Але цього разу такі збіги викликають не захват і не усвідомлення якоїсь містичної партиципації, а щось схоже на ревність…” /Сучасність, 2001, № 2, с. 8/.

- З англ.: “участь”.

Партійщина, и, ж. “Партійщина високого рангу і звання, з яскравими зірками на кашкетах і грудях, позиркує в виразі кислувато–погірдливої нудьги крізь шибки автомашин…” /Дивослово, 1999, № 9, с. 8/.

- Партійний + щина.



Партноменклатурний, а, е. “Усі дії дуже часто стихійні й, усупереч успадкованій партноменклатурній владі, виявились напрочуд вдалими та ефектними” /Сучасність, 2000, № 10, с. 78/.

- Партноменклатура + ний.



Партократичний, а, е. “Мова канцеляризмів, мова партократичних протокольних термінів, мова фіктивна, бо не занурена у свідомість, а зорієнтована на умовні рефлексії” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 138/.

- Партократія + ичний.

Партрозмноження”, я, с. “Тактика “партрозмноження” не принесла відчутних плодів у лівій частині спектра: добре дисциплінований лівий електрорат провів своїх обранців до нового парламенту в кількості не меншій, ніж до попереднього” /Сучасність, 1999, № 33, с. 70/.

- Партійне розмноження.



Пасіонарний, а, е. “Козацтво ж  дух народу, пасіонарний вибух, спрямовуюча і зміцнююча сила в українській історії” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 133/.

- Пасіо (з лат. “страждання, пристрасть”) + /нар/ний.



Пасіонарність, ності, ж. “Саме на почуттях пасіонарності і месіанства російські генерали взяли “правильну ноту” /Сучасність, 2000, № 10, с. 73/.

- Пасіонарний + ість.



Пастозний, а, е. “Живописець-колорист зміцнює фізико-оптичні властивості фарби, накладає її то тонким шаром, то пастозним мазком, корпусно…” /Сучасність, 2000, № 6, с. 119/.

- Паста + озний.



Патанатомія, ї, ж. “Лікарня лежала майже за містом, на пагорбах, відділення патанатомії було найдалі, на краю лікарняного містечка” /Сучасність, 2000, № 3, с. 28/.

- Патологічна + анатомія.



Патерналістично, присл. “Зокрема йдеться про тяжіння у деяких частинах європейського континенту до корпоративізму, меркантилізму та централізму під тиском патерналістично налаштованих та часто егоїстичних еліт” /Політична думка, № 2 – 3, 1995, с. 89/.

- Патерналістичний + о.



Патовий, а, е. Значною мірою патова ситуація, що виникла під час спікеріади, зумовлена цією обставиною” /Сучасність, 1999, № 3, с. 71/.

- Пат (ситуація у шаховій грі) + овий.



Патологоінтелігент, а, ч. “За ними  досвідчені патологоінтелігенти, проповідники людиноненависницьких ідей” / Київ, 1997, № 1 – 2, с. 111/.

- Патологія + о + інтелігент.

Патріотизація, ї, ж. “1940 – 50–ті рр.  “патріотизація” історії, відхід від класового аналізу” /Сучасність, 2000, № 6, с.113/.

- Патріот + изація.



Пахан, а, ч. “Де це бачено: “Мій батя  пахан озерянської мафії” /Вітчизна, 2000,

№ 5 – 6, с. 57/.

- З жаргон. лексики.

Пацифістичний, а, е. “Тут  войовничість, там  пацифістичні страхи” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 8/.

- Пацифіст + ичний.



Пацючня, і, ж. “Актив розлізся, як пацючня по норах” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4,

с. 77/.


- Пацюк + ня (к/ч).

Пейджер, а, ч. “Свої побажання надсилайте на наш пейджер” /радіо “Система”/.

- З англ. “сторінка”.



Пейджинговий, а, е. “Пейджинговий зв’язок” /Радіореклама/.

- Пейджинг + овий.



Пелюшкання, я, с. “Оруть ниву орачі. Коли бачать, опускається Лелека білоперий з пелюшканням у дзьобі” /Дзвін, 2000, № 7/.

- Пелюшка + ання.



Пенітенціарний, а, е. “Треба враховувати й те, що пенітенціарна система виробила досить ефективні способи заохочення праці ув’язнених, що може значно скоротити бюджетні асигнування” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 144/.

- Пенітенціар (з англ. “в’язниця”) + ний.



Первень, вня, ч. “Вони належать до вічних і нетлінних первнів українського народу” /Слово і час, 1999, № 11, с. 17/.

- Первий + ень.



Переакцентований, а, с. “Традиціоналісти люблять переакцентовану “поетичність”, і для них немислена річ, що відгонить епатажем…” /Дивослово, 1995, № 1, с. 13/.

- Пере + акцент + ований.

Перед–досвід”, у, ч. “Цей “перед-досвід “ подолання християнством ХХ століття глибоко символічно виявився /за словами М. Зерова/ до православ’я яскравих мислителів, колишніх марксистів і революціонерів П. Струве, С. Булгакова,

М. Бєрдяєва" /Людина і світ, № 1, 2000, с. 3/.

- Перед + досвід.

Передканікульний, а, е. “За 40 передканікульних днів у парламенті прийнято 32 із 58 законопроектів, ухвалених у цілому нинішньою сесією” /Україна і світ сьогодні, 04. 08. 2001/.

- Перед + канікули + ний.



Передмурок, рка, ч. “Модернізуючи ідею /Польща - форпост і передмурок християнства у його протистоянні зі Сходом/, вони покладали на себе важливу місію в охороні західної цивілізації від більшовицької загрози” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 56/.

- Перед + мурувати + ок.



Передноменклатурний, а, е. “Це кланово–корпоративна номенклатура /яка за сьогоднішніх умов перебрала на себе функції еліти / та передноменклатурний прошарок” /Сучасність, 1999, № 5, с. 68/.

- Перед + номенклатурний.



Передокупаційний, а, е. “Самчук бачив жалюгідний стан України, до якого довела її передокупаційна влада”/Слово і час, 1995, № 2, с. 15/.

- Перед + окупація + ний.



Передпостмодерністичний, а, е. “Стус  постать передпостмодерністична” /Слово і час, 1998, № 6, с. 19/.

- Перед + постмодерністичний.



Передромантичний, а, е. “Власне, передромантичні, чи преромантичні, тенденції відчутні у французькій літературі ще наприкінці ХУІІІ ст.” /Дивослово, 1997, № 7,

с. 2/.


- Перед + романтичний.

Перекладознавство, а, с. “Редактор словників, автор праць із стилістики, культури мови, мовної семантики, перекладознавства, правопису…” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 3/.

- Переклад + о + знавство.



Перенуртувати, ую, уєш. “І молоді, кращі з них, перенуртувавши, переказившись, створять масштабний образ людини нашого часу, такий поворот вже помітний” /Дніпро, 1999, № 3 – 4, с. 130/.

- Пере + нуртувати.



Перепідпорядкування, а, е. “Внутрішній механізм такого перепідпорядкування мистецької позиції Є. Маланюка можна розкрити, скориставшись зізнанням

В. Водеворта” /Дивослово, 1999, № 9, с. 7/.

- Пере + підпорядкування.

Пересотворити, ю, иш. “Вдихнув, як душу, в трав коріння

Самосвідомості порив,

Дав імена для їх насіння,

Що в сни їх пересотворив”

/Сучасність, 2000, № 9, с.66/.

- Пере + сотворити.



Переструктурувати, ую, уєш. “Ми маємо відмовитися від чинної предметної системи, переструктурувати її на основі інтегративного підходу” /Дивослово, 2000, № 12, с. 52/.

- Пере + структурувати.



Персоналія, ї, ж. “Звикли ми голосувати за конкретні “персоналії”, а не за якийсь там партійний список” /Україна і світ сьогодні, 21. 07. 2001/.

- Персональний + ія.



Першовзірці, рця, ч. “Насправді ж дають знати, в яких їхніх формальних першовзірцях слід шукати необхідних опор для справжнього розуміння” /Дивослово, 1999, № 2, с. 5/.

- Перший + о + взірець.



Першовчитель, я, ч. “Саме тут найвиразніше акцентується “усвідомлюючий принцип сприйняття віри”, що його сповідували слов’янські першовчителі та їхні учні” /Сучасність, 1999, № 12, с. 56/.

- Перший + о + вчитель.



Першозахоплення, я, с. “Роки пошуків зріднили нас, а першозахоплення від поезії переросло за межі і стало великим світлом” /Дивослово, 1994, № 11, с. 58/.

- Перше + о + захоплення.



Першопочаток, тку, ч. “Саме рушник є першопочатком і основою, на якій грунтується весільна обрядовість” /Берегиня, 2000, № 3, с. 6/.

- Перший + о + початок.



Першородство, а, с. “Спір українців і росіян про першородство усе більше пов’язується з усвідомленням очевидного факту: відмова від духовного і геополітичного універсалізму” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 141/.

- Перший + о + рід + ство (і/о)

Першохристиянськість”, кості, ж. “Можливо, саме така ситуація повертає мислячим християнам гостре відчуття “першохристиянськості” і гріховності розділення” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 5/.

- Перший + о + християнський + ість.



Петраркіана, и, ж. “У книзі подано невеличку бібліографію петраркіани та вичерпну /на той час/  українських перекладачів з Петрарки” /Сучасність, 2000, № 11, с. 61/.

- Петрарка + іана.

Піарник”, а, ч. “Передвиборча боротьба мала біполярний характер не лише за нав’язуваним президентськими “піарниками” й штабами сценарієм” /Сучасність, 2000, № 1, с. 66/.

- Піар (РR - з англ. “зв’язки з громадськістю”) + ник.



Південмашівський, а, е. “Він ще раз відкрив зафасований півлітровий слоїк з валютою, коли домовився з першим після Васюри головою колгоспу про старого південмашівського тракторця, що наче б підлягав списанню” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 45/.

- Південмаш (завод у Дніпропетровську) + івський.

Південність”, ності, ж. “Помітне тяжіння письменника до “південності” в описах пейзажів і побуту” /Сучасність, 2000, № 11, с. 62/.

- Південний + ість.



Півжест, у, ч. “Дійсно, у них далі було все, і цього “далі” було досить для того, аби Марина зрозуміла його з півжесту” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 59/.

- Пів + жест.



Підкилимовий, а, е. “Український парламент ціною життя Гонгадзе одержав унікальну можливість на гребені своєї сьогоднішньої активності сформувати принципово нові правила політичної гри. Гри, у якій, певна річ, залишаються і політичні торги, і підкилимові інтриги” /Дзеркало тижня, 23. 12. 2000/.

- Під + килим + овий.



Підписант, а, ч. “Але, порівнюючи з тим, чого зазнала більшість “підписантів”, я маю сказати, що відкараскався досить дешево” /Сучасність, 1999, № 1, с. 96/.

- Підписати + ант.



Підпис–код, підпису–коду, ч. “Пропонуємо подвійний захист: електронний код та цифровий підпис–код” /Факти, 1999, № 46/.

- Підпис + код.



Підрадянський, а, е. “Вперше за підрадянський час поезія Огієнка “Не питай…” вміщена у другому томі видання “Українські народні пісні” /Дніпро, 1999, № 3 – 4,

с. 106/.


- Під + радянською + владою + ий.

Підросійський, а, е. “Проте з початком ХХ століття в підросійській Україні мова перетворилася разом з автономією на політичне гасло” /Дніпро, 2000, № 9 - 10, с. 80/.

- Під + Росією + ський.



Пієтет, у, ч. “Тут долучається ще й почуття гордощів за переклад О. Бургардта перед світовим мистецтвом, а для історії українського “Гамлета” пієтет перед майстром – перекладачем за найвизначніший шекспірівський дарунок першої третини двадцятого століття” /Сучасність, 2000, № 1, с. 160/.

- З лат.: “благочестя”.



Пікантерія, ї, ж. “Власне, не так подробиці, як загальну пітекантерію його інтимних переживань” /Україна, № 6 – 7, 1996, с. 31/.

- Пікантний + ерія.



Пінея, ї, ж. “Однієї червневої ночі я впав світлячком на землю під великою самотньою пінеєю” /Всесвіт, 1998, № 2, с.151/.

- Італійська сосна.



Післяісторія, ї, ж. “Однак і це часом не рятує від термінологічних різночитань: передісторією і післяісторією” /Правда “Яросл”. 1998, с. 17/.

- Після + історія.



Післяпотопний, а, е. “Тут, можна сказати, серце Великої Орантії  першої післяпотопної цивілізації на Землі, яка започаткувала європейську цивілізацію” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 137/.

- Після + потоп + ний.



Піснеспів, у, ч. “Структура досліджуваного піснеспіву ґрунтується на традиційному народнопоетичному звертанні людини до померлого як до живого, що вимагає зворотної відповіді” /Берегиня, 1999, № 1, с. 22/.

- Пісня + е + співати.



Піснетвір, у, ч. “Разом з тим, паломницькі піснетвори /”Біжать у Почаїв стежки і дороги”, “Ой щаслива моя путь!…”/ ” /Берегиня, 1999, № 1, с. 23/.

- Пісня + е + твір.



Плакальництво, а, с. “В. Скапчук бере на глузи таке явище в українському суспільстві, як плакальництво….” /Березіль, 2000, № 11 – 12, с. 178/.

- Плакати + льник + ство (к + с  ц).



Плейєр, а, ч. “Плейєр, плей-оф, попса…На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв’язків України із західним світом українські засоби інформації відреагували масовим запозиченням чужих слів…” /Дивослово, 2000, № 4, с.19/.

- З англ. “програвач”.



Пневматосфера, и, ж. “До речі, соратник В. І. Вернадського П. А. Флоренський, розглядаючи реальне існування оболонки Землі, підвладної впливу людської думки і духу, назвав її “пневматосфера” /Науковий світ, 2001, № 4, с. 26/.

- Пневматична (з гр. “повітряна”) + о + сфера.



Побажальницький, а, е. “Відтак уклінно звертаємося до всіх учителів шкіл і викладачів вузів висловити як критичні, так і побажальницькі зауваги стосовно цієї рубрики” /Берегиня, 2000, № 3/26/, с. 59/.

- Побажати + льницький.



По–блюзнірськи, присл. “Якою ж треба бути безвідповідальною людиною, щоб по-блюзнірськи твердити: нам сьогодні не потрібні Довженко чи Гончар, Головко чи Тичина…” /Дніпро, 1998, № 9 – 10, с. 112/.

- По + блюзнірський + и.



Повістярство, а, с. “Особливо помітні два письменники  Винниченко в повістярстві та Олесь в поезії” /Дивослово, 1998, № 4, с. 32/.

- Повістяр + ство.



Повнявий, а, е. “Я все знаю,  спокійно, хтиво позираючи на її повняві губи і високі груди, завважив Чорний” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 102/.

- Повний + явий.



Повчальництво, а, с. “Грайлива лірична мініатюра Т. Шевченка, як бачимо, несе в собі великий заряд так потрібного сьогодні, на благу перспективу національного самопізнання естетично-філософського повчальництва” /Дивослово, 1998, № 3, с. 5/.

- Повчальний + /ик/ + ство (к + с ц).



Погодоман, а, ч. “Вітаю усіх погодоманів” /Телеканал “Інтер”/.

- Погода + ман.



Подієвість, вості, ж. “Власне перед нами два рівні семантичного розгортання подієвості у творі” /Дивослово, 1999, № 11, с. 2/.

- Подія + /євий/ + ість.



Подієписання, я, с. “Отож, характерописання, подієписання й рукописання митця вибудовують перед нами динамічний зоровий ряд документальної художньої стрічки…”/Неопалима купина, 1995, № 3 – 4/.

- Подія + є + писання.



Подовизна, и, ж. “Через ті “чаклунські” гіпсові подовизни вони завжди остерігалися його” /Науковий світ, 2000, № 11/.

- Подоба + изна.



Поезотеза, и, ж. “Проектуючись від цієї поезотези великого лемка, можна повторити вслід за автором передмови до збірки Сергієм Яковенком…” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 176/.

- Поезія + о + теза.



Поетикальний, а, е. “В. Сухомлинський фактично висловлює дуже важливе методичне положення про відповідність вивчення твору його смисловим, поетикальним, жанровим домінантам” /Кур’єр Кривбасу, 1997, № 73 – 74, с. 73/.

- Поетика + льний.



Поетонім, а, ч. “Поетонім  ім’я в художній літературі, крім номінативної, виконує характерну, ідеологічну й стилістичну функції” /Дивослово, 1999, № 11, с. 14/.

- Поетичний + онім (з гр. “ім’я”).



Поетонімічний, а, е. “Подібна поетонімічна традиція дотримана і в творчості…” /Дивослово, 1999, № 11, с. 14/.

- Поетонім + ічний.



Позаакадемічний, а, е. “В США вчені сходяться на тому, що вона виникла після першої світової війни із конфлікту між академічною та позаакадемічною критиками” /Сучасність, 2000, № 3, с. 97/.

- Поза + академічний.



Позагенетичний, а, е. “Для нього це сукупність позагенетичної /неспадкової/ набутої інформації у галузі суспільного співжиття, способів її організації та зберігання” /УМЛШ, 2002, № 1, с. 53/.

- Поза + генетичний.



Позадесятник, а, ч. “Хто вони  позадесятники і чому удостоїлися такого несподіваного як для них самих, так і для літературного оточення визнання?” /Березіль, 2000, № 11 – 12, с. 176/.

- Поза + десятники (за аналогією до “шістдесятники”).



Позадництво, а, с. “Тепер ми маємо позадництво іншого гатунку: уражені нищівним вірусом масінформації, куди входить також і доведена до істерики література” /Березіль, 1999, № 5 – 6, с. 15/.

- Позаду + ник + ство (к + с ц).



Позадуховність, ності, ж. “Письменник викладав точку свого філософсько-поетичного відштовхування, щоб творити поезію шляхетну, вишукану на противагу плебейській позадуховності” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 55/.

- Поза + духовний + ість.



Позаісторизм, у, ч. “Наяву і виразний позаісторизм Лесі Українки” /Слово і час, 1999, № 8/.

- Поза + історичний + изм.



Позаміфологічний, а, е. “Сьогочасне, виразно позаміфологічне, тільки й потребувало вираження та означення в поезіях Шевченка..” /Дивослово, 1999, № 11, с. 4/.

- Поза + міфологія + ічний.



Позаполітичний, а, е. “Ціла молодша генерація письменників надто легко “пристосувала себе до успішної фази” пруської політики або схилила свої голови у позаполітичному вдоволенні” /Сучасність, 2000, № 12, с.137/.

- Поза + політика + ний (к / ч).

Позаправедність”, ності, ж. “Природне у Тичини ніколи не буде здеморалізованим і таким, що його “позаправедність” належить долати чи вдоладнювати сформульованою розумом одиниці системою моральних цінностей і чеснот” /Сучасність, 2000, № 1,

с. 83/.


- Поза + праведний + ість.

Позарадянський, а, е. “Коли 1945 року в знекровленій і вкрай виснаженій Німеччині постала спроба об’єднати позарадянських письменників і критиків у літературну організацію вибраних МУР, я мав усі підстави стати його головою” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 7/.

- Поза + Радянський + Союз.



Позародинний, а, е. “Але він не виник з побоювань, обережності й опортунізму, він утворився від першого доторку до позародинного світу”/ Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 7/.

- Поза + родина + ний.



Позашляховик, а, ч. “Список автомобілів ВМW поповнився автомобілями надмалого класу та позашляховиками, яких досі йому так не вистачало” /Клас, 2001, № 9, с. 14/.

- Поза + шлях + /овий/ + ик.

Позіхайло”, а, с. “Але наявність таємничого “позіхайла” вносить у новелу нові й дуже цікаві нотки…” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 177/.

- Позіхай (позіхати) + ло.



Поіншоязичений, а, а. “Українська мова потверджує, на якій природній основі паралізує неприродньо поіншоязичене місто” /Слово і час, 1999, № 6, с. 27/.

- По + інший + о + язик + ений (к/ч).



Показушність, ності, ж. “Роздвоєність, лицемірство, показушність, фальш там, де вирішувалась доля не однієї Інни, а тисяч і тисяч убитих, зранених, розшарпаних Чорнобилем доль” /Березіль, 2000, № 5 - 6, с. 184/.

- Показуха + ний + ість (х/ш).



Покайфувати, ую, уєш. “Може, залишимося? Покайфуємо” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8,

с. 121/.


- По + кайф + увати.

Поліаспектний, а, е. “Емпірично програмуючи реалізацію поліаспектних виховних завдань засобами гри, народна педагогіка правильно зорієнтувалась в тому, що зібрання дітей супроводжуються більш чи менш вираженою ігровою діяльністю” /Рідна школа, 1996, № 9, с.50/.

- Полі (з гр. “багато”) + аспект + ний.



Поліетнічний, а, е. “До того ж сама нація у поліетнічній державі, якою є Україна, як правило, знаходиться у подвійному становищі” /Відродження, 1995, № 3, с. 3/.

- Полі + етнічний.



Поліклаузульність, ності, ж. “Біклаузульність поезій Стуса співіснує з поліклаузульністю його строфічних конструкцій, де навіть у катренах можуть уживатися клаузули трьох або чотирьох типів /”Лісова ідилія”, “Шаблюкою воронованою” тощо/” /Слово і час, 1998, № 8, с. 68/.

- Полі + клаузула + ний + ість.



Поліконгресійний, а, е. “Україна є державою поліетнічною, а разом з тим і поліконфесійною” /Відродження, 1994, № 2, с. 6/.

- Полі + конфесія + ний.



Полікультурний, а, е. “Корінне населення визначається як поліетнічне, а отже, мусило б бути полікультурним” /Берегиня, 2000, № 1, с. 24/.

- Полі + культура + ний.



Полілінгвістичність, ності, ж. “Україна має певну подібність до міжвоєнної Литви і до міжвоєнної Чехословаччини: формальний демократизм, поліетнічність, полілінгвістичність поруч із корупцією, автократичними тенденціями влади” /Сучасність, 2000, с. 42/.

- Полі + лінгвістичний + ість.



Полілог, у, ч. “І тому вчителеві особливо треба прагнути забезпечити альтернативність позиції читача відносно морально–етичних проблем, що порушуються на уроці, і художнього твору з його поліфункціональністю. Реалізується це завдяки методам, що забезпечують стимулювання діалогу і полілогу” /Дивослово, 1999, № 12, с. 26/.

- Полі + лог.



Політбаталія, ї, ж. “Початком нової серії політбаталій стала робота чергової сесії парламенту” /Україна і світ сьогодні, 13. 09. 2001/.

- Політична + баталія.



Політвиконком, у, ч. “В інформаційному просторі часто відсутня точка зору членів Політради та Політвиконкому НДП” /Україна і світ сьогодні, 10. 11. 2001/.

- Політичний + виконавчий + комітет.



Політжанр, у, ч. “Започатковано в Україні ще один політжанр  іконографічну біографію” /Сучасність, 1999, № 10, с. 156/.

- Політичний + жанр.



Політзек, а, ч. “Як же без них, адже число політв’язнів-українців ніколи не опускалося нижче половини від загальної кількості совєтських політзеків” /Сучасність, 2000, № 10, с. 125/.

- Політичний + зек (з рос. жаргону “в’язень”).



Політикеса, и, ж. “Чи не готує ця політикеса своєрідний громовідвід на

“жахливу владу” у разі провалу виборної компанії?” /Україна і світ сьогодні, 09.07.1999/.

- Політик + еса.

Політико-громадянський, а, е. “В Україні політико-громадянська спільнота означена терміном “народ”, що схиляє до думки, що “нація” у нас  спільнота етнічна” /Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 2/.

- Політика + о + громадянський.



Політикум, у, ч. “Отож обмежимося основними можливими напрямками розвитку подій, висока ймовірність реалізації яких знаходить підтвердження і в загальному стані українського політикуму, і в настроях українських виборців” /Сучасність, 1999, № 4, с. 56/.

- Політика + ум.



Політіміджмент, у, ч. “Цей історичний екскурс знадобився для того, щоб констатувати: книжковий політіміджмент в Росії має і стару, і нову історію” /Сучасність, 1999, № 10, с. 153/.

- Політичний + іміджмент.



Політістеблішмент, у, ч. “У першій сотні сьогоднішнього російського політістеблішменту немає, здається, жодного, хто не видав би своїх “спогадів і роздумів” /Сучасність, 1999, № 10, с. 151/.

- Політичний істеблішмент.



Політонім, а, ч. “Розповсюдили стандарти літературної мови, історичну міфотворчість  до того, що політонім “Русь” став для всього слов’янського населення держави, а не лише для первісного ядра, рівнозначним словом “русь”/ Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 4/.

- Політичний + онім (з гр. “ім’я”, “назва”).



Політпарадигма, и, ж. “Пан Турчинов практично формулює новітню українську політпарадигму…” /Сучасність, 2000, № 5, с. 49/.

- Політична парадигма.



Політрада, и, ж. Див. політвиконком.

- Політична рада.



Політспартакіада, и, ж. “Суперничали в третьому раунді політспартакіади з настільного тенісу” /Червоний гірник, 3.11, 1998, № 4/.

- Політична спартакіада.



Поліцентричність, ності, ж. “Єдність і поліцентричність значеннєвого поля телереклами” /Сучасність, 1999, № 2, с. 140/.

- Полі + центричний + ість.



Полоноцентризм, у, ч. “Месіаністський полоноцентризм не мав тому нічого спільного з національним егоїзмом” /Політологічні читання, 1995, № 3, с. 110/.

- Полонія (Польща) + о + центризм.



Польськість, кості, ж. “Польськість Максима Рильського в його творчості проявилась у формі святобливої відданості” /Дивослово, 1995, № 3, с. 7/.

- Польський + ість.



Помежів’я, я, с. “Як суміжна змістоформа, утворена на помежів’ях підсистеми ліро – епосу, балада характеризувалася драматичним сюжетом” /Дивослово, 2000, № 1, с. 5/.

- По + межа + ів’я.



Поменторствувати, ую, уєш. “Після появи цього роману один із найвідоміших критиків, загалом високо оцінивши твір, усе ж не відмовив собі в задоволенні поменторствувати у відповідь на романістові історичні “аномалії” /Дивослово, 2000, № 2, с. 59/.

- По + ментор + ствувати.



Понадчасовість, вості, ж. “Можливо, понадчасовість поетичної мови Бориса Тена закорінена в його різнизні” /Нариси з укр. словесності, 1999, с. 199/.

- Понад + час + /овий/ + ість.



Поневажувати, ую, уєш. “Вважати інакше й означає поневажувати духовно–естетичну евристичність ”Сонячних кларнетів”” /Сучасність, 2000, № 1, с. 82/.

- Поневажати + увати.



Популістський, а, е. “Зараз відпрацьовуємо такі документи, щоб відійти від популістських непродуманих рішень” /Вітчизна, 1997, № 3 – 4, с. 102/.

- Популіст (політик, який апелюючи до широкого загалу, стверджує, що знає прості рішення для розв’язання складних соціальних проблем) + ський.



Посейбіччя, я, с. “Такий сон-дрімоту на прузі потой- і посейбіччя можна, либонь, назвати раюванням” /Сучасність, 2001, № 3, с. 11/.

- По + сей + бік + я (к/ч).



Посестринство, а, с. “У час становлення цього мистецького посестринства Леся втратить Сергія Мержинського, до якого переживе якусь божевільну, абсолютно самовіддану любов” /Сучасність, 2000, № 6, с. 61/.

- Посестра + инство.



Пословачений, а, е. “Тутешні діалекти страшенно пословачені” /Берегиня, 2000, № 1, с.80/.

- По + словак + ений (к/ч).



Поствашингтонський, а, е. “Під поствашингтонським сонцем буквально ожили…” /Україна і світ сьогодні, 09.07.1999/.

- Пост + Вашингтон + ський.



Постер, а. ч. “Постер номера газети “Музичний тиждень” /Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31, с. 86 – 87/.

- З англ. “афіша”, “оголошення”.



Постімперський, а, е. “Гадаю, із зовнішньої та оборонної політики група визначених фахівців та урядовців прямо закликали до “постімперської” освіченої інтеграції” /Всесвіт, 1999, № 3, с. 120/.

- Пост + імперський.



Постінфарктний, а, е. “Сама художниця говорить, що тепер у неї почався постінфарктний період” /УТ - 1/.

- Пост + інфарктний.



Пост–історія, ї, ж. “У нашому ж випадку термін пост–історія  синонім пост–модернізму” /Слово і час, № 3, 1999, с. 57/.

- Пост + історія.



Посткарнавальний, а, е. “Йшлося про з’ясування багатьох, як їм здавалося, вельми важливих речей  про “падіння Стіни та культуру без кордонів”, про “зближення і протистояння ментальностей”, про “нові шати старих націоналізмів”, про “духовну архітектуру Європи в третьому тисячолітті, про “посткарнавальне безглуздя світу” /Сучасність, 2000, № 3, с. 11/.

- Пост + карнавальний.



Постколоніалізм, у, ч. “Послідовно проведена концепція феномену літератури постколоніалізму…” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 22/.

- Постколоніальний + ізм.



Посткультівський, а, е. “Він, як бунтівний поет початку шістдесятих років, зухвало відійшов від підрум’яненого гладкопису культівської і посткультівської літератури” /Українське слово, 18. 10. 2001/.

- Пост + культівський.



Постлюдський, а, е. “Відтоді почнеться нова, постлюдська історія” /Світовид, 1999, № 3, с. 81/.

- Пост + людський.



Пост–мінімалізм, у, ч. “Ніхто з теперішніх ейреалістів або їхніх інтерпретаторів не згадує про мінімалізм і пост–мінімалізм або живий театр” /Березіль, 1999, № 1 – 2,

с. 183/.


- Пост + мінімалізм.

Постмодерний, а, е. “Якщо подивитись на Тамару Гундорову, то вона, скажімо, бере якісь такі постмодерні теорії, течії і свій фемінізм на цьому будує”/Березіль, 2001,

№ 3 – 4, с. 5/.

- Постмодерн + ий.

Постпоколіннєвий, а, е. “Перегук  постпоколіннєвий, а внутрішній зв’язок більше аніж пунктирний” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 177/.

- Пост + поколіннєвий.



Пост–ортодоксально–комуністичний, а, е.. “Тому конкретніше було б говорити про неортодоксальну КПУ при владі з відповідним уточненням щодо нинішнього стану суспільства  чи є воно посткомуністичним, чи лише пост–ортодоксально–комуністичним” /УТ – 1/.

- Пост + ортодоксально + комуністичний.

Постпостструктураліст”, а, ч. “Поки “ постпостструктуралісти” “десакралізували” Шевченка, Дзюба написав коротке й страшне есе про “Кавказ” Шевченка і про невиліковність імперського мислення Росії” /Сучасність, 2000, № 4, с. 82/.

- Пост + постструктураліст.



Пострадянський, а, е. “Право–лівий поділ політичного спектру повністю вичерпав свій конструктивний потенціал в умовах сучасної пострадянської України” /Сучасність, 2000, № 1, с. 47/.

- Пост + радянський.



Постсовітський, а, е. “Західні промоутери платять професіоналам з постсовітської зони” /Червоний гірник, 1998, № 10/.

- Пост + совітський.



Постструктуральний, а, е. “Методи витлумачень, зокрема структуральний і постструктуральний” /Ткаченко А. Мистецтво слова, 1998, с. 11/.

- Пост + структуральний.



Пост–сучасність, ності, ж. “Телереклама є найорганічнішим утворенням телевізійної культури пост–сучасності” /Сучасність, 1999, № 2, с. 140/.

- Пост + сучасність.



Посттолітарний, а, е. “Україна, як і деякі посттолітарні країни, нині переживає інерцію русифікації…” /Дивослово, 2000, № 2, с. 13/.

- Пост + тоталітарний (англ. "абсолютний").



Постчорнобильський, а, е. “Україна має навчитися вирішувати постчорнобильські проблеми” /Дзеркало тижня, 16.12.2000/

- Пост + Чорнобильська аварія + ський.



Потойберег, а, ч. “А гонта, пригасивши гнів

Із потойберега  мов стріли:

Я знову вб’ю своїх синів

Аби ж хоч трохи ви прозріли”

/Вітчизна, 1991, № 2, с. 4/.

- По + той + берег.



Походинки, ів, мн. “Вона йшла на ті походинки з надією, що ще не встигла скреснути в її душі…” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 85/.

- Походити + нки.



Поціновувач, а, ч. “Формує поціновувачів художньої мови” /Єрмоленко С. Нариси з укр. словесності, 1999, с. 352/.

- Поціновувати + ач.



Пошуканство, а, с. “А все це намарне пошуканство “невласних” прикмет задля лукавого силогізму, який межує з підступністю” /Дивослово, 1998, № 3, с. 2/.

- Пошук + /ан/ ство.



П–подібний, а , е. ”Скрізь довкола ділянок, у кожній секції на вигляд П–подібної стіни будинків люди годину за годиною напружено чекали звістки, що небезпека минула” /Всесвіт, 1999, № 4 , с.8/.

- П + подібний.



Правоконсервативний, а, е. “ Правоконсервативний  Українська Республіканська партія з історичною орієнтацією на ідеї В. Липинського та Когрес Українських Націоналістів з героїкою визвольних змагань С. Бандери” /Сучасність, 2000, № 5,

с. 43/.


- Право + консервативний.

Правонаступниця, і, ж. “Після краху СРСР такий самий підхід було застосовано і до його правонаступниці  Росії” /Сучасність, 1999, № 10, с. 84/.

- Правонаступник + ниця.



Празразок, зка, ч. “В розмовах про “молоду сербську прозу” критика часто вживає термін “повернення до Шахразади”, означаючи ним повернення авторів цієї генерації до одного з празразків розповідних систем” /Всесвіт, 2001, № 1 – 2, с. 50/.

- Пра + зразок.



Прайс, у, ч. “Пакулько копіював усе:…прайси, вітальні телеграми, телепрограми, газети  все, що тільки можна було запхати в машину й накрити пластмасовою лядою! “/Сучасність, 2000, № 9, с. 14/.

- З англ. “ціна”.



Превентивний, а, е. “Назріло питання про зміцнення ролі ООН не тільки у припиненні кровопролить, а й у їх відверненні, у здійсненні ефективної ”превентивної” дипломатії” /Політична думка, 1994, № 4, с. 84/.

- Превентив (з лат. “запобіжний”) + ний.



Предфортифікаційний, а, е. “Булава Скорпіона через зображення землемірних, предфортифікаційних робіт за участю правителя відображає його послідовну експансію на Північ” /Всесвіт, 1998, № 9, с. 139/.

- Пред + фортифікаційний.



Преклір, а, ч. “Преклір  людина, що йде шляхом кліра” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 24/.

- Пре + клір.



Премікс, у, ч.. “Голова комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Марциновський зумів переконати колег, що немає потреб зводити ці премікси, скажімо, з Голландії, коли наші нічим не гірші” /Голос України, 2001, березень, с. 2/.

Преромантичний, а, е. “Власне, передромантичні, чи преромантичні, тенденції відчутні у французькій літературі ще наприкінці ХУІІІ ст. “ /Дивослово, 1997, № 7,

с. 2/.


- Пре + романтичний.

Прес–бар, у, ч. “А чого варті зустрічі у прес–барі  де журналістська тусовка засипає градом запитань ту чи іншу супер–зірку” /Червоний гірник, 17. 06. 1997/.

- Прес + бар.



Прес–брифінг, у, ч. “Говорилося на прес–брифінгу і про перспективи на 2001 рік”

/Червоний гірник, 2000, № 186 – 187/.

- Прес + брифінг (англ. "інструктаж").

Пресолінгвіст, а, ч. Див. пресолінгводидактика.

- Преса + о + лінгвіст.



Пресолінгводидактика, и, ж. “Використання здобутків пресолінгвістів з навчально – дидактичною метою визначимо терміном пресолінгводидактика” /Дивослово, 1997,

№ 5, с. 6/.

- Преса + о + лінгводидактика.

Прес–фонд, у, ч. / Літературна Україна, 15. 02. 2001/.

- Прес + фонд.



Пресфотографія, ї, ж. “На одному з перших занять за матеріалами пресфотографії слід семантизувати лексику” /Дивослово, 1997, № 5 – 6/.

- Прес + фотографія.



Прет–а–порте, незм. “Це в котрий раз довів французький кутюр’є Емануель Унгаро, котрий запропонував колекцію прет–а–порте сезону осінь–зима 99 на показі мод у Парижі” /Факти, 1999, № 46/.

- З фр.: “доступний для розуміння”: модний одяг для багатьох.



Претекст, у, ч. “Утім, обидва вірші мають безліч спільних претекстів  зокрема, другого вірша з Овідієвого циклу “Любовні елегії” /Сучасність, 2000, № 9, с. 101/.

- Пре + текст.



Префігура, и, ж. “Одне слово, троп у новій для нього ситуації стає префігурою /передосновою/ “майбутньої” фігури” /Дивослово, 1999, № 2, с. 7/.

- Пре + фігура.



Префігуративно, присл. “Наприклад, у Шевченковій повісті “Наймичка” про її героїню префігуративно, словами іншого автора, мовиться…” /Дивослово, 1999, № 2, с. 8/.

- Префігура + /т/ивний + о.



Придибенція, ї, ж. “Однак авіаційні придибенції з тим цензором не скінчились” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 118/.

- З діал. лексики.



Прикметно, присл. “Прикметно, що література, як мистецтво віддзеркалення, характеризується таким “історизмом” у вживанні імен персонажів” /Дивослово, 1999, № 11, с. 14/.

- Прикметний + о.



Примордіаліст, а, ч. “ Примордіалісти наголошують на важливості культурних успадкувань у виникненні націй /і в крайній формі можуть твердити про “споконвічність” націй/, модерністи наголошують, що нації є новочасним утворенням” /Сучасність, 2000, №4, с. 50/.

- З

Принтер, а, ч. “Рекламне оголошення”.

- З англ. “друкар”.



Припасованість, ності, ж. “Його лексика вражає не екстравагантністю, а припасованістю до теми” /Вітчизна, 1995, № 9 – 10, с. 140/.

- Припасований + ість.



Природовідповідність, ності, ж. “Принцип природовідповідності реалізується через рідномовне навчання і виховання, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів…” /Дивослово, 1996, № 4, с. 31/.

- Природа + о + відповідність.

Прихватизований, а, е. “Там міститься прихватизований ними магазин” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 114/.

- Приватизований + прихватити.



Прихисток, у, ч. “Була надія, що священна реліквія знайде прихисток у Почаївській лаврі” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 143/.

- Прихистити + ок.



Приявний, а, е. “Бурачек і всі приявні заворушилися і ствердили, що я поет та що мені треба, кинувши посаду інструктора, виступити в “КІНО” /Берегиня, 2000, № 1, с. 63/.

- При + явний.



Провайдер, а, ч. “Духовний провайдер для Росії на тому ж по суті історичному шляху” /Сучасність, 2000, № 10, с. 81/.

- З англ. “забезпечувати”.



Провайдерський, а, е. “Заступник голови НАІ назвав безпідставним поголос про те, що провайдерська діяльність в Україні може бути монополізованою” /Червоний гірник, 24. 06. 1997/.

- Провайдер + ський.



Провіденційний, а, е. “У дусі христологічних традицій осмислити провіденційний смисл історичного процесу” /УЛМШ, 2001, № 2, с. 24/.

- Провіденціалізм + /й/ний.



Провозвісник, а, ч. “Отже, заголовок художнього твору є найпершим алюзивно– фігуральним провозвісником характеру, напрямку оповіді, її змісту” /Дивослово, 1999, № 2, с. 4/.

- Провозвістити + ник.



Провокатив, у, ч. “Та нас більш цікавити має, чи так і залишився без відгуку та певних наслідків провокатив титулованого шевченкознавця?” /Дивослово, 1998, № 3,

с. 2/.


- Провокативний (усічення).

Провокативний, а, е. “Модернізм виявився сьогодні цікавим і провокативним” /Дискурс модернізму в укр. літ., 1999, с. 7/.

- Провокація + ивний.



Прогнозерство, а, с. “Виховане на атеїстичних постулатах молодше покоління не здатне всерйоз сприймати таке прогнозерство” /Берегиня, 2000, № 4, с. 3/.

- Прогноз + ер + ство.



Прогулянковість, вості, ж. “Олександр Корж поєднує у собі і прогулянковість індійського англійця, і беззахисність західного українця” /Берегиня, 2000, № 9 – 10,

с. 177/.


- Прогулянковий + ість.

Прозоканон, у, ч. “Зазначимо, що ліро–епічний прозоканон української пошевченківської прози…” /Укр. мова і л – ра в середніх школах, гімназіях, ліцеях, 2000, № 1, с. 43/.

- Проза + о + канон.



Проімперський, а, е. “Цей золотий вік розвитку культури до середини ХУІІ ст. проімперською наукою інтерпретувався як виключно доробок великоросів” /Слово і час, 2000, № 4, с. 8/

- Про (з лат. “за”) + імперський.



Проінтерв’ювати, юю, юєш. “Проінтерв’ював В. Скуратівський” /Берегиня, 2000,

№ 3, с. 4/.

- Про + інтерв’ювати.

Пролівий, а, е. “Ще третина чехів дотримується думки, що і нинішній пролівий соціал–демократичний уряд Мілоша Земана в боротьбі з хабарництвом не просунувся, на жаль, далі риторики і декларацій” /Укр. слово, 04. 11. 1999, с. 7/.

- Про + лівий.



Пролонгований, а, е. “Так, останнім часом з ініціативи УСПП пролонгована нульова ставка ПДВ на товари “критичного імпорту” / Урядовий кур’єр, 03. 07.1999/.

- Пролонгація + /увати/ + ний.



Пронацистський, а, е. “До міжетнічних конфліктів, традиційних у цьому районі Європи, додалися політико–ідеологічні. З одного боку, лютувати пронацистські сили. З іншого  прорадянські” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 72/.

- Про + нацистський.



Протагоністка, и, ж. “Мати ладна, мов протагоністка, укоротити віку без синів” /Дивослово, 1999, № 3, с. 62/.

- Протагоніст (з гр.: “перший актор”) + ка.



Противленство, а, с. “Там воно зводиться до повного ряду антитез, що перебувають у безконечному противленстві, з якого нема виходу в гармонію” /Сучасність, 1994,

№ 11, с. 135/.

- Противитися + ленство.

Протидумство, а, с. “Крайнощі сходяться, і тому інакодумство небезпечніше, ніж протидумство” /Сучасність, 2000, № 6, с. 19/.

- Проти + думати + ство.



Протоекзистенціоналізм, у, ч. “К’єрктигорівський “протоекзистенціоналізм” /Сучасність, 2000, № 12, с. 94/

- Прото (з гр. “перший”) + екзистенціоналізм.

Протоекспресіонізм, у, ч. “Доцільнішим видається маловживане поняття протоекспресіонізм” /Дивослово, № 2, 1997/.

- Прото + експресіонізм.



Прототипований, а, е. “Овсій Бру прототипований з реального батька Тодося Осьмачки” /Кур’єр Кривбасу, 1998, № 100, с. 110/.

- Прототип + ований.



Проукраїнськи, присл. “Як випливає із змісту документів, нащадок козацької старшини щодо українського питання в Російській імперії був налаштований однозначно проукраїнськи” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 131/.

- Проукраїнський + и.



Профанний, а, е. “Рушник  медітатор між світами, межа між профанним і сакральним світом” /Берегиня, 2000, № 3, с. 15/.

- Профан + ний.

Профанність”, ності, ж. “Так, звернення М. Дюшаном у своїй творчості до “реді мейдів”  предметів із побуту, буденного призначення, що, вирвані з рокованої їм “профанності”, набували нової якості в сюжеті картини, стало поштовхом до створення згодом неймовірних інсталяцій, з використанням рухомих блоків, стереофонічних систем, відеоапаратури й навіть військових винищувачів"” /Всесвіт, 1995, № 5 – 6, с. 150/.

- Профанний + ість.



Профранцузький, а, е. “А у Франції, відповідно, профранцузький” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 49/.

- Про + французький.



Процедуралізм, у, ч. “Мені не хотілося перебільшувати так званий процедуралізм дискурсивної етики” /Політична думка, 1994, № 4, с. 89/.

- Процедура + /л/ізм.



Прусіанізм у, ч. “Справжнього вияву набув прусіанізм за часів існування політичного деспотизму” /Сучасність, 2000, № 12, с. 142/.

- Прусія + /н/ізм.



Псалмодія, ї, ж. “До цієї шибениці поквапно підійшов Браманті, сяючи величчю у своїй шарлатовій рясі, і розпочав псалмодію” /Всесвіт, 1998, № 12, с. 50/.

- Псалом + о + дія.



Псевдоавангард, у, ч. “Це всіляко заохочує цей наш хуторянський псевдоавангард” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 11/.

- Псевдо (з гр. “несправжній”) + авангард.



Псевдоактивність, ності, ж. “До слушної критики демагогічної псевдоактивності додамо…” /Березіль, 1999, № 7 – 8/.

- Псевдо + активність.



Псевдобіль, болю, ч. “Від отого повсякчасного анти і псевдо: антитези, псевдопляжу  й аж до псевдопатріотизму, псевдоболю за народ, псевдоруху вперед…” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с.72/.

- Псевдо + біль.



Псевдоблагодійник, а, е. “З іншого боку, наші псевдоблагодійники бомбардують Україну фальшивими “снарядами” буцімто неканоністичності українського православ’я” /Дніпро, 1999, № 3 – 4, с. 45/.

- Псевдо + благодійник.



Псевдоезопівський, а, е. “Не минуло й кількох місяців, як він став удаватися до псевдоезопівської мови” /Слово і час, 1995, № 2, с. 14/.

- Псевдо + езопівський.



Псевдоеліта, и, ж. “В таких інтелектуальних колах вироблений певний “моральний кодекс”, в якому існує поняття про межу дозволеності обслуговування сучасних владних псевдоеліт чи певних представників із “нових українців” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с. 85/.

- Псевдо + еліта.



Псевдоінтернаціоналіст, а, ч. “Вони приділяли значну увагу викриттю шовіністичної суті тих псевдоінтернаціоналістів, які маскували свою політику” /Сучасність, 1999,

№ 7 – 8, с. 107/.

- Псевдо + інтернаціоналіст.

Псевдоінтернаціоналістський, а, е. “Куди більш несподіваним і вражаюче дивним є те, що псевдоінтернаціоналістська ця пропозиція не дістала належної відсічі з боку цивілізаційно свідомішої частини Верховної Ради України” /Слово і час, 1999, № 1,

с. 5/.


- Псевдо + інтернаціоналістський.
Псевдолітопис, у, ч. “Засвоюючи той огром літописних матеріалів, розповідей про сотні історичних діячів, описів баталій, битв і випробувань, які випали на долю народу впродовж семисот літ, автор псевдолітопису оперся на національну традицію” /Сучасність, 2000, № 2, с. 89/.

- Псевдо + літопис.



Псевдопатетика, и, ж. “У цьому творі немає місця для псевдопатетики” /Дивослово, 1997, № 7/.

- Псевдо + патетика.



Псевдопляж, у, ч. Див. псевдобіль.

- Псевдо + пляж.



Псевдорай, ю, ч. “І душа почала чинити опір, рятуючись од псевдораю, який обіцявся” /Дивослово, 1998, № 6, с. 6/.

- Псевдо + рай.



Псевдорелігійний, а, ж. “Може, якісь релігійні і псевдорелігійні секти, масони і всілякі там таємні товариства дійсно мають свої обряди, символіку, в якій сторонні не розуміються” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 33/.

- Псевдо + релігійний.



Псевдоринковий, а, е. “Це та більша частина інтелігенції, котрій не вдалося знайти своє місце у новій системі псевдоринкових відносин” /Сучасність, 1999, № 5, с. 69/.

- Псевдо + ринковий.



Псевдоринок, у, ч. “Нові державні ціни, які встановив “центр” /так виглядає наш псевдоринок, а не Горбачов/ і, як сьогодні вступили в силу, такі грандіозно великі, що затьмарюють всі чахлі обіцянки про якесь майбутнє життя в щасті і добробуті” /С. Павличко, Листи з Києва, с. 154/.

Псевдорух, у, ч. Див. псевдобіль.

- Псевдо + рух.



Псевдостагнація, ї, ж. “Згодом  час псевдостагнації: маскування на рівні експліцитного смислу т. зв. “паровозиками”  легальними темами, героями, образами, проблемами, епіграфами” /Слово і час, 1999, № 7, с. 14/.

- Псевдо + стагнація.



Псевдоштрихкод, у, ч. “Саме вони стали підроблювати фірмову продукцію, наносячи на етикетки псевдоштрихкоди” /Наш вік, 17. 02. 2000, № 11 – 12/.

- Псевдо + штрихкод.



Психоаналітично, присл. “Всі вони належать до іншої категорії, психоаналітично нецікавої, буденної” /Сучасність, 1993, № 5, с. 80/.

- Психоаналітичний + о.



Психоемоційність, ності, ж. “Певні передумови романтичної психоемоційності крилися в психологічних вправах сентименталізму” /Дивослово, 1997, № 7, с. 2/.

- Психоемоційний + ість.



Психоідеологічний, а, е. “Василь Стус прочитав перший розділ моєї психоідеологічної аналізи суспільної свідомості “Спадкоємці Сталіна” /Сучасність, 1993, № 5, с. 80/.

- Психо + ідеологічний.



Психокомплекс, у, ч. “Він є віддзеркаленням національних психокомплексів росіян” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 144/.

- Психо + комплекс.



Психокультура, и, ж. “Істотну роль у таких процесах відіграє певна національна психокультура, особливості національного менталітету” /Дніпро, 1999, № 7 – 8, с. 4/. - Психо + культура.

Психосоціолінгвістика, и, ж. “Майбутній філолог повинен оволодіти основами українознавства, усвідомити мовну політику держави, опанувати методику психосоціолінгвістики” /Дивослово, 1994, № 7, с. 33/.

- Психо + соціо + лінгвістика.



Психотехнологічний, а, е. “Лунають і відверті натяки на спільне коріння прихильників “білих” ідей, з яких виразно, мовляв, стирчать психотехнологічні вуха” /Урядовий кур’єр, 25. 03. 1997, с. 9/.

- Психо + технологічний.



Психотропний, а, е. “При застосуванні психотропних засобів впливу на маси досягти такого стану у принципі абсолютно можливо” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 130/.

- Психо + тропний (з гр. “зміна”, “поворот”).



Птахва, и, ж. “Сновидіння ночей і польоти птахви,

Здраствуй все, що без мене,

і без мене всі ви!”

/Сучасність, 2000, № 9, с. 66/.

- Птах + ва.

Птахолюди, ей, мн. “Птахолюди! Людоптахи? Де ми?” /Дивослово, 1998, № 5, с.16/.

- Птах + о + люди.



Пуританізм, у, ч. “Культуру й знакову функцію жаргонного слововжитку в сучасній художній літературі слід вбачати і в тому, що стилізація живої уснорозмовної мови сприяє подоланню міщанського пуританізму філології стосовно ненормативних лексичних шарів та їх наукового вивчення” /Слово і час, 2000, № 4, с. 55/.

- Пуританський + ізм.



Пустозлив, у, ч. “І пішов і полив

З хмари дощ-пустозлив” /Дивослово, 1998, № 3/.

- Пусто + злива.

Пухкотіти, чу, иш.”Тільки у фермера Юрка Красношапки пухкотів дизильок, і його дворище сяяло світлом” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 42/.

- Пухкати + отіти.





Каталог: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет