Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет17/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

С



Сайт, у, ч. “І слава за життя, і сайт із Інтернету, а тільки й слави те, що ти поет…” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 2/.

- З англ. “сторінка”.



Сакралізація, ї, ж. “Сакралізація у зв’язку з цим навряд чи загрожує …” /Слово і час, 1998, № 6, с. 26/.

- Сакральний + ізація.



Сакралізований, а, е. “Подібні напівжартівливі – напівдисциплінарні традиції, явно давнього походження, підтверджують існування в минулому інституту сакралізованого вільного кохання, підпорядкованого певним сезонним циклам” /Берегиня, 2000, № 27/.

- Сакралізувати + ний.

Сакралізувати, ую, уєш. “Він і сам активно сприяв цій секуляризації в епоху, коли церква саркалізувала архаїчні соціальні форми” /Людина і світ, 2000, № 2, с. 19/.

- Сакральний + ізувати.

Сакралізуючий”, а, е. “Баналізований погляд на шістдесятництво як на “оптимістичну” і “сакралізуючу” творчу стихію є виявом новітнього нігілізму, який насправді станоить собою зручну позицію” /Сучасність, 2000, № 4, с. 79/.



- Сакралізувати + ючий.

Сакрум, у, ч. “Взаємопроникнення кольорів, гра рефлексів, півтонів, кольорів, нюансів переносять нас в імперію гармонії, мелодію почуттів … з профанум у сакрум” /Сучасність, 2000, № 6, с. 119/.

- З лат. “святиня”.



Саміт, у, ч. “Оскільки візит В. Гавела проходив за тиждень до мадридського саміту НАТО, цілком доречною темою для розмови президентів стало обговорення майбутньої структури європейської безпеки” /Урядовий кур’єр, 1997, № 118 – 119/.

- З англ. “вершина”: зустріч глав держав, урядів.



Самоалюзія, ї, ж. “Одначе домовитими у словесно-художньому доробку Шевченка бачаться й самоалюзії  алюзії на образи з власної творчості” /Дивослово, 1999, № 1, с. 5/.

- Само + алюзія.

Самоапробація, ї, ж. “Лабораторний експеримент з індивідуальною самоапробацією” /УМЛШ, 1992, № 2, с. 48/.

- Само + апробація.

Самовартісність, ності, ж. “Для романтика мистецтво є невіддільним від метафізичних проблем, і онтологічної самостійности та самовартісности мистецтва він не визнаватиме” /Українське слово, т. 1, с. 526/.

- Самовартісний + ість.

Самовименшення, я, с. “Почуття свідомо набутої малості /самовименшення - як самоуточнення/ дало поетові змогу сягнути глибини” / Українське слово, т. 1, с. 425/.

- Само + вименшення.

Самовихолощення, я, с. “Унаслідок багатьох відомих причин, як-от: закономірне самовихолощення спекулятивної ідеології, недосконалість ідеологічної системи, зовнішнє протистояння тощо, комуністична система зазнала краху” /Сучасність, 2000, № 3, с. 80/.

- Само + вихолощення.

Самовіднайдення, я, с. “Скажемо по-іншому: процес самовіднайдення, самоідентифікації неминучий і безкінечний для мислячої душі” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 135/.

- Само + віднайдення.

Самовідповідальність, ності, ж. “Це те ж прагнення свободи і втікання від неї, і туга за нею, і знову втікання  як реакція страху самовідповідальності, коли свобода приходить” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 70/.

- Само + відповідальність.

Самовідтворення, я, с. “Брати участь у постійному самовідтворенні образу людства” /Дивослово, 1999, № 12, с. 2/.

- Само + відтворення.

Самовтікання, я, с. “Якщо ж у тебе горда постава  вихід один: екзистенційна самозаглибленість, відстороненість, самовтікання” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 71/.

- Само + втікання.

Самовтілення, я, с. “Багато самовтілень міг би зреалізувати Герострат” /Сучасність, 1999, № 1, с. 16/.

- Само + втілення.

Самогубчий, а, е. “А “Дейлі мірор”, не вдовольнившися заголовком на цілу шпальту “Десять левів і один дурень”, ще й обізвала Бекхеша “самогубчим блондином”  за назвою пісні …” /Всесвіт, 1999, № 3, с. 158/.

- Само + губити + чий.

Самозахищеність, ності, ж. “В мистецтві ми здобуваємо собі шанс самозахищеності від світу” /Українське слово, т. 1, /.

- Само + захищеність.

Самозрозуміло, присл. “Самозрозуміло, цього не сталося ні в гімназійній клясі, ні в житті взагалі” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 6/.

- Самозрозумілий + о.

Самоідентифікація, ї, ж. “Центристська самоідентифікація партій триває” /Вітчизна, 1998, № 1 – 2, с. 5/; “Українська мова  основа самоідентифікації українців як нації, а України як держави” /Слово і час, 1998, № 8, с. 92/.

- Само + ідентифікація.

Самоідентичність, ності, ж. “Так званий естетичний блок дисциплін також покликаний формувати в учнів почуття національної самоідентичності” /Педагогіка і психологія, 2000, № 3, с. 101/.

- Само + ідентичність.

Самоізоляція, ї, ж. “Хіба неупереджена, логічно і зважено мисляча людина може назвати терміном “самоізоляція” спробу розриву Україною монополізованих і нерівноправних зв’язків з імперським центром з метою встановлення двосторонніх, взаємовигідних і цивілізованих контактів з усіма країнами світу ? “ /Дивослово, 1998, № 3 – 4, с. 107/.

- Само + ізоляція.

Самокличка, и, ж. “Кожну з трьох самокличок забарвлено самоіронією, яка не менш світла і дотепна” /Дивослово, 1999, № 1, с. 6/.

  • Само + кличка.

Самокомпенсуватися, уюся, уєшся. “Лікуючись на заспокійливих піґулках мистецтва, людина ніби самокомпенсується” /Українське слово, т. 1, с. 423/.

- Само + компенсуватися.

Самомета, и, ж. “Життя поневолило людину до шукань, які, ставши самометою, нарешті відкрили перед поверженою вірою шлях до самовтечі” / Українське слово,

т. 1, 423/.



- Само + мета.

Самонаклепницький, а, е. “То був трагічний, самонаклепницький, просто несамовитий своєю божевільною вигадкою лист Григорія Епіка до Народного комісара внутрішніх справ УРСР Всеволода Баліцького” /Дзвін, 2000, № 5 – 6, с. 7/.

- Само + наклепницький.

Самонародження, я, с. “Це тиша неперервного самонародження життя, тиша триваючого дива самоусвідомлення причетності до великого і радісного кругообігу природи” /Українське слово, т. 1/.

- Само + народження.

Самооблуда, и, ж. Див. самоподвоєння.

  • Само + облуда.

Самообнадійливий, а, е. “Самовтішними і самообнадійливими в новелі “За земельку” стають слова матері молодої, яка, щоб приборкати власну тривогу, каже, що гарна буде ніч, “бо хмари через місяць котяться  на погоду” /Дивослово, 1999, № 11,

с. 16/.


- Само + обнадійливий.

Самообпльовуватися, уюся, уєшся. “І хоч зчасти цим методам завдячують усі процеси “по той бік”, що “грішники” не лише лаються, але й самообпльовуються, але це лише зчасти” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 138/.

- Само + обпльовуватися.

Самоозначення, я, с. “Шукала політичного й національного самоозначення і часом приходила у нерозв’язну суперечність з обставинами …” /Слово і час, 1999, № 11,

с. 33/.


- Само + означення.

Самоокреслення, я, с. “Є в поезії Стуса кілька сліпих самоокреслень” /Українське слово, т. 3, с. 370/.

- Само + окреслення.

.Самоосмислення, я, с. “Це самоосмислення свого “Я” /Берегиня, 2000, № 1, с. 19/.



- Само + осмислення.

Самоорганізація, ї, ж. “Так, самоорганізація суспільства передбачає, крім державного та приватного, і “третій сектор” /Вітчизна, 1998, № 3 – 4, с. 1/.

- Само + організація.

Самоошукування, я, с. “А масштабність, величність, гіпертрофія  то вже лжа, пустодійство, то вже небезпека самоошукування і самовтрати” /Українське слово,

т. 1/.


- Само + ошукування.

Самоподвоєння, я, с. “Розум, цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно” /Українське слово, т. 1, с. 426 /.

- Само + подвоєння.

Самопоневолення, я, с. “Вчитель і самопоневолення” /Берегиня, 1999, № 2, с. 68/.

- Само + поневолення.

Самопрізвисько, а, с. “Алюзії сигніфікуються також авторськими псевдонімами й самопрізвиськами” /Дивослово, 1999, № 1, с. 5/.

- Само + прізвисько.

Самопроекція, ї, ж. “З ним християнська традиція пов’язує месіанські сподівання як з прародителем Ісуса, стає раптом для нього одкровенням, надихаючи, спонукаючи до зухвалих самопроекцій, даючи істину про себе” /Дивослово, 1999,

№ 9, с. 5/.



- Само + проекція.

Самопроникний, а, е. “Вона прагнула витворити якісно новий світогляд, зроджений вічним самопроникним питанням” /Дивослово, 1999, № 6, с. 31/.

- Само + проникати + ний.

Самореалізація, ї, ж. “Це самореалізація насамперед у мистецтві, науці” /Дивослово, 2000, № 12, с. 52/.

- Само + реалізація.

Саморефлексія, ї, ж. “Перше як фрагмент саморефлексій; друге  як модель інтерферентних взаємовпливів індивіда і соціуму” /Слово і час, 1991, № 5, с. 67/.

- Само + рефлексія.

Саморефлексувати, ую, уєш. “Історики, які забороняють історії саморефлексувати?!” /Сучасність, 1999, № 4, с. 105/.

- Само + рефлексувати.

Саморима, и, ж. “Паліндром являє собою своєрідну самориму” /Основа, 1994,

№ 5, с. 146/.



- Само + рима.

Саморозкручування, я, с. “Інтелектуальне саморозкручування або самонакручування  імітаторство” /Сучасність, 1999, № 2, с. 87/.

- Само + розкручування.

Саморозпросторення, я, с. “Одні вдовольняють цю потребу шляхом саморозпросторення, завдяки своєрідній духовній “агресивності й невситимості” /Українське слово, т. 1/.

- Само + розпросторення.

Самосмисл, у, ч. “В ньому є якийсь захований у собі самосмисл, котрий просто неможливо добути розумом” /Українське слово, т. 1/.

- Само + смисл.

Самосприйняття, я, с. “Отже, цей підхід грунтується і на формуванні в дітей певного світосприйняття та світобачення, а також самосприйняття” /Дивослово, 2000, № 2, с. 52/.

- Само + сприйняття.

Самостимульований, а, е. “Культура  величезна відносно самостійна і самостимульована” /Дивослово, 1999, № 12, с. 4/.

- Само + стимульований.

Самостійницький, а, е. “Цей період можна поділити на два етапи: перший “проросійський”, коли “громадяни “ захоплювалися радикальними доктринами і поклали свої надії спочатку на російських революціонерів і лібералів, а згодом на ліберальний уряд графа Н. Лоріс-Мєлікова /1880 – 1881/; другий  “самостійницький”, коли остаточно вирішено перенести центр українського руху з Києва до Львова і пробувано заручитися підтримкою австрійців та поляків /1881 – 1890/” /Сучасність, 2000, № 12, с. 152/.

- Самостійник + ський (к + с  ц).

: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет