Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет


Самостійник, а, ч. “Наприклад, українці  самостійники і бандери /бендери/” /Сучасність, 2000, № 10, с. 126/



бет18/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Самостійник, а, ч. “Наприклад, українці самостійники і бандери /бендери/” /Сучасність, 2000, № 10, с. 126/.


- Самостійний + ик.

Самотворення, я, с. “Більше того, культура  це самотворення нації в часі та просторі” /Дивослово, 1999, № 12, с. 2/.

- Само + творення.



Самотрансцендентція, ї, ж. “ Самотрансцендентція  суть існування” /Педагогіка і психологія, 1998, № 7, с. 49/.

- Само + трансцендентний + ція.



Самоусвідомленість, ності, ж. “Така національна самоусвідомленість і самопожертва призводить іноді до ізольованості, самотності” /Дивослово, 1999, № 6, с. 51/.

- Само + усвідомленість.

Самоформування, я, с. “Це питання має стосуватися тексту й водночас самої дитини, бути важливим для неї, розвивати її здібності, духовність, естетизм, впливати якимсь чином на самоформування себе саме такою, а не іншою в цьому світі” /Дивослово, 2001, № 3, с. 55/.

- Само + формування.

Самоцитування, я, с. “Піддатися спокусі самоцитування знайденого, повторів того, що принесло успіх” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 158/.

- Само + цитування.

Самоянголізація, ї, ж. “Подібну самоянголізацію, що явно ж страждає упередженістю, змушені визнати і європейці” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 33/.

- Само + янгол + ізація.

Саньвені, незм. “Не можна не згадати й такі нетрадиційні прозові публікації, як “саньвені” /середнє між есе і оповіданням/ китайського письменника Чжу Цзиціна” /Всесвіт, 2000, № 1 – 2, с. 4/.

- З китайської.

Саспенс, у, ч. “Тінь підозри мигтить у всіх стрічках класика саспенсу” /Всесвіт, 1999, № 9 – 10, с. 166/.

- З англ. “стан непевності, тривога”.

Сатанізувати, ую, уєш. “Особливо “талановито” сатанізувала сербів американська компанія “Рудер ФІНИ” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 26/.

- Сатана + ізувати.

Світ–економіка”, и, ж. “Все це поклало, на думку представників школи світсистемного аналізу, початок створення капіталістичної “світ-економіки” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 6/.



- Світ + економіка.

Світобудовчий, а, е. “Маланюк не сприйняв міфологізму Антонича, складності його світобудовчих і світоруйнівних метафор” /Дивослово, 1999, № 5, с. 8/.

- Світ + о + будувати + чий.

Світовимір, у, ч. “Кожен із світів, божественний і демонічний, має свій світовимір, свою ієрархію понять і символів” /Дивослово, 1999, № 11, с. 2/.

- Світ + о + вимір.

Світовиображення, я, с. “Він постає водночас і як національно-традиційний, і як ускладнений з постмодерністичним світовиображенням, що притаманне лиш окремим творцям у мистецтві кінця ХХ століття” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 143/.

- Світ + о + виображення.

Світокруг, у, ч. “Підніс душевний скарб українського народу  на вселенський світокруг життєвий” /Українське слово, т. 2/.



- Світ + о + круг.

Світопочування, я, с. “Їх дедалі успішніше витісняють активніші способи оформлення, зумовлені переважанням динамічного волюнтаризму в світопочуванні й філософуванні” /Історія української літератури ХХ ст., кн. 1, 1998, с. 68/.

- Світ + о + почування.

Світоустрій, ю, ч. “З казкових елементів складається нова модель світоустрою, яка, попри яскраву індивідуалізацію, містить абсолютний універсалізм” / УМЛШ, 2001,

№ 1, с. 64/.



- Світ + о + устрій.

Своєземець”, мця, ч. “Дуже влучно добирає письменник назви для українців Ошибка! Ошибка связи. “своєземець” /Дивослово, 1998, № 3, с. 17/.

- Своя + є + земля + ець (за аналогією до “іноземець”).

Секенд–генд”, у, ч. “Якщо ж все залишиться, як є, то продовжиться невпинний і невблаганний процес відтоку фахівців за межі України на економічний та політичний придаток її до іншої держави, на ринок збуту європейського “секенд–генду”” /Громадська думка, 1998, № 18, с. 14/.



- З англ. “другі руки”.

Секонд хенд, у, ч. “Назва магазину”.

- З англ. “товар з других рук”.

Сексапільний, а, е. “Звідси також Ошибка! Ошибка связи.усі без винятку революції, включно з оксамитовими й сексуальними, сексапільна свобода на барикадах сорок восьмого й Ошибка! Ошибка связи.тим більше Ошибка! Ошибка связи. шістдесят восьмого року” /Сучасність, 2000, № 3, с. 14/.



- З англ. “привабливий у статевому розумінні”.

Секуляризм, у, ч. “Твори більшості сьогоденних письменників, що творять у добу секуляризму, твори написані в еміграції і в Україні” /Січ, 1999, № 9, с. 11/.

- Секулярний + изм.

Секулярний, а , е. “Це є фактичним долученням до цієї традиції осіб, вихованих в умовах депортації у секулярному дусі …” /Людина і світ, 2001, № 1, с. 26/.

- Секуляр (з лат. “світський, мирський”) + ний.

Селописання, я, с. “Появившись, відразу зреформував її селописання, застосував глибокий психологічний аналіз та нову поетику” /Дивослово, 1995, № 9/.

- Село + о + писання.

Селюцтво, а, с. “Потрапивши до міста, ці вчорашні селяни за будь-яку ціну намагалися “зішкребти” з себе головну ознаку селюцтва Ошибка! Ошибка связи.українську мову” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 81/.



  • Селюк + ство (к + с  ц ).

Селянськість, кості, ж. “ Селянськість літератури полягає в тому, що ми й досі на рівні дошевченківської доби з уявленням про майбутнє” /Дивослово, 1994, № 12/.

- Селянський + ість.

Семінар-школа, и, ж. “Цей семінар-школу педагогічного досвіду організували у Вінниці методисти” /Освіта України, 1998, № 7, /.

- Семінар + школа.

Сервер, а, ч. “Це перший сервер вузу залізничного транспорту не тільки в Україні, але й у країнах СНД” /Залізничний транспорт України, 1998, № 1, с. 54/.

- З англ. “обслуговування” (надання послуг користування комп’ютером).

Сервіліст, а, ч. “Зарясніли публікації віршованого нікчемства, що його сервілісти-критики, аж надриваючи глотку, несамовито хвалили” /Дивослово, 2000, № 3/.

- Сервіліс (з лат. “рабський”) + іст (прислужник).

Сервілістичний, а, е. “Журнал має активно й чесно, безкомпромісно, компетентно включатися в сьогоднішній літературний процес, підтримувати в ньому все цінне, розпізнавати і виявляти запопадливо ілюстроване, кон’юнктурне, сервілістичне” /Слово і час, 2000, № 1, с. 7/.

- Сервіліст + ичний.

Середзим’я, я, с. “Зупиняюсь … Німіє мій страх … У душі стугонить середзим’я …” /Літературна Україна, 7. 12. 2000, с. 4/.

- Серед + зима + йа.

Сертифікаційний, а, е. “Цього року було завершено програму льотних сертифікаційних випробувань літака АН - 140” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 145/.

- Сертифікат + ійний (т/ц ).

Сертифікація, ї, ж. “Є серйозні проблеми сертифікації якості продукції, добросовісної конкуренції” /Україна, 1994, № 21 – 22, с. 5/.

- Сертифікат + ія (т/ц).

Сецесія, ї, ж. “І знову війнуло на нього якимсь особливим чаром ностальгії за дивним світом сецесії, що перевитий хламом” /Сучасність, 2000, № 2, с. 9/.

- З лат. “відокремлення”.

Сигніфікувати, ую, уєш. “Алюзії сигніфікуються також авторськими псевдонімами й самопрізвиськами” /Дивослово, 1999, № 1, с. 5/.

- Сигніфіка (з лат. “позначати”) + увати.

Сизопташечка, и, ж. “Та вони ж тебе, моя сизопташечко, вб’ють там” /Берегиня, 1999, № 1, с. 6/.

- Сиза + о + пташечка.

Силовик, а, ч. “Внаслідок дії закону збереження мовної енергії на місці громіздких описових словосполучень в сучасній українській літературній мові виникли місткі одиниці, наприклад: силовик – керівник або член силової структури держави” /Мовознавство, 1999, № 1, с. 8/.

- Силовий + ик.

Симбіот, у, ч. “Симбіоти  все сутнісне та енергія, словом, усе те, що допомагає виживати” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 21/.

- Симбіоз (з гр. “співжиття”) + от.

Симпатик, а, ч. “Немає ніяких сумнівів у тому, що зустріч голови ОУН з українською громадськістю міста, участь у передачі ТРУ ВМС України “Бриз”, відвідини кораблів та штабу ВМС України сприяли зростанню авторитету нашої організації, збільшенню прихильників та симпатиків ОУН в регіоні” /Українське слово, 13. 09. 2001/.

- Симпатія + ик.

Символікосюжетний, а, е. “Напочатку домінували символікосюжетні мотиви гуцульської орнаментики” /Образотворче мистецтво, 1993, № 1, с. 13/.

- Символіка + о + сюжетний.

Символічноціннісний, а, е. “Традиція з постійним структуруванням світу за символічноціннісними зразками …” /Сучасність, 1999, № 12, с. 30/.

- Символічно + ціннісний.

Символотворчий, а, е. “Для циклічної манери Франка характерне використання числа як організуючого моменту і як символічного засобу” /Дивослово, 1999, № 5,

с. 3/.


- Символ + о + творити + чий.

Симптомокомплекс, у, ч. “Важким наслідком алкоголізму є розвиток симптомокомплексу наркотичної залежності, який виявляється з появою нестримного потягу до спиртного” /Вітчизна, 1998, № 5 – 6, с. 148/.


- Симптом + о + комплекс.

“Симулярка”, и, ж. “Несформованість, неструктурованість громадянського суспільства, в ролі інституцій якого незрідка виступають утворені з допомогою західних фондів чи виконавчої влади “симулярки”, “муляжі”, “фантоми” третього сектору” /Сучасність, 1999, № 4, с. 54/.


- Симулювати + /яр/ка.

Сингл, у, ч. “Ірина повернулася з цілою обіймою новинок  в оновленому іміджі а-ля Греба Гаріо з новим кліпом на пісню “Вибачай” та синглом “ /Українське слово, 04. 11. 1999/.

- З англ. “окремий” (альбом пісень).



Синергетичний, а, е. “Згідно з синергетичними уявленнями, все це і створює звичайне поле можливостей для виникнення, функціонування та розвитку педагогічних систем” /Педагогіка і психологія, 1999, № 4, с.84/.

- Синергізм + /ет/ичний.

Синергізм, у, ч. “З огляду на сучасний стан методологічної свідомості можна казати, що у сфері соціально-гуманістичного знання відбувається перехід до некласичної парадигматики з її чинниками “плюральності”, “синергізму”” /Політологічні читання, 1994, № 2/.

- З гр. “той, що діє разом” (комплексно).

Синестезичність, ності, ж. “Зрештою, сам М. Зеров розуміє імпресіоністичність Тичини у певному зв’язку з його унікальною синестезичністю: “Тій же задачі імпресіоністичного навіювання служить і тонкий, не чуваної доти музичності, вірш Тичини”” /Сучасність, 2000, № 1, с. 90/.

- Синестезія + ичний + ість.

Синестезійний, а, е. “Яриться серпень жаром барв”  тут застосована синестезія і синестезійна метонімія, а рядок “ти серпень днів стрічаєш на межі жарких епох”  метафора на середній вік людини” /Дивослово, 2000, № 10, с. 52/.

- Синестезія + ний.



Синестезія, ї, ж. “Невикористані напрямки заповнюються завдяки синестезії” /Сучасність, 1999, № 2, с. 142/.

- З гр. “одночасне відчуття” (художній прийом: поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій).



Синтоїстський, а, е. “ Синтоїстський час також є циклічним і зверненим у минуле” /Людина і світ, 2000, № 11 – 12, с. 45/.

- Синтоїзм (традиційна релігія японців) + /їст/ський.



Сіродення, я, с. “Сьогодення, сіродення, сіроманцеві натхнення …” /Літературна Україна, 18. 03. 1995/.

- Сірий + о + день + йа.



Складочисловий, а, е. “Автор вибачається за неточність у визначенні складочислової будови текстів колискових у попередній статті” /Берегиня, 1999, № 1, с. 30/.

- Склад + о + число + овий.

Склошпалери, ів, мн. “У магазині “Меркс” ви зможете придбати склошпалери” /Реклама/.

- Скло + о + шпалери.

Скомунізований, а, е. “У зросійщених, скомунізованих і розтоптаних у національному відношенні південних і східних областях годованці радянського режиму не відчули особливого дискомфорту” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 16/.

- С + комунізм + ізований.

Скоч, у, ч. “Ніла розіклала гроші в різні конверти, фломастером позначила на кожному суму, заклеїла скочем і вкинула до маленького шкіряного портфелика” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 54/.

- Скоч (скотч)  з англ. “шотландська стрічка” (клейка стрічка).

Скринінг, у, ч. “Ситуацію міг би розрядити скринінг, або виявлення групи ризику” /Освіта, 26. 06. 1996, с. 6/.

- З англ. “перевірка”.

Слабозабарвлений, а, е. “Крім того, під дією нейтрально-електронного опромінення низькосортна слабозабарвлена і недорога сировина з топазів разом з блакитним забарвленням набуває цінних ювелірних якостей” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 136/.

- Слабо + забарвлений.

Славоспів, у, ч. “Усі його славоспіви траві, деревам, метеликам, цвіркунам, взагалі степовому півдневі  все прийшло до нього з дитинства, можна б сказати, з українського дитинства” /Сучасність, 2000, № 9, с. 83/.

- Слава + о + співати.

Сленг, у, ч. “Трапляються в мові Єфремова й елементи київського вуличного сленгу, зокрема запозичення з єврейської мови “взяв його на цугундер” /Дивослово, 2000, № 1, с. 12/.

- З англ. “жаргон”.



Сленгізм, у, ч. “Відповідно базою українського сленгового словника стали російські сленгізми, адаптовані україномовними носіями згідно з фонетичними законами нашої мови” /Дивослово, 2000, № 12, с. 61/.

- Сленг + ізм.

Сленговий, а, е. Див. сленгізм.

- Сленг + овий.

Слимавий, а, е. “Ми з власних доль здирали гидь слимаву …” /Вітчизна, 2000,

№ 9 – 10, с. 3/.



- Слимак + авий.

Словакізуватися, уюся, уєшся. “Молодь відходить у міста, де відразу словакізується, а села вмирають” /Берегиня, 2000, № 3, с. 83/.

- Словак + ізувати + ся.

Словобрухт”, у, ч. “Поет шліфує слово, застерігаючи себе від “словобрухту”  слів, кинутих на вітер” /Дивослово, 1999, № 2, с. 63/.



- Слово + о + брухт.

Словоплетиво, а, с. “Врешті, хіба справа лише в словоплетиві ?” /Сучасність, 1999, № 12, с. 96/.

- Слово + о + плетиво.

Словопоклоніння, я, с. “Сприймати із християнським смиренням й водночас з язичницьким сонце- та словопоклонінням, коли “слова в обіймах слова” творять твою найдорожчу Мекку” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 72/.

- Слово + о + поклоніння.

Сльозування, я, с. “Відповідь теж очевидна: винуватці  наша влада і ми самі, українці, особливо ті з нас, котрі, маючи можливість впливати на ситуацію, обмежуються констатаціями і сльозуванням” /Січ, 1999, № 3, с. 13/.

- Сльози + увати + ння.

Смаколяпас, у, ч. “Збільшилася кількість напрямків, стилів із найчудернацькішими назвиськами, як от абракадабризм, драконопис, смаколяпас тощо” /Сучасність, 1999, № 1, с. 17/.

- Смак + о + ляпас.

Смисложиттьовий, а, е. “Важливо підкреслити, що наведені висновки мали не стільки науково-пізнавальний, скільки смисложиттьовий, екзистенційний характер” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 134/.

- Смисл + о + життя + овий.

Сміхогігієнічний, а, е. “Сміхогігієнічні п’ятихвилинки, окрім оздоровчого ефекту, сприяють формуванню гумористичної культури (культури сміху) ” /Дивослово, 1999, № 4, с. 44/.

- Сміх + о + гігієнічний.

СНДівський, а, е. “Хоча вдосталь вуличних музикантів СНДівського походження” /Всесвіт, 1999, № 4, с. 142/.

- СНД (Співдружність незалежних держав) + івський.

Снобістичний, а, е. “На мій погляд, це спекулятивні рефлексії епохи, “національних вартостей” і снобістичного культивування химери ”Світової літератури” /Слово і час, 1999, № 6, с. 73/.

- Сноб + /іст/ичний.

Снобство, а, с. “При певній можливості й нагоді і я міг би шокувати шановне снобство, скажімо, півмільйоном кольорових віників, але ж де стільки прутиків взяти, фарби та часу … і нащо ?” /Слово і час, 1999, 3 6, с. 73/.

- Сноб + ство.

Сновидчий”, а, е. “Неодноразово Шевченкові заголовки, у відповідних їм творах, попереджають про наявність, так би мовити, “сновидчої” алюзії” /Дивослово, 1999, № 2, с. 4/.



- Сновида + чий.

Собітотожний, а, е. “Так само й етнічність не є простим, постійним, завжди собітотожним предикатом, яким характеризується етно” /Сучасність, 2000, № 7 – 8,

с. 124/.


- Собі + тотожний.

Соборноцілісний, а, е. “У сучасній українській культурі недостатньо використана її регіональна багатоманітність і водночас ще не окреслений виразно її соборноцілісний образ” /Дивослово, 1999, № 12, с. 5/.

- Соборний + о + цілісний.

Совдепівський, а, е. “Степан Ількович трохи кривиться, коли називають Іллічем, хоч раніше, в совдепівські часи, тим тільки пишався” /Сучасність, 2000, № 9, с. 15/.

- Совдепія (зневажл. - СРСР) + івський.

Совєтофілія, ї, ж. “У пізньоесерівські часи слов’янофільство в останньому варіанті успішно змагалося з совєтофілією” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 95/.

- Совєт + о + філія.

Совєтчина, и, ж. “Особливо шпетко скористалася останньою “термінологією” совєтчина” /Берегиня, 1999, № 1, с. 5/.

- Совєтський + чина.

Совковий”, а, е. “А нині щороку, - а тот й двічі на рік, - приїздить в Україну і мандрує по ній, щоб достукатися до затурканої “совкової” свідомості замороченого українця, який скиглить, що тюрма обрушилася і тепер ніхто не дає йому щоденної миски баланди” /Березіль, 2000, № 11 – 12, с. 175/.



- Совок (зневажливо про закомплексовану людину радянських часів) + овий.

Совковість”, вості, ж. “Тема “совковості” ще довго лишатиметься актуальною” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 178/.

- Совковий + ість.

Солдафонщина, и, ж. “Усе, знаєте, ніяк не можу до кінця вибити з себе залізного військового статуту, одне слово, солдафонщина” /Вітчизна, 1998, № 5 – 6, с. 29/.

- Солдафон + щина.



Солодкоголосий, а, е. “Земляки солодкоголосої Соні виявилися класними майстрами” /Всесвіт, 1998, № 3, с. 182/.

- Солодкий + о + голос + ий.



Сонетяр, а, ч. “Він вболівав про художню довершеність їх у творчості сучасних сонетярів” /УМШ, 2001, № 2, с. 46/.

- Сонет + яр.



Сонцепад, у, ч. “Весняну блаж із серця викинь

Про сонцепад і сельний крин …”

/Літературна Україна, 20. 10. 1994/

- Сонце + е + падати.



Сонцепоклонець, нця, ч. “Скажімо, одна справа мотив викрадення сонця  у сонцепоклонців” /Мистецтво слова, 1998, с. 172/.

- Сонце + е + поклонятися + ець.

Сонцепоклонно, присл. “Стомлюся  помолюся з–під руки

Сонцепоклонно на правічне небо”



/Диб’як Н. “Іду”/.

  • Сонце + е + поклонятися + нитй + о.

Сорочкогон-халтурник, а, ч. “Звичайно, погамувати сорочкогона-халтурника не так просто” /Вітчизна, 1998, № 3 – 4, с. 129/.

- Сорочка + о + гнати.

Сотовий, а, е. “Ухопивши сотовий, стала поспіхом, плутаючи цифри, набирати чоловіків номер” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 74/.

  • З рос. “багатоканальний телефонний зв’язок”; український відповідник 

стільниковий.

Софістикований, а, е. “Демократія і сама культура “відкритого суспільства” виробляє набагато тонші й софістикованіші форми цензури” /Сучасність, 2000, № 4, с. 79/.

- Софістика + ований.

Соцарт, у, ч. “Якщо Б. Жолдак і В. Діброва  яскраві представники соцарту, то Ю.Андрухович різноманітніший” /Дивослово, 1998, № 1, с.12/.

- Соціальний + арт (з лат. “мистецтво”).

Соціалізованість, ності, ж. “Громадянське суспільство  це суспільство з високим рівнем політичної соціалізованості індивідів” /Вітчизна, 1999, № 3 – 4, с. 120/.

  • Соціалізований + ість.

Соціоекологія, ї, ж. “Нова комплексна наука про гармонізацію взаємодії суспільства та природи  соціоекологія, яка базується на сучасному системному підході” /Освіта, 16. 04. 1997, с. 5/.

- Соціо + екологія.

Соціоекономіка, и, ж. “Багато цікавого відкриває нам соціоекономіка” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 6/.

- Соціо + економіка.

Соціоекономічний, а, е. “Однак питання про меценатство він ставить набагато ширше  як питання про форми залежності письменника від низки соціоекономічних структур” /Слово і час, 1998, № 7, с. 30/.

- Соціо + економічний.

Соціоекосистема, и, ж. “На жаль, у людства не вистачило мудрості розумно керувати глобальною соціоекосистемою, вдосконалити її, перетворивши на сферу розуму - ноосферу” /Освіта, 16. 04. 1997, с. 5/.

- Соціо + еко + система.

Соціокультура, и, ж. “А для представників інших культур є тільки два шляхи: або повністю асимілюватися у англомовну культуру, втративши при цьому свою мову, культуру, коріння, цінності, пріоритети, або, щоб цілковито все це зберегти, протистояти домінуючій соціокультурі” /Педагогіка і психологія, 1998, № 4, с. 119/.

- Соціо + культура.

Соціокультурний, а, е. “Словами Ю. Яковця, православна цивілізація відзначалася “пріоритетом духовності, високорозвинутою соціокультурною сферою (наукою, культурою, освітою), толерантністю до інших вірувань і народів” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 142/.

- Соціо + культурний.

Соціолект, у, ч. “Пропонована до друку стаття становить собою спробу фіксації й аналізу перших паростків молодіжного соціолекту” /Дивослово, 2000, № 12, с. 59/.

- Соціо + діалект.

Соціологізаторський, а, е. “Вважається, що позиція В. Франкла про значення рішень самої людини в її самоздійсненні, на відміну від біо- і соціологізаторських концепцій” /Педагогіка і психологія, 1998, № 1, с. 49/.

- Соціологія + ізація + тор + ський.

Соціоприродний, а, е. “Це динамічна соціоприродна саморегульована система, функції регулятора якої повинна виконувати її соціальна складова  людське суспільство” /Освіта, 16. 04. 1997, с.5/.

- Соціо + природний.

Соціостатевий, а, е. “З філософського погляду важливо те, що фемінізм не тільки поклав край замовчуванню жіночих проблем, але й виявив ще одну соціальну детермінанту, яка визначає характер знання, оскільки пов’язана з соціостатевою належністю виробника знання, а точніше, з тими ролями, які їй визначає культура”

/ Педагогіка і психологія, 2000, № 3, с. 66/.



- Соціо + статевий.

Соціоцентричний, а, е. “Він подолав, з одного боку, однобічність теорій, що пояснюють розвиток людини природними потягами (З. Фрейд), генетично закладеними властивостями (О. Толстой, К. Вентунль), з другого  недостатність соціоцентричних концепцій, що розглядають специфіку психіки людини тільки як істоти суспільної

(О. Лазурський, Л. Виготський)” / Педагогіка і психологія, 1998, № 1, с. 48/.



- Соціо + центричний.

Соціум, у, ч. “Це виконавчі механізми соціально-економічних доктрин із взаємопідтримуючим консенсусом конкретного соціуму та відповідального перед ним бізнесу” /Сучасність, 2000, № 5, с. 44/.

- З лат. “спільність”.

Спаринг, у, ч. “А після цього  спаринг з “караповиком” /Урядовий кур’єр, 1997, № 3, с. 130 – 131/.

- З англ. “тренувальний бій у боксі”.

Спаринг-партнер, а, ч. “Наприклад  спаринг-партнери, яких нам привозять з Америки” /Червоний гірник, 1998, № 10/.

- З англ. “суперник у тренувальних змаганнях з боксу”.

Спектралізація, ї, ж. “Поширення звичайного значення слова, спектралізація його і вживання звичайних слів в інших ситуаціях” /Вітчизна, 1995, № 9 – 10, с. 149/.

- Спектральний + ізація.



Спецефект, у, ч. “Просто над головою пересміюються пірати, завиває вітер  суцільні спецефекти” /Клас, 2001, № 9, с. 9/.

- Спеціальний + ефект.

Спецлексика, и, ж. “Майбутні фахівці з різних галузей знань орієнтуються на творення нового прошарку української мови  спецлексики, яка відбиватиме науковий пошук у царині науки” /Дивослово, 1997, № 5 – 6/.

- Спеціальна + лексика.

Спецмікроінструментарій, ю,ч.“Ми можемо накладати шви спецмікроінструментарієм на судини, дрібніші, ніж людська волосина”, - розповідає молодий мікрохірург Сергій Чайка” /Червоний гірник, 20.12.1993/.

- Спеціальний + мікроінструментарій.

Спецфонд, у, ч. “Його твори тоді, ясна річ, збереглися у спецфондах” /Дніпро, 1998, № 9 – 10, с. 100/.

- Спеціальний + фонд.

Співвідповідальний, а, е. “Останнє співвідповідальне за захист від атаки (а саме так трактуватимуть той акт) будь-якої країни – учасниці договору, йтиметься про мілітарну протидію центрам, які потенційно підозрюватимуться в організації теракту” /Українське слово, 13. 09. 2001/.

- Спів + відповідальний.

Співдумання, я, с. “Це погляд на реальні події через внутрішнє вікно душі автора, спонукання до співпереживання й співдумання” /Неопалима купина, 1995, № 3 – 4/.

- Спів + думання.

Співзасновник, а, ч. “Але це нормально в дружних, ділових стосунках співзасновників газети, якими є міськрада і трудовий колектив редакції” /Червоний гірник, 28. 12. 1993/.

- Спів + засновник.

Співмірність, ності, ж. “Та все ж у кожної сфери існує свій власний план бачення й відчування: співмірність густини” /Дніпро, 2000, № 5 – 6, с. 113/.

- Співмірний + ість.

Співмірювання, я, с. “”Зовнішньою” проблемою є неминуче в сучасних умовах зіткнення і співмірювання з іншими культурними реальностями, насамперед західними, а також мутації суспільства під впливом цієї зустрічі” /Сучасність, 2000, № 4, с. 83/.

- Співмірний + ювати + ння.

Співобвинувачений, а, е. “12 квітня мене взяли на допит уперше, 28 квітня – вдруге, а потім ще з десяток разів; 30 серпня зі свідка з мене зробили співобвинуваченого – навіть керівника групи …” /Дніпро, 2000, № 7 – 8, с. 109/.

- Спів + обвинувачений.

Спідління, я, с. “Та й узагалі, денаціоналізація … зводиться до поганого виховання, до моральної недуги; на неповне використання нових засобів сприймання, засвоєння, на ослаблення енергії думки, на “мерзоту запустіння” на місці витіснених, але нічим не замінених форм свідомості; на дезорганізацію суспільства, аморальність, спідління” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 158/.

- Спідліти + ння.

Спікеріада, и, ж. “Значною мірою патова ситуація, що виникла під час спікеріади, зумовлена цією обставиною” /Сучасність, 1999, № 3, с. 71/.

- Спікер (з англ. “голова парламенту”) + іада.

Спіритуалізація, ї, ж. “В романі реалізується постійний процес транспозиції, символізації й спіритуалізації зовнішнього факту в текстуально значиму подію” /Слово і час, 1998, № 7, с. 18/.

- Спіритуалізм + ізація.

Споневірений, а, е. “Т. Осьмачка – це той символ України, споневірений, убогий …” /Вітчизна, 1995, № 5 – 6, с. 124/.

- С + поневіряти + ений.

Спонсор, а, ч. “Банк “Україна” протягом року виступав спонсором декількох виставок сучасного образотворчого мистецтва” /Економіка. Закон. Ринок, 1993, № 2,

с. 16/.


- З англ. “особа, установа, що фінансує певний заклад”.

Спонсорський, а, е. “Кожну копійку і бюджетних, і можливих спонсорських коштів буде спрямовано саме туди, де вони найбільше потрібні” /Наука і суспільство, 2000, № 3 – 4, с. 3/.

- Спонсор + ський.

Спонсорувати, ую, уєш. “Мар’ян Коць спонсорує конкурс композиторів” /Літературна Україна, 20. 10. 1994/.

- Спонсор + увати.

Спорожніння, я, с. “Подих мертвого спорожніння” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 159/.

- Спорожніти + ння.

Спорозуміти, ю, єш. “”Тиша” і “самотність”  це підставові передумови цілого ряду поезій, призначення якої в тому, щоб “звести”, спорозуміти людину з природою, з усесвітом” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 159/.

- С + порозуміти.

Спортбайкер, а, ч. “Щодо високообертових моторів спортбайкерів, то вони на сьогоднішній день є втіленням останніх досягнень сучасної технології” /Сигнал, 2000, № 5, с. 56/.

- З англ. “велосипедист”.

Спорткар, а, ч. “Більшість спортбайкерів значно перевищують за своєю енергооснащеністю спорткари і суперкари” /Сигнал, 2000, № 5, с. 56/.

- Спорт + кар (англ. “автомобіль”).

Спрофанований, а, е. “Але й музика у певний момент виявляється непотрібною та зайвою у спрофанованому просторі земного буття героїв” /Дивослово, 2000, № 3,

с. 6/.


- С + профан + ований.

Стагфляція, ї, ж. “В умовах стагфляції в боротьбі з гіперінфляцією застосувати жорстку монетарну політику  кредитну рестрикцію.” /Економіка, 1997, № 1, с. 9/.

- З англ. "застій, занепад".

Стенд-бай, незм. “Програма Стенд –бай, навколо якої останнім часом точилося багато розмов, припинена, відновлюватися не буде” /Урядовий кур’єр, 1998, № 81, с. 4/.

- З англ. “надійна опора”.

Стереотипізація, ї, ж. “Нормативність мовна призводить до стереотипізації, до мисленої пасивності, до механічності” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 138/.

- Стереотип + ізація.

Стероризований, а, е. “Листа писано перед судом, від якого стероризований до краю письменник чекав розстрілу” /Дзвін, 2000, № 5 – 6, с. 7/.

- С + терор + изований.

Стилетворчий, а, е. “Дослідження мовних стилетворчих засобів письменника” /Дивослово, 1999, № 8, с. 9/.

- Стиль + е + творити + чий.

Стобарвність, ності, ж. “Однозначність”  це на неї образилася героїня, здивувавшись дикунству (“можна й з цією, а чому б ні ?”) кавалера, для котрого в стосунках між статями просто не існує стобарвності і стоваріантності культури людських взаємин, в отих прогулянках під місяцем” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 182/.

- Стобарвний + ість.

Стоваріантність, ності, ж. Див.: стобарвність.

- Стоваріантний + ість.

Стожаро , присл. “З-за шибки, з листочка,

Мов сонце з-за хмари,

Дощинка зненацька

Засяє стожаро …”

/Дивослово, 1998, № 7/.

- Стожар + о.



Сторозгублений, а, е. “Цей твір  справді одне з найповажніших в українській літературі художніх свідчень про місто, яке, ледве переживши сторозтерзаність відродження 20 – х років, опинилося сторозгубленим перед зміною однієї окупаційної диктатури на іншу” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 54/.

- Сто + розгублений.

Сторозтерзаність, ності, ж. Див.: сторозгублений.

- Сторозтерзаний + ість.

Стосило, присл. “Примост жіночого начала стосило увиразнений тут, бо антагоністи Жінка (Життя) і Смерть зійшлися в небаченому поєдинку на тлі апокаліптичної картини ймовірної загибелі світу …” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 184/.

- Стосилий + о.

Структуралізація, ї, ж. “ Структуралізація влади” /Вітчизна, 1992, № 7 – 8/.

- Структура + /л/ізація.

Структуризація, ї, ж. “Політична структуризація українського суспільства” /Народна газета, 1994, № 3, с. 142/.

- Структура + изація.

Структурований, а, е. “Інтенсифікація навчання передбачає по-новому структурований зміст” /Дивослово, 1999, № 3, с. 33/.

- Структура + ований.

Структуротвірний, а, е. “Структуротвірною парою їй (медитативній ліриці) може бути сугестивна лірика …” /Ткаченко А. Мистецтво слова, 1998, с. 73/.

- Структура + о + творити + ний (о/і).

Структурувати, ую, уєш. “У нашій спробі структурувати схему літературних родів і видів перевагу віддамо медитативній ліриці” /Ткаченко А. Мистецтво слова, 1998,

с. 73/.


- Структура + увати.

Субвенція, ї, ж. “Важливо, щоб фінансова допомога регіонам надавалась у формі субвенцій, тобто у формі фінансового обсягу державних коштів, що виділяються з державного бюджету для цільового фінансування бюджетів регіонів на безвідворотній основі” /Урядовий кур’єр, 1997, № 240 – 241, с. 7/.

- З лат. “допомога”.

Субетнос, у, ч. “Це яскравий штрих до характеристики національної самосвідомості поліського субетносу” /Берегиня, 1999, № 1, с. 90/.

- Суб (з лат. “під”) + етнос.

Субкультура, и, ж. “Деякі науковці проти перетворення великих міст на скупчення людей, які не об’єднуються в групи і не витворюють групових субкультур” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 127/.

- Суб + культура.

Субномінативний, а, е. “Значне місце в художній роботі Шевченка посідає субномінативна поезія …” /Дивослово, 1999, № 2, с. 4/.

- Суб + номінативний.

Субрахунок, нку, ч. “Були внесені зміни та уточнення, які стосуються в основному складу та назви субрахунків до деяких рахунків” /Бухгалтерський облік і аудит, 1999, № 10, с. 3/.

- Суб + рахунок.

Субрегіон, у, ч. “Представники держав Африки, які входять до складу комісії з питань басейну озера Чад, оголосили про початок міжнародної кампанії по врятуванню цього озера  найбільшої в субрегіоні прісної водойми  від повного висихання” /Дніпро, 1996, № 1 – 2, с. 123/.

- Суб + регіон.

Субстанційний, а, е. “Дефекти світового порядку закорінені не у субстанційному визначенні світу” /Сучасність, 1999, № 12, с. 34/.

- Субстанція + ний.

Субститутивний, а, е. “Цей субститутивний принцип є однією з основних особливостей тичинівської поетики, наскрізь пронизаної присутністю ревної таємничої, неназваної сутности  Ероса” /Сучасність, 2000, № 9, с. 94/.

- Субституція + ивний.



Сугерувати, ую, уєш. “Епітетом “залізна” нав’язується співвідношення з попередньою системою художніх засобів  металів, що в свою чергу сугерує мотив мілітарної готовності” /Дивослово, 2000, № 10, с. 50/.

- Сугеро (з лат. “навіювати”) + увати

Сугестивний, а, е. “Ролі художньої деталі, підтексту, паузи сугестивних можливостей письма свідчать, що саме в прозі письменниця наблизилась не просто до драматичного твору, а до осягнень нової драми” /Січ, № 8, 1999, с.7/.

- Сугестія + ивний.

Сугестивномістичний, а, е. “Однак мотив страху в Лесі Українки не переростає в сугестивномістичну стихію без берегів” /Слово і час, 1999, № 8/.

  • Сугестивна + о + містика + ичний.

Сугестія, ї, ж. “Перша частина трилогії Г. Сенкевича, де письменник з величезною силою сугестії зображує Б. Хмельницького” /Слово і час, 1999, № 6, с. 42/.

З лат. “вплив, навіювання”.



Сугестувати, ую, уєш. “Існують окремі кола, котрі сугестують екзистенційні глибини” /Слово і час, 1999, № 12/.

- Сугестія + увати.

.Судьбинський, а, е. “Доля ж бо одна-єдина!  насправді не покірність, не приреченість, а усвідомлення своєї судьбинської ролі” /Сучасність, 2000, № 7 – 8,

с. 74/.

- Судьба + /ин/ський.

Суїцид, у, ч. “З ініціативи уповноваженого Верховної Ради з прав людини минулого року було проведено моніторинг досліджень проблем суїциду в Україні” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 7/.

- З англ. “самогубство”.

Сумотливий, а, е. “Проводжали її як на війну: зійшлися сусіди з сумотливими обличчями, а мати, побиваючись, мовби над покійником, слізно голосила” /Берегиня, 1999, № 1, с.5/.

- Сумний + /от/ливий.

Суперакція, ї, ж. “В місті цими днями проходила суперакція” /Телеграф, 26. 11. 1998/.

- Супер + акція.

Супербойовик, а, ч. “Інформаційний простір на 99 % поглинув монстр  телебачення з його нескінченними “мильними операми” та супербойовиками” /Дивослово, 1999,

№ 1/.


  • Супер + бойовик.

Супереліта, и, ж. “І супер-супереліту, і супереліту експортувати заборонено тамтешніми законами  то ж їхнє національне багатство!” /Вісник, 06. 01. 2001, с. 4/.

- Супер + еліта.

Суперетнічний, а, е. “Суперетнічна єдність руського народу” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 142/.

- Супер + етнічний.
Суперзбитковий, а, е. “З Донецька і Києва нарешті надійшла команда зупинити суперзбиткове підприємство, поставивши його на суху консервацію” /Урядовий кур’єр, 25. 03. 1997, с. 25/.

- Супер + збитковий.

Суперконтинентальний, а, е. “Утворюється суперконтинентальна економічна система, в якій кримінальні чинники є неодмінною складовою” /Сучасність, 1999, № 6, с. 70/.

- Супер + континентальний.

Суперкоректність, ності, ж. “Проте, на нашу думку, така суперкоректність за умов, коли інші претенденти вже не баряться показати свої програмні тези, - може призвести до втрати темпу у вирішальний період виборчої компанії” /Березіль, 1999, № 7 – 8, с. 3/.

- Супер + коректність.

Суперкросворд, у, ч. “Музичний тиждень” проводить конкурс на кращий суперкросворд від читача” / Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31, с. 86 – 87/.

  • Супер + кросворд.

Супермаркет, у, ч. “Супермаркет “Тет-А-Тет” знаходиться біля автовокзалу” /Усне мовлення/; “Це справжній супермаркет, розміри якого не менші від футбольного поля” /Галичина, 03. 02. 2001, с. 4/.

- Супер + маркет.

Супермодельний, а, е. “Ось у мене не викликають абсолютно ніяких емоцій геометрично бездоганні форми С. Кроуфорд чи К. Шиффер, навіть укупі з правильними рисами їхніх супермодельних фізіономій” /Клас, 2001, № 9, с. 5/.

- Супермодель + ний.

Супермодерний, а, е. “Вільно і рвійно котиться невільне й запродане, супермодерне-сморідномузейне” /Дивослово, 1998, № 5/.

  • Супер + модерний.

Супермодерновий, а, е. “Вона втілить це в якусь систему, хай хоч і супермодернову, на базі якої можна буде написати нову доладну її історію” /Слово і час, 2001, № 4, с. 6/.

- Супер + модерновий.

Суперноватор, а, ч. “Деякі митці заперечують усе, створене всіма попередніми поколіннями,  щоб не було чим порівняти, бо поки існують Шекспір, Шевченко, Толстой, немає і суперноваторів” /Дніпро, № 3 – 4, с. 130/.

- Супер + новатор.

Суперпарадоксальний, а, е. “Д. Степовик і Л. Гопанчук починають свою статтю, присвячену принагідним міркуванням з приводу доробки кількох митців діаспори, суперпарадоксальним твердженням” /Березіль, 1999, № 1 – 2, с. 124/.

- Супер + парадоксальний.

Суперпартія, ї, ж. “Чому, зрештою, два десятки партій, що утворили блок на підтримку Л. Кучми на президентських виборах, не об’єдналися у суперпартію з суперперспективами ?” /Сучасність, 2000, № 5, с. 42/.

- Супер + партія.

Суперпатріот, а, ч. “Різні суперпатріоти і святенники закидають Винниченкові, що він атеїст” /Сучасність, 1983, с. 32 – 55/.

- Супер + патріот.

Суперперспектива, и, ж. Див.: суперпартія.

- Супер + перспектива.

Суперподарунок, нка, ч. “Суперподарунок від “Червоного гірника” /Червоний гірник, 1998, № 160/.

- Супер + подарунок.

Суперстислість, лості, ж. “Вибачайте за суперстислість: нездужаю, радикуліт” /Сучасність, 2000, № 10, с. 140/.

- Супер + стислість.

Суперстійкий, а, е. “Суперстійка помада” /Усне мовлення/.

- Супер + стійкий.

Суповаріння, я, с. “Із одночасним щоденним голковертінням, суповарінням …” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 20/.

- Суп + о + варіння.

Супранаціональний, а, е. “Якби існували супранаціональні організації з відповідними правовими повноваженнями” /Політологічні читання, 1994, № 2, с. 188/.

- Супра (з лат. “найвищий”) + національний.

Супрематичний, а, е. “Селянки вишивали супрематичні візерунки, мешканці міст та сіл різного соціального походження свої вулиці святково ілюмінованими” /Слово і час, 1998, № 7, с. 89/.

- Супрематизм (поєднання найпростіших геометричних фігур) + ичний.

Суприлеглий, а, е. “І елементи гімну в інших творах, і суприлеглий, іноді імплікований у поему” /Слово і час , 1999, № 7, с. 9/.

- Су + прилеглий.

Сурдобарокамера, и, ж. “Але належало ще пройти й сурдобарокамеру, де перевірялися нерви і здоров’я майбутніх космонавтів” /Наука і суспільство, 2000, № 3 – 4, с. 9/.

- Сурдо + баро + камера.

Сурдокамера, и, ж. “Кожен справжній літератор мусить витримувати нелюдські перевантаження в новітніх сурдокамерах” /Дивослово, 1999, № 6, с. 44/.

- Сурдо + камера.

Суржиконосій, я, ч. “У зв’язку з тим, що надзвичайно швидко міліє море живої нашої мови і національної свідомості, що батьки учнів  це переважно суржиконосії, які звикли до свого незнання” /Дивослово, 1999, № 1, с. 51/.

- Суржик + о + носій.

Сурфактант, а, ч. “Сурфактанти, які є основним складником прального порошку, видаляють бруд і деякі масні плями” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8, с. 27/.

- З біолог. термінології.

Сюжетика, и, ж. “Та ці твердження видадуться щонайменше невиправданими, якщо брати до уваги лише сюжетику й ідейний рівень роману” /УМЛШ, 2000, № 1, с. 36/.

- Сюжет + ика.

Сюжетобудова, и, ж. “Отже, прикметною рисою сюжетобудови “Голоти” є постійна підтримка конфліктної напруги в різних персонажних лініях” /Слово і час, 1999,

№ 11, с. 59/.



- Сюжет + о + будова.

Сюррекордсменство, а, с. “Теє стахановське сюррекордсменство в царині всіляких “безумств” не потрібне” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 136/.

- Сюр /з фр. “над”/ + рекордсменство.

Сьогочасся, я, с. “А тому “реквієм” звучить як складний, могутній внутрішньої сили твір, у якому історизм і сьогочасся взаємопов’язані і переплетені” /Сучасність, 2000, № 9, с. 135/.

- Сього + часу + йа.

Т
Табуйований, а, е. “У доповіді “Мовна культура українців на сучасному етапі” Н.Сологуб навела приклади повернення до мовного і мовленнєвого обігу табуйованих слів і навіть певних шарів української лексики, що фактично була заборонена відповідними інстанціями до проголошення незалежності України” /Дивослово, 2000, № 3, с. 61/.

-Табу + /ювати/ + ний.

Таврієлюб, а, ч. “Саме такою особистістю і був Микола Чернявський  український поет, прозаїк, педагог, публіцист, таврієлюб, просвітник, громадський діяч українського Півдня” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 135/.

- Таврія + є + любити.

Таласократичний, а, е. “Сучасна культурологія висунула концепцію орієнтації сучасного світу на таласократичну культуру”; “Термін “таласократичний” походить від двох давньогрецьких слів: “таласа”  море і “кратос”  влада, тобто означає “належний до влади моря” /Сучасність, 2000, № 10, с. 69/.

-Таласократія + ичний.

Таласократія, ї, ж. “Сучасна культурологія висунула концепцію орієнтації сучасного світу на таласократію культур” /Сучасність, 2000, № 10, с. 69/.

- З д.-гр. “море” і “влада”.

Танатос, у, ч. “Хічкок цікавиться танатосом, не еросом” /Всесвіт, 1999, № 9 – 10,

с. 168/.


  • З гр. “смерть”.

Танатосовість”, вості, ж. “Відчай помножують постійні зіткнення з кричащою ненормальністю, “танатосовістю” зовнішнього світу  довколишнього світу в’язниці” /Неопалима купина, 1995, № 3 – 4, с. 6/.

- Танатос + (овий) + ість.

Тарифоутворення, я, с. “Нарешті, глухо зависло питання про узгодження в НКРЕ й Мінпаливенерго методу тарифоутворення для обленерго” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 7/.

- Тариф + о + утворення.

Тварність, ності, ж. “Долаючи вияв власної тварності, людина не перемагає її як таку, як подвійність власної природи” /Сучасність, 1999, № 12, с. 31/.

- Твар + /ний/ + ість.

Тебевидав”, у, ч. “У міру того, як масового вживання набуває комп’ютерна і копіювальна техніка, як світ завойовує інтернет  зменшується значення і незамінимість книги, традиційну видавничу справу тіснить новітній “самвидав”, статус якого урівнюватиметься зі статусом “тебевидаву” чи “всіхвидаву” /Дивослово, 1999, № 12, с. 5/.



- За аналогією до “самвидав”.

Тейпгейт, у, ч. “Інакше як організатори тейпгейту змогли б вибудувати всю цю композицію, якби, прослуховуючи надані офіцером безпеки записи, не наштовхнулися на емоційні висловлювання на адресу журналіста ?” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000,

с. 2/.


- З англ. “касетний скандал”.

Текстівка, и, ж. “Відомий шоумен Юрій Рогоза сам складає іноді текстівки для відомих естрадних виконавців” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 154/.

- Текстова /частина пісні/ + ка.

Телевізійник, а, ч. “Отож виникає запитання: телевізійники піддалися на провокацію чи створили її самі ?” /Дзвін, 2000, № 5 – 7, с. 16/.

- Телевізійний працівник + ик.

Телек”, а, ч. “Надивляться по телеку низькопробних вестернів, а потім відтворюють це у класі, на вулиці, у підвалах” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 107/.



- Телевізор + /и/к.

Телекомунікаційний, а, е. “Мінзв’язку України враховує це у своїх планах розвитку телекомукаційного комплексу” /Радіоаматор, 1997, № 8 – 9, с. 9/.

- Телекомунікація + ний.

Телекомунікація, ї, ж. “У наш час ми можемо користуватися різними телекомунікаціями” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 11/.

- Теле + комунікація.

Телеманія, ї, ж. Назва телепередачі каналу “1 + 1”.

- Теле + манія.

Телеологічно, присл. “У марксистську добу концепція “меншого зла” підкріплялася радянськими істориками телеологічно” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с. 112/.

-Телеологічний + о.

Телепродукт, у, ч. “Територіальна прив’язка  те, що телепродукт вироблено вітчизняними ТБ ?” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 156/.

- Теле + продукт.

Телепростір, тору, ч. “Роззброєні догола, втративши разом з оперативним ще й інформаційний, і кіно-, і телепростір, змушені констатувати завдання” /Дніпро, 2000, № 11 – 12, с. 120/.

- Теле + простір.

Телерадіопроект, у, ч. “Яскравим прикладом тому був нещодавній телерадіопроект “Шлягер. Підсумки року” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 155/.

- Теле + радіо + проект.

Телерепортаж, у, ч. “Телерепортаж, який знімали в державному ботанічному саду, був повен вражень” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 2/.

- Теле + репортаж.



Телесюжет, у, ч. “Цей твір може бути не тільки явищем образотворчого мистецтва, а й архітектурною спорудою, театром, теле- або кіносюжетом  всіма видами мистецтва візуального сприйняття” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 140/.

- Теле + сюжет.

Телехапуга, и, ж. “І характеризує ця відмінність не лише інтелектуальний рівень наших кіношників, що залюбки віддали свою власність чужинецьким телехапугам” /Дніпро, 2000, № 11 – 12, с. 20/.

- Теле + хапуга.

Телурократичний, а, е. “Телурократична культура протилежна за своїм характером і типом ментальності” /Сучасність, 2000, № 10, с. 71/.

- Телурократія + ичний.

Телурократія, ї, ж. “ Телурократія  це влада землі, це сухопутна могутність” /Сучасність, 2000, № 10, с. 69/.

- З лат. “земля” і “влада”.

Тематизувати, ую, уєш, недок. “У даному творі нарація і наратор тематизують Україну” /Слово і час, 1998, № 8/.

- Тема + изувати.

Тенгріанство, а, с. “Стверджують, що в давнину тюрки вже мали монотеїстичну релігію  тенгріанство, окремі автори намагаються вивести з нього іслам або християнство” /Людина і світ, 1999, № 11 – 12, с. 9/.

- З тюрк.

Тендер, у, ч. “Міжнародні торги /тендер/  це спосіб приватизації, що застосовується для продажу на конкурентних засадах пакетів акцій підприємства” /Українська культура, 1997, № 220 – 221, с. 1/.

- Запозичення з англ. “пропозиція”.

Теогенетичний, а, е. “Мусимо говорити про теогенетичну площину художності поета” /Дивослово, 1997, № 3, с. 6/.

- Тео /з гр. “бог”/ + генетичний /з гр. генезис - “походження”/.



Теокосмологічний, а, е. “Саме домінування теокосмологічних уявлень у поемі “Енеїда” спричинило Котляревського до утворення сюжетно-композиційної спільності всіх її елементів” /Дивослово, 2000, № 12, с. 7/.

- Тео /з гр. “бог”/ + космологічний /з гр. “Всесвіт як єдине ціле”/.

Теракт, у, ч. “Це потягне низку різних заходів: зміну відповідальних за запобігання терактам осіб, додатковий контроль в аеропортах і подібні напівзаходи” /Україна і світ сьогодні, 13. 09. 2001, с. 1/.

- Терористичний акт.

Терком, у, ч. “Горлівський терком профспілки вугільників тепер планує провести конкурси робітників основних професій” /Наша газета, 25. 05. 2001, с. 6/.

- Територіальний комітет.

Терміносистема, и, ж. “Формування окремих терміносистем відповідно до різних галузей знань” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 314/.

- Термін + о + система.

Тест-смуга, и, ж. “Постійно у продажу апарати для визначення цукру в крові за 8 секунд, а також тест-смуги для визначення цукру в сечі” /Червоний гірник, 1998,

№ 140/.


- Тест + смуга.

Тестування, я, с. “Суттєвим елементом нової технології навчання є комп’ютерне тестування” /Залізничний транспорт України, 1998, № 1, с. 54/.

- Тест + /увати/ + ння.

Тетан, а, ч. “Тетан  духовна істота, яка в людині здійснює зв’язок з тілом і після смерті залишає його” /Людина і світ, 2000, с. 8/.

- Запозичення.

Техніцизм, у, ч. “У його багатоповерховому періоді в доброму сусідстві співіснують лексичний раритет із пронизливим присмаком словникової холоднини, зграбний неологізм, суворий техніцизм, із металевим відблиском, демократичний жаргонізм і врочистий біблеїзм” /Дивослово, 2000, № 2, с. 88/.

- Технічний термін + изм (к/ч/ц).

Техногенний, а, е. “Наприкінці ХХ ст. переважна більшість людства вперше в історії перейшла до споживання не природної, а техногенної води  тієї, яка зазнає обробки після надходження з поверхневих джерел-річок та водойм” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 9/.

- Технічний + о + генної /з гр. “походження”/.

Технократизм, у, ч. “Намагання М. Д. Руденка “вписатися” в Природу стає визначальним, оскільки у протилежному випадку технократизм, для якого метафізика є чужою, припускається найбільшої помилки” /Дніпро, 2000, № 11 – 12, с. 82/.

- Технократичний + изм.

Технократичний, а, е. “Технократичне раціо знищує духовність, відбувається руйнація первісного, органічного, тому Куліш індустріалізації протиставляє феодалізм, порятунок же, як і Руссо, вбачає у поверненні до природного стану” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 45/.

- Технократія + ичний.

Технолінгвістика, и, ж. “Сьогодні фактично вже сформувалась нова комплексна дисципліна на межі мовознавства й інформатики, яку за аналогією з соціолінгвістикою, психолінгвістикою тощо можна назвати технолінгвістикою” /Мовознавство, 1998, № 6, с. 22/.

- Техно + лінгвістика.

Титулатура, и, ж. “Однак при видимій хаотичності, довільності титульних форм відчулася присутність традиції слововживання в цій сфері, початки формування усталеної титулатури й титулування” /Мовознавство, 2000, № 2 – 3, с. 50/.

- Титул + атура.

Тілопокладальний, а, е. “Виявлені поховання засвідчують здійснення тілоспалення та тілопокладального обряду” /Берегиня, 2000, № 3, с. 12/.

- Тіло + о + покладати + льний.

Тілоспалення, я, с. Див. тілопокладальний.

- Тіло + о + спалення.

Тінейджер, а, ч. “73 відсотки американських тінейджерів віком від 12 до 17 років активно працюють в Інтернеті” /Клас, 2001, № 9, с. 2/.

- З англ. “підліток” (з 13 до 19 років).

Тінізація, ї, ж. “Точних цифр навести тут майже неможливо через значну тінізацію книжкового ринку” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 83/.

- Тінь /тіньова економіка/ + ізація.

Тіньовий /сектор/, а, е. “Тіньовий сектор руйнує легальні відносини в офіційному секторі, змушуючи останній поступово грати за своїми правилами” /Урядовий кур’єр, 28. 09. 2000/.

- Тінь + овий.

Тіньовик, а, ч. “Кожен з них  тіньовик або фірмач” /Вітчизна, 1999, № 9 – 10/.

- Тіньова економіка + ик.

Товаропродукуючий, а, е. “Бурхливий розвиток товаропродукуючої сфери гарантований” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 147/.

- Товар + о + продукуючий.

Товстожурнальний, а, е. “Товстожурнальна періодика” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10,

с. 120/.


- Товстий + о + журнал + ний.

Тожсамість, мості, ж. “Поняття є відображенням інших понять, воно визначається у своїй статичності й тожсамості, і саме відображає і визначає їх” /Сучасність, 1996,

№ 6, с. 56/.



- Тож + саме + ість.

Токсикодермія, ї, ж. “І хоча остаточного звіту Міжвідомчої комісії із з’ясування причин невідомої недуги ще немає, як еколог і громадянин спробую поділитися своїми думками з приводу ситуації навколо цієї хвороби під безглуздою, як на мій погляд, назвою “токсикодермія” /Наука і суспільство, 2001, № 4, с. 6/.

- Токсико /з гр. “отрута”/ + дерма /з гр. “шкіра”/ + ія: хвороба шкіри, викликана дією токсинів.

Ток-шоу, незм. “Комітетом у справах сім’ї і молоді виконкому міськради започатковано проведення для студентської молоді ток-шоу з проблем наркоманії та СНІДу” /Червоний гірник, 09. 12. 2000/.

- Ток / англ. “говорити”/ + шоу / з англ. “показ”, “вистава”/.

Тональнісний, а, е. “Про родові різновиди /виражальний, тематичний, тональнісний/ та їх підвиди йшлося вище” /Ткаченко А, Мистецтво слова, с. 78/.

- Тональність + ний /спрощення приголосних/.

Тонос, у, ч. “Створення тоносу за допомогою предметної деталі є напоширенішим у художній практиці Д. Чівера” /Слово і час, 1998, № 3, с. 40/.

- Тонос /з гр. “напруга”/.

Топ-модель, і, ж. “ От і Валентина постаріла, куди й поділась колишня привабливість, гарна, наче у нинішніх топ-моделей, постава, красиві припухлі губи” /Вітчизна, 2000, № 5, с. 36/.

- Топ / англ. “вершина”, “перше місце”/ + модель.

Топономастика, и, ж. “Йдеться про походження українства, топономастику, джерела”

/Слово і час, 1999, № 1, с. 19/.

- Топонімічна ономастика /абревіація/.

Традиціоналістський, а, е. “Для Гуменюка-маляра властиве зовсім відмінне від традиціоналістських прийомів новітнє композиційне і просторове трактування народнознавчої й національної тематики” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 142/.

- Традиціоналіст + ський.



Транзитологія, ї, ж. “Дослідженням у післявоєнний період займається окрема галузь порівняльної політології, яку називають “теорією переходу” або “транзитологією” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 86/.

- Транзит / лат. “перехід”/ + о + логія /наука/.



Трансавангардовий, а, е. “На допомогу приходять трансавангардові цитації, сприйняття знакових систем, символічних межових культур, які, можливо, зовнішньо нагадують модуляції летризму” /Сучасність, 2000, № 9, с. 134/.

- Транс /з лат. “через, крізь”/ + авангардовий.



Трансакційний, а, е. “У теорії та практиці грошово-кредитного регулювання існує дві основні версії  трансакційна та портфельна” /ЕУ, 1997, № 2, с. 15/.

- Трансакція /банківська операція щодо переведення коштів/ + ний.

Трансепт, у, ч. “На стінах трансепту  сцени з життя Христа і Марії” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 139/.

- Запозичення з лат. через англ.: архітектурний елемент храму.

Транскультурація, ї, ж. “Цей подиву гідний комплекс транскультурації ідей та образів ще належить всебічно осмислити нашій літературознавчій науці” /Слово і час, 2001, № 2, с. 42/.

- Транс + культура + ція.

Транскультурний, а, е. “Але новітні транскультурні письменники трохи інші” /Всесвіт, 2995, № 5 – 6, с. 142/.

- Транс + культура + ний /той, що виходить за межі однієї культури/.

Транснаціональний, а, е. “Дослідження вчених засвідчують: будівництво сучасної магістралі від Мукачева до Керчі, що є фактично продовженням транснаціонального коридору, практично змінює все транспортне становище України” /Дзеркало тижня, 25. 11. 00, с. 1/.

- Транс + національний.

Транспольований, а, е. “Оскільки ж загальновідомо, що в Україні існувало низове й городове козацтво і весь народ прагнув бути козацьким станом, то й висновки, запропоновані автором, мусять бути транспольовані на весь український народ” /Сучасність, 2000, № 5, с. 155/.

- Транс + екстраполювати /поширювати висновки, отримані внаслідок спостереження над однією частиною явища, на іншу частину/.

Транш, у, ч. “У зв’язку з цим з’явились підстави отримати третій, фінальний транш і в остаточному підсумку зміцнити наші валютні резерви” /Урядовий кур’єр, 1997, № 225 – 226, с. 7/.

- З англ. "перенос, передача".

Траст, у, ч. “За вирівнення межі малозабезпеченості і мінімальної зарплати, та збільшення допомоги матерям на дитину та повернення коштів обдуреним вкладникам трастів” … “ /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 52/,; “Потім з’явилися сумнозвісні трасти, ситуативні, як я б їх назвав, комерційні банки, які за короткий час ошукали мільйони наївних, довірливих співгромадян, набивши власні кишені кругленькими сумами” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 6/.

  • З англ.: компанія, що виконує посередницькі функції.

Трейдер, а, ч. “Хліб горить, зерно осипається, а нафтовим трейдерам хоч би що” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 9/.

- З англ.: “торговець”.



Триетапний, а, е. Див. триструктура.

- Три + етап + ний.



Триєднання, я, с. “І наша сила мусить бути спрямована на будівничий процес, в ім’я здійснення віковічних прагнень українського народу, в підмурку яких є історичний духовний тризуб, триєднання  Людина, Надія, Держава” /Дніпро, 1999, № 7 – 8, с. 8/.

  • Три + єднання.

Трикнижжя, я, с. “Нарешті кілька слів про призвідника появи на світ цього гарного трикнижжя” /Всесвіт, 1999, № 8, с. 133/.

  • Три + книги + йа /г/ж/.

Триколір, льору, ч. “… На всіх будинках у місті, що належить ЧФ Росії, майорять російські трикольори” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 132/.

  • Триколірний прапор /усічення/.

Тринавний, а, е. “Стрункий тринавний собор пізніше був оточений прибудовами, а його фасади у XVII – XVIII сторіччях були одягненні у пишне барокове вбрання” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 138/.

  • Три + нава /частина християнського храму/ + ний.

Триструктура, и, ж. “ … Фрагмент його загального алюзивного потенціалу, який своєю триструктурою і дає цілісне поняття про те, що означає для поета шлюбне щастя за його триетапного перебігу нивою життя” /Дивослово, 1999, № 2, с. 4/.

  • Три + структура.

Тріадичний, а, е. “Франкові у збірці “Зів’яле листя” характерне було тріадичне мислення, яке за самою природою є ворожим щодо раціоналізму будь-якого ґатунку” /Дивослово, 1999, № 5, с. 2/.

  • Тріада + ичний.

Каталог: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет