Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет19/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет

Трікстер, а, ч. “Медіумом виступає трікстер  спочатку це рудий пес Родольфо, що дивиться в очі новонародженому Данькові, далі  студент Перебийніс, який приніс донні Ельгесте повідомлення про дона Леонардо” /Слово і час, 2000, № 11, с. 69/.


-

Троглодитизм, у, ч. “Ось кілька типових для пам’ятки характеристик епохи: “Гірших, підліших, більш повних приниження часів ще, мабуть, не бувало”, “моральний троглодитизм іде в парі з фізичним” /Дивослово, 2000, № 1, с. 10/.

  • Троглодит /печерна людина; некультурна, груба людина/ + изм.

Турбомодель, і, ж. “Відкриваються заводи, випускається перша в світі серійна турбомодель” /Клас, 2001, № 9, с. 12/.

- Турбо + модель.

Тусовка”, и, ж. “Ось така гіпертрофована уява про соціально-віковий поділ повноважень насьогодні є найуживанішою в колах “тусовки” /Сучасність, 1999,

№ 1, с. 75/; “Столичний будинок кіно, звиклий до богемних тусовок, нагадував біблійний Ноєв ковчег” /Наша газета, 18. 03. 2000, с. 16/.

- Запозичення з рос. сленгу: “місце спілкування, розваг”.

Тусуватися, уюся, уєшся. “Це такі інтернаціональні “місця” в Інтернеті, де тусується натовп з усього світу” /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000, с. 20/.


  • З рос. сленгу “постійно спілкуватися, перебувати”.

Тьмота, и, ж. Все кругом тьмота перетьмить …” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 2/.

  • Тьма + ота.

Тягарище, а, с. “День зробивсь, наче темне горище, став, як пустка, до краю німа, розуказать би про це тягарище, та людини  вже поруч нема” /Літературна Україна, 07. 12. 2000/.

  • Тягар + ище.

Тяглість, лості, ж. “Водночас їх об’єднує певна тяглість естетичних завдань, що можна довести на рівні інтертекстуальності” /Павличко С. Дискурс модернізму, с. 12/; “Досить згадати тяглість побутування опозиції “західники  слов’янофіли” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 136/.

  • Тягнутися + /тяглий/ + ість.



У

Уводини, дин, мн. “Відтак і наш курс міг би називатися “Мистецтво слова. Уводини” /Ткаченко А. Мистецтво слова, с. 7/.

  • Уводити + ини.

Увочевиднюватися, юється. “По-справжньому “безневинність січі”, означена у першій строфі неприйнятними для кожного християнина глумлінням над тілами, цілком увочевиднюється вже другою строфою” /Сучасність, 2000, № 1, с. 90/.

  • У + вочевидь /очевидно/ + юватися.

Укоріненість, ності, ж. “Самобутність, оригінальність тексту, володіння власним особливим голосом завжди залежать від укоріненості тексту у відповідній йому сучасності” /Дивослово, 1998, № 2, с. 2/.

  • Укорінений + ість.

Українікум, у, ч. “Розроблятимемо короткотермінові навчальні плани для “Українікумів”  курсів прискореного вивчення української мови та українознавства для іноземних громадян” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 125/.

  • Українінка + кум /курси української мови/.

Україножер, а, ч. “Намагання україножерів минулого виявилися марними” /Мова і нація, с. 183/.

  • Україна + о + жерти.

Україножерство, а, с. “Немало болючих слів завжди казали справжні патріоти своєї землі про наші негаразди, але ті слова йшли від люблячого серця, а тут маємо заярілу зненависть, а отже, принципіальне україножерство” /Дніпро, № 11 – 12, с. 136/.

- Україножер + ство.



Українозневажець, жця, ч. “Склалося так, що державна влада більше підтримує українозневажців, ніж тих, хто за розбудову України – соборної незалежної держави” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 153/.

  • Україна + о + зневажати + ець.

Українонемовний, а, е. “Вдумаймося в ці слова всі: і українці, і росіяни, і російськомовні, і українонемовні: на культуру хочуть покласти функцію зброї масового ураження” /Дивослово, 1999, № 12, с. 6/.

  • За аналогією до україномовний.

Україноненависник, а, ч. “ …Живемо ми у своїй хаті не краще, аніж дозволять україноненависники; ми не навчилися давати здачі” /Дивослово, 1998, № 10, с. 7/.

  • Україна + о + ненависник.

Україноцентризм” , у, ч. “У його хаті, згадує Маланюк, “панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів та свідомого “україноцентризму” /УМЛШ, 1997, № 3, с. 1/.

  • Україна + о + центризм.

Україноюдаїка, и, ж. “Культурні та історичні аспекти розвитку українського суспільства; україноюдаїка, українознавчі студії в країнах світу” /Слово і час, 1999, № 11, с. 8/.

- Україна + о + юдаїка /спільні аспекти історії, культури українців та іудеїв/.



Українськість, кості, ж. “ Українськість Дон Жуана в “Камінному господарі” /Дивослово, 1995, № 2, с. 22/; “Академік Іван Дзюба привертає увагу до нового явища: традиційно зневажливе ставлення до української мови як до сільської змінилося ставленням до неї як до знака політичної українськості” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 154/.

- Український + ість.

Укрімпекс”, незм. Назва підприємства. /Урядовий кур’єр, 1993, № 142/.


  • Україна імпорт експорт /абревіація/.

Укртелеком, у, ч. Назва підприємства.

  • Україна телефон комунікація /абревіація/.

Ультраефективний, е, а. “ Ультраефективний захист вашого волосся забезпечить вам фарба …” /З реклами на телебаченні/.

  • Ультра /лат. - “понад, за межами”/ + ефективний.

Ультракритичний, а, е. “В Україні, здається, також, судячи з ультракритичної статті В. Базилевського” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 137/.

  • Ультра + критичний.

Ультраліберальний, а, е. “Проте нинішнім “прагматичним настроям” влади передували не менш сильні ультраліберальні сподівання на ринок як на “панацею” від усіх суспільних негараздів” /Альтернатива, 16. 02. 1998/.

  • Ультра + ліберальний.

Ультрапатріот, а, ч. “І першими до нього підключилися ультрапатріоти” /Київ, 1997, № 1 – 2, с. 97/.

  • Ультра + патріот.

Ультрапесимістичний, а, е. ”Реформа супроводжувалась ультрапесимістичними настроями” /Слово і час, 1998, № 6, с. 65/.

  • Ультра + песимістичний.

Ультрарадикальний, а, е. “Восени 1968 року він звернувся до уряду республіки з ультрарадикальною доповідною “Про заходи щодо прискорення введення атомних електростанцій в УРСР” /Вітчизна, 1998, № 3 – 4, с. 11/.

  • Ультра + радикальний.

Ультрацентралізований, а, е. “Зрозуміло, що за умов ультрацентралізованої держави будь-яке кар’єрне просування означало необхідність вільного володіння російською мовою” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 81/.

  • Ультра + централізований.

Умме, незм. “Іслам  єдина з великих релігій, яка не пропонує жодних посередників між Людиною і Богом: ні церковних ієрархів, ні самої церкви, ні якихось інституцій, спроможних накидати своє рішення умме /світовій мусульманській общині/ “ /Всесвіт, 1998, № 7, с. 169/.

  • Запозичення з тюрк. мов.

Умокопирсання, оказ. “Проте на час згадуваних подій Герострат ще цього не тямив, і всі ці умокопирсання  плід запізнілої покути” /Сучасність, 1999, № 1, с. 16/.

- Ум + о + копирсання.



Унаявлення, я, с. “Мистецтво було засобом унаявлення Божого творіння Всесвіту” /Образотворче мистецтво, 1993, № 1, с. 15/.

  • У + наявний + ення.

Унезалежнення, я, с. “Унезалежнення відбулося” /Сучасність, 1999, № 1, с. 74/.

  • У + незалежний + ення.

Універсалізувати, ую, уєш. “Звісно, вчення А. Макаренка не можна універсалізувати” /Педагогіка і психологія, 1998, № 1, с. 17/.

  • Універсальний + ізувати.

Універсалія, ї, ж. “Останній віршований рядок  поетична універсалізація” /Дивослово, 1996, № 9, с. 14/; “Міфи несуть у собі законодавчу інформацію про первісну людину, вони є відбитком психічного життя і тому містять певні універсалії” /УМЛШ, 2001, № 3, с. 61/.

  • З лат. “загальний”.

Університизація, ї, ж. “Університизація вузів триває “ /Україна молода, 31. 10. 1995/.

  • Університет + изація.

Універсум, у, ч. “Мова  це, найімовірніше, один із видів енергії, яким послуговується універсум” /Дивослово, 1997, № 5 – 6/; “Дуалістичне поєднання полярних понять “неба” й “землі”  це ще й бачення світобудови як космічного універсуму, з’єднаного парадигмою людської душі з її “раєм” та її “пеклом”, що його письменник прагне дослідити засобами художньої прози, виробивши власну систему світоглядного узагальнення” /Слово і час, 1998, № 6, с. 48 – 49/.

  • З англ. "Всесвіт".

Універсумний, а, е. “Економіка  це одна з багатьох рівноцінних універсумних складових, кожна з яких в умовах сучасної біфуркації може справити вирішальний вплив на стратегію мезоуніверсумних змін” /Економіка України, 2000, № 11, с. 49/.

  • Універсум + ний.

Унітаризм, у, ч. “ …Це, з одного боку, критика романтичного волюнтаризму Міцкевича, а з другого  забезпечення громадського унітаризму як моральної домінанти” /Дивослово, 1999, № 6, с. 3/.

  • Унітарний + изм.

Унітарність, ності, ж. “Проте ідея унітарності не повинна для самих-таки українців ставити на другий план етнічні й культурні реальності поліетнічної і полікультурної української нації” /Відродження, 1994, № 2, с. 5/.

  • Унітарний + ість.

Упізнаваність, ності, ж. “Упізнаваність, відтворюваність  характерні прикмети мовно-естетичних знаків національної культури” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 359/.

  • Упізнавати + /упізнаваний/ + ість.

Урбанізований, а, е. “Але, що зробиш, книжка, що правила за підручник, не була дуже урбанізована” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 11/.

  • Урбанізація + ізований.

Уреальнення”, я, с. “Екзистенційне світовідчуття ліричного суб’єкта, який містить у собі феномен миттєвого “уреальнення” майбутніх ідей письменника” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 84/.

  • У + реальний + ення.

Урокодавач, а, ч. “Є такий незграбний неологізм  урокодавач: це вчитель, який сумлінно працює і не більше” /Дивослово, 1996, № 1, с. 51/.

  • Урок + о + давати + ач.

Усамостійнений, а, е. “Маємо становлення усамостійненої України як суспільно-політичної формації в 1991-1999 рр.” /УТ, 2000/; “Щоб уявити, з якою емоційною напругою ставилася і ставиться більшість сербів до самої можливості не те що усамостійнення, а реальної автономізації Косова” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 74/.

  • У + самостійний + ений.

Усамостійнення, я, с. “Усамостійнення України позбавляє імперську Росію не лише майбутнього (саме як імперію), але й минулого” /Сучасність, 1999, № 4,

с. 67/.


  • У + самостійний + ення.

Усевбирний, а, е. “З погляду незаангажованої людини, усевбирний соціалістичний реалізм  це напрям, що обслуговував пропагандистські потреби” /Березіль, 1999, № 1 – 2, с. 185/.

  • Усе + вбирати + ний.

Усномовленнєвий, а, е. “Це необхідно для економності й ефективності усномовленнєвого висловлювання” /Дивослово, 1995, № 3, с. 30/.

  • Усне + о + мовлення + євий.

Усправедливлення, я, с. “Виразити найгоркючішу журбу при втраті посланого на усправедливлення і гіркущий жаль  за його долю генія” /Українське слово, т. 1, с. 550/.

  • Усправедливити + ення (в - вл).

Устійнити, ю, иш. “Для глибшого пізнання одного такого організму, яким є українська література, потрібно устійнити головні аспекти його буття” /Слово і час, 1999, № 9, с. 7/.

  • У + стійкий /постійний/ + ити.

Устосункування, я, с. “Миродайне усамітнення В. Свідзинського  це солідарне устосункування до автономного життя природи, усвідомлення себе часткою космічного процесу” /Українське слово, т. 1, с. 405/.

  • У + стосунки + /увати/ + ння.

Утривалення, я, с. “З роками, в міру утривалення державного статусу України, дедалі інтенсивнішою стає мобілізація інтерпатріотичної думки” /Сучасність, 1999, № 1, с. 62/.

  • У + тривалий + ення.



Ф

Фаворизуватися, ється. “Західноукраїнський літературний процес міжвоєнного часу також тлумачився своєрідно: фаворизувалися прокомуністичні видання і співпрацюючі з ними літератори скромного хисту, все ж інше силоміць вилучалося з обігу” /Сучасність, 2000, № 2, с. 147/.

  • Фаворизувати + ся.

Фавстівський, а, е. “Та мудрість цілого чоловіка  це не відірване від життя самовдоволене всезнання, але вічний неспокій фавстівського духу, одержимого жагою світоосягнення заради світовдосконалення” /Слово і час, 1999, № 2, с. 33/.

  • Фавст /Фауст/ + івський.

Файл, у, ч. “Системою передбачено транспортування словників із бази даних до текстового файлу” /Інформатизація та нові технології, 1996, № 2, с. 15/.

  • З англ. “ряд”, “картотека”.

Факс, у, ч. “Пакулько копіював усе: пенсійні посвідчення, свідоцтва про народження, факси, прайси, вітальні телеграми, газети  все, що тільки можна було запхати в машину й накрити пластмасовою лядою!” /Сучасність, 2000, № 9, с. 14/.

  • З англ. “інформація передана і видрукована за допомогою телефаксу”.

Факторинг, у, ч. “Широко застосовують такі форми інвестиції, як лізинг, факторинг” /Економіка України, 1997, № 12, с. 9/.

  • З англ. “придбання банком права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями, скупленими в різних осіб” /СІС, 2000, с. 922/.

Фан, а, ч. “Так, у Парижі 1869 р. було зареєстровано лише 1300 веломашин; тоді це було захоплення нечисленних любителів  “фанів” /Наука і суспільство, 2000, № 5, с. 5 – 6, с. 12/; “ … Чи то просто вибухнув безоглядним ентузіазмом якийсь комп’ютерний фан” /Наука і суспільство, 2000, № 7 , с. 10/.

- Фанат (прихильник). Або: фен (англ. "любитель, прихильник, послідовник”).



Фан-клуб, у, ч. “Представники фан-клубів із різних міст України” /Наша газета, 2001, № 12, с. 15/

  • Фан + клуб.

Феноменологічний, а, е. “Проте, якщо послідовно розгдядати дані, які характеризують феноменологічні патерни емоційної сфери, то можна припустити, що властива цим особам захисна манера поведінки, агресивність, ворожість, є незалежними, автономними характеристиками” / Педагогіка і психологія, 1999, № 3, с. 16/.

  • Феноменологія + ічний.

Ферматист, а, ч. “Університетських алгебраїстів переслідують ферматисти, яким здається, що вони розв’язали загадку останньої теореми” /Всесвіт, 2000, № 1 – 2,

с. 154/.


- Ферма /прізвище франц. математика/ + /т/ист.

Фестивально, присл. “Останню треба відбути фестивально: з фейєрверком, з барами, виїздами на природу …” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 52/.

  • Фестивальний + о.

Фірмонім, а, ч. “Так, наприклад, лише, в Закарпатській області 48 % від загальної кількості сучасних власних назв підприємств /фірмонімів/ не відповідають нормам сучасної української літературної мови та чинному законодавству” /Дивослово, 2000, № 2, с. 12/.

  • Фірма + онім /гр. “ім’я”/.

Фірмонімікон, у, ч. “Конституція України, закон “Про мову в УРСР”, ціла назка урядових постанов та президентських указів, які, за логікою, мали б забезпечити українізацію фірмонімікона, зазнали в цій сфері цілковитого краху” /Дивослово, 2000, № 2, с. 12/.

  • Фірмонім + ономастикон.

Фірмонімія, ї, ж. “Особливу увагу слід звернути на мотиви номінації у сфері української фірмонімії та способи їх реалізації засобами сучасної української мови” /Дивослово, 2000, № 2, с. 13/.

  • Фірмонім + ія.

Фіскальний, а, е. “Параметри бюджету 2001 року мають бути розраховані на принципово новій податковій базі, здатній забезпечити реальне та суттєве зниження фіскального навантаження на економіку України” /Наша газета, 30. 09. 2000, с. 2/.

  • Активізований історизм.

Фітнес-клас, у, ч. З реклами.

- Фітнес (англ. “форма“) + клас.



Фітнес-клуб, у, ч. З реклами.

- Фітнес (англ. “форма“) + клуб.



Флеш-інтерв’ю, незм. “Скористаємося нагодою і візьмемо флеш-інтерв’ю у

В. Лобановського” /УТ, 1999/.



  • Флеш (фр. “стріла”, англ. “спалах блискавки”) + інтерв’ю.

Фольклорофільство, а, с. “Це була перша хвиля фольклорофільства” /Дивослово, 1997, № 5 – 6, с. 3/

- Фольклор + о + філ /гр. “прихильник”/ + ство.



Фольк-шоу-гурт, у, ч. “Славнозвісний фольк-шоу-гурт “Козацькі забави” капітулював у процесі боротьби першим” /Час, 05. 03. 1998/.

  • Фольк + шоу + гурт.

Фондоозброєність, ності, ж. “Фондоозброєність вищих навчальних закладів з розрахунку на одного студента денної форми становить 3400 карбованців у цінах 1990 року /Рідна школа, 1993, № 2/.

  • Фонд + о + озброєність.

Фонорелаксація, ї, ж. “А крім того, лікувальні масажі, дихальна гімнастика, кабінет аероіонотерапії з застосуванням фонорелаксації та “срібної води” /Червоний гірник, 12. 12. 2000/.

  • Фон /звук/ + о + релаксація /лат. “розслаблення”/.

Форвардний, а, е. “Разові відвідувачі мають право укладати тільки угоди з реальним товаром, але в деяких випадках і форвардні угоди” /Право, 2000, № 2,

с. 32/.


  • Форвард /англ. - “передній, завчасний”/ + ний.

Формозміст, у, ч. “І якщо ми вже погодилися з поділом на зміст і форму, то наступним кроком має бути визначення тих чинників формозмісту, що тяжіють більше до формальних чи до змістових характеристик тексту” /Ткаченко А. Мистецтво слова, с. 146/.

  • Форма + о + зміст.

Фотоенергетика, и, ж. “Значні перспективи має фотоенергетика” /Рідна природа, 1996, № 2 – 3, с. 56/.

  • Фото /гр. “заснований на дії світла”/ + енергетика.

Фотокіловат, а, ч. “Це підтвердилося наявною тенденцією до зниження ціни фотокіловата завдяки новим технічним рішенням” /Рідна природа, 1996, № 2 – 3,

с. 56/.


  • Фото /гр. “заснований на дії світла”/ + кіловат.

Фрагментальність, ності, ж. “Натомість посилюється фрагментальність оповіді, суб’єктивне начало” /Слово і час, 1999, № 6, с. 67/.

- Фрагмент + /альний/ + ість.



Франчайзер, а, ч. “Велика торговельна або промислова фірма” /Паламар Л., Кацавець Г, Мова ділових паперів/.

  • З англ.

Франчайзинг, у, ч. “Формою виробничих функціональних коопераційних зв’язків є субпідряд, формою виробничо-збутових  франчайзинг, формою виробничо-фінансових  лізинг” /Фінанси, 2000, № 10, с. 40/.

- Запозичення з англ.



Франчайзі, незм. “Дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом франчайзера” /Паламар Л., Кацавець Г, Мова ділових паперів/.

  • З англ. “право голосу, привілей”.

Фуркаційний, а, е. “Одержані в процесі дослідного навчання результати переконують, що застосування модульно-розвивальної системи навчання на фуркаційному етапі не викликає в учнів старших класів гімназії особливих утруднень, оскільки в середніх класах вони вже навчилися укрупнювати, логічно завершувати частини, самостійно формулювати висновки, моделювати лінгвістичні явища й правила за допомогою графічних позначок, символів, гнучко мислити тощо” /Педагогіка і психологія, 2000, № 4, с. с.42/.

- Фуркація (з лат. “роздвоєння”) + ний.



Футболізація, ї, ж. “Навіть колись дуже популярне гасло в період чергової кампанії набуло свіжого звучання: капіталізм  це сяка-така влада плюс футболізація всієї країни!” /Дзеркало тижня, 30. 12. 2000, с. 19/.

  • Футбол + ізація.

Ф’ючерсний, а, е. “ Ф’ючерсний контракт  стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати цінні папери, товари або кошти” /ВВРУ, 1999, № 27, с. 456/.

  • З англ. “майбутній”: Вісник Верховної Ради України.



Х

Хард-диск, а, ч. “І відповісти на нього зможуть тільки нові тексти, які, напевно, вже лежать десь у Дібровиній шухляді (чи, скоріше, на хард-диску його комп’ютера) “ /Березіль, 2000, № 2, с. 178/.

  • З англ. “твердий диск”.

Харизматичний, а, е. “Втілив її автор у монументальний і правдивий “харизматичний” образ селянки” /Дивослово, 1998, № 3, с. 62/; “Лісовий герой і харизматичний оповідач історій розвалювався в мене на очах, зникав у минулому” /Сучасність, 2000, № 3, с. 27/.

  • Харизма /гр. – “милість”, “божий дар”/ + /т/ичний.

Хвильовіст, а, ч. “Неокласики виробили ковану форму, а хвильовісти  нове поняття України, її сучасний образ” /Дивослово, 2000, № 4, с. 4/.

- Хвильовий /прізвище письменника/ + іст.



Хворощі, ів, мн. “Маразм економіки, цивілізації хворощі висвітлює місяць, усміхнений, як ідіот …” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 11/.

  • Хворий + ощі.

Хепі-енд, у, ч. “Можливо, це закінчиться чудовим хепі-ендом, можливо, все навпаки” /Україна, 1994, № 6, с. 20/.

  • З англ. “щасливий кінець”.

Хіт-парад, у, ч. “Національний хіт-парад естрадних виконавців” /УТ, 1998/.

  • З англ. “парад популярності музичних записів”.

Холдинг, у, ч. “Вона /система/ побудована на домінуванні кланів-партій, або, як їх нині ще називають, “політичних холдингів” /Сучасність, 1999, № 4, с. 54/.

  • З англ. “придбання контрольних пакетів акцій” /тут вжито у переносному значенні/.


1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет