Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет3/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет

Г




Газетність, ності, ж. “Прив’язка до дат, здавалося б, мала позначитися і на книжці, залишивши на ній печать такої собі газетності” /Березіль, 1999, № 7 – 8,

с. 163/.


  • Газетний + ість.

Газотрейдер, а, ч. “Борги регіону за спожитий нинішнього року природний газ перевалили за 70 млн. гривень, більше половини яких заборгували газотрейдерам підприємства теплових мереж” /Джерело тижня, 11. 11. 2000/.

  • Газ + о + трейдер (англ. "торговець").

Газотурбобудівництво, а, с. “Йдеться передовсім про таку галузь, як газотурбобудівництво” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 2/.

- Газ + о + турбо + будівництво.



Гайдамакіана, и, ж. “Фольклорна гайдамакіана відбиває передовсім національно-визвольні змагання українського народу” /Дивослово, 1999, № 3, с. 10/.

  • Гайдамаки + іана.

Гармонізм, у, ч. “Тому переклад “Дон Жуана”, значною мірою орієнтований на Пушкіна, в самому Пушкіні відкриває читачеві грані, якщо й не зовсім нові, то все ж затінені й приглушені традиційним “гармонізмом” /Всесвіт, 1999, № 4, с. 117/.

  • Гармонійний + ізм.

Гаруспиція, ї, ж. “Скоріше вони сприйняли лише практичні обряди й серед них  гаруспиція, тобто передбачення майбутнього за станом нутрощів жертовних тварин” /Людина і світ, 2000, № 3, с. 21/.

  • З лат. “нутрощі” і “дивитися”.

Гебіст, а, ч. “Гебісти іноді невдало “полювали” на людей” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 36/.

  • Гебе (ГБ  рос. “государственная безопасность”) + іст.

Гебістський, а, е. “До кого з цим поткнутися, щоб не привернути гебістської уваги” /Дніпро, 2000, № 7 – 8, с. 108/; “У багатьох з тих часів збереглася ця гебістська звичка” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 36/.

  • Гебіст + ський.

Гегемонізм, у, ч. “Іван Дзюба коментує антирелігійні “пасажі” в “Кавказі” як вияв “емоційного” ( і морального) протесту проти використання ідеї християнства для політичного гегемонізму, протесту проти “цинічного низведення Бога до ролі стратегічного покровителя російського деспотизму” /Дивослово, 2000, № 2, с. 5/.

  • Гегемонія + ізм.

Гегемоністський, а, е. “Важко керуватися лише гегемоністськими амбіціями” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 6/.

  • Гегемон + іст + ський.

Геліопланетарний, а, е. “На сьогодні ідея створення екологічно чистого геліопланетарного генератора електричної енергії вже не виглядає фантастичною” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 137/.

  • Геліо + планетарний.

Генделик”, а, ч. “Олександр Вікторович сам їздив по місту, заходив в усі “генделики”, але Руслана там не було і ніхто його не бачив”/Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 90/; “Вони побачили його у генделику на трасі” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4 ,

с. 27/.


  • Гендель (нім. "торгівля") + ик.

Гендерний, а, е. “Критично прочитуючи народницькі рецепції творчості Ольги Кобилянської та Лесі Українки, Соломія всюди робить акцент на гендерній специфіці тлумачення текстів” /Сучасність, 2000, № 6, с. 56/; “А ви ж бачите, яка сьогодні увага до гендерних проблем у світі: ХХІ століття вступає в права під знаком сім’ї, материнства та дитинства” /Наука і суспільство, 2000, № 3 - 4, с. 4/.

  • З англ. “той, що стосується певної статі”.

Генеруватися, ується. “…Відновлюється й генерується національна науково-гуманітарна культура” /Слово і час, 2001, № 4, с. 5/.

  • Генерувати + ся.

Геноцид, у, ч. “І хіба Україну не закладено в цю страхітливу цивілізацію постійного пограбування і мародерства, геноциду; хіба сьогодні, як завжди, Україна не є отією шевченківською покриткою” /Вітчизна, 1996, № 1 – 2, с. 117/.

  • Ген ( гр. “рід”) + о + цид (лат. “убивати”).

Геноцидний”, а, е. “Панорама розвитку християнства в цьому “геноцидному” столітті вбирає в себе тенденції, які не лише виглядають радикально несумісними, але й категорично суперечать одна одній” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 2/.

  • Геноцид + ний.

Генреж, а, ч. “Лоуренс Олів’є є генрежем театру “Олд Вік” /Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31/.

  • Генеральний режисер.

Геогнозія, ї, ж . “З першого ж року свого заснування в університеті була створена кафедра мінералогії та геогнозії” /Наука і суспільство, 2000, № 1 – 2, с. 10/.

  • Гео (гр. “земля”) + гнозія ( гр. “пізнання”).

Геополітика, и, ж. “У сучасній науковій довідковій літературі змістовий діапазон витлумачення геополітики є величезним і дискусійним” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с. 88/.

  • Гео + політика.

Геополітичний, а, е. “Тому, з огляду на таку геополітичну ситуацію, внутрішньоекономічний та політичний стан, в сучасній Україні постає ряд проблем” /Відродження, 1995, № 3, с. 3/; “Ці три завдання внутрішні, але є ще й четверте  зовнішнє: побудувати Україну як європейську державу, а для цього змінити її геополітичну орієнтацію” /Вітчизна, 1995, № 11 – 12, с. 115/.

  • Геополітика + ний (к/ч), або: гео + політичний.

Геостратегічний, а, е. “Особливості географічного і геостратегічного розташування та історичного розвитку України” /Всесвіт, 1999, № 9 – 10, с. 162/.

  • Гео + стратегічний або: геостратегія + ічний.

Геостратегія, ї, ж. “А ця боротьба передбачає геостратегію  стратегічне управління геополітичними інтересами” /Всесвіт, 1999, № 2, с. 116/.

  • Гео + стратегія.

Герменевт, а, ч. “Тут справді можна зачудуватися неупередженим герменевтам:  хто він? Де, якою духовною енергетикою злеліяний?..” /Дивослово, 2000, № 3, с. 8/.

  • Герменевтика /гр. “мистецтво тлумачити”/ (усічення).

Герменевтичний, а, е. “А ті, хто пише сьогодні про все, застосовуючи, які хочете методологічні й філософські підходи, від структуралістичного до герменевтичного, про ці питання просто не веде мову, бо їм це не цікаво” /Дивослово, 1999, № 5, с. 54/.

  • Герменевтика ( гр. “тлумачення”) + ний (к/ч).

Герметизм”, у, ч. “Інша її гілка культивувала “герметизм”  поезію для вузького кола інтелектуалів” /Дивослово, 1998, № 1, с. 9/; “Представники літератури

80 – х рр. прорвали герметизм попереднього покоління літераторів” /УМЛШ, 2001, № 2, с. 13/.



  • Герметик (італ. “замкнений”) + изм.

Герметик, а, ч. “Зараз вони себе називають герметиками, хоч важко уявити собі герметиків укупі, які самі не знають, що то є герметизм” /Сучасність, 1999, № 4, с. 14/.

  • Герметизм + ик.

Гермокопід”, а, ч. “А доля вкинула їх у максимально несуголосну їм добу культурного нігілізму і торжества “гермокопідів”  руйнівників пам’яток” /Всесвіт, 1998, № 12, с. 139/.

  • Герма (гр. “стовп”; “придорожній чотиригранний стовп, який завершувався головою чи бюстом”).

Героїзмофобія, ї, ж. “Проте вони зовсім не герої, з фронту Селін виніс стійку “героїзмофобію”” /Всесвіт, 1999, № 8, с. 74/.

  • Героїзм + о + фобія (лат. "боязнь").

Героїноман, а, ч. “Довідується, відсоток героїноманів, що вичухуються, - зовсім нікчемний: два відсотки, сказав хтось, п’ять, мовив інший” /Всесвіт, 1999, № 5 – 6, с. 26/.

  • Героїн + о + ман.

Герой-наратор, героя-наратора, ч. “Але всі ці колізії з’являються у свідомості чи, радше, підсвідомості героя-наратора, як спалахи блискавки, а вся картина зрештою виявляється сном” /Дивослово, 1999, № 6, с. 4/.

  • Герой + наратор (англ. "оповідач").

Гетероагресія, ї, ж. “Для осіб з реагуванням за типом гетероагресії характерні: постійна заклопотаність особистим престижем, нездоланне прагнення успіху, особливо в помітних справах, щоб довести свою винятковість” /Педагогіка і психологія, 1999, № 3, с. 17/.

  • Гетеро (гр. “інший”) + агресія.

Гетеродоксія, ї, ж. “Представниками економічної гетеродоксії було розроблено питання економічних коливань” /Економіка України, 1997, № 10, с. 70/.

  • Гетеро (гр. “інший”) + доксія (гр. “думка”).

Гетоїзація, ї, ж. “Найпоширенішою тактикою поведінки була їхня гетоїзація та маргіналізація” /Березіль, 2000, № 7 – 8, с. 159/.

  • Гето + їзація.

Гінь, і, ж. “Гінь  це динаміка, пізнання через спалах уяви” /Дивослово, 1999,

№ 4/.


  • Гінкий + /ь/.

Гіперінфляція, ї, ж. “Втримати гіперінфляцію в наших умовах можна лише двома руками” /Демократична Україна, 01. 02. 1994/; “Розрахуватися ж по всіх боргах  завдання абсолютно нереальне, якщо, звісно, не пуститися у всі гріхи гіперінфляції зразка 1992 – 94 рр.” /Україна і світ сьогодні, 29. 11. 1999/.

  • Гіпер + інфляція.

Гіркохлібний, а, е. “Таку “крамольну” думку виніс я зі свого гіркохлібного дитинства” /Дивослово, 1998, № 3, с. 3/.

  • Гіркий + о + хліб + ний.

Гладкопис, у, ч. “Він, як бунтівний поет початку шістдесятих років, зухвало відійшов від підрум’яненого гладкопису культівської і посткультівської літератури, відкинув барабанну лжетрадицію пануючого тоді лжеметоду, щоб відродити й утвердити лінію національної культури, яку нищили і вбивали самодержавці-царі та самодержавці-генсеки” /Українське слово, 18. 10. 2001, с. 3/.

  • Гладко + писати.

Глобалізаційний, а, е. “Постає необхідність усунути причини незадоволення, що випливають із глобалізаційних процесів, котрими керують в основному Сполучені Штати та невелика кількість їхніх союзників” / Українське слово, 11. 10. 2001/.

  • Глобалізація + ний.

Глобалізація, ї, ж. “ Глобалізація  термін (від фр. Global (всесвітній))  вживається для характеристики сучасних планетарних процесів” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 5/; “Процеси глобалізації сучасного світу, що давно вже вивчаються одним із авторів, знайшли послідовне відбиття в усвідомленні їх науковою думкою” /Сучасність, 2000, № 10, с. 39/.

- Глобальний + ізація.



Глобалізований, а, е. “Безумовно, що в глобалізованому світі всім доведеться виживати і помирати разом” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с.81/.

  • Глобалізація + ований.

Глобалізувати, ую, уєш. “Бо ж зовсім не серйозно глобалізувати предметну сферу науки, якою має стати українознавство” /Берегиня, 2000, № 3, с. 4/.

  • Глобальний + ізувати.

Глосолалія, ї, ж. “Глосолалія народних обранців” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 189/.

  • Глоса (гр. “мова”) + о + лалія (гр. “базікання”).

Гнозис, у, ч. “Феноменологічна проекція передбачає з’ясування поетичного гнозису в його безпосередніх взаємовідношеннях до стихійних начал” /Дивослово, 1999,

№ 5, с. 2/.



  • З гр. “знання, пізнання”.

Гоголезнавець, вця, ч. “Спеціальну увагу на релігійно-етичний аспект проблеми звертають російські гоголезнавці В. Воропаєв та І. Виноградов” /Сучасність, 2000,

№ 11, с. 73/.



  • Гоголь + е + знавець.

Голдинговий, а, е. “Студія “1 + 1” є, по суті, представництвом в Україні німецької компанії “Іннова фільм”. А вона, в свою чергу, є часткою великої голдингової компанії з річним оборотом у 250 мільйонів доларів” /Слово і час, 1998, № 7,

с. 39/.


  • Див. холдинґовий.

Голідуш, присл. “Йдуть босоніж пророки у снігу,

Йдуть голідуш у пошуках кумира”.

/Вітчизна, 2000, № 7 – 8. с. 5/.


  • Гола + і + душа.

Головохитання, я, с. “Знову огляд, на всі боки роздивляння, скрушні головохитання” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 27/.

  • Голова + о + хитання.

Голодовий, а, е. “Варто звернути увагу на цілий ряд словосполучень із прикметником голодовий” /Дивослово, 1998, № 10, с. 15/.

  • Голод + овий.

Голодомор, у, ч. “На конференції заслухано покази свідків та дослідників голодомору” /Слово, 1993, № 8 – 9, с. 11/.

  • Голод + о + морити.

Голодоморити, ю, иш. “Вулиці рясніють іменами тих, хто винищував і голодоморив українців” /Берегиня, 1999, № 4, с. 82/.

  • Голод + о + морити або голодомор + ити.

Голосник, а, ч. “А поруч стояла машина з голосником і російські пісні грала” /Березіль, 2000, № 7 – 8, с. 8/.

  • Голосний + ик.

Гостротривожний, а, е. “Лише для того, щоб оживити в пам’яті такі недавні й такі далекі шістдесяті та нагадати про злет гостротривожного переживання Ліною Костенко долі України, нагадаю рядки з поеми “Зоряний інтеграл ” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 3/.

  • Гостро + тривожний.

Готелька, и, ж. “Юрко з дружиною і двома синами-школярами жили у Вінниці, в тісній готельці тюремно-камерного типу” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 44/.

- Квартира готельного типу + ка.



Гранд, а, ч. “Заснувати в наш час новий вуз у Києві, де діють такі визначні гранди вищої школи, як Національний університет імені Т. Шевченка, педагогічний університет ім. Драгоманова та ін., справа не для слабких” /Вітчизна, 1998, № 5 – 6, с. 103/.

  • З лат. “великий, поважний”.

Гранослов, а, ч. “Практично збірки молодих поетів, які з’являються останнім часом, - це результати двох українських поетичних конкурсів: “Гранослов” і “Смолоскип” “ /Дивослово, 1998, № 2, с. 2/; “Назва щорічного конкурсу “Гранослов” походить від гранити слово” /Освіта України, 1998, № 4/.

  • Гранити + о + слово.

Гран-прі, незм. “Так, маестро Володимир Крайнєв направив на фестиваль переможців свого п’ятого Міжнародного конкурсу юних піаністів і володаря гран-прі третього  Ігоря Четуєва, що вчиться нині в Ганновері (Німеччина) під його керівництвом” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 159/.

  • З фр. “великий приз”.

Ґрант, а, ч. “Україна, як і інші держави з перехідною економікою, виступає реципієнтом кредитів, ґрантів та інших коштів на дво- та багатосторонній основі, які надаються на реалізацію окремих проектів розбудови ринкової інфраструктури” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 31/.

  • З англ. “дарувати, давати дотацію, дарунок, дозвіл, згоду, субсидію, стипендію”.

Ґратульований, а, е. “Приміром, перед початком навчального року виборці були ґратульовані Горбачовим розмірковуваннями про незалежність України, яка нічого позитивного не принесла” /Українське слово, 20. 09. 2001., с. 5/.

  • Ґратулювати - (нім. “поздоровляти”) + ний.

Графоманство, а, с. “Особливі перспективи у цьому плані відкриваються для НСПУ, яка свідомо поповнює свої лави сірим, невиразним графоманством, аби легше контролювати ситуацію” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 184/.

  • Графоман + ство.

Гризайль, ю, ч. “Така організація, в якій толеруватимуться різні, не тільки гризайль - повний спектр, світоглядні позиції, зокрема мистецькі, не канібалістичні” /Сучасність, 2000, № 6, с. 128/.

  • З фр. “сірий” : вид декоративного мистецтва, що виконується відтінками одного кольору (як правило, сірого).

Гріхопад, у, ч. “Після найбільших гріхопадів” /Березіль, 1999, № 3 – 4/.

  • Гріх + о + падати.

Гробівець, вця, ч. “Він ціле життя будує холодний гробівець, щоб було що показати нащадкам, ввести їх в оману, бо не знає іншого способу позбутися власної незахищеності” /Сучасність, 1999, № 4, с. 8/.

  • Гріб + івець.

Гробороб, а, ч. “Уже десь напився гробороб” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 69/.

  • Гріб + о + робити (о/і).

Гротесковість, вості, ж. “Буйна гротесковість танцювальних масок у первісних народів” /Ткаченко А. Мистецтво слова, с. 28/.

  • Гротесковий + ість.

Гулагування, я, с. “Відтак дядька Максима звільнили “за недостатністю фактів”, якби цього не трапилося, йому, як і його братові Гнату, не оминути б розстрілу чи, в кращому випадку, довголітнє гулагування в Сибірі, на Півночі або Соловках” /Берегиня, 1999, № 4, с. 57/.

  • Гулаг (скорочення рос. “Главное управление лагерей”) + /увати/ + ння.

Гуманітарій, я, ч. “Гуманітарії справді заслуговують на право зайняти почесні місця на “лаві” суспільства” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8, с. 2/.

  • Гуманітарний + ій.

Гуртяга, и, ч. “Нерви, гроші, розмін квартири, своєї ж у неї в столиці нема, з гуртяги забрав, познайомилися цілком випадково на якихось танцях у студмістечку” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 60/.

  • Гуртожиток + яга.

Густокронний, а, е. “Він ховавсь, він втікав між дерев густокронних,

А облавники цепом ущільненим йшли”.

/Літературна Україна, 07. 12. 2000/.


  • Густа + о + крона + ний.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет