Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет7/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

З




Заанґажований, а, е. “Рівночасно його писання  це політично заанґажована література, метою якої є національне самоусвідомлення і утвердження руської (української) національної ідентичності” /Слово і час, 1999, № 9, с. 7/.

  • Заанґажованість + ний.

Заанґажованість, ності, ж. “Сучасники робили спроби створити наукову біографію письменника, оцінювали як майстра художнього слова і виправдовували його заанґажованість, зумовлену становищем української нації” /Дивослово, 2000, № 1, с. 61/.

  • Заанґажований + ість.

Заанґажування, я, с. “Українські митці почали топтати стежку в країну політичного заангажування” /Сучасність, 1999, № 2, с. 110/.

  • Заанґажувати + ння.

Забілопінений, а, е. “Уздрів геть замазьореного – забілопіненого Віталика” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 23/.

  • За + біла + о + піна + ений.

Заблуклий, а, е. “Настрої ворожої або заблуклої частини нашого суспільства” /Слово і час, 1999, № 6, с. 28/.

  • Заблукати + лий.

Заборонницький, а, е. “Не стала винятком у цій серії антиукраїнських заборонницьких заходів і доба щойно минулого ХХ століття” /Берегиня, 2000, № 3, с. 37/.

  • Заборонник + ський (к/ц).

Забріханість, ності, ж. “Прийде самовпевнений вісімнадцятилітній молодик, що все знає і понад усім озирає світ, і напише про них статтю або дисертацію, де викриє ницість і забріханість автора, доведе, що його щирість  поза, а поза  щирість” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 4/.

  • Забріхуватися + аний + ість.

Забронзовілий, а, е. “Інна опонує світилам ядерної фізики, амбітним кабінетчикам, найманцям гендлярської ідеології, забронзовілим колегам, бо “ти  Інна, твоє ім’я  обіцянка інакшості” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 183/.

  • За + бронза + /овіти/ + лий.

Завгоспша, и, ж. “Василь візьме Ірину  завгоспшу” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4,

с. 76/.


  • Завгосп + ша (розмовне).

Загальноімперський, а, е. “І в наступні роки обдарована молодь з України їхала до столиці імперії, де утворювала загальноімперське художнє середовище” /Сучасність, 2000, № 10, с. 92/.

  • Загально + імперський.

Загальнопоколіннєвий, а, е. “Тому на рівні загальнопоколіннєвого поетичного дискурсу таке подальше “йменування” власної екзистенції” за межею театрального дійства починає нагадувати розколупування вавки, яка не болить” /Українське слово. Хрестоматія, т. 2, с. 59/.

-

Загальноцивілізаційний, а, е. “Прискорена за допомогою зростання певних західних структур із місцевими напів- і чисто кримінальними структурами дезінтеграція суспільства, яке кілька років тому з полегшенням скинуло із себе ярмо радянськости, несе загрозу загальноцивілізаційній безпеці” /Сучасність, 1999, № 6, с. 71/.



  • Загально + цивілізаційний.

Загонист, а, ч. “Свого часу, щойно з настанням незалежності, коли впали ланцюги заборони шукати своє національне коріння поза грубо витесаною компартійною ідеологічною сокирою “братською колискою”, і деякі загонисти, надто рвійні українські хлопці почали прищеплювати його” /Дивослово, 1999, № 7, с. 2/

  • Загонити + исти (ірон.).

Заграбатько, а, ч. “Зась новому заграбатьку 

Правда наша з ніг не звалиться”

/Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 5/.


  • Заграбастати + /ть/ко.

Загрожений, а, е. “Стан національної культури здавався особливо загроженим на тлі чорнобильської катастрофи” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 82/.

- Загрожувати + ений.



Задавнілий, а, е. “Станіславський феномен” європеїзму по-своєму вписується в задавнілу історію національної амбівалентності між антизахідницьким нативізмом і прозахідною модерністю” /Слово і час, 2001, № 1, с. 24/.

  • Задавніти + лий.

Задекларований, а, е. “Аналіз суспільної думки показує, що за останні роки зросло розчарування щодо “радикальних реформ”, які були задекларовані в 1994 році” /Сучасність, 1999, № 5, с. 68/.

  • Задекларувати + ований.

Задекларувати, ую, уєш. “Утихомирення народу, що задекларував своє прагнення до незалежності, обернулося для росіян ганебною поразкою” /Дзвін, 2000, № 2,

с. 2/.


  • За + декларувати.

Задіяння, я, с. “Якщо зважити, що все це робилося самотужки, майже без задіяння спонсорських коштів, то цій людині варто бодай подякувати” /Березіль, 2000,

№ 3 – 4, с. 185/.



  • За + діяти + ння.

Задощений, а, е. “Ріки висихали, як роси на скелях, задощені кров’ю, засмічені злом” /Дивослово, 1998, № 5/.

  • Задощити + ений.

Заейфорований, а, е. “Парадокс української історії в тому, що ми, заейфоровані демократією, не допустили комусь одному сказати на крутому повороті: “Держава  це я”, натомість кожен так волав, аж урешті виходило, що держава  це взагалі не ми, а хтось третій збоку” /Сучасність, 2000, № 6, с. 18/.

  • За + ейфорія + ований.

Зазнімкований, а, е. “Другий Президент зазнімкований тут з усіма світилами світової політики” /Сучасність, 1999, № 10, с. 157/.

  • За + знімок + ований.

Заідеологізований, а, е. “Загалом вісник справляє солідне враження: об’єктивна, цілком сучасна мова, суто естетичний, не заідеологізований з тим чи іншим знаком підхід” /Слово і час, 1999, № 1, с. 19/.

  • За + ідеологія + ізований.

Закамуфльований, а, е. “За своїм характером вони являли собою лобістські угрупування, лише формально закамуфльовані ідеологічними програмами” /Сучасність, 2000, № 5, с. 43/.

  • За + камуфляж + ований.

Закладник, а, ч. “Там, де обривалася Чайковська вулиця, чека розстрілювала заарештованих і закладників  тих, за словами рангунського шофера, хто був багатший або вмів мислити” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 13/.

  • Заклад + ник.

Заклямчувати, ую, уєш. “Я до тебе прийду, не заклямчуй ворота” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 2/.

  • За + клямка + увати (к/ч).

Закордоння, я, с. “Ностальгія поета за покинутою батьківщиною, непримиренність до зайшлих гегемонів, хоч би з якого були вони закордоння, не стягують його на рівень декларативної патетики і ярликовості  хвороби, на яку тоді слабувала масова емігрантська віршопродукція” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 55/.

  • Закордонний + я.

Закумульований, а, е. “Оскільки норми споживання, за якими й досі нараховуються платежі, істотно завищені, то навіть за умови далеко не 100-відсоткової оплати споживачами закумульованих коштів вистачить для повного розрахунку з постачальниками енергоносіїв” /Дзеркало тижня, 11. 11. 2000, с. 7/.

  • Закумулювати + ний.

Закумулювати, юю, юєш. “Вперше за десятки років стало зрозуміло: суспільство закумулювало в собі ресурси, необхідні для пропозиції альтернативного шляху національного поступу” /Сучасність, 1999, № 1, с. 73/.

  • З + акумулювати.

Залюбленість, ності, ж. “На прикладі українця В. Підгори бачимо, що залюбленість у рідне слово й мистейтво, отримані від батьків, помножені на студіювання науки у Москві й суто українське філософсько-поетичне мислення, дали плідні результати” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 141/.

  • Залюблений + ість.

Заманіфестування, я, с. “Від загальноокресленого стану споглядальності  через заманіфестування глибокої збентеженості внутрішнього світу героя” /Слово і час, 1999, № 3, с. 1/.

  • За + маніфестувати + ння.

Заманіфестувати, ую, уєш. “Всі сили сьогодні кинуто на приборкання гордої героїчної Ічкерії, що посміла заманіфестувати світові своє безмежне завзяття” /Дзвін, 2000, № 2, с. 2/.

  • За + маніфестувати.

Замежжя, я, с. “По цих словах він укотре кудись відлітав, себто тіло залишалося з чаркою горілки “Комдив” у руках, але дух рішуче виривався в замежжя  можливо, в цю мить прочісуючи офіси якихось інопланетних лотосових фондів та центрів” /Сучасність, 2000, № 3, с. 17/.

  • За + межа + я.

Заморськість, кості, ж. “Ваблять вони наших естрадних виконавців своєю екзотичністю, заморськістю, нетутешністю” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 156/.

  • Заморський + ість.

Замотивник”, а, ч. “Вони намагаються бути співавторами І. Франка, Лесі Українки  самодостатніми “замотивниками” /Сучасність, 1999, № 2, с. 138/.

  • За + мотивами + ник.

Замохнявілий, а, е. “Доволі крутий пагорб навпроти схованої в дикому винограді, замохнявілої від постійної вологи вілла“ /Дзвін, 1999, № 5 – 6, с. 55/.

  • За + мохнявий + іти + лий.

Занепадливість, вості, ж. “У своєму збірнику есеїв “Дві літератури нашої доби” Донцов нещадний в оцінці українських поетів, звинувачуючи їх у кволості та занепадливості, бракові сили та мужності” /Слово і час, 1999, № 9, с. 10/.

  • Занепад + ливий + ість.

Занеспокійливитися, безос. “У моїх батьків, а особливо баби Гапки, цебто Гнатової мами, занеспокійливилося на душі, хоч йому частенько доводилося їздити в район” /Берегиня, 1999, № 3, с. 37/.

  • За + неспокій + /лив/итися.

Заномерований, а, е. “І всі заномеровані, а за ними й вільні найманці, поспішили до управління рудні” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 150/.

  • За + номер + ований.

Заопікуватися, уюся, уєшся. “Історія літератури дає однакову кількість прикладів, коли талант одразу ж помітили, радісно привітали й заопікувалися ним і коли талант, цілковито зігнорований суспільністю, пройшов десь за маргінесом своєї доби, нікому не потрібний і навіть сам у собі невпевнений” /Дивослово, 2000, № 2, с. 57/.

  • За + опікуватися.

Запатріотизований, а, е. “Надзвичайно живе, не запатріотизоване слово його” /УМЛШ, 1992, № 2, с. 54/.

  • За + патріот + изований.

Запеленгованість, ності, ж. “Але в тому, що переважна їх більшість є вільною від тоталітарної запеленгованості й не має антиукраїнського наставлення, як цього вам вельми прагнеться, переконайтеся хоча б з просторого листа В. Шунько” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 54/.

  • Запеленгований + ість.

Запелюститися, иться. “І не видно слідів. Заметіль

В’є гніздов’я у них знавісніло …

Але знаю: прийде березіль

І в слідах запелюститься біло”

/Літературна Україна, 07. 12. 2000, с. 4/.


  • За + пелюстка + итися.

Запліткованість, ності, ж. “Якась суєтна і дрібна запліткованість” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 129/.

  • За + пліткувати + ний + ість.

Заполітизованість, ності, ж. “Не треба забувати, що предметом обговорення були проблеми, сумнозвісна заполітизованість та заідеологізованість яких несумісні з природою богословської лексики” /Сучасність, 1999, № 12, с. 87/.

  • За + політизований + ість.

Запотаємнений, а, е. Запотаємнений голод сорокових … (заголовок статті) /Неопалима купина, 1995, № 5 – 6/.

  • За + потаємний + ений.

Заратустранізм, у, ч. “Відомо, що основними чинниками світових релігій, починаючи від заратустранізму до буддизму, є анімізм, тотемізм” /Берегиня, 1999, № 1, с. 58/.

  • Заратустра + /н/ізм.

Зарегулювання, я, с. “На жаль, у світі мало використовується гідроенергія і, хоча в цілому ми не вітаємо ідею зарегулювання стоку річок, але гребель у світі вже збудовано величезну кількість, і енегрія води, що складається з водосховищ, пропадає марно” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 138/.

  • За + регулювати + ння.

Зарезюмувати, ую, уєш. “Учасники конференції зарезюмували” /Слово, 11. 08. 1993/.

  • За + резюмувати.

Заручниця, я, ж. “За словами голови НДП, Україна нині перетворюється на країну низьких технологій і стає заручницею країн-кредиторів” /Молодь України, 1997,

№ 93/.


  • Заручник + ниця.

Засадничий, а, е. “Вчилися засадничих основ мистецтвознавчих досліджень чи студій  опису, історії, аналізу, критики й синтезу” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12,

с. 141/.


  • Засада + ничий.

Засадничо, присл. “Тим більше, коли йшлося про творчість засадничо не міметичну, а креаційну …” /Дивослово, 2000, № 3, с. 3/; “Неминуча жорстокість і насолода від неї  речі засадничо різні, ба більше  несумісні” /Сучасність, 2000, № 11, с. 65/.

  • Засадничий + о.

Засигналізований”, а, е. “Справді, “засигналізована” автором проблема порозуміння і культури спілкування завжди була актуальною” /Слово і час, 2001,

№ 4, с. 5/.



- Засигналізувати + ний.

Засигналізувати, ую, уєш. “Принаймні одним реченням можна було б засигналізувати власне ставлення” /Слово і час, 2001, № 4, с. 6/.

  • За + сигналізувати.

Заскорузлість, лості, ж. “Так мало між ними знайшов я характерів, а так багато дрібничковості, тісної заскорузлості, дволичності і пихи” /Дивослово, 2000, № 10, с. 39/.

  • Заскорузлий + ість.

Засяг, у, ч. “Предметний засяг цих наукових дисциплін настільки вічний, наскільки вічні творчі можливості народу” /Берегиня, 2000, № 3, с. 4/.

  • Засягати.

Заувага, и, ж. “У 1934 р. був виданий її російський переклад із додатком усіх зауваг, зроблених Леніним на її маргінесі” /Сучасність, 2000, № 1, с. 77/; “Принагідна заувага: за даними “Інтерполу”, “нові росіяни” вивезли нелегально на Захід близько $ 300 млрд.” /Сучасність, 1999, № 6, с. 69/.

  • Зауважити + а (ж/г).

Зафільмований, а, е. “Арсенал” зафільмований митцем, котрий внутрішньо опинився між неврозом і божевіллям” /Сучасність, 1999, № 2, с. 109/.

  • Зафільмувати + ний.

Зачаєність, ності, ж. “Інша річ, що в силу глибинної (часто міфологемної) зачаєности образних смислів ми далеко не завжди “відчитуємо” морально-естетичний сигнал тичининської імпресії” /Сучасність, 2000, № 1, с. 89/.

  • Зачаєний + ість.

Зашореність, ності, ж. “Передовсім відчувається, що автори, світогляд яких остаточно сформувався вже в незалежній Україні і тому позбавлений ідеологічної зашореності, застосували нові концептуальні підходи” /Дивослово, 2000, № 5, с. 53/.

  • За + шори + /ений/ + ість.

Збаналізований, а, е. “В остаточному підсумку найінтелігентніші з мислителів змушені були обмежуватися збаналізованими од часів висновками” /Слово і час, 2001, № 2, с. 10/.

  • З + банальний + ізований.

Збандитизований”, а е. “За всі роки української незалежності внаслідок міжнаціональних непорозумінь не постраждав ні один діяч російської культури, навіть по писку ніхто не дістав, навіть у вкрай “збандитизованому” Львові” /Дзвін, 2000, № 5 – 6, с. 160/.

  • З + бандит + изований.

Зболений, а, е. “Анатолій Новиков вмістив був у нашому журналі таку зболену статтю з критикою влади” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 12/.

  • З + боліти + ений.

Збомбований, а, е. “Центр міста біля головного мосту геть збомбований” /Березіль, 2000, № 1 -–2, с. 169/; “Збомбовані дороги в горах кілометрів за 2 – 3, потім, ген-ген коло самотньої гірської садиби, з півгектара городу й саду перепорото свіжими бомбами” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 120/.

  • З + бомба + ований.

Збоченець, нця, ч. “Розвернувшись у різні боки, як зайчики, тихесенько сплять Паржин і хто? - очевидно, та бридка Люська із санчастини, він із нею уже давно … - збоченець - хотів переспати … - що ж, тоді привітаємо його з цією перемогою” /Сучасність, 1999, № 3, с. 9/.

  • Збочення + ець.

Збюрократизований, а, е. “У першу чергу до них належить збюрократизована адміністративна верхівка” /Сучасність, 2000, № 10, с. 106/.

  • З + бюрократ + изований.

Згармонізований, а, е. “Звести такі далекі від себе почуття і настрої в одну згармонізовану цілість неможливо” /Дивослово, 2000, № 2, с. 2/.

  • З + гармонія + ізований.

Здеміургувати, ую, уєш. “Ми здеміургували свою Європу, якої немає” /Дивослово, 2001, № 3, с. 12/.

  • З + деміург (гр. “ремісник, творець”) + увати.

Зелолікування, я, с. “На Волині зелолікування виявляється самодостатнім при зціленні від простудних захворювань” /Берегиня, 1999, № 3, с. 83/.

  • Зело + лікування.

Земнорожденний, а, е. “Без високого небесного світила ми, земнорожденні, перетворюємося на смертні, тлінні тіла” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 135/.

  • Земний + о + рожденний.

Зініціювати, юю, юєш. “По-друге, народ, серед якого ми живемо і який зініціював референдум, виявляється, не такий уже бідний, як може видаватися на перший погляд” /Березіль, 1999, № 5 – 6, с. 4/.

  • З + ініціатива + ювати.

Зінтегрований, а, е. “Основною характеристикою виховної системи є її цілісність як зінтегрована єдність, яка забезпечується зв’язками між підсистемами” /Педагогіка і психологія, 1999, № 2, с. 65/.

  • З + інтегрувати + ний.

Зірковість, вості, ж. “Андрію, ти свою дитину не боїшся до творчості залучати? Виросте з якимось комплексом зірковості” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8,

с. 22/.


  • Зіркова хвороба + ість.

Зліквідування, я, с. “Йдеться про далекосяжні політичні та економічні речі  про зліквідування ознак нашої незалежності на всіх фронтах” /Дивослово, 1998, № 9,

с. 7/.


  • Зліквідувати + ння.

Злодіяти, ю, єш. “У таку пору вона може злодіяти не лише випадковій, сторонній людині, але й своїм рідним” /Берегиня, 1999, № 2, с. 8/.

  • Зло + діяти.

Злютовано, присл. “Оцінку подій, до котрих у дочорнобильській ері застосували б лицемірно різні “критерії”, в повісті “злютовано” письменницьким словом в одне етичне ядро” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 184/.

  • Злютований + о.

Змагальність, ності, ж. “Змагальність (чи й боротьба) суспільств  стимул розвитку, гарантія від застиглості й тупиковості, але водночас вона може задавати примусовий напрям розвитку” /Дивослово, 1999, № 12, с. 4/.

  • Змагальний + ість.

Змалілий, а, е. “І як явити: втрачене, загублене, змаліле 

надбання, що любові радісній властиве”



/Всесвіт, 2000, № 1 – 2, с. 26/.

  • Змаліти + лий.

Зманіженість, ності, ж. “Моральний закон сам відплачує за його порушення: зманіженістю, пересиченням, нудьгою, апатією та різними болісними хворобами" /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 146/.

  • Зманіжений + ість.

Змарґіналізований”, а, е. “Антонімічна образність сприяє глибшому розкриттю конфлікту між “змарґіналізованим” поколінням …” /УМЛШ, 2000, № 6, с. 58/.

  • З + марґінальний + ізований.

Змопівець, вця, ч. “Обабіч стояли кілька змопівців і зиркали по-хозяйськи довкола” /Київ, 1997, № 1 – 2, с. 10/.

  • ЗМОП (Загін міліції особливого призначення) + івець.

Зморний, а, е. “І в чому полігає гріх Іванів, гріх такий великий і непростимий, що його покарано зморною мукою вічного споглядання наслідків своєї помсти” /Сучасність, 2000, № 11, с. 65/.

  • Зморити + ний.

Значеннєвість, вості, ж. “У творчості Шевченка сакральна значеннєвість перемежовується з національно-житійною” /Дивослово, 1999, № 11, с. 4/.

  • Значеннєвий + ість.

Знезахіднювати”, юю, юєш. “Шпенглер  руйнує усталений погляд: він “знезахіднює” історію” /Дніпро, 1991, № 1/.

  • Зне + західний + ювати.

Зненависник, а, ч. “З перших днів цей інородець й патологічний зненависник української культури розпочав радикальну чистку всіх гуманітарних сфер у республіці” /Берегиня, 1999, № 2, с. 5/.

  • Зненависний + ик.

Знерухомлювати, юю, юєш. “Ельза бере доньку в оберемок, знерухомлює її ноги, стиснувши їх своїми, а тулуб притискає з усіх сил” /Всесвіт, 1999, № 5 – 6, с. 36/.

  • Зне + рухомий + /л/ювати.

Зовнішньохарактеристичний, а, е. “Предметним суб’єктам головним чином транспозитується зовнішньохарактеристична ознака об’єкта-особи” /Дивослово, 1996, № 3, с. 27/.

  • Зовнішня + о + характеристика + ичний.

Зоднаковілість, лості, ж. “Ми знали напевне, що краще різнотонність, інваріантність, ніж монотонність і зоднаковілість, - тим більше, що підручники, як правило, грішать саме усередненістю” /Дивослово, 1998, № 6, с. 12/.

  • Зоднаковілий + ість.

Золотовалютний, а, е. “Одночасно Нацбанк на 30 % збільшив золотовалютний резерв, вийшовши в понеділок на рекордну з 1998 року позначку 1,6 млрд. доларів” /Дзеркало тижня, 30. 12. 2000, с. 1/.

  • Золота + о + валюта + ний.

Золотогомінний, а, е. “Отже, пригадаймо найперше віколомний, достоту золотогомінний 1991 рік, коли одна за одною відбулися гігантсько-масштабні, струсові події: проголошення державної незалежності України, заборона діяльності головного натхненника і здійснювача …” /Дніпро, 1996, № 1 – 2, с. 7/.

  • Золотий + о + гомін + ний.

: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет