Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет8/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20
: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет

Зомбування, я, с. “Вони досягли вражаючого успіху в зомбуванні громадськості” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 26/.

  • Зомбувати + ння.

Зомбувати, ую, уєш. “Отже, частина вступала в суперечність з цілим, зідеологізоване ціле зомбувало одиницю” /Слово і час, 1999, № 11, с. 17/.

  • Зомбі (людина, що бездумно виконує чиюсь волю) + увати.

Зороастризм, у, ч. “Адже для давньогрецької релігії  зороастризму якраз були характерні різні форми поклоніння вогню” /Людина і світ, 1999, № 11 – 12, с. 51/.

  • Від імені пророка Заратустри.

Зрежисирувати, ую, уєш. “А ось якою була мета тих, хто все це організував і цілком геніально зрежисирував” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 2/.

  • З + режисер + ирувати.

Зросійщений, а, с. “Точно спрогнозувати, який вибір зроблять жителі зросійщених Криму, Донбасу, індустріальних міст Подніпров’я й Півдня України, не наважувалися навіть оптимісти” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с.3/.

  • З + російський + /щ/ений.

Зросійщеність, ності, ж. “Ігнорується при цьому вкрай посутнє: зросійщеність значної частини українців” /Дивослово, 1998, № 9, с. 2/.

  • Зросійщений + ість.

Зросійщення, я, с. “Не їхня вина, що стали вони об’єктом і жертвою насильницького зросійщення, що цілі регіони України зазнали мовної та культурно-побутової асиміляції” /УМЛШ, 2001, №1, с. 13/.

  • Зросійщити + ення.

Зросійщувати, ють. “ …Як на початку двадцятого століття зросійщували село Дідичі на Волині” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 46/.

  • З + російська мова + /щ/увати.

Зросійщуватися, уюся, уєшся. “Та їх, безперечно, виховувало ще й оточення, простий люд, а він на Вінниччині вперто не хотів зросійщуватися і вперто розмовляв по-українському” /Українське слово, Т. 2, с. 172/.

  • Зросійщувати + ся.

Зросійщуючий, а, е. “А вже щодо мови, то не інакше, як зросійщуючий “план Барбароса” у нашому місті задіяно  так інтенсивно перетворюють нас у споживача чужої культури” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 45/.

  • Зросійщувати + ючий.

Зрусифікований, а, е. “Зображено конфліктність між українським селом і зрусифікованим містом” /Дивослово, 2000, № 1, с. 41/.

  • З + русифікований.

Зудар, у, ч. “Інші з цієї генерації виявилися виштовхнутими зударом двох тоталітарних монстрів “у світ широкий” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 54/.

  • Зударюватися.

Зударюватися, юється. “Думка розвивається в певному напрямкові, зударюється з несподіваною перешкодою” /УМЛШ, 1992, № 3 – 4, с. 10/.

  • З + удар + юватися.

Зуроченість, ності, ж. “Немов якась клята зуроченість переслідувала Толю” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 75/.

  • Зурочити + /ений/ + ість.

І
Ідентитет, у, ч. “Але приклад Європи демонструє нам, що держава вже стає не потрібною в якості охоронця культурного ідентитету, інакше б згоди на об’єднання Європи не було” /Сучасність, 1999, № 11, с. 79/.

  • Ідентичний + тет.

Ідентифікаційний, а, е. “Надсилаючи до редакції свої матеріали, не забувайте разом із даними про себе повідомити ідентифікаційний номер, наданий державною податковою адміністрацією” /Дивослово, 1998, № 4, с. 66/.

  • Ідентифікація + ний.

Ідентифікація, ї, ж. “Переді мною постає неможливість подібної ідентифікації, неможливість для мене як для однієї зі складових цього тексту” /Сучасність, 2001, № 2, с. 27/.

  • Ідентичний (тотожний) + фікація.

Ідеократія, ї, ж. “Для телурократії характерна постійність, ідеократія” /Сучасність, 2000, № 10, с. 69/.

  • Ідео (гр. “образ”, “поняття”) + кратія (влада).

Ідеологема, и, ж. “Саме життя диктує нові завдання та мету вивчення в школі української словесності і воно ж унеможливлює їх досягнення, бо не розроблена система ідеологем, яка формувала б відповідну суспільну думку” /Дивослово, 1999, № 2, с. 50/; “Алюзивні міфологеми, філософеми й ідеологеми, як правило, структурують увесь твір” /Дивослово, 1999, № 1, с. 2/.

  • Ідеологія + ема.

Ідеоміфілогія, ї, ж. “Чи знаходитиме подібна ідеоміфологія поживний ґрунт в українському суспільстві?” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 99/.

  • Ідеологія + міфологія.

Ідеолект, у, ч. “Дослідження ідеолекту (індивідуального стилю) письменників здійснюється в двох аспектах” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності,

с. 305/.


Ідіостиль, ю, ч. “Актуалізація звукової і водночас семантичної глибини слова  характерна ознака ідеостилю Олега Ольжича” /Дивослово, 1998, № 10, с. 13/.

  • Ідіо (гр. “своєрідний, особливий”) + стиль.

Іконографічний, а, е. “Святе Письмо стало таким чином своєрідним “величезним словником”, “іконографічним атласом”, до якого зверталися християнські культура і мистецтво ” /Сучасність, 1999, № 12, с. 19/.

  • Іконографія + ічний.

Імагологія, ї, ж. “Д. Наливайко належить до імагології  галузі сучасної компаративістики, яка займається вивченням “національних образів” народів” /Слово і час, 1999, № 1, с. 9/.

  • Імаго (з лат. “образ”) + логія.

Імаготерапія, ї, ж. “Прийом імаготерапії (від грецького “імаго”  образ) полягає в перевтіленні учня в образи літературних персонажів, які він вивчає” /Дивослово, 1999, № 4, с. 44/.

- Імаго (гр. “образ”) + терапія.



Іманентність, ності, ж. “Це звуження уваги до мистецької іманентности літературної творчости позбавляє її тієї чільної позиції в культурологічному просторі України, яку вона традиційно посідала” /Сучасність, 2000, № 9, с. 86/.

- Іманентний (лат. “властивий”) + ість.



Імідж, у, ж. “У формуванні іміджу за основу береться характер виконавця” /Сучасність, 2000, № 2, с. 130/; “Ми дуже серйозно ставимось до реклами, створення відповідного іміджу інституту” /Урядовий кур’єр, 1997, № 210 – 211,

с. 17/.


  • З англ. “образ”.

Іміджмейкер, а, ч. “Російські іміджмейкери вважають, що ця книжка створила тоді опальному Єльцину харизму” /Сучасність, 1999, № 10, с. 151/.

- З англ. “той, хто створює імідж”.



Іміджмейкерство, а, с. “ Іміджмейкерство тісно пов’язане з “паблік рілейшинз” як із теорією та практикою “налагодження рівноправних партнерських зв’язків із широкою громадськістю” /Сучасність, 2000, № 2, с. 128/.

  • Іміджмейкер + ство.

Імморальність, ності, ж. “Себто, естетизм Тичини не ґрунтується на позитивно потрактованому концепті “штучности” й не спирається на уявлення про предковічну імморальність Всесвіту” /Сучасність, 2000, № 1, с. 83/.

  • Ім (лат. “не”) + моральність.

Імпершовініст, а, ч. “Сучасні імпершовіністи обстоюють позиції російських царів доби середньовіччя” /Дивослово, 1998, № 10, с. 6/.

  • Імперський + шовініст.

Імпічмент, у, ч. “Ніхто не вірить у можливість імпічменту, але сам початок його процедури противники Президента розглядають як серйозний інструмент тиску на главу держави, на його оточення, а також на суспільну думку, зокрема і на зарубіжну” /Дзеркало тижня, 23. 12. 2000, с. 1/.

  • З англ. “притягнення до суду вищих посадових осіб”.

Імплементаційний, а, е. “ Імплементаційне протистояння Президента і Верховної Ради, схоже, досягає свого апогею” /Дзеркало тижня, 20. 12. 2000, с. 1/.

  • Імплементація + ний.

Імплементація, ї, ж. “Радикальний захід  указ про розпуск парламенту відразу по закінченні нинішньої парламентської сесії. Підстава  непроведення імплементації рішень, прийнятих на референдумі” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 2/.

  • З лат. “виконання”.

Імплікувати, ся, ється. “Образи-символи Павла Загребельного імплікуються в абстрактно-логічний спосіб вислову” /Слово і час, 1999, № 8, с. 65/.

  • З лат. “тісно пов’язано”.

Імпліцитний, а, е. “Але в такій імпліцитній композиції цілого, хоч як це дивно, також велика істинність, коли взяти до уваги сучасні уявлення: “біля стану рівноваги закони природи універсальні; далі від цього стану  вони специфічні …” /Сучасність, 2000, № 1, с. 96/.

  • З англ. “прихований, невисловлений”.

Імпліцитно, присл. “Тож поняття ”помста” постає у цій фразі у різних ракурсах: для розсудливого читача це евфемізм, за яким ховається злочин; імпліцитно притаманний меншовартісній свідомості психологічний комплекс “заміщення”, сублімації негативної енергії, і тільки сам злочинець схильний бачити у ньому однозначний, первісний сенс, що знову ж таки є нічим іншим, як своєрідною формою отого “заміщення” /Сучасність, 2000, № 11, с. 64/.

  • Імпліцитний + о.

Імпресіоністичність”, ності, ж. “Але ототожнення реальності й сну в етюді стосується скоріше “імпресіоністичності” людських вражень …” /Слово і час, 1999, № 9, с. 19/.

  • Імпресіоністичний + ість.

Інавгураційний, а, е. “Ще ми поговорили про інавгураційну промову Президента України, зокрема у порівнянні з його ж попередньою такою промовою та з іншими виступами впродовж останніх п’яти років” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 17/.

  • Інавгурація (лат. “початок, посвячення в сан”).

  • Інавгурація (з лат. “посвячення в сан”) + ний.

Інавгурація, ї, ж. “Україна після повторного обрання Леоніда Кучми й короткочасної пікіровки навколо місця проведення інавгурації з депутатським корпусом отримала новий уряд, нове керівництво Верховної Ради й іншу лінію поведінки самого парламенту” /Наша газета, 26. 03. 2000/.

  • З лат. “початок, посвячення в сан”.

Інакодумання, я, с. “Від найдавніших часів і понині будь-яка влада, що прагне контролювати всі сфери людського буття, не терпить інакодумання, оскільки є антиподом усієї правди і претендує на істину в останній інстанції” /Кур’єр Кривбасу, 1996, № 57 – 58, с. 30/.

  • Інакше + о + думання.

Інакодумець, мця, ч. “Режим суворо розправлявся з інакодумцями” /Дніпро, 2000, № 9 – 10, с. 82/.

  • Інакше + о + думати + ець.

Інакшедумство, а, е. “Деякі митці, котрі подаються майже як десиденти, такими не були: вони любісінько виставляли на численних виставках підлабузницькі твори, одержували комсомольські й партійні премії, засідали по всіх можливих президіях, якомога усувалися від будь-якого натяку на інакшедумство” /Березіль, 1999, № 1 – 2, с. 186/.

  • Інакше + думати + ство.

Інакшість, шості, ж. “Інна опонує світилам ядерної фізики, амбітним кабінетчикам, найманцям гендлярської ідеології, забронзовілим колегам, бо “ти  Інна, твоє ім’я  обіцянка інакшості” /Березіль, 2000, № 5, с. 183/; “Мабуть, іще гостріше відчували цю інакшість його сучасники” /Сучасність, 2001, № 2, с. 19/.

  • Інакший + ість.

Інвайроментологія, ї, ж. “Закладені в концепції інвайроментології положення сьогодні набули поширення в усіх розвинутих країнах Заходу” /Педагогіка і психологія, 2000, № 3, с. 53/.

  • З англ. “наука про довкілля”.

Інвестор, а, ч. “Необхідно підготувати якомога більше реальних інвестиційних проектів, визначити їх пріоритетність, здійснити відповідні пропозиції потенційним інвесторам” /Економіка України, 2000, № 1, с. 15/.

  • Інвестувати + ор.

Інгумація, ї, ж. “Черняхівська культура бачила кремацію й інгумацію у химерному поєднанні” /Дивослово, 2000, № 12, с. 2/.

  • З лат. “поховання в землю”.

Індексація, ї, ж. “У цей період (з 1991 по 1996) проводилася щомісячна індексація посадових окладів працівників науки згідно з розробленим механізмом” /Наука і суспільство, 2000, № 5 -–6, с. 4/; “Органи державної влади і управління послідовно здійснюють заходи щодо підтримки життєвого рівня населення, зокрема, шляхом індексації доходів стосовно соціально-економічних груп населення” /Право України, 2000, № 2, с. 21/.

  • З лат. індекс - “покажчик”: повне або часткове відшкодування грошових витрат, зумовлених зростанням цін”.

Індетерміністський, а, е. “Ця лірика є геніальним передвіщенням ідеї креаційного, світлого хаосу, що його наприкінці ХХ століття мислителі намагаються описати за допомогою індетерміністських й ірраціональних парадигм” /Сучасність, 2000, № 1, с. 95/.

  • Індетермінізм (заперечення закономірності і причиновості розвитку) + істський.

Індоєвропеїзм, у, ч. “Традиційний індоєвропеїзм (теорії дерева, хвиль) пов’язаний з пошуками прамов як певних теоретичних побудов” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 370/.

  • Індоєвропейські мови + ізм.

Індосамент, у, ч. “Набувач цінних паперів, приймаючи від власника і самі цінні папери з виконаним індосаментом, набуває і права власності на цінні папери” /Право України, 2000, № 2, с. 35/; “Укрспецфін виписує на зазначеному в рішенні суду казначейськім векселі та проводить іменний індосамент на енергопостачальну компанію” /Урядовий кур’єр, 03. 07. 1999/.

  • З нім. “передавальний напис на векселі, чеку”.

Ініціація, ї, ж. “Під поняттям ініціації (від лат. initio “починати, посвячувати, вводити в культові таїнства”, initiato “справляння таїнств, містерій”) розуміють перехід індивіда з одного статусу в інший, зокрема прилучення до певного кола осіб” /Берегиня, 1999, № 1, с. 12/.

- З лат. “початок”.



Ініційований, а, е. “Отже, можна припустити, що їх поява ініційована чи не з середовища членів товариства тверезості, бува, які сподіваються таким лукавим способом поповнити свої лави” /Червоний гірник, 1998, № 172 – 173, с. 2/.

  • Ініціювати + ований.

Ініціювати, юю, юєш. “По-третє, логічно припустити, що референдум ініціюють невдоволені існуючою владою, які хочуть у ній щось змінити: певна частина народу або й цілий народ, якщо невдоволений він увесь” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 4/.

  • Ініціатива + ювати.

Інкарнуватися, уюся, уєшся. “Тоді ж, на час 69-ї олімпіади, він інкарнувався в героя” /Сучасність, 1999, № 1, с. 16/.

  • Інкарнація (перевтілення) + уватися.

Інкримінуватися, ється. “Правда, при цьому активно заперечується, нібито гормональні контрацептиви підвищують можливість розвитку раку грудей (ще не дуже давно це їм інкримінувалося)” /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000, с. 20/.

  • Інкримін (лат. “в провину”) + уватися.

Інноваційний, а, е. “В окремих сферах Україна здатна до інноваційного прориву” /Економіка України, 2000, № 1, с. 73/; “Перспективи української держави залежатимуть від того, наскільки швидко ми всі  і законодавча влада, і уряд  збагнемо, що у світі вже відбулася гуманітарна інноваційна революція” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8, с. 2/.

  • Інновація + ний.

Інновація, ї, ж. “Інновації працюють на майбутнє, цей напрям роботи має стратегічне значення для всієї держави” /Урядовий кур’єр, 1997, № 196, с. 6/.

  • З англ. “нововведення”.

Інокультурний, а, е. “Україна перебувала протягом кількох століть у складі сусідніх іншомовних та інокультурних держав” /Дивослово, 1998, № 12, с. 2/.

  • Інша + о + культура + ний.

Іномарка, и, ж. “Я позавчора на власні очі бачив його з дружками, в іномарці їхали” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 55/.

  • Іноземна + марка автомобіля.

Іномовлення, я, с. “Твір повний символічних знаків, іномовлень, натяків, образних водограїв, складного плетива думок, метафор …” /Дніпро, 1999, № 7 – 8, с. 81/.

  • Інше + о + мовлення.

Інстальований, а, е. “Все це зав’язано на інстальований в салоні домашній кінотеатр Soni із 14-дюймовим телевізором і відеомагнітофоном” /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000, с. 23/.

  • Інсталяція + ований.

Інсталяція, ї, ж. “Так, звернення М. Дюшаном у своїй творчості до “реді мейдів”  призначення, що, вирвані з рокованої їм “профанності”, набували нової якості в сюжеті картини, стало поштовхом до створення згодом неймовірних інсталяцій, з використанням рухомих блоків, стереофонічних систем, відеоапаратури й навіть військових винищувачів” /Всесвіт, 1995, № 5 – 6, с. 150/.

  • З англ. “улаштування”, установка, монтаж”.

Інституалізація, ї, ж. “На всьому просторі між Балтійським і Середземним морями оформляється потужне силове поле духовно-релігійної та державно-політичної інституалізації” /Дніпро, 1998, № 1 – 2, с. 136/.

  • Інститут (з лат. “лад, організація”) + /ал/ізація.

Інституалізований, а, е.“Поміркований антикомунізм, (радше  антиадміністративізм) каналізувався через екологічний рух, політично інституалізований зрештою в Партію зелених України” /Сучасність, 2000, № 5, с. 43/.

- Інститут + /ал/ізований.



Інституйований, а, е. “Це відокремлення інституйоване в органах державної влади” /Сучасність, 2000, № 5, с. 45/.

  • Інститут + /й/ований.

Інституціоналізований,а,е.“Мистецтво протистоїть будь-якому інституціоналізованому придушенню людини” /Березіль, 1999, № 1 – 2/.

  • Інституція + /л/ізований.

Інтегративний, а, е. “То чому ж за всезагального публічного порозуміння спостерігаємо не інтегративний, а дезінтегративний процес" /Сучасність, 2000, № 5, с. 42/; “Праця буде корисною з огляду на інтегративний підхід до вивчення українознавства в школі” /Дивослово, 1999, № 8, с. 13/.

  • Інтеграція + /т/ивний.

Інтенціональний, а, е. “Чиста трансценденція, яка вихоплюється з мене і вибухає в лоні світу, де вона виступає як чиста присутність  уся цілком інтенціональна” /Сучасність, 2000, № 1, с. 84/.

- Інтенція (лат. “намір, задум”) + ональний.



Інтенція, ї, ж. “Відповідно народ за своєю інтенцією феномен демократичний, а індивід  людяний” /Сучасність, 2000, № 12, с. 136/; “Для того, щоб цей предикат став не просто одним із можливих, а єдино можливим, таким, що повністю відповідає інтенції (задумові), мовець відбирає потрібний номінативний елемент із синонімічного ряду” /Мовознавство, 1991, № 6, с. 40/.

  • З лат. “прагнення, намір”.

Інтерактивний, а, е. “Просто ніч з 31 жовтня на 1 листопада я провела в УНІАН, де відбувалося інтерактивне ток-шоу “Президентська ніч в інтернеті” /Українське слово, 04. 11. 1999, с. 3/.

  • Інтер + активний.

Інтервенціонізм, у, ч. “Не бажаючи створювати додаткових проблем у стосунках з Москвою та балансуючи між політикою інтервенціонізму, Вашингтон ставив це питання радше в ідеологічному, ніж політичному аспекті” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 65/.

  • Інтервенція + /он/ізм.

Інтержаргонний, а, е. “Мовотворчість сучасних українських письменників дає той лексичний матеріал, в якому неважко провести чіткі демаркаційні лінії між субстандартом та нонстандартом літературної мови й представити жаргонну лексику як повноцінний семантичний шар з його соціальними кореляціями, інтержаргонними та біжаргонними полями, чого не можна сказати про лайливу лексику” /Слово і час, 2000, № 4, с. 55/.

  • Інтер + жаргонний.

Інтеріоризований, а, е. “Цінність  це інтеріоризована (тобто перенесена в свідомість, а отже, усвідомлена) схема певної успішної практики” /Сучасність, 2000, № 10, с. 70/.

  • Інтеріоризація (англ. "внутрішній світ") + ований.

Інтерконтинентальний, а, е. “У нових соціально-економічних, політичних і культурогенних умовах інтерконтинентального інформаційного простору мова відіграє ще більшу роль, аніж у всіх попередніх суспільствах” /Дивослово, 1998,

№ 12, с. 2/.



  • Інтер + континентальний.

Інтернальний, а, е. “Індивідуальна самореалізація особистості, як правило, має дві сторони: інтернальну і екстернальну” /Педагогіка і психологія, 1998, № 3, с. 173/.

  • Інтернус (лат. “внутрішній”) + альний.

Інтернет, у, ч. “Якщо ви маєте справу з Інтернетом, можете за лічені секунди дістатися до безмежних скарбниць інформації” /Україна, 1994, № 16, с. 28/; “На даний час нараховується 45 млн. телефонів, 8,8 млн. користувачів мобільних телефонів та 5 млн. користувачів Інтернету” /Всесвіт, 1999, № 4, с. 134/.

  • Інтер + нет (англ. “мережа”).

Інтернетівський, а, е. “Найбільш улюбленим інтернетівським заняттям є читання пошти, відвідання розважальних сайтів та сайтів за інтересами” /Клас, 2001, № 9,

с. 2/.


- Інтернет + івський.

Інтернет-проект, у, ч. “Всі інтернет-проекти ФЕПу затверджує адміністрація Президента Росії, навіть якщо вони не фінансуються нею” /Українське слово, 06. 09. 2001, с. 3/.

  • Інтернет + проект.

Інтерсеміотичність, ності, ж. “У загальному ж плані відзначимо: осмислення реляції “текст у тексті” тісно пов’язане з актуальними питаннями вторинних систем, найбільше  з питаннями інтерсеміотичності” /Дивослово, 2000, № 2, с. 7/.

  • Інтерсеміотичний + ість.

Інтерсуб’єктивний, а, е. “Адже якщо погодитись з тим, що культура містить, продукує та відтворює певну модель людського буття, то слід зважити на те, що людське буття має складну інтерсуб’єктивну природу” /Сучасність, 2000, № 7 – 8,

с. 124/.


  • Інтер + суб’єктивний.

Інтерсуб’єктивно, присл. “Ця критика, щоб стати інтерсуб’єктивно вагомою, мусить бути послідовною і реєструвати безпосередній контакт із твором текстуально” /Сучасність, 2000, № 9, с. 87/.

  • Інтерсуб’єктивний + о.

Інтерсупутник”, а, ч. “ Інтерсупутник”  міжнародна міжурядова організація, основою діяльності якої є експлуатація глобальної системи супутникового зв’язку” /Право України, 2000, № 1, с. 112/.

  • Інтер + супутник.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет