Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



жүктеу 2.84 Mb.
бет9/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Інтертекстуальність, ності, ж. “Словом, слідом за призабутим поетом уже ближчого до нас десятиліття Л. Лиманом “як старий кінофільм пізнаєш смагле місто це ракушнякове”  поточене шашалем інтертекстуальності, місто нашої поетичної традиції” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 180/.

  • Інтертекстуальний + ість.

Інтертенденція, ї, ж. “ …Коли час творення та функціонування культури панує над їхнім місцем, коли глобальні інтертенденції начебто переважають тяжіння до відмінностей, - вважай, не до національних самототожностей” /Слово і час, 2001, № 1, с. 23/.

  • Інтер + тенденція.

Інтерфейс, у, ч. “Однією з основних тенденцій розвитку сучасних інформаційних систем є створення природномовних інтерфейсів” /Інформатизація та нові технології, 1996, № 4, с. 2/; “Це дає можливість стверджувати, що природна людська мова є саме тим універсальним інтерфейсом, який здійснює посередництво та зв’язок між світом технологій, світом матерії та світом людського інтелекту і душі” /Мовознавство, 1998, № 6, с. 21/.

  • З англ. “система зв’язків і сигналів за допомогою яких пристрої обчислювальної системи з’єднуються один з одним”.

Інтерферуючий, а, е. “Майже одночасне введення і паралельне вивчення української і російської мов неминуче обернеться їх сильним інтерферуючим взаємовпливом” /УМЛШ, 2000, № 3, с. 44/.

  • Інтерференція + /у/ючий.

Інтровертизм, у, ч. “Так рідко бувають винятки з пошесті національного інтровертизму” /Слово і час, 1998, № 6, с. 20/.

  • Інтроверт (лат. “замкнута людина”) + изм.

Інфанталізація, ї, ж. “На зміну того, як воно сприймається в бурлеску, де помітна була тенденція до його інфанталізації, а то й прямого глузування над його виявами” /Дивослово, 1995, № 8, с. 12/.

  • Інфанта (лат. “дитина”) + /л/ізація.

Інфернальний, а, е. “В його інфернальному одсвіті особливо загрозливо постала примара Югославського Чорнобиля” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 30/.

  • З лат. “підземний, пекельний”.

Інформагенція, ї, ж. “Тим не менше, замість того, щоб викинути ці результати у кошик для сміття, поважна інформагенція УНІАР публікувала їх без жодного фахового соціологічного коментаря” /Сучасність, 2000, № 1, с. 54/.

  • Інформаційна агенція.

Інформативність, ності, ж. “Інформативність виражається або в повідомленні нових для слухача фактів, або у власному ставленні мовця до вже відомого” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 12/.

  • Інформативний + ість.

Інформатизація, ї, ж. “У проекті Державного бюджету на 2002 рік порівняно з держбюджетом–2001 суттєво збільшено видатки на освіту та медичну профілактику, передбачено підвищення стипендій студентам та учням професійно-технічних і вищих навчальних закладів” /Українське слово, 20. 09. 2001, с. 2/.

  • Інформація + /т/изація.

Інформель, ю, ч. “Паризька малярська школа нефігуративізму  лірична абстракція, інформель, живопис матерії стали історичним фактом” /Українське слово. Хрестоматія/.

  • З фр. “неформальне мистецтво”.

Інфраструктура, и, ж. “Коли б справді йшлося про захист косоварів, а не про руйнацію югославської економіки й життєзабезпечувальної інфраструктури” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 77/; “Демонополізація індустрії культури з певним, різним для окремих галузей, роздержавленням її  при забезпеченні адекватної державної підтримки “станового хребта” культурної інфраструктури” /Сучасність, 2000, № 12/.

  • Інфра (лат. “під”) + структура.

Інцест, у, ч. “Саме мистецтво, як на мене, - інцест поміж волею та інстинктом” /Слово і час, 1998, № 7, с. 37/.

  • З лат. “непристойний”: статеві стосунки між найближчими родичами.

Іншокультурний, а, е. “Фразеологізми як мовні знаки національної культури мають різні джерела походження, на що слід звертати особливу увагу в іншокультурній аудиторії” /Дивослово, 1994, № 9, с. 13/.

- Інша + о + культура + ний.



Іншосвіття, я, с. “Семантику іншосвіття у поетиці символізму передає лексичний ряд одиниць із силою ірреальності” /Мовознавство, 1998, № 6, с. 37/.

  • Інший + о + світ + я.

Іредентист, а, ч. “В той час цей завзятий польський “іредентист” був наближеним до міністра закордонних справ Австро-Угорщини графа Густава Кальнокі, внаслідок чого ця лінія польсько-українських стосунків набула особливого значення” /Сучасність, 2000, № 12, с. 48/.

  • Іредентизм (рух за приєднання етнічних земель до держави) + ист.

Іредентистський, а, е. “ Іредентистський рух є головним політичним гаслом, а саме під час демонстрацій 1981 р. в столиці автономного краю Косово

м. Приштині” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 42/.



  • Іредентист + ський.

Іррелевантний, а, е. “Для мого покоління це питання іррелевантне: ми відразу зрозуміли моральне і психологічне значення руху опору” /Сучасність, 1996, № 5,

с. 44/.


  • З англ. “несуттєвий”.

Іспаністика, и, ж. “Праці зумовили подальший розвиток іспаністики” /Всесвіт, 1999, № 8, с. 130/.

  • Іспанія + істика.

Істеблішмет, у, ч. “Отже, ім’я Миколи Руденка  на чільному місці всіх тогочасних критичних обойм, у нього стабільне соціальне становище, він належить до літературного істеблішмету, добробут і репутація якого активно оберігається там, де література одержавлена й поставлена на службу правлячої партії” /Дивослово, 2000, № 12, с. 14/.

  • З англ. “засновувати, зміцнювати”: владні структури.

Істматівський, а, е. “Це дуже сумна тенденція, яка, вочевидь, має своїм першовитоком бездушну й бездуховну атмосферу істматівського суспільствознавства, що протягом десятиліть безальтернативно панувала в колишньому СРСР” /Сучасність, 2000, № 10, с. 115/.

  • Істмат + івський.

Історіософічний, а, е. “Хоча б тому, що “козаки” суттєво розширили як тематичні, так і стилістичні обшири української романістики, удосконалили виразові засоби красного письменства, вигострили історіософічну думку” /Дніпро, 1996, № 1 – 2,

с. 18/.


  • Історіософія + ічний.

Історіософський, а, е. “Твір історіософського змісту продовжує діалог з історією й тоді, коли епоха змінюється: новий час ставить нові запитання  і мудрий текст відповідає на них” /Дивослово, 2001, № 3, с. 55/.

  • Історіософія + ський.

Історіотворчий, а, е. “Але історіотворчий і культуротворчий потенціал нашого народу не слід скидати з рахунку” /Дивослово, 1999, № 12, с. 3/.

  • Історія + о + творити + чий.

Історіоцентризм, у, ч. “ Історіоцентризм дорівнює фалоцентризмові, наполягала інша його колега на іншій конференції” /Сучасність, 2000, № 3, с. 12/.

  • Історія + о + центризм.

Історіоцентристський, а, е. “Історіоцентристська парадигма європейського культурного розвитку загалом спирається майже виключно на досвід “державних” націй і відбиває тяжіння до певного універсального суб’єкта свідомості” /Слово і час, 1995, № 2, с. 28/.

  • Історія + о + центристський.

Ітеративний, а, е. “Остання, як проявлення “найкращого віна”, висліджується в “Реквіємі” романтичними аксесуарами, що їх підсилюють ітеративні фігури” /Українське слово, Т. 3, с. 46/.

  • З лат. “часто повторюваний”.

ІТТ, незм. “Наполегливо працюють робітники ІТТ” /Наука і суспільство, 2000,

№ 5 – 6, с. 1/.



  • Інститут технічної теплофізики.



К

Кабінетчик, а, ч. “Інна опонує світилам ядерної фізики, амбітним кабінетчикам, найманцям гендлярської ідеології, забронзовілим колегам, бо “ти  Інна, твоє ім’я  обіцянка інакшості” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 183/.

  • Кабінет + чик.

Кабмін, у, ч. “Невдовзі передбачається зміна складу Кабміну” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 4/.

  • Кабінет міністрів.

Кавуся, і, ж. “Як з приводу кавусі, Марино?” /Березіль, 2000, № 5 –6, с. 55/.

  • Кава + уся.

Кадебешник”, а, ч. “Особливо її інтимні ілюзії щодо старшого за неї “кадебешника” Курінного Омеляна Івановича, які закінчуються реальною, але не цілком зрозумілою сценою ґвалтування” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 189/.

  • КДБ (кадебе) + /ш/ник.

Кайф, у, ч. “Постали одне перед одним вісімдесятиграмовий кайф і незмірно тяжка дійсність” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 107/.

  • З араб. “задоволення”.

Кайфувати, ую, уєш. “Він вискочив на паркан і застиг у блаженній позі, чи то не вірив у щастя, а коли й так, то його кайф тривав недовго, бо під парканом, улесливо помахуючи хвостом, вже зупинилися ще два парубки  чорний з білими лапами та великий коротконогий сірий” /Сучасність, 2000, № 9, с. 25/.

  • Кайф + увати.

Каналізуватися, ується. “Поміркований антикомунізм (радше  антиадміністративізм) каналізувався через екологічний рух, політично інституалізований зрештою в Партію зелених України” /Сучасність, 2000, № 5 – 6, с. 43/.

  • Канал + ізувати + ся.

Кандидатування, я, с. “Таке трактування статті, поштовхом до написання якої справді могла бути ситуація з кандидатуванням Франка, стало основним і єдиним у радянському літературознавстві” /Дивослово, 1999, № 5, с. 2/.

  • Кандидат + увати + ння.

Капіталотворення, я, с. “Без цього неможливе сучасне капіталотворення” /Економіка України, 08. 08. 1997, с.17/.

  • Капітал + о + творення.

Карнавалізація, ї, ж. “При масовій карнавалізації успішно розгорнутій бубабістами, виникла гостра потреба майстерного серйозного слова” /Слово і час, 1998, № 6,

с. 52/.


  • Карнавал + ізація.

Карт-бланш, у, ч. “Якби ситуація почала розвиватися за їхнім сценарієм (а цього не можна виключати й сьогодні), то силовики, у свою чергу, одержали б колосальний карт-бланш, зокрема й щодо вгамування алігархів, котрі ризикнули показати зубки” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 2/.

  • З фр. “чистий бланк”: свобода дій.

Картридж, а, ч. “Наступний різновид RES - LOQ - картридж, в якому вибір одної з двох ігор виникає циклічно при кожному натисканні кнопки “ RESЕТ 2 приставки” /Радіоаматор, 2000, № 5, с. 38/.

  • З англ. “патрон”:

Катарсис, у, ч. “Ефект катарсису полягає в емоційному потрясінні, яке переживає учень під впливом літературного твору” /Дивослово, 1999, № 4, с. 43/.

- З гр. “очищення” (активізація архаїзму).



Катастрофізм, у, ч. “Тому засоби масової інформації повинні відігравати позитивну роль в тому, щоб нас не заполонили почуття катастрофізму, безнадії, щоб ми попри все вірили в успіх і невтомно працювали для його досягнення” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 7/.

  • Катастрофічний + ізм.

Катастрофіст, а, ч. “Я не належу до катастрофістів, які розводять плачі й посипають голову попелом: о, горе, гине українська мова! Гине й вигибає! …” /Березіль, 1999, № 7 – 8, с. 168/.

  • Катастрофа + іст.

Категоризація, ї, ж. “Через мову відбувається розчленування та категоризація політичних реалій …” /УМЛШ, 2001, № 1, с. 54/.

  • Категорія + изація.

Квазівідповідник, а, ч. “Так, англійські слова мають семантичне наповнення, яке значно відрізняється від того, що властиве німецьким або французьким квазівідповідникам” /Сучасність, 2000, № 10, с. 105/.

  • Квазі (лат. “ніби, майже”) + відповідник.

Квазігалузевий, а, е. “На протилежному фланзі урядового спектра перебувають численні галузеві і квазігалузеві структури” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 30/.

  • Квазі + галузевий.

Квазігерой, я, ч. “Бо наші квазігерої коять багато того, чого можна було б не робити, не писати, не говорити” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 5 – 13/.

  • Квазі + герой.

Квазіекспресіоністичний, а, е. “Ті квазіекспресіоністичні тенденції заступає в другій збірці поезій  “Рання осінь”  помітний вплив неокласиків, зокрема

М. Рильського” /Українське слово. Хрестоматія/.



  • Квазі + експресіоністичний.

Квазіеліта, и, ж. “Відсутність структурованої системи національних еліт та існування кланів квазіеліт паралельно із зародками інтелектуальної, військової, політичної, економічної еліт за надзвичайно слабкої комунікації між цими групами” /Сучасність, 1999, № 4, с. 54/.

  • Квазі + еліта.

Квазіісторичний, а, е. “Міфологічні розділи про квазіісторичну Україну Х століття переплітаються з реалістичними чи, власне новочасними” /Всесвіт, 1995, № 5 – 6,

с. 141/.


  • Квазі + історичний.

Квазінаука, и, ж. “Докладніше на цій квазінауці не варто зупинятися, її гідно поціновано” /Сучасність, 2000, № 12, с. 93/.

  • Квазі + наука.

Квазіпатріотизм, у, ч. “Висловлюють так свій квазіпатріотизм” /Дивослово, 1999, № 11, с. 16/.

  • Квазі + патріотизм.

Квазірелігійний”, а, е. “Радше цей плюралізм може приростати паранауковими, окультними та квазірелігійними забобонами” /Людина і світ, 2001, № 1, с. 25/.

  • Квазі + релігійний.

Квазістраждання, я, с. “Либонь, цим своїм зверненням згадані криворіжці сильно залили сала за шкуру тим оборонцям нібито насильного українізування російськомовного населення, котрі на всі заставки волають про пов’язані з цим процесом квазістраждання” /Червоний гірник, 1998, № 160 – 161, с. 2/.

  • Квазі + страждання.

Квазісудочинство, а, с. “Майже всі репресовані слухняно одягли на себе машкару “ворога народа”, виготовлену за одноманітними цинічними зразками більшовицького квазісудочинства” /Дивослово, 1998, № 12, с. 5/.

  • Квазі + судочинство.

Квазіфракція, ї, ж. “Це призведе до того, що в майбутньому парламенті й надалі ситуативно створюватимуться квазіфракції для вирішення приватних інтересів окремих фінансових груп” /Українське слово, 20. 09. 2001, с. 2/.

  • Квазі + фракція.

Квіткарня, і, ж. “Обідніла в Парижі квіткарня 

зникли десь три троянди нарядні”

/Літературна Україна, 29. 03. 2001/.


  • Квітка + арня.

Квотування, я, с. “Сполучені Штати проводять політику жорстокого квотування продукції зі Сходу” /Сучасність, 1999, № 6, с. 70/.

  • Квота (англ. "частина") + /увати/ + ння.

Києворуський, а, е. “Християнство на києворуському грунті вилилося з одного боку в конфесійний індиферентизм” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 132/.

  • Київська + о + Русь + ський.

Кікбоксинг, у, ч. “Для цього необхідно здолати ще двох суперників у різних версіях кікбоксингу” /Україна, 1994, № 7, с. 30/.

  • Кік (з англ. “удар ногою”) + боксинг.

Кількаштриховий, а, е. “Вірш будується як коротке, кількаштрихове зображення й водночас спроба гранично узагальненого осмислення становища людини в світі” /Слово і час, 1999, № 3, с. 11/.

  • Кілька + штрихів + овий.

Кількаплановість, вості, ж. “Оця кількаплановість притчі передбачає, як правило, два рівні прочитання” /Всесвіт, 1999, № 2, с. 105/.

  • Кілька + план + /овий/ + ість.

Кіновершки, ів, мн. “Ми ж з вами за цю п’ятирічку скуштуємо стільки кіновершків, що, либонь, вважатимемо себе за знавців світового кінематографу” /Кур’єр Кривбасу, 1996, № 53 – 54, с. 40/.

  • Кіно + вершки.

Кіноіндустрія, ї, ж. “Швидкими темпами розвивається кіноіндустрія” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8, с. 4/.

  • Кіно + індустрія.

Кіносередовище, а, с. “Робота в кіножурналі сприяла моєму зближенню з тодішнім кіносередовищем” /Дніпро, 1998, № 9 – 10, с. 101/.

  • Кіно + середовище.

Кінотіло, а, с. “Споріднює кінотіло з невротичним сновидінням” /Всесвіт, 1999,

№ 9 – 10, с. 170/.



  • Кіно + тіло.

Кіношедевр, у, ч. “У світі знають про українське кіно, завдяки Олександру Довженку, чиї фільми увійшли в сотню мистецьких кіношедеврів минаючого століття і тисячоліття” /Червоний гірник, 09. 09. 2000, № 134/.

  • Кіно + шедевр.

Клавірабенд, у, ч. “Із клавірабендом виступив французький піаніст Себастьян Корню” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 159/.

  • З нім. “фортепіанний вечір”.

Класократичний, а, е. “У подібному структурованому становому, або, за термінологією Липинського, класократичному суспільстві формуватиме власну еліту” /Освіта, 16. 04. 1997, с. 6/.

  • Клас + о + кратичний.

Клаустрофобія, ї, ж. “Таке ж повстання живого проти безсмертного, драма подолання духовної клаустрофобії лежить і в основі сюжету іншої стрічки з показаних у Києві - містично-романтичної параболи “Дібук” (1997) Йосі Сомера” /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000, с. 16/.

  • З гр. “страх перед замкнутим простором” (мед. термін).

Клекотінь, і, ж. “Той, хто забажає пройти слідом за поетесою “крізь роки і печалі” її творчої долі і бодай на якісь миті “пірнати” в цю несамовиту клекотінь емоційних переживань, не омине книги “Вибране” /Вітчизна, 2000, № 3 - 4, с. 3/.

  • Клекотіти + інь.

Клептократ, а, ч. “Але дуже доцільно було б провести статистичне дослідження стосовно того, скільки в Україні налічується українськомовних і скільки феньомовних злочинців, злодіїв, рецидивістів, шахраїв, клептократів” /Сучасність, 2000, № 10, с. 128/.

  • Клепто (гр. “краду”) + крат (влада).

Кліпмейкер, а, ч. “У популярної української співачки Руслани з’явився новий кліпмейкер” /Телебачення, 1998/.

  • Кліп (англ. “уривок з фільму”) + мейкер (виробник).

Кліпмейкерство, а, с. “Українське кліпмейкерство активізувало свою роботу лише в середині 90-х, що збігається з виникненням перших відео-хіт-парадів, як-от “Територія – А” (канал “ІСТV”)” /Сучасність, 2000, № 2, с. 128/.

  • Кліпмейкер + ство.

Клішованість, ності, ж. “Вторинність, шаблонність і клішованість на всіх рівнях поетики  ось основні характеристики густої маси версифікаторів"” /Дивослово, 1998, № 2, с. 2/.

  • Кліше + ований + ість.

Клон, у, ч. “В людській популяції існують природні клони (чотири особи на тисячу), - це так звані “справжні близнюки” /Всесвіт, 1998, № 9, с. 145/.

- З гр. “паросток, пагін”: потомство, яке утворюється шляхом нестатевого поділу клітин.



Книженція, ї, ж. “Нам нав’язали книженцію, видану в Москві” /Вітчизна, 2000,

№ 9 – 10, с. 117/.



  • Книжка + енція.

Козакофільство, а, с.

Козакофобство, а, с. “І що означають його постійні метаморфози: то козакофільство, то козакофобство?” /УМЛШ, 2000, № 6, с. 53/.

  • Козак + о + фільство.

  • Козак + о + фобство.

Козакоцентричний”, а, е. “В монографії послідовно наголошується на специфічному “козакоцентричному” характері західних пам’яток про Україну” /Слово і час, 1999, № 1, с. 10/.

  • Козак + о + центричний.

Колаборант, а, ч. “Навербують колаборантів” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 29/.

  • З фр. “співпрацювати”: людина, яка співпрацює з ворожою владою, зрадник.

Колаборанство, а, с. “Сербський рух оновлення, лідер якого Вух Драшкович часто звинувачується в колаборанстві з Мілошевичем, стоїть одноосібно і не спромігся на чіткі дії” /Українське слово, 04. 11. 1999, с. 8/.

  • Колаборант + ство.

Колежанин, а, ч. “Водночас разом із ровесниками-колежанами підмітав монастирське подвір’я, куховарив, прав своє нехитре вбрання” /Всесвіт, 1999, № 5 – 6, с. 169/.

  • Колега + анин (г/ж).

Колористика, и, ж. “Колористика пейзажних замальовок Мопассана різнобарвна й різноманітна” /Дивослово, 1999, № 10, с. 9/.

  • Колор (лат.) + ист + ика.

Колюкатий, а, е. “Троянда хоч і прекрасна, але колюката, мені ближче до душі півонія” /Сучасність, 2000, № 6, с. 128/.

  • Колючка + атий (ч/к).

Колядчаний, а, е. “В українській міфології ми бачимо давні форми сімейного побуту: між колядчаними божествами найясніше й найчастіше виступають …” /Берегиня, 1991, № 1, с. 58/.

  • Колядка + аний (к/ч).

Кольорея, ї, ж. “ Кольорея / колорея, кольора  можна казати: кольогра, кольорогра, коліра, кореля, кольореля, а також уживати у значенні назви музичного інструменту, але мистецтво володіння таким явищем не є лише грою, а синтезатором його вважати можна тільки умовно, - це поняття означає: акт живописання, під час якого і в результаті - звучить музика кольорів (але тільки для того, хто здатен, має потребу і вміє творити й сприймати)” /Сучасність, 2000, № 6, с. 119/.

  • Колор + ея.

Кольорувати, ую, уєш. “Нерідко такі вироби кольорували різноманітними рослинними барвниками” /Берегиня, 1999, № 1, с. 38/.

  • Колір + увати (о/і).

Комерціалізація, ї, ж. “Вироблення державних гарантій захисту від надмірної комерціалізації культури та порушень принципу соціальної справедливості, особливо в естетичному вихованні дітей” /Дивослово, 1999, № 12, с. 5/.

  • Комерція + /л/ізація/.

Компакт-диск, а, ч. “Мало хто усвідомлює, що оту так звану “музику”, яка бухтить з аудіосистем автомобілів і послужливо надається численними ультракороткохвильовими радіостанціями, постачальниками компакт-дисків та магнітофонних касет, - ніхто навіть не грає: вона монтується з певних звукових примітивів (“семплів”) на комп’ютері за допомогою спеціальних програм” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 158/.

  • Компакт + диск.

: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет