Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів



жүктеу 5.21 Mb.
бет2/37
Дата28.04.2016
өлшемі5.21 Mb.
түріПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37
: Nauch
Nauch -> Геометрия в абстракции
Nauch -> Фитонимическое пространство в языковой картине мира: словообразовательный и мотивационный аспекты
Nauch -> Отчет о научной деятельности Учреждения Российской академии наук Уфимского научного центра ран за 2010 год
Nauch -> Технология глубокой очистки нефтесодержащих сточных вод объектов железнодорожного транспорта с использованием активированного алюмосиликатного адсорбента
Nauch -> Аворска справка за научните приноси по темата на конкурса на доц д-р Евгени Семков
Nauch -> Научное общество как форма организации проектной деятельности младших школьников в Менделеевской школе-саде
Nauch -> Научные сообщения Әож 62-523=512. 122
Nauch -> Лингвостилистическая специфика комического в литературной сказке
Nauch -> Творческая работа педагогов

Литература

  1. Бессмертный Ю. Л. К изучению матримониального поведения во Франции XII-XIII вв. / Ю. Л. Бессмертный. – М., 1989. – 324 с.

  2. Капеллан А. В. О любви. / А. В. Капеллан // Жизнеописания трубадуров. – М., 1993. С. 383-401.

  3. Ястребицкая А. Л. Проблема взаимоотношения полов как диалогических структур средневекового общества в свете современного историографического процесса / А. Л. Ястребицкая. – М., 1994. – 134 с.

УДК 94(44)“1810”(043) Гришина Євгенія Василівна



КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС ФРАНЦІЇ ( 1810 )

Кримінальний кодекс Франції 1810, також Кримінальний кодекс Наполеона – кримінальний кодекс, введений у Франції за часів Наполеона Бонапарта. Він діяв аж до вступу в силу в 1994 році нового кримінального кодексу. Таким чином, можемо сказати , що наше дослідження актуально, тому як кримінальний кодекс 1810 був створений на основі прогресивних ідей, почерпнутих з Декларації прав людини і громадянина 1789 року. Він був побудований за принципом «заборонено тільки те, що шкідливо, а те, що не заборонено, те дозволено». На його основі побудовані більшість кримінальних законів Франції. Предмет даного дослідження – Кримінальний кодекс Франції 1810-го року. Об'єкт – Законодавча система Франції ХІХ століття. Мета нашого дослідження - вивчити основні парадигми законодавчої системи Франції ХІХ століття на прикладі Кримінального Кодексу Наполеона.

Після цивільного кодексу найбільш значним є кримінальний . Він був створений на основі прогресивних ідей (наказів), сформульованих в Декларації прав людини і громадянина 1789 р. Накази депутатам Генеральних штатів 1789 були вимогами корінних реформ кримінального права. Накази наполягали на рівності громадян перед кримінальним законом, на пом'якшенні каральних заходів, на тому, щоб покарання не поширювалися – як було до того – на близьких злочинця, на його сім'ю. Бажали некараності «релігійних злочинів» і, звичайно, злочинів проти так званих добрих звичаїв.

Перший проект кримінального кодексу, прийнятий у 1791 р., здійснював нову кримінально-правову програму і може бути визначений як перший кримінальний кодекс буржуазії. У цей період буржуазія була зацікавлена в збереженні завоювань революції, і тому найбільш послідовно намагалася реалізувати принципи Декларації. Установчі збори відмовилося від «уявних злочинів», породжених фанатизмом і неуцтвом, прийняли ідею обмеження суддівського розсуду точним розпорядженням закону (аж до заборони тлумачити його); відмовилися від кваліфікованої смертної кари («досить простого відсікання голови») і т. ін. У 1808 році призначається комісія з кодифікації кримінальних законів на чолі з Таржі. У 1810 році КК Франції було затверджено.

Щодо покарань, кодекс 1810 запозичує у минулого часу багато такого, що свідчило про жорстокість, мстивість і нерозбірливості режиму. Кодекс прописує страту для невиправдано широкого кола злочинів, включаючи політичні. Він не визнає пом'якшувальних провину обставин. Він зберігає ганебні покарання у вигляді таврування , виставляння біля ганебного стовпа і, як доповнення до страти, відсікання руки. Він допускає «цивільну смерть». Юридичний стан «цивільної смерті» було відомо давньоримському і феодальному праву. Полягала вона в позбавленні майнових, батьківських прав, іноді вигнанні і т.ін. Кодекс 1810 мав таку ж саму традицію. Будь-яка угода, укладена засудженим до « громадянської смерті», вважалася незаконною, усіляке придбане ним майно відходило скарбниці. Дружина у випадках, якщо вона не бажала розлучення, визнавалася наложницею, діти, народжені нею, – незаконними.

Проте, Кодекс 1810 р. заслуговує назви класичного кодексу буржуазії. Кодекс зі змінами та доповненнями діє у Франції до теперішнього часу, і послужив зразком для багатьох буржуазних країн. Кодекс починається з попередніх положень, в яких злочинні діяння поділяються на види, причому в основу поділу покладено характер покарання: злочинне діяння, яке закони карають поліцейськими покараннями, є порушенням; злочинне діяння, яке закони карають виправними покараннями, є провиною; злочинне діяння, яке закони карають болісними або ганебними покараннями, є злочином (ст. 1). Таким чином, Кодекс встановлює традиційну тричленну класифікацію злочинних дій: 1) злочини – найбільш тяжкі злочинні діяння, 2) проступки, 3) поліцейські порушення.

Із чотирьох книг Кодексу перші дві разом з попередніми положеннями можна назвати загальною частиною кодексу, оскільки вони присвячені загальним питанням покарань, їх видам, кримінальній відповідальності. Третя і четверта книги складають особливу частину: у них міститься перелік злочинних діянь. Перша книга Кодексу присвячена покаранням кримінальним (болісним і ганебним) і виправним. Болісними і ганебними покараннями були: смерть, каторжні роботи довічні і термінові, депортація (висилання за межі імперії), гамівній будинок. У деяких випадках одночасно із застосуванням одного з зазначених покарань допускалося таврування. До ганебних покарань відносили: виставлення біля ганебного стовпа в нашийнику, вигнання, цивільну деградацію (позбавлення виборчих прав і заборону займати державні посади). Такі заходи, як таврування, виставляння біля ганебного стовпа, Кодекс запозичив із феодального кримінального права, що зумовило його архаїчність в області покарань. Серед виправних покарань Кодекс називає тюремне ув'язнення на термін у виправному закладі, тимчасове позбавлення політичних, цивільних і сімейних прав, штраф.

Кодекс передбачає значну кількість досить суворих покарань, відчуваючи в цьому плані вплив старого феодального права. Кодекс докладно описує порядок застосування покарання. У ст. 12, 13 йдеться про здійснення смертної кари: «Всякому засудженому до смерті відсікається голова. Засуджений до смерті за батьковбивство перепроваджується на місце страти в сорочці, босоніж, з чорним покривалом на голові (він виставляється на ешафот, в той час як судовий пристав читає народу обвинувальний вирок; слідом за цим йому відсікається кисть правої руки і він карається на смерть)». Так само детально описується виконання інших покарань. Публічне здійснення жорстоких покарань свідчить про те, що основною метою покарання, як і раніше, залишається залякування.

Друга книга Кодексу встановлює підстави відповідальності і підстави звільнення від відповідальності (божевілля і примушення до вчинення злочинів силою). Докладно описуються різні форми співучасті: підбурювання, пособництво. Кодекс не встановлював мінімального віку кримінальної відповідальності. Однак до осіб , які не досягли 16 років, застосовувалися більш м'які покарання, ніж до осіб, що досягли цього віку. Міра відповідальності визначалася відповідно з тим, чи діяв піддослідний з розумінням чи ні. Слід зазначити, що багато питань кримінального права ще не були розроблені; так, у загальній частині Кодексу не визначалися форми провини, не йшлося про сукупність злочинів, про давність.

Третя книга Кодексу присвячена злочинам і провинам, що розділяються на два види: публічні та приватні. До публічних правопорушень належали дії, спрямовані проти безпеки держави, проти імперської конституції, проти громадського спокою. Серед публічних злочинів Кодекс, на відміну від феодального права, не називає релігійні. Чотири статті було присвячено особі імператора, і вони карали за зазіхання проти особистості імператора і членів його родини, за посягання , метою якого було повалення або зміна способу правління чи зміна порядку престолонаслідування. Більше половини статей присвячено охороні власності. У Кодексі докладно описуються різні види крадіжки, встановлюються суворі покарання за них. Характерно, що до злочинів проти власності Кодекс відносить страйк робітників, тобто тимчасове припинення або недопущення роботи в якій-небудь майстерні. Такім чином, Кримінальний кодекс так само, як і цивільний, сповнений духом власності.

Четверта книга Кодексу присвячена поліцейським порушенням. Кримінальний викладено чіткою мовою. У наступні роки Кримінальний кодекс піддався змінам. У 1832 р. було скасовано статті про таврування і виставлення у ганебного стовпа. Однак стаття про публічне виконання вироку про смертну кару зберігалася в силі до 1939 р. У 1854 р. було скасовано положення про цивільну смерть. У 1912 р. було встановлено мінімальний вік кримінальної відповідальності – 13 років.

Таким чином, можемо зробити висновок , що Кримінальне право розвивалося шляхом новелізації безпосередньо Кодексу, а також прийняттям низки нових законів, що діяли паралельно з Кодексом.



Література

1. Боботов С. В. Наполеон Бонапарт – реформатор и законодатель / С. В. Боботов – М. : Контракт, 1998. – 112 с.

2. Рубаник В. Е. История государства и права зарубежных стран / В. Е. Рубаник СПб. : Питер, 2011. 544 с.
УДК 811. 133. 1’ 373. 74 (043) Гуркіна Альона Володимирівна

ПОРІВНЯЛЬНІ ЗВОРОТИ ЗІ СПОЛУЧНИКОМ COMME У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

Дана доповідь присвячена вивченню порівняльних зворотів у французькій мові зі сполучником comme. Порівняльні конструкції посідають особливе місце у мові, оскільки, за визначенням А.А. Потебні, сам процес пізнання, є процес порівняння. Порівняльні конструкції зі сполучником comme займають значне місце у французькій мові. Вони широко використовуються як у художніх творах, так і в усному мовленні, і залишаються об’єктом уваги багатьох дослідників. Порівняльні звороти вагомі стилістично, наповнюють речення певною порівняльною модальністю, сприймаються образно, з досить виразною художністю. Завдяки порівняльним зворотам посилюється розуміння мови, культури і побуту народу, у яких запозичено той чи інший фразеологічний зворот.

Перш за все требі звернутися до поняття «фразеології», тому що порівняльні звороти у французькій мові нерозривно пов'язані з розділом фразеології.

Фразеологія - це наука, яка розглядає лексично неподільні поєднання слів в усьому різноманітті їх системних зв'язків. У французькій мові дуже багато фразеологізмів, серед яких налічується велика група усталених порівняльних зворотів.

Порівняльний зворот – це частина речення , яка складається зі словоформи іменника, прикметника або прислівника у поєднанні із залежними словами або без них. Порівняльний зворот – це сполучення слів, яким через порівняння, здебільшого образно, характеризується певна дія, стан будь-кого чи будь-чого.

Тема порівняння як своєрідна, частина фразеології викликає не стільки теоретичний, скільки практичний інтерес. Це універсальний засіб опису, характеристики людей, їх вчинків, якихось визначних подій. Структура побудови порівняння містить у собі наступні компоненти: тема – основа – порівняння. Наприклад: волосся (тема) чорне (основа) як смола (порівняння) – Les cheveux noir comme du jais.

Розглянемо деякі особливості побудови порівняльних зворотів і випадки їх застосування.

За будовою порівняльні звороти можна розділити на декілька груп:

1.Звороти, які починаються з прикметників, та використовуються для порівняння якостей предмету (beau comme un Dieu – красивий як Бог)

2.Звороти , які починаються з дієслів, і використовуються для порівняння дій. (Rire comme un fou – сміятися як божевільний)

Для утворення деяких порівняльних конструкцій використовується прийменник «en» (vivre en grand seigneur), рідше прийменник «a» (Coiffe aux enfants dEdouard), а іноді службові слова зовсім не використовуються (Parler petit negre).

У даній роботі ми розглянемо лише ті конструкції які будуються за допомогою використання сполучника «comme». Наприклад: Pleurer comme une source – лити крокодилячі сльози; Manger comme quatre – їсти за чотирьох; Travailler comme un boeuf – працювати, як віл у ярмі.

Більшість французьких порівнянь зі сполучником comme використовуються для посилення значення таких прикметників як: довгий, товстий, зелений, а також деяких дієслів: bâiller comme une carpeпозіхати на весь рот, gros comme le bras – поважний, lisse comme un galet – гладкий, plat comme une galette – плоский як млинець.

У французькій мові можна розділити порівняльні звороти за такою тематикою: порівняння які пов’язані з кольором предмета, соматичні порівняння (частини тіла), порівняння які пов’язані з природою та літературою. Також можна виділити в окрему групу образні вирази, які відносяться до теми «людина»: Це такі вирази які пов’язані з зовнішністю та характером людини.

У даній роботі ми розглянемо список порівнянь які є найбільш поширеними у області вивчення французької мови.


  1. Порівняння, які мають відношення до природи Франції:

а) Порівняння які пов'язані з тваринним світом: agile comme un lapin-моторний, як вугор; сhanter comme un rossignol – співати, як соловей; doux comme un agneau – сумирний як ягня; gai comme une alouette – веселий, як птах; hurler comme un loup – вити, як вовк; ecrire comme un chat – писати, як курка лапою; comme une vache regarde passer un train – як баран на нові ворота; comme sur les plumes d'un canard – як з гуся вода, s’arracher sur qch comme deux chiens sur un os –гризтися як дві собаки за кістку, saccrocher comme chien et chat – жити як кішка із собакою, faire comme le chien du jardinier- як собака на сіні, taciture comme un hibou – німий як риба.

б) Порівняння, які пов'язані з рослинним світом: pousser comme une asperge – рости, як спаржа; pur comme un lis – чистий, як сльоза; pleurer comme un saule – плакати, як верба; rouge comme une betterave - червоний, як буряк;

2. Порівняння, які пов’язані з історією Франції: âgé comme le Pont-Neuf – дуже старий; arriver comme les pompiers de Nanterre – приїхати надто пізно; lent comme Jean de Lagny – повільний, як черепаха.

3.Порівняння, які співвідносяться з французькою літературою: avare comme harpagon – дуже жадібний (скупий, як Гарпагон); beau comme le Cid – дуже гарний (гарний, як Сід); fier comme Artaban – дуже гордий (гордий, як Артабан); tranquille comme Baptiste – дуже спокійний (спокійний, як Баптист).

4. Порівняння, які пов'язані з частинами тіла людини: avoir une bouche comme le métro – мати рот до вух; gros comme le bras – урочисто, церемонно; donner un titre gros comme le bras – пишномовно величати кого-небудь; fin comme un cheveu – тонкий, як волосок; arriver (або venir) comme un cheveu sur la soupe – прийти не вчасно, недоречно;

5. Порівняння, які пов'язані із зовнішністю людини: se resemble comme deux goutles d'eau – схожі як дві краплі води; être maigre comme un clou – худий як тріска; être léger comme une plume – легкий як пір'їнка; être rouge comme une tomate – почервоніти як помідор; être noir comme un corbeau – волосся як вороняче крило; être blanc / bronzé comme un cachet – білий як сметана; avoir les jamles commes des allumetes – ноги як сірники

6. Порівняння, які пов'язані із духовними якостями людини: beau comme le jourпрекрасний як травневий день, franc comme l'or – щирий, belle comme une fleur – прекрасна як квітка; gai comme un pinson – безтурботний, beau comme en fleur – гарний як бог;

В результаті аналізу французьких порівняльних зворотів зі сполучником comme нами було з’ясовано, що у французькій мові найчастіше використовуються звороти які пов’язані з тваринним світом Франції та з частинами тіла. Найбільш уживаними у зворотах для порівняння являються такі тварини як: le chien – собака, le chat – кішка, l’alouette – жайворонок, le poisson – риба. Французькі фразеологічні одиниці, які містять у своєму складі компонент «частини тіла», являють собою величезну групу порівняльних зворотів. Звороти з компонентом «частина тіла» володіють підвищеною міжмовною подібністю. Це пояснюється тим, що назви частин тіла існують у лексиці усіх народів та добре вивчені. За допомогою порівняльних зворотів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється розуміння мови. Вивчення цього аспекту багато в чому допомагає зрозуміти культуру і побут народу, у яких запозичений той чи інший фразеологічний зворот. Завдяки літературним творам письменників і поетів, історичним подіям, в даний час налічується величезна кількість порівняльних зворотів.



Література

1. Бардоши В. Фразеологизмы французсого языка / В. Бардоши, Ш .Еттингер. – Уральськое издательство, 2002 .- 32с.

2. Лобанова Л. Г Сборник французских словосочетаний и идиоматических выражений / Л. Г. Лобанова. - М. : Учпедгиз, 1961. – 220 с.

3. Молотков А. И, Жост М.Л Учебный русско-французский фразеологический словарь / А. И. Молотков, М.-Л. Жост. - М. : АСТ, 2001. – 336 с.


УДК 811.11’373(043) Количева Анастасія Володимирівна

КОНЦЕПТ РОЗУМ І ДУРІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ФРАНЦУЗСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ

Актуальність цього дослідження пояснюється необхідністю поглибленого вивчення способів вираження мовних концептів в умовах прогресуючого міжкультурного діалогу. Очевидно, що немає такої сфери людської діяльності, де б не зустрічалася характеристика розуму або дурості людини. Будучи складним переплетенням когнітивних і моральних аспектів, розум і дурість супроводжують людську комунікацію і реалізуються в ній. Цілком зрозумілий інтерес дослідників до одвічних проблем розуму і дурості. Дослідження початку XXI століття характеризуються зростаючою увагою до мовних концептів, що неминуче порушує питання, що стосуються ментальних здібностей людини. Предмет дослідження складають національні універсальні і специфічні мовні засоби, що реалізовують ці концепти в двох мовних картинах світу – української та французької. Об'єктом цього дослідження є мовні концепти розум і дурість, виражені за допомогою лексичних, фразеологічних мовних одиниць в обох мовах. Мета цієї роботи – виявити і описати національну своєрідність мовних концептів розум і дурість в українській та французькій мовних картинах світу, а також визначити їх місце в українській і французькій мовних картинах світу.

Поняття концепт вивчає когнітивна лінгвістика. Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition «знання, пізнання», «пізнавальна здатність») – мовознавчий напрям, який розглядає функціонування мови як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджує через мовні явища [1].

Концепт є багатовимірним, в ньому можна виділити як раціональне, так і емоційне, як абстрактне, так і конкретне, як універсальне, так і етнічне, як загальнонаціональне, так і індивідуально-особистісне.

Концепт розглядається як ментальна одиниця, яка відображатиме певний фрагмент реальності і сприятиме категоризації об'єктів дійсності. Оскільки навколишня дійсність і способи її відображення в нашій свідомості можуть бути різні, то й концепти неоднорідні за своєю суттю [2, с. 56].



Змістовний мінімум концепту розум виражається як "висока здатність думати і розуміти". Ця здатність конкретизується в наступних напрямах: 1) розумний від природи, 2) розумний внаслідок придбаної освіти і досвіду, 3) розсудливий, 4) дотепний, 5) хитрий.

Фрейм інтелектуальної якості людини будується як образ зосередженої, розуміючої людської особи. Розумна людина здатна швидко міркувати, легко навчатися, робити слушні висновки, бачити суть, керуватися здоровим глуздом, поводитися обережно і обачливо, бути практичною, проявляти чуйність і розуміння, дотепність і винахідливість; вона може обманювати і лицемірити, поводитися безпринципно і підступно, прикриваючись дипломатичністю і показною доброзичливістю.

Об'єктивізація концепту розум у свідомості українців і французів особливо яскраво виражена у використанні фразеологічних одиниць. Порівняльний опис концептів розум і дурість на матеріалі українських і французьких фразеологічних одиниць дозволяє, з одного боку, виявити універсальні смислові компоненти названих концептів, з іншої – визначити національну специфіку представлень народів про опозицію розум – дурість.

Зіставляючи прислів'я про розум, ми бачимо, що для українських і французьких мов є актуальним смисловий компонент "мова як засіб пред'явлення інтелектуальних здібностей людини": якісні характеристики висловленого слова або його відсутність стають показником рівня інтелектуального розвитку. Наприклад: українське [3]: Який розум, такі і розмови; і французьке [4]: Ce que le sorbe tient au coeur est sur la langue du buveur (що у тверезого на серці, у п’яного на язиці).

У мовах широко представлені також вирази із смисловим компонентом "розум як побутовий досвід". Наприклад: український вираз [3]: Не лізь поперед батька в пекло; і французьке [4]: Mieux vaut la vieille voie que le nouveau sentier (Краще старий шлях, чим нова стежина).

Усвідомлення прагматичної корисності розуму властиве і українцю, і французу. Народна мудрість говорить, що розумному жити легше, легше справлятися з труднощами існування. Наприклад: українське прислів'я [3]: Грамоті вчитися завжди згодиться; французькі [4]: Un honnête homme trouve sa patrie partout (Розумна людина скрізь знайде собі місця), Savoir, c'est pouvoir (Знати – означає могти).

Про співвідношення розуму і грошей український народ міркує іронічно, пор. приказки із смисловим компонентом "залежність розуму від грошей" [3]: Ума на гроші не купиш – у кого грошей немає; Були б гроші і за розумного визнають. Французькі вирази позбавлені іронічного відтінку і акцентують увагу на ощадливості розумного і його здатності до раціональних витрат. Наприклад [4]: Un imbécile et son argent sont bientôt séparés (Дурень і гроші швидко розлучаються). Це є загальноєвропейською моральною цінністю, на відміну від властивого слов’янського марнотратства, що називається щедрістю.

Проте у свідомості українського і французького народів розум – це щось кількісне вимірюване. Наприклад [4]: Autant de têtes, autant d'avis – Скільки голів, стільки і умів.

У французькій та українській мовах можна відмітити сакральний компонент. Наприклад: французьке [4]: Quand Dieu quelqu'un veut chatier, de bon sens le fait varier (Кого Бог хоче знищити, він позбавляє його спершу розуму).

Слід зазначити, що розум характеризує людину з кращого боку, тоді як дурість завжди засуджувалася в суспільстві, була і залишається об'єктом глузування.

Змістовний мінімум концепту дурість в обох мовах виражається як "обмежена здатність думати і розуміти". Ця здатність конкретизується в наступних напрямах: 1) патологічно безглузда людина, 2) дурна, 3) та, яка веде себе безглуздо.

Смисловий компонент "без клепки в голові, як показник відсутності розуму" найбільш актуальний в українській мові. Наприклад [3]: Лоб широкий та мозку мало. Зустрічаються з даним смисловим наповненням прислів'я і у французькій мові [4]: Estomac plein cerveau vide (Повний шлунок, пустоголова людина).

В українській і французькій мовах існує думка про те що дурням живеться легше. Наприклад: українське вираження [3]: Дурням щастить, Дурному й море по коліна; французьке [4]: Qui rien ne sait de rien ne doute (Хто не знає нічого, ні в чому не вагається).

Значна кількість фразеологізмів в українській мові порівнює поняття дурості з тваринним світом. Наприклад [3]: Як баран на нові ворота, курячий розум.

У французьких вираженнях можна відмітити сакральний компонент. Наприклад [4]: Quand Dieu quelqu'un veut chatier, de bon sens le fait varier (Кого Бог хоче знищити, він позбавляє його спершу розуму).

Таким чином можна сказати, що є спільні та відмінні риси відношення українців і французів до здатності людини мислити, міркувати, отримувати знання. Спільним для обох мов є змістові компоненти: розум і мова, розум і побутовий досвід, корисність розуму, обчислюваність розуму; а відмінним є компоненти: розум і гроші. Розглядаючи концепт дурість, можна відмітити, що спільним для позначення цього концепту є соматичний компонент і змістовий компонент безтурботність життя, а відмінними є сакральний та зоонімічний компоненти.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет