Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів



жүктеу 5.21 Mb.
бет37/37
Дата28.04.2016
өлшемі5.21 Mb.
түріПротокол
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37
: Nauch
Nauch -> Геометрия в абстракции
Nauch -> Фитонимическое пространство в языковой картине мира: словообразовательный и мотивационный аспекты
Nauch -> Отчет о научной деятельности Учреждения Российской академии наук Уфимского научного центра ран за 2010 год
Nauch -> Технология глубокой очистки нефтесодержащих сточных вод объектов железнодорожного транспорта с использованием активированного алюмосиликатного адсорбента
Nauch -> Аворска справка за научните приноси по темата на конкурса на доц д-р Евгени Семков
Nauch -> Научное общество как форма организации проектной деятельности младших школьников в Менделеевской школе-саде
Nauch -> Научные сообщения Әож 62-523=512. 122
Nauch -> Лингвостилистическая специфика комического в литературной сказке
Nauch -> Творческая работа педагогов

Literatur

  1. Fahrni D. Schweizer Geschichte. Ein historischer Abriss von den Anfängen bis zur Gegenwart/D. Fahrni.­­­­­­–­ Zürich, 1994. – 136 S.

  2. Fridolin S. Eine Sammlung alter Uhren. Eisenuhren von der Gotik bis zum Barock. Uhren aus dem 17. bis zum 19. Jahrhundert. Schweizer Holzräder- und Bauernuhren/ S. Fridolin. -Gipf-Oberfrick, 2000. – 272 S.

  3. Constensen A. Schweizer Uhren. Spitzentechnologie zwischen Tradition und Innovation/ A. Constensen. – Saarbrücken, 2010. – 116 S.

УДК 821.2 - 343. 09(043) =112.2 Gri Демченко Ольга



Die Märchen der Brüder Grimm als Symbol der Deutschen Dichtkunst

Die Gebrüder Grimm sind deutsche Linguisten und Forscher der deutschen Volkskultur. Gesammelte Folklore und veröffentlichte mehrere Sammlungen mit dem Titel «Märchen der Gebrüder Grimm», die sehr populär wurden. Zusammen mit Karl Lachmann und Georg Friedrich Benecke als die Gründerväter der deutschen Philologie und Germanistik. Am Ende des Lebens waren sie bei der Erstellung des ersten deutschen Wörterbuches tätig: Wilhelm starb im Dezember 1859 mit dem Abschluss der Arbeiten auf dem Buchstaben D, Jacob überlebte seinen Bruder um fast vier Jahre, bevor er den Brief mit den Buchstaben A, B, C und E beenden konnte. Er starb an seinem Schreibtisch und arbeitete in diesem Moment an dem Wort „Frucht“ [1].

Wenn wir uns an die Brüder Grimm erinnern, so sagen wir zuerst über Ihre Märchen und über sie selbst als Sammler und Verleger, die sie waren.

Sammlungen von Märchen der Gebrüder Grimm waren bereits zu ihren Lebzeiten als Übersetzungen in ganz Europa verteilt. Bereits im Jahre 1816 gab es Übersetzungen der einzelnen Geschichten in Dänemark, und dann, 1820 und 1823 jeweils gefolgt von einer kompletten Übersetzungen in Dänisch und Englisch [2].

Die Wurzeln von Märchen lauern in der Ära der primitiven Gesellschaft. Alte Tradition ist lange erhalten geblieben, obwohl einer wesentlichen Überarbeitung, in traditionellen Gesellschaften. Aber in der Zeit der Entstehung des Kapitalismus und der Masseneinwanderung von Menschen in die Städte ihrer Vernachlässigung. Die Brüder Grimm und ihre Anhänger in der ganzen Welt haben begonnen, Märchen und Legenden aus den Worten derer, die noch in Erinnerung sie in ihrer ursprünglichen Form zu schreiben.

Ursprünglich wurden Märchen nicht für Kinder gedacht, aber später gab es wenige Zuhörer und Leser haben sich die wichtigsten «Konsumenten» der Märchen. Daher gibt es in den Sammlungen von Märchen Illustrationen, und deren Inhalte werden zunehmend verarbeitet, um alles zu entfernen, was Kindern die richtige Form zu verstehen, verhindert - aus der Sicht der Lehrer! Und ästhetischen und moralischen Überzeugungen.

Gewöhnlich sind die Hauptfiguren der Märchen der Brüder Grimm - Menschen, obwohl, natürlich, passiert es, dass ein Märchen erzählt uns über die Tiere oder Vögel - oder sogar Insekten. Aber, wie es in den Märchen üblich ist, machen sie immer lustig über menschliche Laster: Gier, Feigheit, Neid, Trägheit usw [2].

Natürlich, in den Märchen der Gebrüder Grimm gibt es auch eine Menge von Missbrauch: die tapferen Schneider töten die Räuber. Doch keine Angst, der fabelhaften Grausamkeit und Gewalt. Erstens, Kinder ganz anders wahrgenommen, sind sie kaum anwesend sein als ein armer ausgeschnittenen Schneewittchens Leber. Und zweitens, helfen Schrecksekunden im Märchen Kinder zu verstehen und ihre Ängste zu überwinden. So erhält das Kind in Form eines Märchens Art von Psychotherapie, für die ein Erwachsener haben, eine Menge Geld zu zahlen wäre [3].

Dieses Durcheinander begann unter dem Druck der öffentlichen Meinung die Brüder Grimm zu implementieren. Anschließend hat es noch größere Dimensionen angenommen, was in modernen Adaptionen von alten Märchen oft wenig mit den ursprünglichen Quellen zu tun hat. Im XX Jahrhundert entstanden neue Medien - Radio, Kino und Fernsehen.

Aus den Märchen schöpfen die Künstler Material für Filme und erstellen Radio-Shows. An der Wende vom zweiten zum dritten Jahrtausend gewannen Computerspiele an Popularität. Tales während verbleibenden unterliegt gravierenden Wandel. Von besonderer Bedeutung in der Welt basierend auf den Märchen der Brüder Grimm amerikanische Animationsfilme von Walt Disney geschaffen wurden, die wiederum die «Rohstoffe» für neue Filme, Comic-Bücher und Computerspiele werden. Zum Beispiel die berühmten cartoons Shrek gefüllte Helden von den Brüdern Grimm, Cinderella, Dornröschen, Rumpelstilzchen, und viele andere [2].

Was ist der Grund für die weltweite Popularität der Grimm Märchen? Einer der Gründe ist, dass die Brüder Grimm die meisten typischen und beliebten Geschichten gesammelt und verarbeitet haben, aus denen das Fundament der Kultur und Literatur Europas entstand. Aufgebaut auf einer enormen Menge an Material, weisen sie die Struktur der Märchen auf und legen die Grundlage für eine wissenschaftliche Herangehensweise an das Studium der Märchen [3].

Das Märchen der Brüder Grimm ist ein Märchen oder eine Geschichte, die sich durch «Prägnanz und Kapazität von Ausdrücken, Sättigung - Wert von Nomen und Verben zugeordnet» (Naumenko) unterscheidet. In den Grimmschen Märchen ist keine detaillierte psychologische Motivation, keine moralisierenden Elemente treten dabei auf. Märchen der Gebrüder Grimm innewohnen Klarheit und Einfachheit der Darstellung, die Verfügbarkeit von Wahrnehmung. Das erklärt weitgehend die Beliebtheit von «Kinder-und Familiengeschichten».

Zur gleichen Zeit, so dass auf die Veröffentlichungen seiner buschigen Noten, die Varianten der vorhandenen Grundstücke waren, legten Jacob und Wilhelm Grimm die Grundlagen der wissenschaftlichen Herangehensweise an Publikationen Denkmäler der Volkskunst, einen wichtigen Beitrag zur Folklore. Studieren an der gleichen Erbe der Brüder Grimm selbst und ihre Anhänger nahm Gestalt an in der Schule «grimmovedeniya», dessen Zentrum sich am Institut für Germanistik der Universität Wuppertal befindet.

Grimms Märchen sind unterhaltsam und lehrreich, sie lehren die Leser gutherzig, mutig, findig sein [4].



Literatur

  1. Grimms Märchen [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://de.wikipedia.org/wiki/Grimms_M%C3%A4rchen

  2. Brüder Grimm [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://de.wikipedia.org/wiki/Br%C3%BCder_Grimm

  3. Особенности перевода сказок братьев Гримм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=453936

  4. Братья Гримм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://brothersgrimm.ru/

  5. Сказки братьев Гримм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.de-online.ru/index/skazki_bratev_grimm/0-149

УДК 821.112.2-34(043)=112.2 Ахмедова Олена Ібадатівна



DIE LACHEN-KULTUR UND DIE GROTESKE IN DEN WERKEN VON E.T.A. HOFFMANN

Die Aktualität dieses Themas besteht darin, dass die weltweite Lachen-Kultur die Vorbedingungen für die Feststellung und das Verständnis ihres Wesens, das Begreifen ihrer allgemeinen Striche und, wie sich diese Striche in den konkreten nationalen Kulturen wandeln. Das Studium des Phänomens des Gelächters, das an der Grenze von verschiedenen Zeitperioden des menschlichen Daseins entstand (vor allem, geistiger und körperlichen seiner Seiten), öffnet die neuen Möglichkeiten für das Begreifen des menschlichen Wesens und der Gesellschaft. Das Gelächter erhielt die bestimmten, ewigen, menschlichen Ideale.

  Das Hauptziel dieser Arbeit ist die Besonderheit der Groteske und der Züge der Lachen-Kultur in Hoffmanns Werke zu untersuchen.

Ernst Theodor Amadeus Hoffmann war einer der hervorragendsten Figuren der späten deutschen Romantik. Noch zu Lebzeiten Hoffmanns erweckte sein Schaffen das Interesse. Aber sogar die Anerkennung seiner Meisterschaft brachte dem Schriftsteller die Zufriedenheit nicht. Als geborener Kritiker der Realität, zeigte er alle Mängel der Menschen, die der Leute nicht gefallen haben.

Jeder Schriftsteller, Maler, Schöpfer verkörpert ihre Zeit und die Stellung des Menschen zu dieser Zeit. Und das alles, was er meldet, ist als besondere Sprache ausgesprochen. Die Zeit, als sich Hoffmanns Kunstsprache herausbildete, war die Romantik [4, 133].

Die romantische Groteske Hoffmanns ist eine sehr bedeutende und einflussreiche Erscheinung der Weltliteratur. In gewissem Maße war sie die Reaktion auf jene Elemente des Klassizismus und der Aufklärung, die die Beschränktheit und die einseitige Ernsthaftigkeit dieser Strömungen bewirkten: auf die enge verständnismäßige Rationalität, auf die staatliche und formell-logische Autorität, auf das Streben zur Bereitschaft, die Abgeschlossenheit und die Eindeutigkeit, auf die Lehrhaftigkeit und den Utilitarismus der Aufklärer, auf den naiven oder staatlichen Optimismus. Aber Hoffmann stützte sich auf die Traditionen der Renaissance, besonders auf Shakespeare und Cervantes, die zu dieser Zeit von neuem geöffnet waren und in deren Licht die mittelalterliche Groteske interpretiert wurde. Laurence Sterne hat den wesentlichen Einfluss auf die romantische Groteske und man kann ihn als Begründer bezeichnen.

Betreffs unmittelbarem Einfluss lebendiger (aber schon sehr gewöhnlichen) volkseigener Karnevalformen, war er offenbar nicht bedeutend. Es dominierten nur rein literarische Traditionen. Es ist nötig den ziemlich wesentlichen Einfluss des Volkstheaters (besonders das Puppentheater) und einiger Arten der possenhaften Komik zu bemerken [1, 229].

Im Unterschied zu der Groteske der Renaissance und des Mittelalters, die unmittelbar mit der Volkskultur verbundenen war und den allgemeinen Charakter trug, wird die romantische Groteske Hoffmanns die Kammergroteske: es ist als Karneval, der in den Alleinstehenden mit dem scharfen Bewusstsein dieser Einsamkeit erlebt wird [3, 243].

Der wesentlichsten Umgestaltung in der romantischen Groteske hat sich der Lachenanfang unterzogen. Das Gelächter blieb. Aber das Lachen hat sich in der romantischen Groteske reduziert und sich in Humor, Ironie, und Sarkasmus geformt. Es hört auf, ein frohes und jubelndes Gelächter zu sein. Der positive erneuernde Moment des Lachenanfangs ist bis zu Minimum geschwächt [1, 238].

In der Groteske Hoffmanns verlieren die Gestalten des materiell-körperlichen Lebens die erneuernde Bedeutung und verwandeln sich "ins niedrige Alltagsleben". Die Gestalten der romantischen Groteske sind die Äußerung der Angst vor der Welt und streben, diese Angst den Lesern einzuflößen [2, 157].

Bei Hoffmann spielt eine große Rolle das Motiv der Marionette, der Puppen. Dieses Motiv ist nicht fremd auch für die Volksgroteske. Aber für die Romantik in diesem Motiv rückt in den Vordergrund die Vorstellung von der fremden unmenschlichen Kraft, die die Menschen verwaltet und sie in die Marionette umwandelt. Die Vorstellung, die für volkseigene Lachen-Kultur wesensfremd ist. Für die Romantik ist das eigentümliche groteske Motiv der Tragödie der Puppe charakteristisch.

Die Erzählungen von Hoffmann sind grotesk, weil sich darin das Dasein des Menschen von den Beziehungen seines Wesens mit verschiedenen Ursprüngen der beseelten Natur klärt. Bei Hoffmann ist die menschliche, soziale Welt der magischen Welt nicht entgegengesetzt, und ist ihre Fortsetzung [3, 244].

Die grundlegende Situation für die Groteske ist die immer anwesende in verschiedenen Mysterien symbolische Ehe mit personifizierter Erde, zum Beispiel, "Die Königsbraut" (1821).

In der Erzählung Hoffmanns "Klein Zaches, genannt Zinnober" (1822) kann man die Ähnlichkeit mit dem Motiv "der Unordnung der Natur" infolge des Verschwindens des Argen sehen. Solches Verschwinden führt zur Steigerung des Erdursprungs in den Menschen von Generation zu Generation und einmal bringt zum Schluss diesem Ursprung im letzten Vertreter des Geschlechts [4, 137].

Einer der grundlegenden Äußerungen "des bösen Prinzips" und "der Unordnung der Natur" ist falsche Personifizierung des Tieres - der Hund, der Katze, der Affe. Es gibt bei Hoffmann die Novellen-Feuilletons "Nachricht von einem gebildeten jungen Mann" (1813), "Lebensansichten des Katers Murr", (1821), sowie "Nachricht von den neuesten Schicksalen des Hundes Berganza", (1813).

Die "belebende", "wissenschaftliche" und "soziale" Bedeutung der Zauberei bei Hoffmann ist in seinem Werk "Der goldene Topf" (1813) behauptet. In der Erzählung gibt es der Außenseiter einer physischen realen, aber der minderwertigen sozialen Welt, kleiner Beamte Anselm, der sich zu dieser Welt gar nicht angepasst hat und immer in die lächerlichen Situationen gerät, die alle lächern. Aber dank der zauberhaften Kalligraphie kann er in die Hierarchie der anderen, besseren und zauberhaften Welt eintreten. Außerdem heiratet er die Tochter des Zauberers, den Salamander, den Drachen des Serpentins [2, 164].

Hoffmann hat die archaistische Mutter-Erde in vergeistigte Natur umgewandelt, das Eintauchen in die menschliche Selbstübereinstimmung nicht zerlegt, sondern nähert sie. Jeder Ursprung der Natur und der entsprechende Teil des menschlichen Wesens und ihrer Verbindung sind dialektisch.

Davon wird groteske Einheit des Lachens und Schreckens, die vom Menschen (dem Autor und dem Held) anlässlich der Verbindung des menschlichen Wesens mit der Natur und der eigenen Sucht dafür erprobt ist [3, 249].

Wir können erschließen, dass das Komische bei Hoffmann mannigfaltig und mehrstellig ist. Sein Gelächter kann in Form von reinem Humor, das die Widersprüche der Realität mit überwindet und ein subjektiver Ausdruck des Gefühls der Mangelhaftigkeit der Welt sein kann, woraus die ironische Position des Künstlers gegen ihn folgt. Und endlich kann das Gelächter unzweideutig auf die konkreten historischen, sozialen und moralischen Erscheinungen der Realität gerichtet sein, und, den satirischen Charakter haben.

Литература

1. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики / М. М. Бахтин. М. : Худ. лит., 1975. – 504 с.

2. Ботникова А.Б. Немецкий романтизм: диалог художественных форм / А. Б. Ботникова. М. : Аспект Пресс, 2005. - 352 с.

3. Карельский А.ВДрама немецкого романтизма / А. В. Карельский. – М. : Медиум, 1992. – 335 с. 

4.  Шумкова Т.Л. Зарубежная и русская литература XIX века. Романтизм / Т. Л. Шумкова. – М. : Флинта, 2002. – 237 с.



ЗМІСТ


Романська філологія в сучасному освітньому просторі

Ахмедова А. История создания “Марсельезы”

3

Богадиця Ю. История дома Chanel

5

Гайтан К. Жорж Санд: перші літературні кроки у творчості великої феміністки

7

Грабовська О. Матримониальные стратегии и социальное воспроизводство во Французской республике

10

Гришина Є. Уголовный кодекс Франции (1810 г.)

13

Гуркіна А. Порівняльні звороти зі сполучником comme у французькій мові

16

Количева А. Концепт розум і дурість в українській та французській лінгвокультурах

19

Романенкова Д. Le costume de la renaissance la France

22

Смирнов О. Версаль: история неофициальной столицы Франции

24

Тимощенко О. Внутрішня організація прислів'їв французької та російської мов

26

Фер Ю. Підготовка майбутніх вчителів-філологів в системі вищої освіти Франції

29

Харченко О. Історія символів Французької республіки

32

Юрченко М. Les traditions et les particularités de la cuisine française

35

Актуальні питання перекладознавства та порівняльної типології

Байталжи С. Лінгвокультурний та перекладацький аналіз прислів’їв на позначення людини та суспільства (на матеріалі української, англійської та новогрецької мов

39

Баркова Е. Ідіоматичні вирази в сучасній англійській пресі та засоби їх відтворення при перекладі

44

Гончарова А. Особливості перекладу політичного дискурсу

46

Дацева О. Лінгвокультурний та перекладацький аналіз прислів’їв на позначення вольових дій та станів людини (на матеріалі української, англійської та новогрецької мов)

50

Євтєєва Д. Порівняльний аналіз семантики англійських, українських та новогрецьких прислів’їв на позначення форми

53

Ібрагімова М. Порівняльний аналіз семантики англійських, українських та новогрецьких прислів’їв на позначення руху

56

Николаєнко А. Передача модальності при перекладі художнього тексту

60

Рахуба К. Лінгвокультурний та перекладацький аналіз англійських, українських та новогрецьких прислів’їв на позначення органічного світу

63

Середа В. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі юридичних текстів

66

Солонська Д. Порівняльний аналіз семантики англійських, українських та новогрецьких прислів’їв на позначення неорганічного світу

69

Фодлаш О. Порівняльний аналіз англійських українських та грецьких прислів’їв на позначення душевного стану людини

72

Шеїна С. Порівняльний аналіз семантики англійських, німецьких та українських прислів’їв на позначення флори

75

Традиції та новаторство в літературі

Абрамченков А. Форми комічного в реалістичній літературі ХІХ століття

78

Аврамова В. Наративні особливості в оповіданнях про отця Брауна Кіта Честертона

81

Аксьонова К. Концепт світу і людини в романі Е. М. Ремарка «Три товариші»

82

Ворона А. Проблемы романа «Манон Леско» А. Прево»

86

Галушко О. Еволюція образу головного героя у романах Дж. Роулінг про Гарі Поттера

88

Гільдєєва В. «Бідні люди» Ф.М. Достоєвського як епістолярний роман

90

Гічка Д. Экспозиционный и динамический портрет в романах Э.М. Хемингуэя «По ком звонит колокол» и Э.М. Ремарка «Триумфальная Арка»

93

Говоренко В. Образ Гойї у романі Ліона Фейхтвангера «Гойя або тяжкий шлях пізнання»

95

Гореславська Ю. Особливості дитячої англомовної літератури (на матеріалі трилогії «Чарівник країни Оз» Л. Ф. Баума

97

Демішева О. Джон Мільтон – видатний публіцист XVII століття

99

Жукова О. Принцип комічного у комедіях Мольєра

101

Загорулько Д. Особенности романтизма и двоемирия в новелле Гофмана «Золотой горшок

103

Зайцева П. Комічне в оповідання О‘Генрі «Вождь червоношкірих»

105

Зиков Б. Людина на війні у творчості Е.Хемінгуея та Е.М. Ремарка

107

Івахненко М. Загальна характеристика літератури «Втраченого покоління»

110

Ісаєвська А. Футурізм у россійській літературі початку ХХ століття

113

Комар К. Духовні цінності у романі Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”

116

Кривохвост Р. Система конфліктів у антіутопії О. Хакслі “Чудовий новий світ”

117

Мінаєва Ю. Поетика роману Ф. Кафки “Замок”

121

Рибалко Ю. Образ революційної Ірландії в романі А. Мердок “Червоне та Зелене”

124

Песоцька К. “Пригоди Олівера Твіста” як роман виховання: функціональні особливості

127

Солянік А. Використання монтажу як письмової техніки у романах Д. Коупленда “Покоління Х” та В. Пелевіна “Покоління П”

129

Хаджинова І. Символы и знаки в творчестве Паоло Коэльо

132

Холманських В. Образ Ирэн Форсайт в романе Дж. Голсуорси “Сага о Форсайтах”

136

Чернявська М. Особливості жіночих образів у сучасній жіночій прозі

139

Щурянська К. Образ Парижу у романі «Парфумер» Патріка Зюскінда

142

Шерстюк О. Італійська молодь початку 70-х років у романі У. Еко “Маятник Фуко”

144

Ярець К. Поетика назви роману А. Камю “Сторонній”

146

Функціонування та взаємодія мовних одиниць різних рівнів

у зіставно-типологічному та когнітивному аспектах

Арсентьєва І. Особливості конотативного значення назв частин тіла у складі фразеологічних одиниць в англійській мові

150

Бадасен Є. Метафора в англомовних рекламних текстах

152

Вєріго К. The Phenomenon of an Interlingual Homonymy in English

155

Гаврилюк О. Семантичні та структурні ознаки вербальних та ад’єктивних стативів англійської мови

158

Гудко К. The Reflection of the Linguistic Picture of the World With the Help of Phraseological Units

160

Денісова Є. The History of Internet Slang And Its Use

164

Єрофеєва М. A Comparative Characteristic of Characters in English and German Fairy Tales

166

Єфимова М. Топоніми-американізми у сучасній українській мові

169

Количева А. Concepts Cleverness and Foolishness in the German and English Language Pictures of the World

171

Костиря А. Сoncept of "Beauty” in English and Russian Languages

173

Кузнецова І. English and American Slang in Russian Language

176

Кузьменко Д. Chromesthesia

177

Літвінова К. Концепт «краса» в англійській і російській мовах

180

Лихачова А. Лінгво-стилістичні особливості роману Джерома К. Джерома «Троє в одному човні»

183

Наливайко О. Реалізація концепту «праця» в англійських та російських прислів’ях та приказках

186

Нікітіна А. Концептуальна метафора в газетному заголовку (на матеріалі англійської та російської мов)

189

Пустовалова К. Лексико-семантичний аналіз економічної лексики англійської мови та засоби її перекладу

193

Смирнов О. Амеріканські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові

197

Солодягіна О. Фразеологічні одиниці в мовній картині світу

199

Ткачук О. Сутність та поняття фрейму «жіночість» в англійській мові

202

Хрістова К. Метафора як засіб вираження оцінки у сучасній англійській мові

205

Літературні студії

Аббасзаде К. Тема Шотландії в романістиці Р.Л. Стівенсона

209

Ахмедова А. Теорія «комічного епосу» Г. Філдінга

211

Богадиця Ю. Особливості романів Айріс Мердок (на прикладі «Замок на піску», «Єдиноріг»)

214

Богачова М. Становлення принципів модернізму у збірці оповідань Д. Джойса «Дублінці»

217

Бондарець Т. Етнообраз Англії в романі В. Гюго «Людина, яка сміється».

219

Дробовська Г. Героический епос в сравнении: «Слово о полку Игоревым» и «Песня о Роланде»

222

Заволокіна Г. Антологія добра і зла в романістиці Дж. Фаулза («Маг», «Колекціонер», «Вежа з чорного дерева»)

225

Заець Д. Образ Парижа у творчості Е. Хемінгуея

227

Ковальова А. «Зимова казка» та «Буря» як підсумок драматичної творчості Шекспіра

229

Курган І. «Південний міф» в романі М. Мітчелл «Віднесені вітром»

232

Мартинова М. Авторська візія «епохи джазу» в романах «Великий Гетсбі» Ф.С. Фіцджералда та «Американська трагедія» Т. Драйзера

234

Риба І. Мотив становлення особистості в романах «По той бік раю» Ф.С. Фіцджералда та «Ловець у житі» Дж.Д. Селінджера

237

Тимофеева Е. Своеобразие конфликта комедий Шекспира «Мера за меру» и «Все хорошо, что хорошо кончается»

240

Хачик Ю. Клерикальна тема в романі Е. Троллопа «Барчестерські башти»

242

Чаленко Ю. Морально-філософська проблематика романів М. Спарк

244

Шевченко А. Своєрідність реалізації теми сирітства в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»

247

Штихорська В. Світобачення дитини в романі «Вбити пересмішника» Х. Лі

249

Актуальні питання сучасної германістики

Веріго К. Термінологія сфери освіти в німецькій та українській мовах

252

Денісова Є. Порівняльна характеристика німецького й українського молодіжного сленгу

255

Костиря А. Синонімічні ряди німецьких дієслів руху

257

Кузнецова І. Весільний ритуал у німецькій та українській лінгвокультурах

260

Веріго С. Проблема дослідження складного речення

263

Солодка Є. Порівняльний аналіз німецьких лексико-фразеологічних засобів відтворення позитивної або негативної конотації)

265

Фурлетова А. Класифікація прислів'їв і приказок німецької мови з анімалізмами

268

Харченко О. Колоративи «білий» - «чорний» у фразеології української та німецької мов

270

Лінгвокраїнознавство

Абділлаєва Є. Etymology of Personal Names in ‘Harry Potter’

274

Албул Ю., Стасенко Є. 10 Of The Most Beautiful Places To Visit In The UK

277

Алтуніна К. English Traditions

279

Антоненко К. New Exam Reforms in the UK

281

Вознюк С. Neologism as a Linguistic Phenomenon

283

Воз’янов С. The Interpretation of Cultures

286

Голуб Д. The Celts Of Britain

287

Давидова Я., Цеповатенко Н. Women`s Role In England

289

Дубова Ю. Some Specific Features of Ernest Hemingway’s Style

291

Дуднєв М. The History of British Music

293

Ємець А. The History and Development of Irish Dance

294

Комар К. History of English Surnames

298

Корзун Є. Dublin

300

Кот С., Погрібніченко Г. The Story Of British Fashion

301

Курило М. Rock Music in Britain

303

Лєгкова Г. Big Ben

304

Лисенко А. Creation and Development of Canadian National Parks

306

Мазуревич О. Canadian Architecture

309

Мозгалов Д. Culture and Traditions of Ireland

313

Очкур А. Architecture of New York City

315

Процких В. English-Canadian Poetry

318

Рибіна А. A Glimpse of British Music

321

Сайдукова Я. Australian Architecture: Steps though the History

324

Сапожнік Г. The Tallest Buildings of London

326

Семівол А. National Symbols of Scotland

329

Статура О. British, Irish and Scottish Food

331

Фурлєтов І. Empire State Building

334

Чебурахіна В. Education in Canada: U15

336

Яковенко А. Famous American Designers

338

Якушенко А. The Best Human Lie Detector in the World

340


Соціолінгвістичні проблеми німецькомовних країн

Жогло О. Die interessanten Legenden Deutschlands

343

Гудко К. Widerspiegelung des sprachlichen Weltbildes mit Hilfe der Phraseologismen

345

Жукова І. Der Begriff „Drang nach Osten“ in der deutschen politischen Kultur der Gegenwart

348

Риба І. Der Wiener Opernball

350

Рядінська Є. Soziolinguistischer Aspekt in der Märchendichtung der Brüder Grimm

353

Количева А. Die Begriffe „Verstand“ 

„Dummheit“ im Deutschen und Ukrainischen



355

Кривунь Е. Ludwig II von Bayern – der Märchenkönig

358

Кузнецова І. Die deutsche Hochzeit im sprachlichen Ausdruck

361

Нікітіна А. Die begriffliche Metapher im Zeitungstitel

363

Песоцька К. Käseherstellung in Deutschland

365

Румянцева А. Kaiserin Elisabeth – das unglückliche Leben der großen Frau

368

Пустовалова К. Die Weisen der Übersetzung der lexikalischen Einheiten im Wirtschaftstext

371

Фер Ю. Hochschulbildung in Deutschland und Israel

373

Гусєва А. Pädagogische Aspekte der Projektmethode im Fremdsprachenunterricht

376

Кирилова М. Die älteste Universität Deutschlands

378

Комар К. Karneval und Feste

381

Хаджинова І. Schweizer Uhren

384

Демченко О. Die Märchen der Brüder Grimm als Symbol der deutschen Dichtkunst

386

Ахмедова А. Die Lachen-Kultur und die Groteske in den Werken von E.T.A. Hoffmann

389




1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет