Міністерство освіти І науки україни маріупольський державний університет рада з науково-дослідної роботи студентів, аспирантів, молодих вчених дебют збірник тез доповідей студентів



жүктеу 5.21 Mb.
бет6/37
Дата28.04.2016
өлшемі5.21 Mb.
түріПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37
: Nauch
Nauch -> Геометрия в абстракции
Nauch -> Фитонимическое пространство в языковой картине мира: словообразовательный и мотивационный аспекты
Nauch -> Отчет о научной деятельности Учреждения Российской академии наук Уфимского научного центра ран за 2010 год
Nauch -> Технология глубокой очистки нефтесодержащих сточных вод объектов железнодорожного транспорта с использованием активированного алюмосиликатного адсорбента
Nauch -> Аворска справка за научните приноси по темата на конкурса на доц д-р Евгени Семков
Nauch -> Научное общество как форма организации проектной деятельности младших школьников в Менделеевской школе-саде
Nauch -> Научные сообщения Әож 62-523=512. 122
Nauch -> Лингвостилистическая специфика комического в литературной сказке
Nauch -> Творческая работа педагогов

обережність, поступовість кроків:


More haste, less speed; Drive gently over the stones; Better ride an ass that carries us than a horse that throws us. Тихіше їдеш далі будеш.

If you cannot see the bottom, do not cross the river. – Не знаючи броду, не лізь у воду.
  • боягузтво, нікчемність:

When the cat's away the mice will play. Έφυγε ο γάτος, χορεύουν τα ποντίκια. Кіт з хати миші в танок.


Таким чином, порівнявши українські, англійські та новогрецькі прислів'я на позначення руху, ми можемо зробити висновок, що їх семантика не завжди передається однаково, але в більшості має однакове значення, що сформувалось протягом становлення менталітету та культури даних країн.

Перспектива полягає у подальшому поглибленному порівняльному аналізі семантики прислів'їв на позначення руху шляхом пареміологічного портрету людини та виявлення моральних якостей різних народів, на прикладі української, англійської та новогрецької мов.

Література

1. Виноградов В. В. Русский язык / В. В. Виноградов. – М.–Л. : Учпедгиз, 1947. – 784 с.

2. Кунин А. В. Английская фразеология / А. В. Кунин. – М. : Высш. шк., 1970. – 343 с.

3.  Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.info-library.com.ua/books-text-4182.html.



4. Народні прислів’я та приказки / Упоряд., передмова М. Дмитренка. К.: Ред. часопису “Народознавство”, 1999. – 180 с.

5. Греческие пословицы и поговорки и их аналоги в русском языке / Т. В. Кокурина. – М.: Издательство ЛКИ, 2008.
УДК [811.111+811.161.2]’366.59’255.4(043) Николаєнко А.О.

ПЕРЕДАЧА МОДАЛЬНОСТІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

У сучасній мовознавчій науці та в перекладознавстві спостерігається підвищений інтерес до категорії модальності в її багатофункціональних виявах. Модальні відношення і засоби їх реалізації все частіше привертають увагу лінгвістів і стають об’єктом вивчення на формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному, комунікативно-функціональному та текстовому рівнях.

Ґрунтовні дослідження категорії модальності репрезентовано працями В.В. Виноградова, Н.Ю. Шведової, Г.О. Золотової, В.Г. Гака, Н.А. Золототрубової, Н.Д. Зайченко. Інноваційні підходи в дослідженні цієї категорії спостерігаємо в роботах І.Р. Вихованця, А.П. Грищенка, Н.В. Гуйванюк, Г.П. Немця, Б.Є. Арама, Є.А. Попова та ін. Проте явище модальності залишається об'єктом дослідження багатьох лінгвістів і воно завжди є актуальним. Адже важко передати будь-які мовні засоби без вираження модальності в них.

В даній роботі досліджуються засоби вираження модальності, які мають дуже важливе значення при їх застосуванні, адже неможливо створити текст перекладу, не знаючи як правильно його оформити. Більш того, досліджуються засоби вираження модальності у художніх творах, що значно розширює діапазон їх використання, а отже і зумовлює особливість їх застосування.



Актуальність даного дослідження зумовлена ​​необхідністю всебічного теоретичного розгляду категорії модальності, засобів її вираження, систематизація модальних слів, визначення їх статусу.

Об'єктом дослідження є модальний аспект художніх текстів.

Предметом дослідження є мовні засоби вираження модальності художніх текстів.

Мета роботи – є дослідження модального аспекту художніх текстів при перекладі з англійської мови на українську.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання: уточнити поняття модальності; встановити роль модальності в перекладі художніх текстів; навести класифікації засобів вираження модальності; виявити особливості використання засобів вираження модальності в англійській мові в художніх текстах та їх перекладу з англійської мови на українську.

Методи дослідження. У роботі було використано комплекс лінгвістичних методів: метод лінгвістичного аналізу художнього тексту, описовий метод, порівняльний метод.

Матеріалом дослідження послугували різні приклади вираження модальності в художній літературі у творах : Эдгар Алан По «Чорний кіт», Артур Конан Дойль «Пригоди Шерлока Холмса», Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні».

Наукова новізна. Вперше відбувся порівняльний аналіз способів вираження модальності в англійській та українській мовах.

Теоретична значущість одержаних результатів зумовлене тим, що в даній роботі систематизовано поняття модальності та її значення у перекладацькому процесі.

Практична значущість. В результаті отриманої в ході дослідження можуть бути використані в курсах теоретичної та практичної граматики в сучасній англійській мові, теорії практики перекладу.

Будь-яке лінгвістичне явище в перекладі набуває особливих рис, на які обов'язково необхідно звертати увагу, щоб максимально правильно передати те, що хотів сказати автор тексту-оригіналу. Модальність розглядається як функціонально-семантична категорія, мовна універсалія, що проявляється в основних категоріях мови. Ця мовна категорія виступає важливим елементом комунікації, виражаючи відношення того, хто говорить до висловлювання, і є невід’ємною властивістю тексту, що вміщує відношення автора до дійсності.

За допомогою модальності ми можемо виражати свої думки вільно, експресивно, адже не можливо передати необхідну інформацію без демонстрування нашого ставлення до того, що ми повідомляємо. Тому модальність відіграє важливу роль в текстах будь-якого стилю, будь-якого жанру.

Модальність, будучи екстралінгвістичною категорією вираження відношення мовця до реальності, в англійській та українській мовах має загальні засоби вираження. Існують різноманітні способи перекладу засобів вираження модальності при перекладі з англійської на українську.

1.фонетичні засоби (наголос та інтонація);

2. лексико-граматичні засоби (модальні дієслова);

1. фонетичні засоби

“To those who have cherished an affection for a faithful and sagacious dog…” Edgar Allan Poe [33; p.1]. - “Той, хто хоч раз плекав у душі ніжність до вірного й розумного собаки…” В. Отрадина [34; c.1].

2. лексико-граматичні засоби (лексичні засоби вираження модальності)

“In that case we had better discuss it in a cosy room rather than in this wind-swept market-place”Arthur Conan Doyle, [1; p.167]. - “У такому разі нам краще поговорити в затишній кімнаті, а не на цьому ринковому майдані, де віють усі вітри" Дмитренко [11; с.128].

Лексико-граматичне вираження модальності

“…you are one who may safely be trusted…” Arthur Conan Doyle [1; p.6]. - “…вам можна сміливо довірити справу…” Дмитренко [11; с.10].

“May I speak now?” Arthur Conan Doyle [1; p.89] - “Тепер дозволяєте мені говорити?” Дмитренко [11; с.123].

“It must be where she can lay hands upon it” Arthur Conan Doyle [1; p.21]. “Отже, вона повинна бути під рукою" Дмитренко [11; с.29].

На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в художніх текстах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного наголосу), лексичних засобів (модальні слова та композити) та лексико-граматичних засобів вираження модальності (модальні слова) або взагалі не мати чіткого вираження.

Література

1. Arthur Conan Doyle. The Adventures of Sherlock Holmes. Penguin Classics – England., 1994. – 302 p.

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. – М.: Издательство иностранной литературы., 1955. – 416c.

3. Беляева Е.И. Модальность и прагматические аспекты директивных речевых актов в современном английском языке/ Е.И. Беляева – М.: Автореф. дис. докт. філол. наук, 1988. - 180с.


УДК 81 — 115: 82 — 84(043) Рахуба К.П.

ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКИХ, УКРАЇНСЬКИХ ТА НОВОГРЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Дослідженням паремій, їх історії та значення займалося багато дослідників різних країн, як вітчизняні (В.В. Виноградов, В.М. Мокієнко, Д.О. Добровольський, , В.Н. Телія, Г.Л. Пермяков, та інші), так і зарубіжні (В. Флейшер, В. Мідер, В. Айсманн, Ш. Арора, Р. Гржибек, В. Крікманн, М. Куусі, Ш.Баллі, Л.П. Сміт, М. Тріандафілідіс, Д. Лукатос і т.д.). Вони вивчали загальні питання фразеології загалом, або її піджанри: ідіоми, крилаті вислови, прислів'я, приказки. Сучасний етап розвитку пареміологоії вимагає лінгвокультурного та перекладацького аналізу прислів’їв на позначення органічного світу, що й зумовлює актуальність нашої роботи.



Об’єктом цієї роботи виступають англійські, українські та новогрецькі прислів’я на позначення органічного світу.

Предметом дослідження є лінгвокультурний та перекладацький аналіз прислів’їв англійської, української та новогрецької мов на позначення органічного світу;

Методи дослідження представлені методом суцільної вибірки, описовим, порівняльним та кількісними методами.

За матеріал дослідження обрано суцільну вибірку прислів’їв на позначення органічного світу з пареміологічного фонду української, англійської, та новогрецької мов у кількості 200 одиниць.

Прислів’я – це короткий, усталений у мовній практиці, як правило, ритмічно організований вислів переважно повчального характеру, в якому зафіксовано багатовіковий досвід народу, він має форму речення (простого чи складного) [1].

Головне призначення прислів’їв – дати народну оцінку об’єктивних явищ дійсності, тим самим виражаючи світогляд. У них відображається властивий народові склад розуму, спосіб судження, особливість світогляду; в них проявляються побут, дух та характер, вдача та звичаї, вірування та забобони.

Прислів’я розглядаються як один із основних «кодів» культури, як «мова віками сформованої буденної культури», яка передається з покоління в покоління і відображає усі категорії та установки життєвої філософії народу – носія мови [2, C. 219, 241].

Національна специфіка прислів’їв найбільш ясно виражається при зіставленні різних мов. Українці, англійці та греки живуть у різних соціальних та природних умовах, і мають різну історію, релігію, мораль і т.д. Тому кожен із цих народів має свої власні світоглядні і поведінкові стереотипи, історичні традиції, спосіб та уклад життя, що точно та влучно проявляються у прислів’ях.

Ми розподілили прислів’я у групи за тематичним принципом, а саме - стосовно рис характеру, які уособлюють ті чи інші тварини у даних прислів’ях, і в кожній тематичній групі проаналізували, якими способами дані прислів’я перекладаються на українську мову. В. Виноградов виділяє п’ять можливих способів перекладу прислів’їв:

1) повним відповідником (еквівалентом), коли в мові перекладу є прислів’я, яке рівнозначне за змістом, функцією та стилістичними характеристиками прислів’ю в мові оригіналу;

2) частковим відповідником, коли прислів’я мови перекладу еквівалентне прислів’ю мови оригіналу за змістом, функцією та стилістичним забарвленням, але відрізняється своїм образним значенням;

3) при передачі прислів’їв нерідко використовується прийом калькування. Прислів’я відтворюється майже дослівно, але контекст підказує реципієнту, що він має справу зі стійким зворотом

4) так званим “псевдодослівним” відповідником, коли перекладач вважає за потрібне вжити прислів’я мови оригіналу, або при відсутності в мові перекладу повного або часткового еквіваленту. В цьому випадку перекладач “винаходить” прислів’я та відтворює без модифікацій або з незначними змінами образний зміст прислів’я оригіналу, таким чином зберігаючи його зміст;

5) описовим перекладом, тобто шляхом переказу фразеологізму, який зумовлений відсутністю в мові перекладу необхідних відповідників та неможливістю калькування: [3, c. 186]. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография / В.В.Виноградов. – М.: Наука, 2001. – 544 с.

Наприклад, така риса як жадібність відбивається у прислів’ях.

A bird in the hand is worth two in the bush. - Краще горобець в руці, ніж півень на крівлі. – Дане прислів’я перекладене за допомогою часткового відповідника, тобто в першій частині зоонім «птах» в українській мові передається як «горобець», і в англійській мові він «вартий двох у кущарях», а в українській він є кращим за півня, який «на крівлі».

Така риса як боягузтво, відбивається у таких прислів’ях :



Στο χτυπημένο σκυλί αρκεί να δείξεις το ραβδί - Полоханий заєць і пенька боїться.

Дане прислівя перекладене за допомогою часткового відповідника - якщо перекласти грецький варіант дослівно, отримуємо: «побитій собаці достатньо палицю показати». Тобто зберігається зміст, функція, але образи, які використовуються у даних прислівях різняться.

У наступних прислів’ях відбивається така риса, як хитрість:

A fox is not taken twice in the same snare. - Лисицю двічі не зловиш.

Дане прислів’я перекладене за допомогою “псевдодослівного” відповідника – прислів’я відтворене майже дослівно через брак еквіваленту, але зміст прислів’я збережено.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет