Національний університет оборони україни на правах рукопису ковальова ірина борисівна



жүктеу 451.44 Kb.
бет1/3
Дата17.04.2016
өлшемі451.44 Kb.
  1   2   3
: dfiles
dfiles -> 3. Уточнить и детализировать строение флороносных разрезов позднего триаса
dfiles -> Вопросы к кандидатскому экзамену по специальности 12. 00. 02 «Конституционное право. Муниципальное право»
dfiles -> Павлюк наталія вікторівна процес формування показань неповнолітніх
dfiles -> И у кожи – авитаминоз. Вот уже и весна не за горами – а вместе с ней радости и горести самого волнительного времени года. А только организм наш «насторожился»
dfiles -> Валевачевский сельсовет



Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
На правах рукопису

КОВАЛЬОВА ІРИНА БОРИСІВНА
УДК 159.9: 947:355.01
КОГНІТИВНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИХ ПРОЯВІВ ФАХІВЦІВ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МНС УКРАЇНИ

19.00.09 – психологія діяльності в особливих умовах

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук


Науковий керівник



Стасюк Василь Васильович

доктор психологічних наук, професор



Київ-2012

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень...................................................................................4

Вступ.........................................................................................................................5


Теоретико-методичні підходи при дослідженні регулятивних можливостей психіки суб’єкта професійної діяльності………......12

    1. Розвиток уявлення про психічну регуляцію суб’єкта професійної діяльності.........................................................................12

    2. Образ в системі відображення-регуляції діяльності суб’єкта в особливих умовах ………………………………………………..…..17

1.2.1. Образне формування активності психічного відображення ….…..17

1.2.2. Декомпозиція когнітивного образу регуляції емоційно-вольових проявів ……………………………………………………………......24



    1. Емоційно-вольові прояви та фактори, що обумовлюють їхнє виникнення у професійній діяльності фахівців ОРП МНС.…….......29

1.3.1. Характеристика проявів емоційно-вольової сфери у професійній діяльності фахівців ОРП МНС…………………………………..…..29

1.3.2. Фактори виникнення негативних емоційно-вольових проявів у фахівців ОРП МНС……………………………………………..….....35

Висновки до розділу 1…………………………………………………...... 45


  1. Методи та організація дослідження…………………………...….47

2.1. Методи дослідження……………………………………………….......47

2.1.1. Теоретичні методи дослідження …………………………….….......47

2.1.2. Емпіричні методи дослідження..........................................................48

2.1.3. Методи психологічного впливу..........................................................53

2.1.4. Методи математичної статистики..……………………………...….53

2.2. Організація дослідження……………………………………........…....55

Розділ 3. Емпіричне дослідження когнітивної детермінації емоційно-вольових проявів у співробітників ОРП МНС……………….…….59

3.1. Взаємозв’язки між компонентами когнітивного образу регуляції емоційно-вольових проявів у співробітників ОРП МНС.…….…..59

3.2. Зміни регулятивних функцій когнітивної сфери та особистісних властивостей у фахівців ОРП МНС з різним терміном професійної діяльності...……………………………………………………….…...69

3.2.1. Відмінні риси регулятивних функцій когнітивної сфери фахівців ОРП МНС …………………………………………...69

3.2.2. Стильові фактори когнітивного образу саморегуляції……....74

3.2.3. Характеристика особистісних змін співробітників

ОРП МНС в процесі професіоналізації.………………….….83

3.3. Особливості емоційно-вольових проявів та способів їхньої регуляції у фахівців ОРП МНС з різним терміном професійної діяльності……......................................................................................88

3.3.1. Моніторинг типових ситуацій та психо-емоційних станів у професійній діяльності фахівців ОРП МНС…………………..88

3.3.2. Аналіз психологічних засобів регуляції несприятливих емоційно-вольових проявів у співробітників з різним терміном служби………………………………………………..………….95

Висновки до розділу 3………………………………………………..……..99

Розділ 4. Експериментальна перевірка програми розвитку навичок формування образу саморегуляції емоційно-вольових проявів у фахівців ОРП МНС ………......................................…………….......102

4.1. Методичні підходи до розвитку навичок формування образу саморегуляції емоційно-вольових проявів…………………..….......102

4.2. Статистичне оцінювання ефективності експериментального розвитку навичок психічної саморегуляції емоційно-вольових проявів …....145

Висновки до розділу 4…………………………………………………......154

Висновки…………………………………………………………...............…...156

Список використаних джерел………………………………………………....160

Додатки……………………………………………………………………….....188



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АПБУ – Академія пожежної безпеки України

КМБ – курс молодого бійця

НЦ ОРС ЦЗ – Навчальний центр Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту

МНС – Міністерство надзвичайних ситуацій

НС – надзвичайна ситуація

ОРП – оперативно-рятувальний підрозділ

ПТСР – посттравматичний стресовий розлад

ССП – стиль саморегуляції поведінки

УЦЗУ – Університет цивільного захисту України

ЦЗ – цивільний захист

ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція

ЗРС – загальний рівень розвиненості саморегуляції
ВСТУП
Актуальність теми. Професійна діяльність фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС України пов’язана з виникненням складних, екстремальних, психотравмуючих ситуацій з небезпекою для життя та здоров’я, факторами невизначеності, необхідністю інтенсивної обробки інформації, швидкого реагування, що потребує високої концентрації свідомості. Співробітники оперативно-рятувальних підрозділів (ОРП) виконують завдання за призначенням на небезпечних, напівзруйнованих об’єктах, в умовах природних та техногенних катастроф, у будь-який час доби, незалежно від погодних умов та пори року. Здійснення професійних завдань вимагає високого рівня організації психічної активності суб’єкта, зокрема пов’язаної з регуляцією власних емоційно-вольових проявів, переживань, стосунків, особистісних властивостей, поведінкових паттернів, які сукупно впливають на ефективність діяльності та стан здоров’я фахівців ОРП МНС.

Вагомий внесок у розробку методології вивчення психічної регуляції здійснили вчені Л.Г. Дікая, О.О. Конопкін, М.І. Мар’їн, В.І. Моросанова, В.І. Степанський, О.К. Осницький, Л.А. Соколова, Г.С. Пригін, Н.Ф. Круглова та багато інших. Водночас проблеми професійної діяльності в особливих умовах глибоко вивчали вітчизняні дослідники: М.С. Корольчук, Г.В. Ложкін, М.В. Макаренко, О.В. Тімченко, О.Р. Охременко, В.І. Осьодло, Є.М. Потапчук, В.В. Стасюк, С.І. Яковенко та інші. Вони займалися вивченням психологічних особливостей адаптації людини до умов професійної діяльності, підвищення майстерності професійної діяльності, методів психічної саморегуляції. Дослідженню психічних станів працівників МНС присвячені роботи В.М. Корольчук, О.В. Тімченка, С.М. Миронця, Л.О. Гонтаренко, С.Ю. Лебедєвої, В.І. Ісаченко та інших.

Серед закордонних авторів найбільш цікавими, в межах нашої теми, визначено теорії відомих американських вчених-практиків: А. Бандури, Р. Лазаруса, А. Елліса, А. Бека. Однак потреба у пошуку нових організаційних форм і розробок спеціалізованих програм групової та індивідуальної роботи, спрямованих на розвиток когнітивного компоненту регуляції негативних емоційно-вольових проявів фахівців оперативно-рятувальних підрозділів, задоволена лише частково. Саме тому спостерігається певний розрив між теоретичним та практичним доробком психологів у цій сфері.

Таким чином, необхідність визначення теоретичних засад когнітивної саморегуляції емоційно-вольових проявів та удосконалення методів професійної підготовки фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС в особливих умовах праці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Когнітивна саморегуляція емоційно-вольових проявів фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС України».



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики Програми розвитку системи освіти та наукової діяльності навчальних закладів і навчально-методичних установ МНС на 2003–2008 роки (наказ МНС України від 11.09.03 № 338, рішення колегії Міністерства від 29.04.2004 № 18 «Про стан освітянської науки, її місце у забезпечені діяльності підрозділів МНС та подальші перспективи її розвитку».

Результати дослідження відображено у главі «Емоційні аспекти взаємовідношень у колективах пожежної охорони» НДР «Психологічні та соціально-психологічні чинники ефективності професійної діяльності працівників Державної пожежної охорони», замовником якої виступав ГУДПО МВС України, держ. реєстр. № 0102U001655.

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету оборони України (протокол № 17 від 23.11.2009 р.) та погоджена з бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 2 від 30.03.10 р.).



Мета і завдання дослідження.

Мета – дослідити можливості когнітивного образу регулятивної сфери фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС щодо зменшення несприятливих емоційно-вольових проявів у професійній діяльності.

Відповідно до мети були визначені такі завдання дослідження:

  1. Проаналізувати та узагальнити сучасні теоретичні підходи до вивчення когнітивних факторів регуляції поведінки суб’єкта професійної діяльності.

  2. Установити взаємозв’язок між ступенем розвитку компонентів образу регуляції та характером емоційно-вольових проявів у фахівців ОРП МНС України.

  3. Здійснити порівняльний аналіз стану розвитку регулятивних образів у фахівців ОРП МНС з різним терміном служби.

  4. Розробити програму активізації навичок розвитку когнітивного образу регуляції для фахівців ОРП МНС та оцінити її ефективність.

Об’єкт дослідження – регулятивна сфера суб’єкта професійної діяльності.

Предмет дослідження – когнітивний образ процесу саморегуляції емоційно-вольових проявів фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС України.

Теоретико-методологічною основою нашої роботи виступили принципи особистісно-діяльнісного підходу Л.С. Виготського та С.Л. Рубінштейна, системного відображення психічних явищ Б.Ф. Ломова, В.О. Барабанщикова, концептуальні положення теорії психічної саморегуляції та її стильових факторів О.О. Конопкіна та В.І. Моросанової, уявлення про формування оперативного образу Д.О. Ошаніна, змістовних функцій образу регуляції та психічного стану А.А. Гостєва та О.О. Прохорова, структурно-інтегративний підхід регуляції функціональних станів А.Б. Леонової.



Методи дослідження.

Вибір методів визначався необхідністю комплексного вивчення досліджуваного феномену, отримання достовірних даних, їхньої коректної математичної обробки.

У ході дослідження використано:


  • теоретичні методи дослідження: аналіз та узагальнення наукової літератури, теоретичне моделювання;

  • емпіричні методи дослідження: констатуючий лабораторний експеримент, анкетування, психодіагностичне тестування із застосуванням комплексу методик: «Образна сфера» А.А. Гостєва, 16-PF Р.Б. Кеттелла (форма А); методики «Завзятість», «Наполегливість», «Терплячість» Є.П. Ільїна та Є.К. Фещенко; методика «Характеристика емоційності» Є.П. Ільїна; «Рівень суб’єктивного контролю» Дж. Роттера, (адаптація Є.Ф. Бажина, С.А. Голинкіної, А.М. Еткинда); шкала «Оптимізм-активність» І.С. Шуллера і А.Л. Комуніана, (адаптація Н.Є. Водопьянової та М.В. Штейна); «ССП-98» В.І. Моросанової, «Індивідуальна міра рефлективності» А.В. Карпова, «КОТ» (короткий орієнтовний тест) В.М. Бузини і Є.Ф. Вандерліка, контент-аналіз;

  • методи психологічного впливу: психологічне консультування, соціально-психологічний тренінг розвитку навичок формування когнітивного образу саморегуляції;

  • методи математичної статистики: аналіз середніх величин, ранговий кореляційний аналіз (rs-Спірмена); непараметричний дисперсійний аналіз (H-критерій Крускала-Уолеса), аналіз достовірності зсуву значень (φ*-критерій кутового перетворення Фішера). Статистична обробка та аналіз даних проводилися з використанням комп’ютерних програм: офісних додатків EXCEL (версія 2003) та пакетом SPSSv10.0.5.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що

вперше:

  • емпірично розроблено поняття «образ психічної саморегуляції несприятливих емоційно-вольових проявів» та виявлено його когнітивні компоненти у контингенту фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС України;

  • виявлено специфічні особливості сформованості регулятивного образу у фахівців з різним терміном служби в МНС;

  • розроблено та апробовано тренінгову програму «Рятівник», яка спрямована на активізацію навичок розвитку когнітивного образу регуляції емоційно-вольових проявів фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС, курсантів та слухачів профільних навчальних закладів МНС.

Набули подальшого розвитку:

уявлення про регулятивні властивості когнітивної сфери в контексті зниження несприятливих емоційно-вольових проявів у фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС України.



Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у використанні їх при підготовці програми курсу молодого бійця та літніх таборів курсантів УЦЗУ м. Харкова, у навчальному процесі Інституту державного управління у сфері цивільного захисту Університету цивільного захисту України (акт впровадження від 17.11.2009 р.). Вони впроваджені у процес психологічної підготовки працівників оперативно-рятувальних підрозділів ГУ МНС у Харківській області (акт впровадження від 15.02.2010 р.), в основу лекційних курсів, розроблених для слухачів (середнього та старшого начальницького складу) Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (акт впровадження від 25.01.2010 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі психологічного супроводу підготовки слухачів, курсантів профільних навчальних закладів, навчальних центрів для підвищення професійних навичок фахівців оперативно-рятувальних підрозділів, зокрема для розвитку навичок когнітивної регуляції, вибору поведінкових стратегій в особливих умовах праці. Апробовані під час дослідження діагностичні методи можуть бути використані психологами-практиками під час здійснення контрольних, оцінювальних та корекційних заходів у процесі навчальної та професійної діяльності фахівців ОРП МНС.



Особистий внесок здобувача. У публікаціях, написаних у співавторстві, особистий внесок автора дисертації становить 50 %: у бюлетені навчально-методичного центру АПБУ, статті «З досвіду психологічного відбору та підготовки в умовах спеціалізованого навчального закладу», написаній у співавторстві з Г.Д. Середою, здобувачеві належить розробка програми відбору молодших командирів у період КМБ; у статті «Вивчення соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей як факторів суїцидального ризику», написаній у співавторстві з С.В.Тадіяном та А.Г. Разумною, здобувачем проведена діагностична і аналітична робота з вивчення індивідуально-психологічних особливостей співробітників МНС, у статті «Розвиток професійно-важливих якостей та формування мотивів професійної діяльності в процесі становлення фахівця пожежної безпеки», написаній у співавторстві з Г.Д. Середою, здобувачеві належить теоретичне обґрунтування програми розвитку професійно-важливих якостей фахівця тактичного напрямку пожежної безпеки, в статті «Особливості самовиховання курсантів», написаній у співавторстві з Г.Д. Середою особистий внесок здобувача полягає у проведенні та узагальненні результатів серії навчальних та розвиваючих програм-тренінгів для курсантів АПБУ, в статті «З досвіду формування професійно важливих особистісних якостей та підвищення мотивації їх розвитку у курсантів під час проходження курсу молодого бійця», написаній у співавторстві з Г.Д. Середою, здобувачеві належить обґрунтування необхідності проведення тренінгової роботи з новачками під час КМБ, підготовка та проведення інтерактивних вправ, розробка анкети для експертів; у статті «Психолого-педагогічні аспекти підготовки пожежних в умовах пожежно-технічного вузу», написаній у співавторстві з С.В. Тадіяном, здобувачем зроблено огляд сучасних освітніх технологій і їхній вплив на підготовку фахівця пожежно-технічного вузу, в статті «Дослідження креативності курсантів і студентів Академії цивільного захисту України», написаній у співавторстві з С.В. Тадіяном, особистий внесок здобувача полягає у виявленні гендерної різниці у рівні креативності, порівнянні результатів навчання за різними предметами у курсантів та студентів вузу.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та результати дослідження обговорювалися на III Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми суїцидології» (Київ, 2002), І Міжвузівській науково-практичній конференції «Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України» (Харків, 2003), VI Науково-практичній конференції «Пожежна безпека» (Харків, 2003), Міжвузівській науково-теоретичній конференції «Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах» (Львів, 2003), Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України» (Харків, 2003), ІІ Міжвузівській науково-практичній конференції «Соціально-гуманітарні проблеми в діяльності МНС України» (Харків, 2004), Науково-технічній конференції «Шляхи автоматизації, інформатизації та комп’ютеризації діяльності МНС України» (Харків, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Надзвичайні ситуації: теорія, практика, інновації «НС-2006» (Білорусь, м. Гомель, 2006), II Науково-практичній конференції Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (Харків, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки та діяльності людини» (Донецьк, 2008), Міжрегіональному науковому семінарі «Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях» (Київ, 2010 р.).



Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображено у 17 публікаціях, з них 10 одноосібних, 6 опубліковано у фахових виданнях, що визначені ВАК України як фахові в галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації становить 156 сторінок. Робота містить 29 таблиць, 14 рисунків та 13 додатків. Список використаних джерел – 299 найменувань.


ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення підходів у дослідженні когнітивного образу регулятивної сфери фахівців оперативно-рятувальних підрозділів МНС України. Конкретизовано визначення цього процесу, вивчено особливості емоціонально-вольових проявів фахівців ОРП з різним терміном служби, запропоновано тренінговий підхід до формування навичок когнітивного образу саморегуляції щодо зменшення несприятливих емоційно-вольових проявів у професійній діяльності.

У результаті вивчення проблеми та розв’язання наукових завдань, що були поставлені, зроблено наступні висновки:

1. Когнітивний образ регуляції емоційно-вольових проявів являє собою інтрасуб’єктну модель організації дій (намірів), спрямованих на вироблення оптимальної стратегії перцептивно-рефлексивних дій, ступеня емоційного реагування та вольових зусиль у ситуаціях професійної діяльності. Когнітивний образ саморегуляції емоційно-вольових проявів містить змістовні елементи: рефлексивний, стильовий, функціональний та особистісний, декомпозиція яких визначає якість та особливості регулятивних процесів суб’єкта діяльності. Предметну частину образу утворюють когнітивні складові, на основі яких формується загальна схема реалізації регуляторних механізмів, визначається специфіка формування внутрішніх моделей діяльності.

2. Фактори несприятливих впливів у професійній діяльності персоналу МНС України переважно мають дихотомічну диференціацію, що обґрунтовано визначенням чинників зовнішньої детермінації, зокрема інформаційним перевантаженням, браком інформаційних, часових, просторових ресурсів та внутрішньої детермінації – детермінованих змістом та інтенсивністю особистісних переживань. Це виявляє специфічні особливості негативних емоційно-вольових проявів та потребує застосування спеціальних заходів психологічної інтервенції, зокрема у репетиції утворення когнітивного образу саморегуляції. Репертуар емоційно-вольових проявів та суб’єктивні особливості формування когнітивного образу регуляції дій у фахівців ОРП вірогідно змінюються в залежності від терміну служби в МНС. Фактор-формуючим чинником таких змін є розвиток стратегій захисту особистості від травматичних переживань.

3. Виявлено вірогідну тенденцію до зростання низки показників у групах досліджуваних залежно від терміну професійної діяльності, зокрема у рівні особистісного песимізму (Н=6,11; p≤0,05; n=180; v=2) і психологічної пасивності (Н=7,62; p≤0,05; n=180; v=2); загального рівня інтернальності (Н=9,05; p≤ 0,05; n=180; v=2), водночас вірогідна тенденція зниження зафіксована у показниках, що характеризують чутливість впливу емоційного стану на професійну діяльність (Н=7,84; p≤ 0,05; n=180; v=2), на рівні емоційної збудливості (Н=6,01; p≤ 0,05; n=180; v=2).

4. Установлено відмінності за особистісним компонентом когнітивного образу регуляції, зокрема у зниженні показників внутрішньої свободи та гнучкості до підпорядкування соціальним нормам, схильності до ризикової поведінки (фактор G) (Н=8,22; p≤ 0,05; n=180; v=2), зростанням соціальної пасивності та стриманості у соціальній взаємодії (фактор H) (Н=7,11; p≤ 0,05; n=180; v=2). У співробітників ОРП МНС у процесі професійної діяльності зафіксовано зростання підозрілості та соціальної автономності (фактор L) (Н=8,87; p≤ 0,05; n=180; v=2), схильності до формування фрустраційних станів (фактор Q4), (Н=9,04; p≤ 0,05; n=180; v=2).

5. Найчастіше фахівці першого року служби в ОРП використовують такі способи саморегуляції, як вербалізація проблеми (53,3%) та раціоналізація (20%). Найменше використовуються такі методи саморегуляції, як моторна (рухова) активність (2,2%), візуалізація позитивних образів та станів (2,2%). Такі ж методи, як аутогенне тренування, м’язова релаксація, інтелектуалізація, не використовуються. Досвідчені фахівці, навпаки, віддають перевагу регулятивним стратегіям інтрасуб’єктного характеру, зокрема раціоналізації (48,9%), інтелектуалізації (11,1%), при цьому зменшується орієнтація на вербалізацію проблеми (24,4%). Водночас зростає питома вага до активізації рухової активності (8,9%).

6. Знайдено відмінності за стильовими показниками когнітивної саморегуляції: планування (Н=9,74; p≤0,01; n=180; v=2), програмування (Н=6,03; p≤0,05; n=180; v=2), оцінювання результатів (Н=6,99; p≤0,05; n=180; v=2), загальний рівень саморегуляції (Н=9,23; p≤0,01; n=180; v=2), де значення результатів є вірогідно нижчими у молодих фахівців порівняно з більш досвідченими. Одним з пояснень таких результатів є відчутно більша залежність недосвідчених співробітників ОРП МНС від актуальної ситуації та пов’язана з цим орієнтація на погляди людей із професійного і соціального оточення. До того ж, для виконання професійних завдань молоді фахівці до одного року служби більше обмежені у навичках психологічної компенсації несприятливих психічних станів власними особистісними ресурсами.

7. Запропонована тренінгова програма «Рятівник» спрямована на розвиток навичок формування образу регуляції емоційно-вольових проявів у співробітників ОРП МНС. Основними напрямами програми є активізація ресурсів когнітивної сфери особистості, формування умінь конструктивного розв’язання проблемних емоціогенних ситуацій, розвиток навичок когнітивної саморегуляції негативних емоційно-вольових проявів, подолання бар’єрів взаємодії у актуально значущих професійних та соціальних ситуаціях. Провідним методичним принципом проведення тренінгу «Рятівник» було створення необхідних умов для інтрасуб’єктного моделювання стратегії дій, спрямованих на регуляцію професійної діяльності та одночасно рівноваги емоційного стану.

8. Учасники формувального експерименту в процесі проведення тренінгу відчували позитивний емоційний заряд, прагнення індивідуального та професійного самовдосконалення, що в результаті позначилось на зниженні кількості несприятливих емоційно-вольових проявів, зміцненні самосвідомості у професійному та особистісному самовизначенні.


У результаті експериментального впровадження тренінгової програми «Рятівник» відбулися вірогідні зміни показників загального рівня саморегуляції (φ*=4,54; p≤0,01; n=30) співробітників ОРП МНС та низки окремих стильових показників, зокрема планування (φ*=2,29; p≤0,05; n=30), програмування (φ*=2,09; p≤0,05; n=30), оцінювання результатів (φ*=3,72; p≤0,01; n=30).

Перспективними напрямами подальших досліджень можуть бути: розробка науково-методичних положень психогігієнічних та психопрофілактичних заходів для співробітників оперативно-рятувальних підрозділів з терміном служби більше п’яти років; розробка спеціальних реабілітаційних програм, спрямованих на активізацію мотиваційної сфери, профілактику психосоматичних захворювань, розширення регулятивного потенціалу фахівців ОРП МНС за рахунок можливостей когнітивної сфери особистості.




  1   2   3


©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет