О. В. Захарова, О. О. Шумаєва, В.І. Мозговий


Зразок розмовного (розмовно-побутового) стилю



бет5/13
Дата02.05.2016
өлшемі2.92 Mb.
түріНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Зразок розмовного (розмовно-побутового) стилю


Здорові! – промовив пан, наближаючись до них. Федір і Марина нічого не одказали на те вітання; у Федора тільки мишка забігала на спідній губі та од ляку перекосилися очі.

Куди се вас бог несе? – питає Олексій Іванович.

Пшениці жати, паночку! – обізвався Федір, низько вклонившись, і зразу засипав: – Винуваті, паночку, опізнилися… Жінка занедужала. Не знаємо, що з нею й сталося. Любісінька-милісінька була вчора, а вночі… твоя, господи, воля!.. Винуваті, паночку, запізнилися. Простіть на сей раз – і пожалуйте, і помилуйте… Не самохітно то, случай такий випав, не доводь його, господи, нікому! – одно плескав Федір, збираючись кинутись перед паном навколішки.

Та годі тобі! – каже Олексій Іванович. – Не об тім тепер річ. Я сам до тебе з просьбою. Будь ласка, не одкажи… Бог послав мені сина, йди його охрести...



Панас Мирний.
Публіцистичний стиль реалізує перш за все інформативну й волюнтативну функції мови (ось чому він поділяється на підстилі: інформативний з жанрами випуску новин, інтерв’ю, репортажу; аналітичний з жанрами аналітичної статті або аналітичної передачі; урочисто-декларативний, що реалізується у привітаннях з приводу ювілеїв, днів народження, важливих подій у житті окремих осіб і колективів; агітаційний, що наближається до ділового стилю в оголошеннях і рекламах, і художньо-публіцистичний підстиль, що функціонує в жанрах нарису і фейлетону).

Сфера використання публіцистичного стилю – насамперед засоби масової інформації. Цей стиль існує для спілкування з публікою, а отже, метою, яку ставить перед собою автор публіцистичної статті чи промови, є не стільки інформування громадськості з приводу тієї чи іншої проблеми, а передусім формування громадської думки, спонукання до активної дії й прийняття рішень. Мета зумовлює відповідний підбір мовних засобів, фактів, інформації, які б примусили читача, слухача або глядача діяти так, а не інакше.

Оскільки співрозмовник у межах публіцистичного стилю визначений абстрактно, вимова і лексика на відміну від розмовного стилю має бути максимально нормативною. З цього погляду некоректно використовувати словесні «новації», що пропонуються сьогоднішніми засобами масової інформації, типу лист`опад, коаліціянти, прем’єрка, авта, чільники, совісти, зарплатня, мерило.

Синтаксис характеризується постановкою риторичних питань, гасел, закликів або імперативів з кличною інтонацією (Ти записався добровольцем? Свобода або смерть!), а також наявністю різних типів складних речень, вставних і вставлених конструкцій, звертань, однорідних членів, інверсій, цитувань, на авторитет яких можна спиратися.

Для лексики характерна емоційність, фразеологічна й метафорична насиченість, наявність великої кількості абстрактних слів, загальновживаної наукової і громадсько-політичної термінології, мовних кліше типу бесіда пройшла в теплій і дружній обстановці, які легко «вживлюються» у свідомість громадян.


Зразок публіцистичного стилю


Екстремісти також потрібні. Не ті, що стріляють, а ті, що думають. Без екстремальних, крайніх поглядів не може з’явитися середнє, тобто оптимальне, рішення, як кажуть математики, або зважений підхід, як кажуть політики. Саме з таких позицій видається можливим у пропонованих читачеві коротких нотатках з натури (а вона така неповторно розмаїта!) пройтись по широкому колу думок, аби ще раз замислитись над причинами феноменальної кризи, в якій ми опинилися.

Але чому криза? І чому феномен?…

Аби відповісти на друге запитання, зазирнемо до тлумачного словника. «Феномен – це рідкісне, незвичайне, виняткове явище». Оце саме про нас! Величезна країна, що донедавна звана країною розвинутого соціалізму, побудована на теорії, котра «всесильна, тому що правильна», опинилася раптом на краю прірви, дивуючи цілий світ (і навіть нас самих, уже звиклих до всього) рідкістю, незвичайністю й винятковістю явища. І не були причиною того ні війна, ні природні катаклізми. Отак, спочатку велика будова, потім велика перебудова і як наслідок – такий феномен…

Володимир Чирков
Художній стиль відрізняється від усіх інших стилів передусім тим, що може включати в себе елементи будь-якого стилю. Його призначення пов’язане з виконанням естетичної функції мови – різноманітними мовними засобами виразити художнє бачення світу. Цей стиль, таким чином, формує загальнолюдські й національно свідомі естетичні, культурні і психологічні смаки окремої людини і нації у цілому.

Художній стиль – найвище досягнення людської культури, і художнє бачення світу аж ніяк не можна об’єднувати з поточними уподобаннями політиків або використовувати у практиці торговельної реклами. Чого варті, наприклад, гасла Відродимо духовність! або Можливість доведена справою!, коли вони відтворюються на фоні реклами сантехнічних виробів або горілки. Таке об’єднання спотворює національну свідомість людини і перетворює на фарс патріотичне виховання громадянина.

Якщо зважити на те, що цей процес пов’язаний з фольклором і літературною творчістю, то стане зрозумілим, що осягнення глибин національної мови неможливе без розуміння художнього стилю. Ось чому характерною його рисою є незамкнутість. Це породжує надзвичайно широку жанрову палітру з використанням усього фонетичного, лексичного, граматичного і стилістичного арсеналу національної мови. У межах художнього стилю виділяються епічні жанри (оповідання, повість, роман тощо), ліричні (гімн, елеґія, епіталама, ідилія, мадриґал, пісня, послання та ін.) і драматичні (драма, комедія, трагедія). Тут вживаються такі художні засоби, як метафора, метонімія, порівняння, епітет, гіпербола, алегорія тощо, експресивна, оціночна й емоційна лексика, використовуються речення усіх типів складності, панує різноманітність інтонаційних відтінків на рівні монологу, діалогу і полілогу.


: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Развитие фондового рынк
123456789 -> Всеукраинская партия духовности и патриотизма
123456789 -> Реферат: Статья посвящена анализу «философии практики»
123456789 -> Філософські проблеми ідеології: теоретико-методологічний аспект галина Сімченко
123456789 -> Особливості інвестиційного банкінгу в умовах кризи
123456789 -> Тортуга цитадель флибустьеров (1630 – 1692 гг.)
123456789 -> Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет