Особливості інвестиційного банкінгу в умовах кризи



жүктеу 131.33 Kb.
Дата29.04.2016
өлшемі131.33 Kb.
: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Развитие фондового рынк
123456789 -> Всеукраинская партия духовности и патриотизма
123456789 -> Реферат: Статья посвящена анализу «философии практики»
123456789 -> Філософські проблеми ідеології: теоретико-методологічний аспект галина Сімченко
123456789 -> Тортуга цитадель флибустьеров (1630 – 1692 гг.)
123456789 -> Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки
123456789 -> Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів




УДК 336 (71)

ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКІНГУ

В УМОВАХ КРИЗИ

Костюк Олександр Миколайович

доктор економічних наук

Лапіна Юлія Григорівна

аспірант

Суми
Вступ. Інвестиційний банк можна визначити як дещо схоже на посередника, з яким звикли працювати бізнесові структури для того, щоб отримати позику або розмістити кошти на депозитній основі. Іншими словами, інвестиційний банк – це спеціальний вид фінансової установи, яка працює передусім на рівні масштабного фінансування, допомагаючи компаніям відкрити для себе ринок капіталу (наприклад, фондова біржа і ринок облігацій), за рахунок чого вони отримують змогу збільшити свій капітал або на інші потреби.

Установи, що працюють в сфері інвестиційного банкінгу, відповідно до рекомендацій «Генерального фінансового плану для інвестиційного сектора», прагнуть покращити можливості національних банківських структур через внутрішню раціоналізацію використання активів таким чином, що вони мають змогу сприяти економічному трансформаційному процесу і мати можливість з більшою мірою відповідати на виклики, що генеруються процесами лібералізації та глобалізації економіки.

Інвестиційний банкінг як сфера бізнесу переважно управляється стосунками між суб’єктами економічних відносин з приводу перерозподілу позикового капіталу, а також розумовими можливостями співробітниками інвестиційних бізнес-структур. Найбільш традиційними операціями, які здійснюють інвестиційні банки є андерайтинг, консультування з фінансових питань, а також управління приватними фондами (область, в якій велика кількість інвестиційних банкінг розширила свою діяльність), ці операції базуються на взаємовідносинах. Високоприбутковий андерайтинг і фінансове консультування займається управлінням фінансових потоків через інвестиційні банки за допомогою побудови взаємозв’язків між бізнесменами, що забезпечуються їх особистими контактами з бізнесовими структурами Wall Street і промисловістю.

Взаємозв’язки, що виникають у процесі андерайтингу, з акредитованими інвесторами також надають можливість інвестиційним банкам поширювати свою діяльність. За такою ж самою схемою, фінансові радники акумулюють та утримують активи.

Іншими загальними функціональними інструментами інвестиційного банкінгу являються управління активами, їх продаж, а також торгівля, що, в більшій мірі, залежить від здібностей менеджменту банку.

Здатність обирати найбільш вірний напрям використання активів залежить від професійності команди та їх прозорливості. Це – також прозорливість і досвід фінансових аналітиків, яка формує основу багатьох дій при здійсненні торгівельних операцій. Нарешті, ефективність таких операцій залежить від розумових можливостей робітників інвестиційних банків, як генераторів фінансових інновацій, які задовольняють інвестиційні потреби своїх клієнтів, а також потреби, пов’язані з діяльністю ризик-менеджменту.

Так як інвестиційний банкінг являється бізнесом тісно пов’язаним з людським капіталом, то чисельність співробітників можна розглядати в якості базису для професійної міцності інвестиційного банку, а отже розміру прибутку від його діяльності.



Результати аналізу чисельності кваліфікованих працівників найбільших інвестиційних банків світу щоквартально до та після впливу світової фінансової кризи 2008 року наведені у таблиці 1. Дані таблиці вказують на те, що більшість великих інвестиційних банків, у чистому вимірі, мали тенденцію до зниження чисельності персоналу до третього кварталу 2009 року. Більшою мірою, причиною цього було зниження кількості найманих працівників на початку 2009 року, за допомогою чого інвестиційні банки отримали змогу знизити власні витрати та отримати позитивні результати від розміщування заощаджених коштів, на це вплинули наступні фактори: загальний зліт на ринку, тенденції до відновлення доходів від андерайтингових операцій, і фіксованість у доходах від торговельних операцій.

Таблиця 1 - Чисельність персоналу найбільших світових інвестиційних банків після фінансової кризи 2008 року, чол.

Назва банку

Загальна кількість співробітників

Зміна 4 кв. 2007 – 4 кв. 2009

У абсолютному значенні

%

4й кв. 2007

4й кв. 2008

1й кв. 2009

2й кв. 2009

3й кв. 2009

4й кв. 2009

Morgan Stanley

48746

46964

44241

62215

62004

61388

12642

25,9

Goldman Sachs

30522

30067

29800

31200

31700

32500

1978

6,5

Stifel Financial

2834

3371

3560

3849

4289

4434

1600

56,5

Jefferies Group

2550

2356

2243

2327

2513

2628

78

3,1

Lazard

2458

2434

2307

2276

2284

2294

-164

-6,7

Piper Jaffray

1238

1045

1035

1001

1024

1039

-199

-16,1

Evercore Partners

290

335

335

405

440

443

153

52,8

Разом

88638

86572

83541

103273

104254

104724436

16088

18,2

Виходячи з результатів таблиці ми бачимо, що найбільші інвестиційні банки мали більшу чисельність співробітників наприкінці 2009 року, ніж у відповідний період 2007 року, коли почали проявлятися перші знаки майбутньої фінансової кризи.

Принципи ефективного управління являються важливим компонентом міжнародних фінансових стандартів і вважаються необхідними для забезпечення стабільності і цілісності фінансової системи. Протягом останніх десяти років багато сил та уваги приділялися питанню поліпшення здатності рад директорів, менеджерів та акціонерів інвестиційних банків розсудливо відповідати на швидкі зміни та волатильність ринкових умов.

З точки зору змін, які виникають у бізнес-моделі, в рамках якої діють інвестиційні банки, ми вважаємо, що інвестиційний банк «Morgan Stanley» прийняв правильне стратегічне рішення, яке позитивно вплинуло на позиції банку у довгостроковій перспективі. Мова йде про те, що у другому кварталі 2009 року, «Morgan Stanley» об’єднав свою «Глобальну групу з управління активами» з «Smith Barney бізнес групою з управління активами» Citi-банку, створивши тим самим спільне підприємство. «Morgan Stanley» володіє 51 % спільного підприємства та має опціон на придбання решти 49 % акцій протягом найближчих кількох років. Це підвищило загальний добробут інвестиційного банку у вигляді зростання чистого доходу приблизно на 15% - 20 % до кризових подій 2008 року, й більш ніж на 35 % протягом останніх трьох кварталів 2009 року. У цілому, управління активами являється стабільно прибутковим видом бізнесом у довгостроковому періоді. Розширення операцій пов’язаних з управлінням активами також знижує залежність компанії від доходів від торгівельних операцій, які могли б мати негативний вплив на регулювання. Інші гіганти інвестиційно-банківської сфери приймали рішення різного характеру в залежності від конкретних обставин. Наприклад, банк «JP Morgan» (JPM) придбав активи банку «Bear Stearns», банк Barclays (BCS) реалізував свою стратегію через купівлю більшої частини операцій банку «Lehman Brothers'», і нарешті «Bank of America» (BAC) через придбання банку «Merrill Lynch». Тож відносна висока забезпеченість капіталом допоїла цим фінансовим інституціям пристосуватися до кризових умов. Поглинання банком «Bank of America» банку «Merrill» було перетворюючим і являється показовим прикладом отримання диверсифікаційних переваг від поєднання комерційного та інвестиційного банкінгу.

Основні недоліки корпоративного управління в інвестиційних банках під час кризи згруповані у наступному переліку факторів:


  1. Управління ризиком;

  2. Оплата праці та вирівнювання структури компенсаційного пакету;

  3. Незалежність ради директорів, рівень кваліфікації й структура;

  4. Права та участь акціонерів.

Таблиця 2 – Особливості політики управління інвестиційним банком у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються у період фінансової кризи 2008 року




Розвинені країни (висновки у зв'язку з кризою )

Країни з економікою, що розвивається

Управління ризиками

1. Система управління ризиками в більшості випадків на недостатньому рівні.

2. Рада директорів не розуміла всіх ризиків, які відкриваються перед банком.

3. Стратегії не супроводжувалися вираховуванням всіх можливих ризиків.

4. Функції ризик-менеджменту в декількох банках не були враховані на достатньому рівні.



  1. Основне питання, що розглядалося.

  2. Рада директорів не розуміла їх ролі або не розглядала різні ризик-стратегії.

  3. Стрімке зростання операцій багатьох інституцій супроводжувалося збільшенням ризику, але приводило до удосконалення ризик-управління.

  4. Системи ризик-менеджменту почали розвиватися тільки зараз.

Винагорода та вирівнювання структури 

стимулів

  1. Збільшення скептицизму з приводу використання компенсацій, заснованих на стимулювання.

  2. Керівники розглядаються з боку досягнення короткострокових ефектів, які базуються на довгостроковій стабільності та цінності фірми на ринку.

  3. Слабка структура компенсаційного пакету, в т.ч. оптимального поєднання фіксованих та змінних складових і відношенням до ризику.

  1. Прямі винагороди найменші за розміром у компенсаційній політиці.

  2. Протилежна проблема (низькооплачувані керівники і члени ради директорів).

  3. Відсутність адекватного розкриття інформації є головною проблемою.

  4. Непрямі форми компенсацій (пільги і привілеї) можуть викликати великі проблеми.

Професійність Ради директорів

  1. У США позиції голови ради директорів та генерального директора біли об’єднані; практика «всевладного генерального директора» залишається поширеною.

  2. Рада директорів набагато менш незалежна, ніж повинна бути

  3. Занадто мало незалежних директорів у складі ради директорів

  4. Технічна експертиза зазвичай неадекватна.

  1. Велике питання для цієї групи.

  2. Рада директорів здається пасивною та «острівною».

  3. Потенціал Ради директорів та виконавчих директори є ключовим.

  4. Сімейна форма власності широко поширена - відсутность розподілу функцій власності, ради директорів та управління.

  5. Введення незалежних рад є особливо складним завданням.

Розкриття 

інформації та прозорість

  1. Розкриття фінансової та нефінансової інформації.

  2. Різноманіття проблем пов’язаних зі стандартами бухгалтерського обліку (наприклад, справедливість оцінки вартості і консолідація бухгалт. обліку).

  3. Стурбованість з приводу достатнього розкриття інформації щодо ризиків.

  1. Багато країн знаходяться на шляху до прийняття міжнародних стандартів фінансової звітності.

  2. Механізми забезпечення дотримання стандартів є слабкими.

  3. Власність часто не прозора.

Ролі та права акціонерів

  1. Дебати щодо участі акціонерів і їх пасивність напередодні кризи.

  2. У США акціонери рідко можуть накласти вето на рішення членів ради директорів.

1. Права акціонерів відстоюються на достатньому рівні, але залишається проблемою захист прав дрібних акціонерів від експропріації.

2. Основні власники грають «за своїми правилами», не беручи до уваги інтереси дрібних акціонерів.



Висновок. Якщо й існує один найважливіший урок із світової фінансової кризи для інвестиційного банкінг – урок, відповідно до Азійської фінансової кризи – то він стосується питань корпоративного управління. Центральним питанням неефективності корпоративного управління в умовах цієї кризи є те, що основні помилки були визначені саме сере найбільших інвестиційних банків, які працюють в найбільш розвинених системах в світі. Але різні фінансові інституції в цих країнах вийшли з кризи з різними результатами, це стало можливим через відмінності в структурі управління й культурі. Проаналізувавши дослідження та огляди документів кількох управлінських невдач, можна зробити загальний висновок, про те, що більша частина існуючих структур управління, як правило, являються адекватними та повинні залишатися незмінними на сучасному етапі розвитку. Але проблема криється не в самій структурі управління, а в деталях її реалізації. Ключовим пріоритетом має бути збільшення складу рад директорів для того, щоб мати змогу здійснювати контроль за стратегічними ризиками на достатньому рівні і реально оцінювати діяльність всього банку. Удосконалення структури ради директорів приведе до підвищення її кваліфікаційного рівня, досвіду та управлінських якостей невиконавчих директорів, що приведе до зростання продуктивності ради директорів.

Література:



  1. Investment Banking After the Financial Crisis: Who's Emerging Stronger? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://seekingalpha.com/article/203210-investment-banking-after-the-financial-crisis-who-s-emerging-stronger

  2. Guidelines on Investment Banks. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bnm.gov.my/guidelines/01_banking/04_prudential_stds/12_investmentbank_guideline.pdf

  3. Top 10 Challenges for Investment. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.accenture.com/SiteCollectionDocuments/PDF/Combined10Challenges2011.pdf

  4. Banking Crisis: reforming corporate governance and pay in the City. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.publications.parliament.uk/pa/cm200809/cmselect/cmtreasy/519/519.pdf

  5. Governance in Crisis. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nestoradvisors.com/wp-content/uploads/USBank09.pdf

АнотаціЇ


ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКІНГУ

В УМОВАХ КРИЗИ

У статті проаналізовано сучасний стан та особливості розвитку інвестиційного банкінгу. Ключове питання дослідження полягає у вивченні практичних засад корпоративного управління в інвестиційних банках під час кризи. Визначено основні помилки та слабкі місця складових корпоративного управління в інвестиційних банках протягом фінансової кризи 2008 року.
ОСОБЕННОСТИ ИНВЕСТИЦИОННОГО БАНКИНГА

В УСЛОВИЯХ КРИЗИСА



В статье проанализировано современное состояние и особенности развития инвестиционного банкинга. Ключевой вопрос исследования заключается в изучении практических основ корпоративного управления в инвестиционных банках во время кризиса. Определены основные ошибки и слабые места составляющих корпоративного управления в инвестиционных банках в момент финансового кризиса 2008 года.
the Investment Banking Features

In the PERIOD OF crisis



The article analyzes the current status and features of investment banking. The key question of this paper is to examine the practical rules for corporate governance in investment banks during the crisis. The authors underline the weaknesses of the components of corporate governance in investment banks during the financial crisis of 2008.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Костюк Олександр Миколайович – доктор економічних наук, професор, кафедра міжнародної економіки, ДВНЗ «УАБС НБУ»

Контактна інформація: 0509032397

Лапіна Юлія Григорівна – аспірант кафедри міжнародної економіки, ДВНЗ «УАБС НБУ»

Контактна інформація: 0668359125, lapina2009@yandex.ru
Kostyuk Olexander N. – Doctor of Sciences (Economic), professor, Department of Intarnational Economics, Ukrainian Academy of Banking

LapinaYulia H. – Phd student, Ukrainian Academy of Banking


Поштова адреса для відправлення примірника журналу: Костюк О. М., Українська академія банківської справи Національного банку України, каф. міжнародної економіки, вул. Петропавлівська, 57, Суми, 40007
Наданий матеріал раніше не друкувався та в інші видання не надсилався

Костюк О. М.



Лапіна Ю. Г.



©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет