В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет1/324
Дата22.03.2020
өлшемі61.21 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 

Інститут


 української мови 

Український

 мовно-інформаційний фонд

словник 

ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ 

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Київ


 

Наукова думка

2003


ББК8І.2УКР-4 

С48


У

 кладачі


В.

 М. БІЛОНОЖЕНКО, 

І. С. ГНАТЮК, 

В.

 В. ДЯТЧУК, Н. М. НЕРОВНЯ, 



Т. О. ФЕДОРЕНКО

У словнику представлені 

найуживаніші

 фразеологічні одиниці сучасної 

української мови, 

розтлумачено

 їх значення, 

подано широку дериваційну

 базу фразеологізмів 

і проілюстровано цитатним матеріалом. До словника 

додається

 

покажчик, у 



якому

 відбито 

кожен повнозначний компонент 

фразеологічної

 одиниці з відсиланням

 та


 вказівкою на місце 

опрацювання

 реєстрового

 

фразеологізму.



Для широкого кола 

користувачів — наукових працівників, 

письменників,

 журналістів, редакторів

 видавництв, викладачів вузів, учителів, 

студентів, учнів та

 шанувальників українського слова.

Відповідальний

 редактор 

В.

 О. ВИННИК



Затверджено 

до

 



друку вченою радою 

Інституту

 української мови НАН України

Видання здійснене в межах проекту “Словники України” 

відповідно

 до Указу Президента України від 

7 серпня 1999 року № 967 

Про розвиток 



національної словникової бази”

Редакція


 філології,

 

художньої літератури та словників



Редактори

Українського мовно-інформаційного фонду 



Н.

 М. Сухарина, 

Л Л. Шевченко

с

 4602039000-015 30-2003



2003

І8ІШ


 966-00-0797-3

Редактори видавництва



Є. І. Мазніченко,

 О. В. Осадча, Н, М. Отрох

©

 Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2003



© В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук, 

Н.

 



М.

 

Неровня, Т. О. Федоренко, 2003



© Ідея та назва серії “Словники України” Т. П. Гуменюк, 

В.

 А. Широков, 2003



ПЕРЕДМОВА

Пропонований

 читачеві 

“Словник фразеологізмів української мови” містить 7922

 фразео­

логічні


 одиниці, вживані в сучасному українському мовленні. Фразеологізми — це своєрідні 

мовні знаки,

 які становлять основу національного обличчя кожної

 мови,


 бо в них, як ні в 

жодній


 іншій мовній одиниці, яскраво виявляється специфічний національний колорит, 

особливості

 образного

 народного мислення,

 власне національне сприйняття “мовної картини 

світу”,


 віддзеркалення характерних особливостей культури й побуту,

 народних звичаїв,

 істо­

ричного


 минулого тощо.

“Словник фразеологізмів української

 мови” з достатньою

 повнотою передає мовне фра­

зеологічне багатство

 на матеріалі літературної мови ХІХ-ХХ століть.

Основою

 реєстру


 Словника став

 “Фразеологічний словник української мови” у двох кни­

гах

 (К.:


 Наук, думка,

 1993


 та друге стереотипне видання — 1999 рік) — перший академічний 

словник,


 у якому найповніше відображено загальновживану фразеологію української мови і 

подано


 її

 всебічну лексикографічну характеристику. Авторами названого словника були 

співробітники Інституту

 мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР (згодом Інституту укра­

їнської

 мови НАН



 України) В. М. Білоноженко, В.

 О. Винник, І. С. Гнатюк, В. Й. Горобець, 

В.

 В. Дятчук, В. П. Забєліна, Н. М. Неровня, Н. І. Пашковська, О. П. Петровська, Н. П. Ро­



машок,

 Т. О. Федоренко, Л. А. Юрчук.

Разом 

з

 невпинним розвитком мови, насамперед



 її лексичного складу, в безперервному 

русі


 

перебуває 

і

 фразеологічний фонд,



 поповнення якого фіксує лексична картотека Інституту 

української

 мови НАН України. Тому “Словник фразеологізмів української мови” істотно 

доповнений

 фразеологічними одиницями, не

 зафіксованими у попередньому виданні, ілю­

страціями,

 представленими в першу чергу картотечними матеріалами

 нових авторів, а також 

тих


 письменників,

 які протягом тривалого часу були вилучені з літературного процесу; крім 

того,

 

використано



 матеріали, відображені у фразеологічних зібраннях, які 

з’явилися останнім 

часом \

У

 реєстрі



 Словника свідомо

 не


 наводяться деякі лайливі фразеологізми та прокльони типу 

бодай ти каменем

 

сів, щоб тебе об землю кидало,

 черви б поїли, чорт

 би побрав. Зате в Слов-

1

 Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник

 української мови.— К.

 : Освіта, 1998; 

Прадид 

Ю.

 Ф.

 Русско-украинский и украинско-русский фразеологический

 тематический словарь: 

Змоции


 человека.— Симферополь: Редотдел Крьімского комитета по печати, 1994; Ужченко Віктор, 

Ужченко

 Дмитро.

 Фразеологічний

 словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу.— 

Луганськ,

 1997; 2002.

з


ПЕРЕДМОВА

нику


 значно

 ширше представлені фразеологічні одиниці біблійного походження та діалектні 

фразеологізми, які засвоєні 

літературною мовою

 і стали вже загальновживаними (напр.: 

ЄГИПЕТСЬКА

 

ТЬМА, ЯКО ТАТЬ

 В НОЩІ), а також одиниці, не зафіксовані попередніми 

виданнями

 словників (напр.: НАТИСКАТИ КНОПКУ, ГАРЯЧА ТОЧКА, НОМЕР 

ОДИН).

Як

 уже було відзначено, у Словнику подається повна лексикографічна характеристика 



фразеологічних одиниць. 

Кожен реєстровий

 фразеологізм

 представлений у всіх варіантах, з 

якомога

 ширшим і повнішим розкриттям усіх його значень та їх відтінків, з можливими 



похідними формами,

 що


 підкріплене ілюстративним

 матеріалом авторитетних джерел — 

творів художньої

 літератури,

 фольклорних записів, публіцистичної та науково-популярної 

літератури,

 окремих перекладних праць, які репрезентують

 світову класичну спадщину, а 

також 

періодичної



 преси. Деякі фразеологізми у досить рідких випадках ілюструються сло- 

восполученнями-реченнями, 

взятими

 авторами з усного



 мовлення.

Словник розрахований

 на філологів, письменників, перекладачів, журналістів, праців­

ників


 видавництв та широке коло користувачів — шанувальників української мови.

Для


 підготовки цього видання в Українському мовно-інформаційному фонді НАН Укра­

їни було створено спеціальну комп’ютерну технологію. Вона базується на формальній моделі 

лексикографічної 

системи


 Словника фразеологізмів,

 застосування якої уможливило фор­

мування 

відповідної словникової

 бази даних, її індексування та автоматичну побудову пов­

ного 


покажчика

 Словника. Цю працю було виконано І. В. Остаповою в межах здійснюваної 

відповідно 

до Указу Президента України від 7 серпня 2000 

р. № 967 програми розвитку націо­

нальної


 словникової бази.

Поняття

 

фразеологізму.

 

Теоретичні засади

 

побудови 

та

 

структура

 

словника

І.  Автори

 “Словника фразеологізмів української мови”

 щодо теоретичних засад визна­

чення 

фразеологічних 



одиниць

 дотримуються

 принципів, розроблених Л. А. Юрчук у “Фра­

зеологічному

 словнику української мови” у двох

 книгах. В основу пропонованого Словника 

покладено 

розуміння

 фразеологічної одиниці як усталеного стійкого словосполучення з по­

стійним, відтворюваним за

 традицією

 складом компонентів, у якому втрачена їх

 лексична 

самостійність 

і яке виражає цілісне

 фразеологічне значення, створюване в

 основному

 вна­


слідок переосмислення

 вільного словосполучення, а також виступає членом речення \ Лише 

наявність усіх

 названих ознак у сукупності дала підставу для виділення величезної кількості 

стійких

 словосполучень фразеологічних одиниць



 і залучення їх до реєстру Словника.

Згідно


 

з

 такою інтерпретацією фразеологізму до фразеологічних одиниць не зарахову­



валися,

 а отже, не вносилися до реєстру Словника сталі словосполучення, у яких відсутнє ме­

тафоричне (за

 принципом подібності)

 або метонімічне (за

 принципом суміжності) пере­

осмислення {наживати ворогів;

 не час); прислів’я (дарованому

 коневі зубів не лічать; знає 

кіт, чиє сало з ’їв);

 приказки

 (мова — не полова; не ти перший, не ти останній; коса — дівоча 

краса); усталені порівняння (кремезний

 як дуб; червоний як рак; росте як бур ’ян); крилаті 

вирази


 (усе тече,

 все змінюється

 (давньогр.); від великого до смішного один крок (фр.); бути

Див.: Юрчук Л.



 А. Теоретичні засади реєстру Фразеологічного словника української мови // 

Мовознавство.

— 1983.—

 



 5. 

4


ПЕРЕДМОВА

чи

 не

 

бути (англ.)); перифрастичні

 звороти, які замінюють

 слова в

 описовій формі {виявляти 



піклування 

= піклуватися; надавати допомогу

=допомагати; покладати надію =

 надіятися); скла­

дені 

терміни {лінгвістична 



географія, цукровий

 діабет, електрична дуга); нефразеологізовані 

тавтологічні (із

 повторенням слова) словосполучення {з боку

 на бік, дурень дурнем, ридма 

ридати, смішки

 смішками); словосполучення, у яких компоненти зберігають свої лексичні зна­

чення,


 але один із них реалізує свою семантику лише у поєднанні 

з іншими компонентами {гусяча 



шкіра, 

вовчий 

апетит, єгипетська робота); словосполучення, які становлять собою

 складені 

прийменники {у 

зв ’язку

 з, на відміну від, відповідно до) або складені сполучники {через те, що; 

для 

того,

 щоб; з

 того

 часу, як);

 деякі дієслівно-іменні словосполучення близькі до перифразів 

(описових зворотів), у 

яких значення дієслів певною мірою віддалене від свого основного завдяки 

поєднанню

 з абстрактним іменником на позначення “почуття”, “настрій”, “переживання” тощо 



{впадати

 в гнів,

 вводити в оману, доводити до розпачу),

II.  Оформлення

 реєстрової одиниці

 становить одне із складних питань укладання фразео­

логічного

 словника.

 Реєстрова одиниця оформляється у вихідній формі, яка у фразеологізмах 

визначається

 передусім

 співвіднесеністю її з тією

 чи іншою частиною мови, що забезпе­

чується,


 як правило, опорним компонентом,

 який і визначає цю співвіднесеність.

Фразеологізми, які

 можуть змінюватися, у

 реєстрі подаються у прийнятій для словників 

вихідній формі 

цих компонентів.

 Так, у субстантивних (іменних) фразеологічних одиницях 

іменник 

подається 

у називному відмінку

 однини (БІЛА ВОРОНА, ПРОПИСНА ІСТИНА, 



КАМІНЬ

 НА ШИЇ).

 Ті субстантивні фразеологізми, які не мають форми однини,

 фіксуються 

у множині (АДАМОВІ ДІТИ,

 ВИСОКІ ПОРОГИ).

Прикметниковий

 компонент зі змінними формами в 

ад’єктивних (прикметникових) фра- 

зеологізмах 

подається

 

у

 формі чоловічого роду однини (НЕ ВАРТИЙ ЛАМАНОГО ГРО- 



ША,

 НЕЧИСТИЙ НА РУКУ, ЛЕГКИЙ НА

 СПОМИН). Ті ад’єктивні фразеологізми, які 

не мають форми однини,

 фіксуються у множині (ОДИН ОДНОГО ВАРТІ). 

Я

кщо



 ад

єк-



 

тивній фразеологічній

 одиниці не властиві змінні форми, вона фіксується в реєстрі у своїй 

єдиній парадигмі

 (ЧИСТОЇ ВОДИ — справжній,

 ВИСОКОЇ ПРОБИ — досконалий).

У

 дієслівних фразеологічних одиницях дієслова, які вживаються в особових формах, 



наводяться 

у

 формі інфінітива (НАВЕРТАТИСЯ НА ЯЗИК, ЛАМАТИ ГОЛОВУ,



 МО­

ЗОЛИТИ

 ОЧІ).

 У тих дієслівних

 фразеологізмах, які мають нефіксований порядок слів і які в 

контексті

 функціонують 

з різним порядком компонентів, на перше місце ставиться переважно 

дієслівний

 компонент:

 ВИЇЖДЖАТИ НА ЧУЖІЙ СПИНІ, ЗАГЛЯДАТИ 

в

 

горшкй





ІТИ

 В ОДНІЙ УПРЯЖЦІ, 

молбти язиком. Якщо ж дієслівний фразеологізм має 

фіксований,

 незмінний порядок компонентів, коли дієслово уживається не на першому місці, 

він


 подається в тій же формі (ГОЛЦІ НІДЕ ВПАСТИ, НІЧОГО ГРІХА ТАЇТИ, І ОКОМ 

НЕ

 МОРГНУТИ).

Видові


 

пари дієслівних фразеологізмів подаються в реєстровій одиниці через скісну лінію 



(ВЛАЗИТИ /

 ВЛІЗТИ

 В ДУШУ, ДОБИРАТИСЯ / ДОБРАТИСЯ ДО ПЕЧІНОК, СІДА­

ТИ

 / СІСТИ НА

 ГОЛОВУ). Фразеологічна одиниця, що вживається у формі лише одного 

виду, 


подається у

 формі цього ж виду (КУСАТИ ГУБИ, ЛЯПАТИ ЯЗИКОМ, ЗАОРАТИ 



НОСОМ).

У

 Словнику вихідним



 вважається недоконаний вид дієслівних фразеологічних одиниць, і 

форма 


недоконаного

 виду подається па першому місці

 в межах реєстрової одиниці (ГНУ- 

ТИ

 І ЗІГНУТИ

 СПИНУ, ЗАНЕПАДАТИ / ЗАНЕПАСТИ ДУХОМ). Але якщо фра- 

зеологізм

 вживається

 здебільшого

 у формі доконаного виду, то вона наводиться першою 

5


ПЕРЕДМОВА

з

 відповідною формулою



 тлумачення (ВТЕРТИСЯ / ВТИРАТИСЯ В ДОВІР’Я; ДІСТА­

ТИ / ДІСТАВАТИ ОБЛИЗНЯ).

Дієслівні фразеологізми

 будь-якої структури,

 незмінні за формою, фіксуються у реєстрі в 

цій же формі

 (ЯК КОРОВА ЯЗИКОМ ЗЛИЗАЛА, ПОЛИ ВРІЖ ТА ТІКАЙ,



 ҐРУНТ 

ХИТАЄТЬСЯ

 ПІД НОГАМИ, ЧЕРЕЗ ГУБУ НЕ

 ПЛЮНЕ).

У реєстрових фразеологізмах із

 структурою двоскладових речень дієслова подаються у 

формі


 3-ї

 особи теперішнього часу, якщо вид недоконаний, або минулого часу чи простого 

майбутнього 

часу


 —

 при доконаному виді (ВУХА В’ЯНУТЬ, ОЧІ РОЗБІГАЮТЬ­



СЯ 

/ РОЗБІГЛИСЯ, СМИКНУВ ЧОРТ ЗА ЯЗИКА, КУРИ ЗАГРЕБУТЬ).

Часові


 форми дієслівних фразеологічних одиниць дістають відображення не у реєстрі,

 а в 


ілюстраціях: ДУША

 СПІВАЄ... Вона [Настуся]

 прагнула



 говорити якнайділовитіше, .. а в 

самої співала

 душа, оченята так і бризкали захопленням (Ю. Збанацький).

Також 


відображаються 

не

 у реєстрі,



 а лише

 в ілюстраціях і дієприслівникові форми 

фразеологічних одиниць

 (вййшовши



 на дорогу у статті ВИХОДИТИ 

/ ВЙЙТИ НА ДОРО­

ГУ; зв

’язуючи руки —

 

у

 статті ЗВ’ЯЗУВАТИ РУКИ), крім тих, які несуть на собі додаткове 



семантичне навантаження.

 Такі дієприслівникові фразеологізми фіксуються як реєстрові: НЕ 



ПОКЛАДАЮЧИ

 РУК — невтомно, сумлінно, з великим завзяттям.

Усі


 можливі змінні

 форми фразеологічних одиниць відображаються в ілюстраціях до них.

Адвербіальні

 (прислівникові) фразеологізми в реєстрі подаються

 у своїй єдиній уживаній 

формі


 



 ВІДКРИТУ;

 ЯК У ВІЧІ НЕ ВСКОЧИТЬ; НА ВЕСЬ ДУХ; ХОЧ ОКО ВЙКОЛИ).

Таким


 же 

чином


 оформляється реєстр і вигукових фразеологічних одиниць (КУДЙ 

ТВОб 

ДІЛО!; 

ЧИ

 ТИ БА!).

III.  У Словнику

 відображено одну із специфічних особливостей фразеологізмів як оди­

ниць мови — варіантність, тобто видозміни фразеологічних одиниць, які полягають у можли­

вості

 взаємозамінності їх компонентів іншими словами або формами при збереженні се­



мантики

 всієї одиниці.

 Усі варіанти подаються у круглих дужках біля основного компонента 

меншими літерами.

 У

 реєстрі відображаються типові



 можливі формальні варіанти, які сто­

суються


 зміни форми фразеологізму (ВТЕРТИСЯ В ДОВІР’Я (в довіру);

 ДО СЙВОГО 

ВОЛОСУ (волоса); І

 ВОЛОСЙНА НЕ ВПАДЕ

 (не спаде) З ГОЛОВЙ; ІТЙ ДО РУК 



 руки); НЕ БАЧИТИ СВІТУ (світа) БІЛОГО; ВЕРТИТЬСЯ НА ЯЗИЦІ (на язику))

 та 

фонетичні варіанти

 — зміни у звуковому

 складі компонентів фразеологічних одиниць (БАС 



УРВАВСЯ

 (увірвався); ХАЛІФ (каліф) НА ЧАС).

Але


 не всі фонетичні варіанти дістають відображення у реєстровому фразеологізмі. Зо­

крема, варіанти деяких

 прийменників,

 префіксів та сполучників (напр.,

 у—в, і—й, з—із, 

від—од) 

у реєстрових формах

 не наводяться. У подібних варіантах для реєстру перевага 

надається

 уживанішим у літературній мові

 компонентам, а фонетичні форми з такими ва­

ріантами

 фіксуються в ілюстраціях.

У

 реєстровій одиниці



 подається також і морфологічна варіантність компонентів (ГОСТ- 

РИЙ 

НА 

Око (на очі);

 І ВГОРУ ГЛЙНУТИ НІКОЛИ (нема коли); НІ ЗА ПОНЮШКУ 

(за понюх)

 ТАБАКИ; ПРО

 ВСЯКИЙ (про всяк) ВЙПАДОК).

Найповніше у реєстрі відбита

 надзвичайно поширена у

 фразеології лексична варіантність 

фразеологічної

 одиниці,

 у

 якій досить часто може варіюватися кілька компонентів (ЛЙДВЕ 



(насилу)

 ДУША ДЕРЖИТЬСЯ (тримається) В ТІЛІ; ВІДКРИВАТИ (розкривати) 

ДУШУ (серце);

 ВІДЛЯГЛО (відійшло) ВІД СЕРЦЯ (від душі, на серці, на душі); СТАТИ 

НА

 БЛИЗЬКУ (коротку) НОГУ).

6


ПЕРЕДМОВА

У

 реєстровій фразеологічній одиниці відбивається



 також факультативність її компонен­

тів,


 коли фразеологізм може вживатися у мовленні

 в повному або неповному складі, тобто 

може

 функціонувати з наявністю чи відсутністю певного компонента, при цьому не зміню­



ючи ні семантичної

 (смислової), ні лексико-граматичної характеристики одиниці. Так, фра­

зеологізм 

ВИМОТУВАТИ

 [ВСЮ]

 ДУШУ

 може реалізуватися

 у формі ВИМОТУВАТИ 



ДУШУ

 і у вигляді ВИМОТУВАТИ ВСЮ ДУШУ. Такі факультативні форми у Словнику 

беруться в

 квадратні дужки і друкуються напівжирним шрифтом прописними літерами. 

Напр.,


 

НАКИДАТИ

 (накладати,

 надівати) 

/ НАКИНУТИ (накласти, надіти) ЯРМО (пет­

лю)

 [НА [СВОЮ] ШИЮ (на карк, на себе)].

Іноді 


варіанти

 фразеологізму

 завдяки деяким морфологічним відмінностям не можна 

виразити


 однією

 реєстровою формою. У

 таких випадках доводиться їх подавати окремо, 

відділяючи

 крапкою з

 комою, напр.:



ПОРОЖНЯ

 ДУША;

 ПОРОЖНЄ СЕРЦЕ. 

СТОВПОВИЙ ШЛЯХ; СТОВПОВА ДОРОГА.

Усі


 реєстрові фразеологізми наведені з наголосом на кожному компоненті. Без наголосу 

подається

 лише

 опорне


 слово, напр.:

НАБИРАТИ



Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет