В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет14/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   324

 (прийняти) НА 

[СВОЇ]

 ПЛЕЧІ що.

 1. Робити все самому,

 не об­


тяжуючи

 когось. Матуся у них в домі сильна, ро­



ботяща,

 з такою матусею не заживеш мозолів, 

усе бере на свої

 натруджені плечі (Ю.

 Бедзик); 





 Він усю виборчу справу на свої плечі взяв... 

(Панас


 Мирний).

2.

 Зобов’язуватися щось виконати, зробити.

 Беру 



нову 

ношу на плечі. Хай важче 

буде, але ж на сер­

ці

 якось

 гарно...

 (О.


 Гончар); —Хочу взяти доб­

ровільно

 на свої плечі додаткові обов'язки — 

вчасно закінчити ремонт тракторів (3 газети).

231.


  БРАТИ

 

і

 ВЗЯТИ ПРИКЛАД

 з кого. 

Наслідувати

 кого-небудь. [Касьянов:] Ось візь­

міть

 приклад з 

Миколи Щорса.

 Він блискуче ви­

користав

 умови природи:

 Дніпро

 замерз, він пе­

рейшов його по кризі і

 несподівано взяв

 Київ 

(Л.


 

Дмитерко).

232.

  БРАТИ



 / ВЗЯТИ

 СВОЄ. 1. Виявлятися 

на

 повну силу. 



Та весна брала своє, і навіть дощ 

прикрашав

 її (Ю. Яновський); Зарилися [подо­

рожні] в сіно, незчулись, як їх припорошило. Холод 



взяв 

своє.

 Добрався до кісток (Д. Косарик); 

//

 Виявлятися сильнішим від



 чогось, перемагати. 

Соломія не тратила

 надії й навіть не дуже жу­

рилась. 

Молодість 

брала 

своє.

 Коли вони не за­

гинули

 в плавнях, коли не пропали досі, то вже 

42


БРАТИ

БРАТИ

тепер

 не загинуть (М. Коцюбинський); Його 

дужий 

організм 

потроху брав 

своє,

 і Данило, 

врешті,

 звівся на ноги (Л. Дмитерко).

2. 

Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати 

когось

 (про якесь почуття,



 стан 

і

 т. ін.).



 Сон таки 

своє бере 

(І. Котляревський); Всі троє



 знали нена­

дійність

 свого становища... Незабаром втома 

візьме

 

своє (М. Трублаїні).

3. 

Позначатися

 на чому-небудь,

 виявлятися в чо­

мусь. Він гордовито

 несе .. свою левино-кудлату 

голову, 

чорна блискуча

 грива 

його злегка срібли­

ться,

 але то не мороз її посріблив, то

 вік людсь­

кий

 

бере своє (О. Гончар).

4.

 

Домагатися 

чого-небудь бажаного, досягати 

мети.


 Нічого,— ми підождем, а все-таки своє 

візьмем! 

(Укр..


 присл..); Шавкунова рада

 взяла 

своє.

 Шавкуна

 послухали і змовились, як в один 

голос, казати 

чиновникові про вибори

 (Па­


нас

 Мирний).

233.

 

БРАТИ___/_ВЗЯТИ_СВОЇ___ПРАВА.'>БРАТИ_/____ВЗЯТИ___[СВОЇМ]_ГОРБОМ'>БРАТИ /



 

ВЗЯТИ

 [СВОЇМ] ГОРБОМ 

що.

 Здобувати що-небудь ціною великих зусиль, 

важкою працею. — 

Ех,

 Никаноре. Дали ж тобі 

землю.—Дали, та взять їінічим. Горбом тільки

 й 

береш (І. Микитенко); А

 хто ж владає цим доб­

ром, 

що

 ви [сини] взяли своїм трудом, Своїм 

трудом, своїм

 горбом? (М. Рильський).

234.


 

БРАТИ

 / ВЗЯТИ СВОЇ

 ПРАВА. Ут­

верджуватися

 в чомусь, виявлятися на

 повну си­

лу.

 Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої 



права 

(М. 


Рильський).

235.  БРАТИ



 

І 

ВЗЯТИ

 [СВОЇ] СЛОВА НА­

ЗАД.

 Відмовлятися

 від сказаного раніше. [Спис- 

коп (до неофіта-раба)'.]

 Покайся, нечестивий, 

візьми

 назад слова ті необачні, бо гірш тобі на 

тому

 світі

 буде,

 аніж на сьому (Леся Українка).

236.


 

БРАТИ_/_ВЗЯТИ___СЕБЕ_В_РУКИ.__1.'>БРАТИ / ВЗЯТИ

 СЕБЕ В РУКИ.

1.  Ставати

 іншим — зібраним, цілеспрямованим, 

діяльним,

 

змінюватися



 на краще. —Вітру

 у тебе 

в

 голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна. 

— 

Я

 буду

 брати себе в руки,

— 

обіцяв Рубін,

 і це 

була

 чесна обіцянка, і він дотримувався її до... 

наступного разу

 (І.


 Сенченко); Я взяла себе в ру­

ки,

 

роздумалась

 і прийшла

 до можливості писа­

ти

 більш-менш 

по-людськи (Леся Українка).

2.

  Оволодівати

 

своїми почуттями, 



заспокоювати­

ся.


 Із останніх

 

сил, як наполоханого коня, беру се­

бе в

 руки, щоб перед самим собою не осоромити­

ся

 (3 газети);

 Я не можу не

 послухати тебе: 

тому-то обіцяю

 взяти себе в руки і не киснути, 

терпіти,

 не нарікати (М. Коцюбинський).

237.


 

БРАТИ

 / ВЗЯТИ СЛОВО з кого.

 Зару- 


чатися

 

чиєю-небудь обіцянкою,



 запевненням

 у 


чомусь.

 Зізнався я їй про нічного гостя і взяв з неї 



слово 

нікому

 про це ані гу-гу, навіть

 тітці 

(В.


 Логвиненко).

238.


 

БРАТИ / ВЗЯТИ 

[СОБІ]

 НА УМ (на 

розум)

 що

 і без додатка. Уважно сприйняти, ус­

відомити що-небудь.

 Сказано на глум, а ти бери 

собі

 на ум (Укр.. присл..); Добру науку приймай, 

Хоч

 її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, 

Хоч би й

 святий говорив (І.

 Франко); [Конон:] 



Нам треба до

 того прислухатись та брати на 

розум. 

То люди

 

вчені (М. Кропивницький).

239.


 

БРАТИ

 / ВЗЯТИ (схопити) ЗА РОГИ 

кого.

 Діяти


 рішуче, настирливо вимагаючи чого- 

небудь


 від

 когось. —Я,



 князю, ледь-ледь пишу, не­

давно 

лише навчився...— 

почав було

 викручувати­

ся, та

 князь

 схопив його за роги: — Знаю,

 що ти 

великий

 

книжник,

 що ти

 сидів два роки в хаті у 

Бориславича 

й 

читав літописи,



 всміхнувся 

(Василь


 Шевчук).

240.


  БРАТИ

 

і

 ВЗЯТИ

 У [СВІЙ] РОЗУМ 



 ум). Усвідомлювати, розуміти що-небудь. Так 

щодняу нашій 

хаті

 Гомонять татусь і мати І че­

кають, що

 Невмій

 Візьме

 все у розум свій 

(М.


 Стельмах); — Тепер

 сам

 мусиш міркувати. Чи 

треба

 

жить,

 чи умирати; А лучче, якби в ум

 ти 

взяв..

 

І занедбав мою Лависю (І. Котляревський).

241.


  БРАТИ__НА_РЕШЕТО'>БРАТИ 

і

 ВЗЯТИ ШТУРМОМ (при- 

ступом).

 

Пробиратися 

куди-небудь швидко, нава­

льно, 


активно; рішуче діяти, домагаючися свого. 

Експрес!..

 Не експрес, а

 ціла республіка на коле­

сах. Григорій

 і Гриць брали його штурмом. Бо 

інакше 

годі було вдертися до

 його нутра (І. Баг­

ряний); 


Хоч кіньми,

 то ніяк

 в село

 заскочити, 

хіба

 

що

 

коні в заметах потопити,

 та чи спіша­

ться

 [козаки],— все



 одно кожен замет треба 

приступом

 брати (А. Головко).

242.


 

БРАТИ І ВЗЯТИ ЯЗИКА НА ГАП- 

ЛИЧбК. 

Замовкати. — 



Ох,— зітхнула полегшено 

тьотя

 Настя,



 візьми

 

язика

 на гапличок і ніко­

му

 ні 

слова (Л. Первомайський).

243.  БРАТИ



 (давати кому)

 І ВЗЯТИ (дати 

кому)

 РЕВАНШ. Здобувати перемогу в чому-не- 

будь


 

після


 своєї поразки, 

невдачі, програшу і т. ін. 





 

Товариш Залужний не вважає,

 що він розвалив 

школу.

 Він

 — коли хочете — реванш бере, іде в 

наступ (Ю. Збанацький); На

 протязі 20 кіломет­

рів підходили

 все нові частини до місця бою, де 

червоні

 

давали реванш синім

 

(М. Трублаїні); Гар­



маш і сам бачив, що старик, напевне, вирішив узя­

ти

 реванш за вчорашнє... (О. Донченко); Німець­

кі

 генерали погрожували дати Радянській армії 

під

 стінами 

Будапешта... реванш

 

за Сталінград 

(О. Гончар); //

 над ким. Здобувати перевагу над 

ким-небудь.

 

Жадоба знання, яка мала допомогти 

Бронкові

 взяти реванш над Філіпчуком,

 завела 

хлопця 

до 

читальні на

 Мнихівському передмісті 

(ІринаВільде).

43


БРАТИ

БРАТИ

244.


 

БРАТИ ЗА

 ЧИСТУ МОНЕТУ. Щиро 

вірити, наївно вважати що-небудь за істину, прав­

ду.

 — Таки справді щось кава мені не смакує...



— 

Прошу не пити,

 коли не подобається! — з обу­

ренням

 виривалася Маруся, схоплюючися.

 На по- 

чатках

 вона брала

 ще то все за чисту монету 

(Г. Хоткевич).

245.

 

БРАТИ НА КПИНИ (па кпин, діал



 па 

кпи)

 

кого, що. Кепкувати, глузувати, насміхатися 

з

 когось. Ся насмішка



 дуже розсердила їжака, 

бо..

 коли хто його ноги бере на кпини, то він то­

го

 

не може дарувати (І.

 Франко); — Може б, і ви 



помахали

 косою? — брала Катрана на кпини Ки- 

лина.

—Заробили 

б 

якусь 

в 'язкусіна (ІО. Мокрієв); 

І просять

 дочку за Трохима. Тут як піднявся Ло­

бода,

 Як подививсь на них очима! “То що?! На 

кпи 

берете нас?!!

 (С. Руданський).

246.


 

БРАТИ 

НА РЕШЕТО

 кого. Обмовля­

ти

 кого-небудь.



 Не знаю, як 

хто, а я не люблю, як 

беруть мене на решето та починають сіяти та 

пересіювати

 на всі боки (Марко Вовчок).

247.


 

БРАТИ

 (піднімати)

 / ВЗЯТИ (підня­

ти)

 НА ГЛУМ (па глузи, на сміх) кого, що і без 

додатка

 Насміхатися,

 кепкувати з

 кого-, чого- 

небудь. 

Язикатий подоляк вічно бере на глум Гри- 

шиніромани з вертихвістками

 (О. Гончар);

 [Гап- 

тін:]


 І чого ти така, Ярино?., все зо сміхом,

 все на 

глузи

 береш...

 (Леся 


Українка); 

Та над Петром ну 

реготать,

 Петра

 на глузи піднімать (П. Гу- 

лак-Артсмовський);

 Засмутився Карно, не їсть, 

не

 п 

’є, як ніч ходить... Глузують наші, на сміх йо­

го

 беруть... (М. Коцюбинський). ЗДІЙМАТИ НА 

ГЛУМ. [Лицар:]

 Та що

 се ти мені байки плетеш, 

на

 

глум здіймаєш, 

чи смієшся в вічі? (Леся 

Укра­


їнка);

 //


 Піддавати осуду. Інший і сувору догану 

перетерпить,

 і круте

 покарання, а коли його 

візьме

 на глум 

громада,

 то вже йому неперелив­

ки 

(3

 газети).



248.

 

БРАТИ



 (приймати) / ВЗЯТИ (прий- 

пйти)

 [БЛИЗЬКО] ДО [СВОГО] СЕРЦЯ

 що.

1.  Болісно сприймати,

 переживати що-небудь.



— Маріє, 

не

 

бери собі 

того так до

 серця... Пла­

чем 

лиха 

не виплачеш

 (Р. 


Іваничук); //Переймати­

ся

 чимсь,



 співчутливо ставитися

 до чого-небудь. 



Мирослава ..

 дуже любила

 брата та і всю його 

родину. І

 інтереси їх

 близько брала до серця 

(А.


 Головко); Вислухуючи

 мої

 дитячі скарги,

 вона 

завжди 

близько

 приймала їх до свого серця, 

умовляючи

 мене

 не

 звертати на те уваги (Панас 

Мирний).


2.

 Ставитися

 до


 чого-небудь з інтересом, надаючи 

йому 


великого значення. Мудрість

 Данте 

Шев­

ченко

 так

 близько бере до серця тому, що доля 

італійського поета схожа

 була

 на його власну 

 



журналу);

 [Едіта:] Я мушу вам признатись, що 



я на сина втратила

 надію. Він

 слів моїх до 

серця 

не 

приймає (Леся Українка).

249.


  БРАТИ

 (хапати, схоплювати

 і т. ін.) / 

ВЗЯТИ

 (схопйти)

 ЗА

 ГОРЛО кого. 1. Настир­

ливо


 або силою

 домагатися чогось. Почалися вис­



тупи

 делегатів з місць .,

 тут же грізно клялися, 

що

 твердою рукою .. візьмуть саботажників за 

горло

 (О.


 Гончар).

2. Сваритися з

 кимось, прискіпуватися до когось. 



— От

 вони й

 хапатимуть один одного за горло з 

приводу кожної дрібниці...

 А знаєш, я не 

від то­

го,

 щоб вони посперечались (ІО. Шовкопляс); Во­

ни [французи] і 

на владику лають, За горло

 вся­

кого 

хватають,

 Гризуться і проміж

 себе 

(І. Котляревський).

250.

  БРАТИ (хапати,



 

хватати) / ВЗЯТИ

 ЗА 

СЕРЦЕ

 (за душу) кого і 

без додатка. 1. 

Дуже роз­

чулювати,

 хвилювати кого-небудь. Горький дуже 



Вам

 вдячний 

за книжки, каже,

 що така чемність 

хапає

 його 

за серце (М. Коцюбинський); Все дуж­

че

 й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше 

озивається

 із-за перегородки пісня,

 хапає

 за

 душу, 

кличе Вутаньку

 до себе

 (О. Гончар); [Іван:] Дзве­



нять

 вони [пісні]

 сумні



 та жалібні по лугам 

[лугах]


 та садочкам [садочках] і за душу хвата­

ють 

(С. Васильченко);

 П

 Охоплювати кого-не­

будь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Жа­

кет,

 в якому Поліна приїхала

 до міста, досі 

зберігав запах рідної хати.

 Жалісний щем взяв за 

серце

 ще 

дужче (А. Хорунжий).

2.

 Впливати, діяти на кого-небудь; дурманити, 

п’янити. Іван



 робив короткі, пожадливі 

затяж­

ки,

 в грудях хрипіло

 від того ерзацевого зілля, бо 

нікудишнє, не

 брало 

воно за душу (3 газети).

251.


 

[І]


 В

 ГОЛОВУ (в думку) [СОБІ] НЕ 

БРАТИ чого

 і без додатка. Не думати, не здога­

дуватися


 про що-небудь. Ніхто тоді з хлопців і в 

голову не брав,

 що дівчину ж треба провести до­

дому

 (М.


 Чабанівський); Цвіркун, що поблизу ме­

не,

 І в

 думку

 не бере: Співа собі (В.

 Поліщук).

252.  [І]

 В РОТ НЕ БРАТИ 

і

 НЕ ВЗЯТИ

 чо- 

го. Не їсти, не 

пити нічого; або відмовлятися

 їсти 

і

 пити. Пан Халявський і у рот нічого не



 бере, а 

пан

 Забрьоха

 — не узяв

 його чорт (Г. Квітка-Ос- 

нов


яненко);


 — Став лишень нам око вина та ва­

ри

 

мамалигу,— каже Хаброня.— А

 я

 кажу: — Як 

хочете,

 то ставте, про

 мене, й десять ок,

 

аяі в 

рот не візьму... (І.

 Нечуй-Левицький);

 // Зовсім 

не

 вживати алкогольних напоїв. Висповідаюсь і 



дам

 зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина 

(І. Нечуй-Левицький).

253.  [І]



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет