В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко


НАБИРАТИ  / НАБРАТИ ВОДИ В РОТ



Pdf көрінісі
бет2/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324

НАБИРАТИ 

/ НАБРАТИ ВОДИ В РОТ.

IV.  До складу

 реєстрової одиниці не входять так звані супровідні слова, які є обов’яз­

ковим словесним оточенням фразеологізму.

 Вони

 зберігають своє лексичне значення і пере­



бувають 

поза


 

межами фразеологічної одиниці,

 але

 є необхідними для її функціонування та 



реалізації

 

значення.



 Такі

 лексеми обов’язково фіксуються у Словнику після реєстрової оди­

ниці

 таким чином:



ВІРОЮ І

 ПРАВДОЮ, перев. зі сл.

 с л у ж й 

т и, п о с л у ж й т и...

або:


[АЖ] ВУХА

 ПУХНУТЬ / ПОПУХЛИ, 

зі словоспол. хочеться кур йти...

Супровідне слово позначається

 поруч із фразеологізмом після коми прямим світлим 

шрифтом


 врозрядку та

 з наголосом, але не тлумачиться. Якщо фразеологізм функціонує з 

кількома супровідними

 словами, переважно одного семантичного

 ряду (поля), вони всі не 

наводяться, а 

подаються

 лише найуживаніші з них; замість усіх інших використовується 

ремарка

 і т. ін.



 або і йод.:

ДО

 СЬОМОГО КОЛІНА. 1. зі сл, к а р а т и, к л я с 

т й і т. ін.

Подібна

 лексична



 сполучуваність у Словнику зазначається і в тих випадках, коли вона 

виступає засобом

 розмежування фразеологічних значень, напр.:

У

 ХВОСТІ. 1 . зі сл.

 с т а в а т и, с т а 

т и і йод. У кінці чогось, позаду всіх 

...


2. 

зі

 сл.

 б у 


т и, о п и н й т и с я

 і т. ін. Серед відсталих, серед останніх...

V.

  Укладачі



 Словника намагалися досить широко показати фразеологічну дериватологію 

(фразеотворчу

 видозмінюваність одиниць) — процес досить активний у сучасній українській 

мові. 


Адже

 завданням Словника

 було

 не лише накреслити нормативне опрацювання фра­



зеологізму

 та якомога точніше витлумачити його фразеологічне значення, а й правильно 

описати

 форму


 з урахуванням усіх особливостей її функціонування. У Словнику не на­

водяться


 трансформації (індивідуально-авторські

 перетворення) та оказіональні

 (принагідні) 

вживання 

фразеологізмів, їх різноманітні

 контамінації,

 що становлять відхилення щодо фор­

7


ПЕРЕДМОВА

ми від норми у мовленнєвому вживанні фразеологічних одиниць,

 а натомість дається широка 

мережа дериватів — похідних фразеологічних утворень.

Усі 

деривати


 подаються напівжирним шрифтом меншим кеглем у кінці статті

 (після 


ілюстрацій)

 або


 в кінці значення полісемічного

 фразеологізму без тлумачення, але з підтвер­

дженням ілюстративним

 матеріалом, напр.:



ВИБИВАТИ

 

/ ВЙБИТИ З КОЛІЇ кого... 2. Робити кого-небудь непрацездатним, не­

спроможним

 виконувати

 щось... ВИБИТИЙ З КОЛІЇ. Коли, слідом за Федором Іполитовичем, 



вийшли

 вони з палати, Друзь запропонував остаточно вибитому з 

колії колишньому своєму 

нерозлийводі:

 — Може, досить з тебе на сьогодні?

 (Ю. Шовкопляс).

Найуживаніші 

деривати


 

граматичного,

 лексичного та семантичного

 типів, зафіксовані 

Словником,

 зводяться

 в основному до таких:

1. 


Відмінний від

 головного лексико-граматичний розряд фразеологізму, тобто інша час­

тиномовна

 співвіднесеність, напр.:

при дієслівній 

одиниці — субстантивні: 



ОББИВАТИ ПОРОГИ

 — 

ОББИВАННЯ

 ПО­

РОГІВ; ЗАМИЛЮВАТИ 



Очі — ЗАМИЛЮВАННЯ ОЧЕЙ;

при дієслівній одиниці

 — дієприкметникові: ВИССАТИ З ПАЛЬЦЯ — ВИССАНИЙ З 

ПАЛЬЦЯ; 


ЗАВ’ЯЗАТИ

 СВІТ — СВІТ ЗАВ’ЯЗАНИЙ;

 НЕ ДОВОДИТИ ДО ДОБРА — НЕ ДО­

ВЕДЕНИЙ 

ДО ДОБРА;

 ЗАМКНУТИСЯ В СОБІ — ЗАМКНЕНИЙ

 (замкнутий) У СОБІ;

у

 дієслівних



 фразеологізмах заміна дієслів предикативними формами на -но,

 -то: ЗА­

В’ЯЗАТИ СВІТ —

 ЗАВ’ЯЗАНО БІЛИЙ СВІТ; ЗАБЙТИ ПАМОРОКИ — ПАМОРОКИ ЗА- 

БЙТО; ВИВОДИТИ



 З ЛАДУ — ВИВЕДЕНО З ЛАДУ; ЗБЙТИ З ПАНТЕЛЙКУ — ЗБИТО З 

ПАНТЕЛЙКУ.

2.

  Деривати,



 утворені додаванням до незворотного дієслова у дієслівних фразеологізмах 

постфікса 

-ся,

 — як пасивних конструкцій, так і тих одиниць, у яких наявність цього пост­



фікса 

не 


приводить

 до зміни семантики фразеологізму. Напр., до

 фразеологічної одиниці 

ВЙДИВИТИ [ВСІ] ОЧІ.

 Чекати 

з нетерпінням кого-небудь, перев.

 втративши надію на його 

прибуття, повернення

 і т. ін. —Брат

 Остап усі очі видивив,

 вас виглядаючи. Ніяк дочекатись 

було

 

(В. Конвісар) дається дериват ВЙДИВИТИСЯ Очі з ілюстрацією: —Ну, чого так дивишся, 



хрещенику?

 Паняй

 до Марусини,

 бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров).

Деривати 

з пасивними або безособовими

 дієслівними компонентами супроводжуються 

відповідними

 ремарками:



ЗАТУМАНИТИ

 ГОЛОВУ — ЗАТУМАНИЛОСЯ В ГОЛОВІ,

 безос. 



ЗАТЯГУВАТИ

 ПЕТЛЮ — ЗАТЯГУЄТЬСЯ ПЕТЛЯ,

 пас.

Але

 якщо


 наявність

 постфікса -ся у дієслівних фразеологізмах видозмінює значення всієї 

одиниці

 

порівняно



 з

 відповідним безпостфіксним (без -ся) фразеологічним зворотом, такі 

фразеологічні 

одиниці


 розробляються в окремих статтях з узгодженням формул тлумачення 

між


 собою. Напр.:

ЗАВ

’ЯЗАТИ /

 ЗАВ’ЯЗУВАТИ СВІТ...

 Зробити кого-небудь нещасним, позбавити ра­

дості і т.

 ін. Хай суджений.. не зав’

яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким 

кулаком, ні лихою

 чаркою

 (М. Стельмах);



СВІТ

 ЗАВ

’ЯЗУЄТЬСЯ 

/ ЗАВ’ЯЗАВСЯ кому. Хто-небудь стає нещасним (перев. у зв’яз­

ку

 з



 невдалим одруженням). —Доню, Галочко!

 Коли так, іди за Миколу! —Добре, панот- 

ченьку,—разом 

сказала Галочка,

 а на серце мов кусок льоду впав,

 бачачи, що 

усе ближче, усе 

ближче 

зав’язується їй світ

 (Г. Квітка-Основ’яненко).

8


ПЕРЕДМОВА

Аналогічно

 у Словнику розроблено фразеологічні одиниці ПОШИТИ У ДУРНІ — 

ПОШЙТИСЯ

 В ДУРНІ; ЗАВАРЙТИ КАШУ 

— ЗАВАРЙЛАСЯ

 КАША та 

ііі


.

3.  Дериватологічні утворення,

 які набувають

 додаткової семантики завдяки

 префіксації 

(іноді


 подвійної чи навіть потрійної) компонента-дієслова у дієслівних фразеологічних оди­

ницях,


 не

 тлумачаться; при таких дериватах у дужках подаються лише певні позначки для 

уточнення

 семантики,

 напр.:

РОЗВ



ЯЗУВАТИ

 ЯЗЙК —

 ПОРОЗВ’ЯЗУВАТИ ЯЗИКИ

 (про всіх або багатьох); ВОДЙТИ 



ЗА НІС 

 ПОПОВОДИТИ ЗА НІС (тривалий час); ЗВОДИТИ РАХУНКИ — ПОЗВОДИТИ 



РАХУНКИ

 (з багатьма); ЗАТУЛЯТИ РОТ —



 РОТИ ПОЗАТУЛЯТИ (про всіх або багатьох); 

ВЙЛЕТІТИ

 З ГОЛОВЙ —

 ПОВИЛІТАТИ З ГОЛОВИ (про все); ЗАЛИВАТИ

 ОЧІ — ПО­

ЗАЛИВАТИ


 Очі

 (про багатьох

 або у великій мірі).

Якщо префікс

 або частка не, наявні у дериваті, не впливають на його значення порівняно з 

основною 

формою

 фразеологічної одиниці, семантичні уточнення не наводяться, напр.:



ХОЧ

 ОКО ВЙКОЛИ. Зовсім нічого не видно... ХОЧ Очі ПОВИКОЛЮЙ. Темно, хоч очі 

повиколюй (М. Номис);

І

 ЗУБИ 

ВЙЗБИРАЄШ, грубо. 

Уживається як погроза кому-небудь дуже

 боляче, відчутно 

побити


 за 

щось.—Цить! а то як візьму кочергу,



 то й зуби визбираєш,

— крикнула Кайдашиха 

й скочила з місця

 (I. Нечуй-Левицький). І

 ЗУБІВ НЕ ВЙЗБИРАЄШ. — Ти що? — аж підвівся з 

стільця

 земський.

— П'яний приїхав.

 Я такого дам тобі агітатора, що й зубів не визбираєш 

(М. Стельмах).

Словник

 фіксує і ті випадки, коли фразеологізм у



 заперечній формі мас дериваційне 

утворення того

 самого семантичного навантаження, але з опущеною часткою не:

І

 ВУХОМ НЕ ВЕСТЙ — ПЕРЕСТАТИ 

і

 



в

У

хом



 

вести


.

4. 


Лексичні

 деривати, пов’язані з

 певними змінами компонентів

 фразеологізмів, фік­

суються

 

у



 Словнику без тлумачення і позначок.

 До таких змін належать:

а)

  зміни


 відмінкових

 форм (ВИКИНУТИ КОНИК у фразеологічній одиниці ВЙКИІІУТИ 



КОНИКА (коники));

б) 


використання зменшено-пестливих або збільшено-згрубілих

 форм


 компонентів (ВИ­

ЙМАТИ

 СЙРЦЕ — ВИЙМАТИ СЕРДЕНЬКО;

 ЧЙСТОЇ ВОДЙ — ЧИСТІСІНЬКОЇ ВОДИ; ЛА­



СИЙ

 ШМАТОК — 

л

А



сенький

 ШМАТОЧОК);

в)

  зміна


 порядку,

 як правило, однорідних компонентів (НІ ВУХА НІ РЙЛА — III РИЛА 

НІ ВУХА; ВВІЙТЙ В 

ПЛОТЬ

 І

 [В] КРОВ — ВВІЙТИ В КРОВ І ПЛОТЬ; І ТАК І СЯК—І СЯК І 

ТАК);


г)

 

лексична



 заміна усталених компонентів

 фразеологізму, що подані в

 реєстровій формі, 

рідковживаними 

варіантами

 (АЖ



 ВУХА 

В’ЯНУТЬ — АЖ ВОЛОССЯ В’ЯНЕ; ВЕРСТАТИ 

ПУТЬ

 — ПРОСТУВАТИ 

ПУТЬ; ВІД ГОРШКА ДВА



 ВЕРШКА 

— ПІВВЕРШКА ВІД ГОРШКА; 

ЗАОРАТИ

 НОСОМ — ЗАПОРОТИ НОСОМ);

ґ) вживання стилістично 

забарвленого компонента

 з відповідним ремаркуванням такого 

вживання 

(ВЙЙТИ

 В

 ЛЮДИ 

— ВЙСКОЧИТИ В ЛЮДИ, зневажл.)\

д)  редукція 

(усічення) багатокомпонентного фразеологізму без зміни 

його семантики, напр.:



ДЕ

 [Ж]

 ТАКЙ ВЙДАНО... Уживається для вираження здивування або обурення чим-не- 

будь


 незвичним або

 неприйнятним. —Дивлюсь —мій Стефанко лежить, як колода спухлий. 



Чи

 баба

 бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? 

(М.


 Коцюбинський)... ДЕ Ж ТАКЙ. —А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не 

заздро

 було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний).

9


ПЕРЕДМОВА

VI.  Фразеологічні одиниці у

 реєстрі

 Словника подаються в алфавітному

 порядку з ура­

хуванням


 

усіх


 компонентів, у тому числі й факультативних.

Місце подання

 

і

 опрацювання фразеологізмів у Словнику 



залежить від структури 

одиниці: 

враховується

 

формальна ознака,



 зокрема визначається граматичний центр, тобто незалежний 

у граматичному плані

 компонент,

 який керує всіма іншими компонентами. Так, якщо фра­

зеологізм має

 форму словосполучення, односкладного

 речення або порівняльного звороту, 

він опрацьовується при граматично незалежному слові. Напр., фразеологічна одиниця ЗОЛО­



ТЕ ДНО розробляється

 при


 реєстровому компоненті 

ДНО; ЛАТКА НА ЛАТЦІ — при 

ЛАТКА^

 БЕЗ ЦАРЯ В ГОЛОВІ



 — при ЦАРЯ;

 НА ВАГУ ЗОЛОТА — при В АГУ; 



ЗУБИ

 

З’ЇСТИ — при 3 * І С Т И; З ГОЛОВИ ДО НІГ — при Г О Л О В И; ХОЧ ЛОБОМ 

БИЙСЯ

 — 

при


 Б И Й С Я; ЯК КОРОВІ СІДЛО — при 

СІД Л О; НА ЧІМ СВІТ СТОЇТЬ — 

при 

СВІТ;


 КУДИ МАКАР ТЕЛЯТ НЕ ГАНЯВ — при МАК АР; САМ ЧОРТ НбГУ 

ЗЛОМИТЬ

 — при

 Ч О Р Т;

 ЯК КОРОВА ЯЗИКОМ ЗЛИЗАЛА — при К О Р О В А

 і т. ін.

Якщо 

фразеологізм



 має форму словосполучення із сурядним

 зв’язком, то він розроб­

ляється

 при першому компонентові



 (НІ РИБА НІ М’ЯСО — при РИБА; ВЗДОВЖ І ВПО­

ПЕРЕК

 —

 при В

 З Д О В Ж; 



 ] В ХВІСТ І [В] ГРЙВУ — при ВІС Т).

Фразеологізми, до

 складу яких входять компоненти-звертання, подаються при

 дієсловах 



(НЕ ДОВЕДИ

 ГОСПОДИ — при Д О В Е Д И; ДАЙ БОЖЕ

 ПАМ’ЯТЬ — при Д А Й).

Фразеологічні

 

одиниці з компонентом-числівником



 наводяться або при іменнику

 у ви­


падку

 узгодження з ним (ВІД ГОРШКА ДВА



 ВЕРШКА

 — при В Е Р Ш К А), або при 

числівнику, 

якщо 

він керує іменником (СІМ ВЕРШКІВ ГРЕЧАНОЇ ВОВНИ — при 



СІМ).

VII.


  Опорні

 слова, при яких

 розробляються фразеологізми, у Словнику подаються в 

алфавітному

 порядку в межах кожної літери не у вихідних формах, а в тих, у яких вони 

вживаються

 у фразеологічних

 одиницях як

 їх компоненти, і

 друкуються великими

 літерами 

світлим


 шрифтом

 без наголосу, напр.:

ВАЛЯЄТЬСЯ

НА

 ДОРбЗІ

 НЕ

 ВАЛЯЄТЬСЯ;

З’ЇВ


МАЛО 

КАШІ

 З’ЇВ;

ВАГУ


НА

 ВАГУ ЗбЛОТА.

Опорне слово, вжите у

 фразеологічній одиниці в різних граматичних формах, у Словнику 

розміщується

 з урахуванням алфавітного порядку всіх літер:

ВАГА


АЖ

 ВАГА

 З

 ГРУДЕЙ СПАЛА;

ВАГУ


НА

 ВАГУ ЗОЛОТА;

ВБ



Є

КУЛАКОМ

 ВОЛА ВБ’

Є;

ВБИВАТИ


ВБИВАТИ В

 ГОЛОВУ;

ВБИЙСЯ


ХОЧ

 З ШАПКИ ВБЙЙСЯ;

З’

ЇВ



ВОЛА

 Б З’ЇВ;

З’

ЇСТИ



ДУЛЮ

 З’

ЇСТИ.

10


ПЕРЕДМОВА

Фразеологічні одиниці 

зі спільним

 реєстровим компонентом групуються у Словнику під 

цим

 словом за алфавітом буквених знаків усіх компонентів:



ВАЛИТИ

ВАЛЙТИІ ЗВАЛИТИ ВСЕ

 ДОКУПИ; 

ВАЛЙТИ

 (звалювати, валяти) / ЗВАЛЙТИ З НІГ; 

ВАЛЙТИ З

 ХВОРОЇ ГОЛОВЙ

 НА ЗДОРОВУ; 

ВАЛЙТИ ЧЕРЕЗ

 ПЕНЬ КОЛОДУ; 

ВАЛОМ

 

ВАЛЙТИ /

 ПОВАЛЙТИ.

VIII.


  До 

кожної 


реєстрової

 фразеологічної одиниці подається семантична характерис­

тика,

 тобто тлумачення значення цієї одиниці та її відтінків. Форма тлумачення фразеоло­



гічного

 значення зумовлюється належністю фразеологізму до того чи іншого лексико-гра­

матичного розряду, його співвіднесеністю із словами

 певної лексико-семантичної групи 

(частини

 мови). Так, субстантивна фразеологічна

 одиниця має іменникову формулу тлу­

мачення:


 ГАРЙЧА ТОЧКА. Місце, де склалася небезпечна ситуація (перев.

 воєнна), яка 

потребує

 негайного

 врегулювання;

ад

’єктивна 



— прикметникову: НІ ПАВА НІ ҐАВА... Який нічим не виділяється; по­

середній,

 ніякий (про людину);

дієслівна — відповідно дієслівну формулу:

 ТАНЦЮВАТИ ПІД ДУДКУ... Беззаперечно 

виконувати

 чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому;

адвербіальна одиниця 

— прислівникову

 формулу: ХОЧ УМРЙ. 1. Обов’язково, не­

зважаючи

 ні на що; що б там не було, у будь-якому випадку.

Вигукові 

фразеологізми тлумачаться в 

описовій формі: ХАЙ

 ЙОМУ ЦУР.

 Уживається 

для


 вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Ох... 

як ти мене 

злякав, 

хай йому

 цур!..

— переводячи дух,.. обізвалася вона до Грицька (Панас Мирний).

Особливої

 

формули


 тлумачення вимагають фразеологічні одиниці

 так званих незамк- 

нених

 структур, тобто несамостійних в



 синтаксичному плані

 фразеологізмів. При визначенні 

їхньої

 семантики перебудовується



 все речення, в якому вони функціонують, за формулою: 

“Хто-небудь...”

 або “Що-небудь...”: МІШКОМ З-ЗА РОГУ ВДАРЕНО

 (вдарили) кого. 

Хто-небудь

 дурнуватий, недоумкуватий,

 з великими дивацтвами. Його [Джмелика] випуска- 



ли, і

 він, ще

 не переступивши

 поріг міліції, знову заїдався з ким-небудь. Нарешті, всі чомусь 

зійшлися

 на тій думці, що його “мішком з-за рогу вдарено”, і перестали звертати на нього 

увагу

 (Григорій

 Тютюнник).

IX. 


Словник

 фіксує граматичну сполучуваність фразеологізму

 з іншими словами, коли 

значення


 одиниці залежить від тих синтаксичних зв’язків, у які вона вступає 

у реченні. 

Такого 

типу 


зв’язки відбиваються відповідними ремарками, що мають форму питань, поставлених до 

залежних 

від фразеологізму

 слів. У


 Словнику

 граматичні ремарки, як і всі інші позначки, 

подаються

 світлим


 курсивом. Вони наводяться

 при фразеологізмі у тих випадках, коли 

вказівка

 на ці зв’язки допомагає кращому сприйняттю семантики самої фразеологічної оди­

ниці

 (ЯК ЗАЦІПИЛО [РОТ] кому, ЧОРНА КІШКА ПРОБІГЛА між (поміж) ким; ЗУБИ 



З’ЇСТИ

 на чому; ГОЛОВА НЕ ПОЛОВОЮ

 НАБИТА у кого)

 або для підкреслення найти- 

повіших

 способів



 зв’язку її

 

з



 словами (ГРІТИ РУКИ на (в) чому,

 при чому, біля (побіля) чого; 

КОПАТИ

 ЯМУ кому,

 на кого, під кого).

Подібні


 

вказівки стосуються найчастіше різноманітних випадків граматичного керування, 

у тому

 числі й подвійного (ТІЛЬКИ Й МОВИ 



у кого, про кого—що, за кого—що; ВУЗЬКЕ

11


ПЕРЕДМОВА

МІСЦЕ

 чого, в

 чому, на чому) і рідше — граматичного узгодження та прилягання (ПРОЛІГ 

МІСТОК 

чого,

 який,

 між ким

—чим; [І] ДУХУ НЕ БУДЕ чийого, де; ТАНЦЮВАТИ ПІД 

ДУДКУ

 чию, кого; ВЛІЗТИ В ДУШУ чию, кому; НІ СІСТИ НІ СТАТИ де).

Із здатністю фразеологічної одиниці вступати

 у певні синтаксичні зв’язки зі словами у 

контексті 

безпосередньо

 

пов’язується не лише визначення фразеологічного значення, а й 



розмежування

 значень


 полісемічпого фразеологізму, напр.:

ВИЙМАТИ

 

/ ВИЙНЯТИ ДУШУ. 1. з кого, у кого

 і без додатка. Зворушувати, розчулю­

вати кого-небудь...



2.

 кому, з кого. Жорстоко, бездушно знущатися з кого-небудь або убивати когось...

4... для кого. Робити

 для


 когось

 все, навіть неможливе.

Синтаксична

 сполучуваність обов’язково фіксується

 у фразеологічних одиницях, які ма­

ють 


незамкнені

 структури. Напр.:




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет