В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет3/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324

ЗОЛОТІ

 РУКИ

 ...

 2. у кого. Хто-небудь уміє зробити, змайструвати все, за що

 не 


візьметься; хтось

 кмітливий,

 спритний у роботі.

 — Софронова наймичка Софія,— пізнає 



Дмитро.— 

Іч,

 сама горює

 на чужому полі.

 А жне 

— як вогонь. Золоті руки у дівчини 

(М.


 Стельмах).

У 

випадках,



 коли в

 текстах відсутні слова, граматично пов’язані з фразеологізмом, ук­

ладачі Словника

 використовують ремарку і без додатка, напр.:



РУКИ

 НЕ ДОХОДЯТЬ...

 у кого і без додатка. Хто-небудь не може займатися чимсь, 

робити


 щось, перев. через велику зайнятість, брак часу і т. ін... Олена Левківна.. подалась до 

ставу, бо

 вже чимало назбиралося в 

неї непраної білизни,

 за різними

 клопотами все не 

доходили руки

 (Є. Гуцало).

X.

 

Словник містить стилістичну характеристику 



фразеологічних одиниць, сутність

 якої 


зводиться 

до 


визначення їх 

актуальності,

 частотності вживання в сучасній

 українській літе­

ратурній

 мові, експресивно-емоційного забарвлення, історико-часових параметрів, сфери 

вживання

 і належності

 до того чи іншого мовного стилю. Так, для позначення актуальності 

вживання


 та історико-часової віднесеності фразеологічної одиниці в сучасній літературній 

мові 


застосовуються

 ремарки заст. (застаріле) (ПОКРИВАТИ ГОЛОВУ (косу), заст.; ВО 



ДНІ

 ОНИ, 

заст., ірон.),рідко або рідше

 (НА ОДНУ ПОНЮШКУ чого, рідко кого; ЖАРТИ 

ЖАРТАМИ; рідше

 ЖАРТ

 ЖАРТОМ).

Експресивно-емоційне забарвлення 

фразеологізмів,

 яке полягає в оцінному ставленні до 

того

 чи 


іншого

 об


’єкта,

 явища і т.

 ін., кваліфікується у Словнику позначкамиуроч. (урочисте) 

(НЕСТИ НА ВІВТАР 

чого,

 уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я 

чогось); 



жарт,

 (жартівливе)

 (КАШІ

 (їсти) ПРОСИТЬ,

 жарт. Подертий і

 потребує ла­

годження

 (про взуття та одяг)); фам.

 (фамільярне) (ТРУБИТИ В КУЛАК,

 фам. 1. Терпіти 

нужду, нестатки,

 голод); ірон. (іронічне)

 (ДЕРЖАТИСЯ (триматися) ЗА СПІДНИЦЮ, 



ірон. 

Не виявляти самостійності, підкорятися

 волі, впливові якої-небудь жінки); зневажл. 

(зневажливе) (КАПУСТЯНА 



(куряча)

 

ГОЛОВА,

 зневажл.

 Некмітлива, нерозторопна, не­

уважна

 людина).



Стилістично знижені 

фразеологічні одиниці

 позначають ремарками вульг.

 (вульгарне) 



(ЧОРТА

 З 

ДВА,

 

вульг. Уживається для вираження заперечення чогось); лайл. (лайливе) (ІДИ 

[СОБІ]

 К БІСОВОМУ БАТЬКОВІ, лайл. Уживається для вираження почуття гніву на 

кого-небудь, 

незадоволення

 кимось).

Фразеологізми часто

 уживаються в різних стилях української мови. Це можуть бути 

одиниці, 

що

 походять з книжних джерел і використовуються переважно



 в писемній мові.

12


ПЕРЕДМОВА

Вони 


супроводжуються 

позначкою книжн. (книжне)

 (ІРОНІЯ 

ДОЛІ, книжн. Безглуздий, не­

передбачений, 

часто

 небажаний збіг обставин).



Одиниці,

 

забарвлені 



емоційністю небуденності,

 й такі, що належать до народнопоетичної 

сфери,

 позначаються ремаркою



 нар.-поет. (народнопоетичне)

 (МЕДОВІ ТА МОЛОЧНІ 



РІКИ,

 нар.-поет. Повний достаток, благополуччя, добробут).

Часто


 вживані у художній

 літературі

 авторитетними авторами діалектні фразеологічні 

одиниці


 мають ремарку діал. (діалектне) (БАЙДИКИ (байди, діал. гандри) БИТИ. 1. Бути 

без


 

діла,


 весело

 проводити час).

Деякі

 фразеологізми, які вимагають одночасно



 експресивно-емоційної, історико-часової, 

функціональної 

та інших характеристик, 

можуть супроводжуватися кількома ремарками. 



(ГРАТИСЯ В

 КОТА ІМЙШКУ, несхв.,

 жарт. Бути нещирим, хитрувати, лицемірити і т. ін.; 

ДО

 ГРЕЦЬКИХ КАЛЕНД, книжн., ірон. На невизначений термін, надовго).

Нейтральні

 

фразеологізми,



 які не несуть у собі ніяких додаткових стилістичних

 на­


вантажень,

 ремарками не супроводжуються.

XI.

 

Для



 наочнішого та повнішого розкриття значення

 фразеологізму, його синтаксичних 

зв’язків,

 функціонування в певному словесному оточенні та

 з певним стилістичним забарв­

ленням 


до 

кожного


 реєстрового фразеологізму подаються ілюстрації 

— короткі цитати з 

фольклорних 

джерел,


 із творів художньої, публіцистичної, наукової та науково-популярної 

літератури,

 з сучасних газет та журналів, з довідників та підручників і т. ін.

Ілюстративний матеріал

 дібрано насамперед із лексичної картотеки

 Інституту української 

мови

 та Інституту мовознавства НАН України, яка після видання “Фразеологічного словника 



української

 мови” в


 двох книгах значно поповнилася за рахунок нових надходжень. Укладачі 

Словника здійснили

 також власні вибірки — переважно з публікацій останніх років. Таким 

чином,


 ілюстративний

 матеріал значно оновлений за

 рахунок цитування добірок із творів 

Б. Антоненка-Давидовича, Б.-І.

 Антонича, І. Багряного, В. Барки, В. Винниченка, М. Гру- 

шевського,

 

С. Караванського, Л. Костенко, Б. Лепкого, Є. Маланюка, О. Ольжича, Т.



 Осьмачки, 

В.

 Підмогильного, Є. Плужника, У. Самчука, Ю. Шевельова (Шереха), Валерія Шевчука



 та ін.

При 


кожній 

цитаті-ілюстрацїї 

з художніх творів (оригінальних та перекладних)

 повністю 

наводиться

 прізвище або

 псевдонім письменника чи автора перекладу, напр.: (А. Дімаров), 

(Леся


 Українка),

 (Переклад М. Лукаша). При ілюстраціях із фольклорних джерел, наукової та 

мемуарної 

літератури назви джерел даються в

 скороченому вигляді (див.

 список скорочень). 

Цитати-ілюстрації

 з газет та журналів докладно

 не паспортизуються, при них наводиться 

вказівка: (3

 газети), (3 журналу).

У

 багатозначних реєстрових фразеологізмах



 приклади наводяться

 до кожного значення. 

Ілюструються

 також


 відтінки значень слів.

Цитати-ілюстрації укладачі 

намагалися

 добирати якомога коротші, здебільшого вони 

становлять одне

 просте


 чи складне речення, напр.:

ГНУТИ

 КЙРПУ...

 Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще 

й

 кирпу 

гне... 

мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний).

Надто 


довгі

 ілюстрації скорочувалися, але без перекручування

 їх змісту. Якщо при ско­

роченні 


пропускається

 початок речення, то наступна частина

 тексту починається з великої 

літери; на місці 

скорочень

 усередині речення

 ставляться

 дві крапки (..), пропуск у кінці 

речення

 ніяк не позначається.



За наявності матеріалу в 

картотеці

 ілюстрації до

 фразеологізмів подаються у такому 

порядку:

 на першому місці

 — з

 фольклорних джерел, потім — з творів художньої (ори­



13

ПЕРЕДМОВА

гінальної

 та

 перекладної) літератури, 



далі — з наукової, науково-популярної,

 публіцистичної 

літератури. Усі

 цитати розміщуються у хронологічній послідовності, напр.:



БАЙДИКИ 

БИТИ. 

1. Бути

 без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, 



нічого

 

не робив,

 все спав та байдики бив (І.

 Нечуй-Левицький); Сам [батько] пильно стежив 



за

 Артемовою наукою. Щоправда, влітку

 байдики бити синові не давав, і був Артем за 

підпасича

 у

 громадського чабана

 діда Мокія (А. Головко).

Дотримування

 хронологічного принципу наведення ілюстрацій не повинно порушувати 

семантичної послідовності

 в

 опрацюванні фразеологізмів. Якщо в дієслівному фразеологізмі 



наявна

 видова пара,

 ілюстрації спочатку подаються на недоконаний вид, потім на доконаний. 

До

 фразеологізмів,



 компоненти яких варіюються,

 ілюстрації наводяться в порядку розміщен­

ня

 цих варіантів, а не



 в хронологічній послідовності.

В

 окремих випадках цитати-ілюстрації уточнюються, доповнюються, деталізуються наве­



денням

 у квадратних дужках слів чи 

словосполучень,

 необхідних для правильного розуміння 

змісту

 речення та



 фразеологізму. Така необхідність виникає, якщо:

1)  у


 цитаті немає підмета або якогось іншого

 члена речення, але він відомий з по­

переднього тексту,

 напр.:


 Випив [Чіпка] з півкварти горілки й не чув, щоб хоч запекла або 

вдарила

 в голову (Панас Мирний);

2) 


у

 цитаті


 якийсь член речення

 виражений займенниками він, вона, воно, вони, той, сам 

і т.

 ін.


 або час чи місце дії позначені прислівниками тут, там, тоді, туди і т. ін., напр.: 

— Куди ж ви їх [гроші], Володимире, діваєте: чи солите, чи квасите, чи свіжими поїдаєте,— 

іноді,

 під

 чаркою, допитувався дядько Микола (М. Стельмах); У нас же тут [на інформацій­

ному


 ринку] повний штиль

 (3


 журналу); Та все те

 [щасливе життя] прийшло



 не по

 щучому 

велінню,

 а

 в нелегкій праці, в дерзанні, в боротьбі з труднощами

 (І. Цюпа);

Примітка.

 

Якщо зміст речення і фразеологізму ясний, зрозумілий, такі займенники і прислівники 



не

 уточнюються, напр.; Знає 



напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (А. Головко).

3) 


у прикладах-ілюстраціях є слова, не зафіксовані сучасними лексикографічними джере­

лами,


 напр.: — 

Скажуть, якзаначальникував

 [став начальником], так уже і взявся Хаєцький з 



нас

 линви

 вити (О.

 Гончар);

4) 

у словах 



порушені сучасні правописні 

норми, напр.: А



 при

 тім .. виникають ріжні 

[різні]


 проекти 

про 

те,

 щоб зовсім розібрати сю велику,

 але слабосилу, на живу нитку зшиту 

державу [Польщу] 

(М. ГрушевськиЦ);

 До часу, голубе, нам глечик носить воду; І на його 

[нього]


 пошле зла доля

 ту невзгоду [знегоду], Що глек побачимо в череп’яних шматках! 

(П. Гулак-Артемовський).

Замість

 прикладів-цитат іноді як ілюстрації до



 фразеологічних одиниць подаються ко­

роткі


 речення. Напр., до фразеологічної одиниці ЯК [ПЕЧЕНИЙ] РАК наводиться фраза: 

Вуха

 стали як печені раки (3 усн. мови).

У деяких


 випадках, особливо за відсутності на певний

 фразеологізм цитат з літературних 

джерел,

 можуть даватися без



 широкого

 контексту ілюстрації з фольклорних записів, зі “Сло- 

варя

 української мови” за редакцією



 Б. Грінченка, збірника “Українські приказки, прислів’я і 

таке 


інше

 М. Номиса та ін., аби лише підтвердити наявність тієї чи іншої фразеологічної 



одиниці

 в мові.


У 

Словнику використана й

 така паспортизація цитат, як (3

 пісні), (3 думи), (3 казки), 

 романсу).



XII.

 

Кожна



 фразеологічна одиниця

 має порядковий номер у межах своєї літери.

14


ПЕРЕДМОВА

XIII.


 

До Словника

 додається покажчик,

 у якому відбито кожен повнозначний компонент 

фразеологічної 

одиниці


 з відсиланням

 та вказівкою на місце опрацювання реєстрового фра­

зеологізму. 

У

 покажчику біля кожного компонента подається відсилання на



 літеру та но- 

мер-індекс

 фразеологізму в

 межах цієї літери, при якому розробляється фразеологізм з потріб­

ним

 компонентом.



 Реєстровий

 фразеологізм у покажчику наводиться в алфавітному порядку на 

своєму місці

 стільки


 разів, скільки повнозначних компонентів входить до його складу. Так, 

фразеологічна

 одиниця

 ГЛАДИТИ



 (стрйгти) ПРОТИ ШЕРСТІ наводиться тричі: 

ГЛАДИТИ 


гладити проти

 шерсті Г-46

СТРИГТИ 

стрйгти


 проти шерсті Г-46

ШЕРСТІ 


гладити

 проти шерсті Г-46

Деривати

 фразеологічних одиниць у покажчику позначені додатково літерою

 “д” поруч з 

порядковим

 номером: перестати і вухом

 вести В-100 д (до фразеологізму [І] ВУХОМ НЕ 



ВЕСТЙ / 

НЕ ПОВЕСТЙ).

***

Текст


 Словника подається за “Українським

 правописом” видання 1993 р.



Список___основних__умовних____скорочень'>Список

 основних 

умовних

 

скорочень

безос.

 (безособове) 



вульг.

 

(вульгарне) 



грубо 

(грубе


 вживання) 

діал.

 

(діалектне) 



дієсл.

 (дієслово) 



док.

 (доконаний вид) 



евф. (евфемізм) 

етн.

 (етнографічне) 



жарг. (жаргонне) 

жарт, (жартівливе) 

запереч,

 (заперечення) 



заст. (застарілий 

фразеологізм) 



згруб.

 (згрубіле) 



зневажл. 

(зневажливе) 

ш.

 (іменник) 



інфін. (інфінітив)

 

ірон.

 (іронічне, в іронічному вживанні) 

і т. ін. (і

 таке інше) 



іст.

 (історичне) 



книжн.

 (книжне) 



лайл.

 (лайливе) 



нак. сп. (наказовий

 спосіб) 



нар.-поет,

 (народнопоетичне)



недок.

 (недоконаний вид) 



несхв.

 (несхвальне) 



означ, (означення) 

пас. 

(пасивне) 



перев. 

(переважно) 



перен.

 (переносне) 



підсил. 

(підсилювальне) 



под. (подібне) 

поет,

 

(поетичне)



 

прикм. 

(прикметник)

 

присл.

 (прислівник) 



прост. 

(просторічне) 



рел.

 (релігійне) 



рідко

 (рідковживане) 



рідше

 (вживане рідше) 



сл.

 (слово) 



словоспол. (словосполучення) 

спол.

 (сполучник) 



уроч.

 (урочисте) 



фам. 

(фамільярне) 



фольк. (фольклорне) 

школ.

 жарг.

 (школярський жаргон)

15


Список

 

скорочень 

літературних

 джерел

Ант.


 літ. — Білецький О. І. Антична література.— К. :Либідь, 1993.

Бойківщина

 —

 Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження.—



 К. : Наук, думка, 

1983.


Весілля —

 Весілля.— К.

 : Наук, думка, 1970.— Кн. 1.

Вибр.


 праці 

М. Г. Холодного —

 Холодний М. Г.

 Вибрані праці.— К.: Наук, думка, 1970.

Видатні

 

вітч.



 географи.. — Видатні вітчизняні географи, мандрівники та мореплавці / За 

ред.


 О. Т. Діброви.— К.

 : Рад. пік., 1957.

Від давнини..

 — Білецький О. І. Від давнини до сучасності

 // Збірник праць з питань 

української літератури.—

 

К.: Держлітвидав.— 1960.— Т. 1, 2.



В

 ім’я Вітч. — В ім’я Вітчизни: Нариси про переможців Олімпійських

 ігор.— К., 1954.

Вісник


 АН — Вісник АН 

УРСР.


Вісник

 НАН


 —

 Вісник НАН України.

Гал.-руські

 приповідки — Галицько-руські

 народні приповідки / Зібрав, упор, і пояснив 

др.


 Іван

 Франко.— Львів, 1901-1905.

Гуцульщина

 — Гуцульщина: Лінгвістичні етюди.— 

К.: Наук, думка, 1991.

Деякі


 пит. поет, майстерн. 

— Юрченко В. В. Деякі питання поетичної майстерності.— 

К.



Молодь, 



1956.

Думки про

 театр — Саксаганський П.

 К.

 Думки про театр.— 

К.: Мистецтво, 1955.

Жилий


 

буд. 


колгоспника — Самойлович

 В.

 П.

 Жилий будинок колгоспника: Досвід 

проектування 

і будівництва.— 

К.: Держбудвидав, 1956.

Життя


 і тв. Т. Г. Шевченка

 — Кирилюк С. П. Тарас Шевченко: Життя і творчість.— К.: 

Дніпро,

 1979.


Життя 

І. Карпенка-Карого —

 СтеценкоЛ. Ф. І. Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич): Життя 

і творча діяльність.— 

К.: Держ. вид-во образотворч. мист-ва і муз. літ., 1957.

Збірник про М. 

Кропивницького — Кропивницький

 М. Л. Збірник статей, спогадів і ма­

теріалів.—

 

К.: Мистецтво, 1955.



Звичаї

 нашого


 нар. — Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.— К. : 

Оберіг, 1993.

З

 глибин душі —



 Бучма А, 3 глибин душі (Статті і спогади).—

 К. : Держ. вид-во обра­

зотворч. мист-ва

 і муз.


 літ.,

 1959.


З 

переказу


 — Українські перекази.— 

К.: Довіра, 1992.

З

 романсу


 — Українські народні романси.— 

К.: Вид-во АН УРСР, 1961.

Іст.

 укр. літ. — Історія української



 літератури:

 У 2 т.—


 К. : Наук, думка.— 1987.—Т. 1; 

1988.—Т. 2.

Іст.

 України — Історія



 України: Нове бачення: У

 2 т.— К. : Україна.— 1955.— Т. 1; 

1996.—Т. 2.

Казки


 Буковини..

 —Казки Буковини. Казки Верховини.— Ужгород :

 Карпати, 1968. 

Коломийки

 — Коломийки:

 Збірник.— К.:

 Дніпро, 1977.

Культура 

сл. —

 Республіканський



 міжвідомчий збірник Інституту мовознавства 

ім.


 О. О. Потебні АН УРСР.

Курс. іст.

 літ. мови — Курс історії української літературної мови / За ред. І. К. Білодіда : 

В

 2 т.— К., 1958.—Т. 1; 1961.—Т. 2.



Легенди..

 — Легенди та перекази.— 

К.: Наук, думка, 1985.

Лікар, рослини.. — 



Носаль 

Г. М., Носаль

 М. А. Лікарські рослини

 і способи їх

 за­

стосування



 в народі.— К.: Здров’я, 1965.

Матеріали

 з іст. укр. журналістики — Федченко М. П. Матеріали з історії української 

журналістики.— К.:

 Вид-во Київ, ун-ту, 1959.

16


ПЕРЕДМОВА

Минуле 


укр. 

театру


 — Мар ’яненко І. О. Минуле українського театру.— К. : Мистецтво, 

1953.


М. Номис

 —

 Номис М. Українські



 приказки, прислів’я і таке інше

 : Збірники О. В. Мар­

кевича

 та


 ін.

 І Укл. М. Номис.— К.: Либідь, 1993.

Моє життя в мист. 

— Станіславський К. Моє життя в мистецтві.— К. :Мистецтво, 1955.

Муз. праці

 — Колесса Ф. М. Музикознавчі

 праці.— 

К.: Наук, думка, 1970.

Нар.


 лірика — Народна лірика.— К.: Рад. письменник, 1956.

Нар.


 опов. — Народні оповідання.— К.:

 Наук,


 думка, 1983.

Нар. 


пісні..

 — Народні пісні з голосу Дніпрової

 Чайки та в її записах / Упор., вступна 

стаття та

 примітки

 О. І. Дея та В.

 С. Пінчука.— 

К.: Муз. Україна, 1974.

Наука

 і

 культура.. — Наука і культура. Україна: Щорічник



 товариства “Знання” УРСР 

Академії


 

наук


 УРСР.

Незвич. 


і грізне.. — Муранов

 О. Незвичайне і грізне

 в природі.— К. : Держтехвидав, 

1976.

Не

 ілюстрація



 —НовиченкоЛ.

 Не ілюстрація — відкриття! —К.: Рад. письменник, 1967.

Новий

 Завіт — Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа / Пер. з давньогрец. 



Р.

 Турконяка.—

 4-те

 повне перевид. Біблії укр.



 мовою.

К.: Українське Біблійне т-во, 2001.



Письмен, 

зблизька


 — Рудницький М. Письменники зблизька.—

 Львів: Кн.-жур. вид-во, 

1958.

Пит.


 мовн. культури — Щорічний збірник Інституту

 мовознавства ім. О. О. Потебні АН 

УРСР.

Пит. 


походж.

 укр. мови — Булаховський Л.



 А. Питання походження української мови.— 

К.: Вид-во АН УРСР, 1966.

Пісні

 та


 

романси.. —

 Пісні та романси українських поетів: У 2 т.— К.: Рад. письменник,

1956.


Пісні..

 — Пісні


 УПА / Зібрав і зредаг. 3. Лавришин // Літопис Української повстанської 

армії.


— Львів, 1997.— Т. 25.

Рідне


 сл. — Піврічний міжвідомчий збірник видання

 Інституту української мови НАН 

України.

Сл. 


Б.

 Грінченка — Словарь української мови / Упор, з дод. власного матеріалу Борис 

Грінченко

 

: В 4



 т.— К.: Наук, думка, 1996-1997.

Сл.


 В. Ужченка — Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок 

Донбасу.— Луганськ,

 1997.

Слово 


про

 Кобзаря


 — Федченко П. Слово про Кобзаря

 (бібліографічний нарис).— К. : 

Держполітвидав,

 1961.


Сл. Ужченків

 — Ужченко Віктор, Ужченко Дмитро. Фразеологічний словник східно- 

слобожанських

 і степових говірок Донбасу.— Луганськ : Альма матер, 2002.

Спорт.. — Спорт

 на У країні.— 

К.: Мистецтво,

 1963.


Технол. пригот. 

їжі


 —

 Ковальов М.



 І. Технологія приготування їжі.— К.: Держтехвидав,

1957.


Три

 

золоті



 сл..

 — Три золоті слова:

 Закарпатські казки Василя Короловича.— Ужгород: 

Карпати,


 1968.

Україна 


сміється

 

— Україна сміється: Сатира



 та гумор : В 3 т.— К. : Рад. письменник, 

1960.


Укр.

 анекдот — К. : Центр сатири та гумору «Асоціація “Всесміх”», 1992; Українські 

анекдоти:

 Від козацьких часів і по наші дні 

/ Упор, і передмова В. Черемиса.— К. : Укр. 

письменник, 1995.

Укр.

 дит. фольк. 



 Український дитячий фольклор.— 

К.: Вид-во АН УРСР, 1962. 

Укр..


 думи..

 — Українські

 народні думи та історичні пісні.— К.: Веселка, 1993.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет