В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет324/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   ...   316   317   318   319   320   321   322   323   324

  ЯЗЙК

 [ЯК (мов, ніби і т /н.)] ПРИРІС 

(пристав, присох) ДО

 ПІДНЕБІННЯ (у роті) у 

кого,

 чий і без додатка.

 Хто-небудь замовк, втра­

тив здатність говорити через хвилювання, тривогу, 

переляк


 тощо. Не сподіваючись цієї зустрічі, я 

відхилив

 двері в коридор, а навпроти вона. Спо­

лохано

 глянула в очі, опустила довгі вії. У мене 

язик

 мов

 приріс до піднебіння (ІО.

 Збанацький); 





Ного

 благородіє" не забалакало, воно, правда, 

поривалось сказати щось,

 та язик пристав у ро­

ті,

 не 

повертався (Панас Мирний); — Чуєте, який 

я

 

красномовний... А

 примусьте

 мене зараз загово­

рити, хоч

 словечко

 витиснути, коли язик

 присох 

до

 піднебіння

 (В.


 Речмедін).

 

ЯЗИКИ ПОПРИСИ­



ХАЛИ

 В РОТІ 

(про багатьох).

 Нам сиділося, як со­

баці на 

човні, 

а

 

язики

 наші в роті поприсихали 

(ІО.


 Яновський).

ЯЗИКА


24.  З ЧУЖОГО

 ЯЗИКА. Почутий від ін- 

ших;


 не

 власний (про вислів, думку, чутку і т. 

ін.).

—  Втихомирся, Супруне. 

Втихомирся,

 дорогий! 

Дитя 

нерозумне, сказало щось з

 чужого язика 

(М.


 Стельмах).

ЯЗИКИ


25. 

ЗЛІ

 (лихі) ЯЗНКЙ. Люди, які плітку- 

ють,


 ведуть недоброзичливі балачки; пліткарі. 

Вже не 

раз важка

 хвороба 

валила комісара в

 ліж­

ко. 

Іноді

 злі 

язики плескачи,

 що

 це вже прийшов 

йому

 кінець (ІО. Збанацький); — Потоцький на 

Сейм

 

не 

їздив, саме захворів, хоч злі

 язики плеска­

ли, 

що

 навмисне замкнувся в замку... 

(Я. 


Стецюк);

— Оце і все, як на духу, розказав. А лихі язики ще 

всяке несусвітне додають (М.

 Стельмах).

ЯЗИЦІ

26.  НА



 ЯЗИЦІ. 1. у кого. Хто-небудь гово­

рить 


про щось.

 —

 Що п’яному дивуватись,— 



втомлено

 відказав Остап.— Ого,

 п ’яному! Що

 в 

тверезого

 

наумі,

 те в п ’яного на язиці,— не вга­

вав

 Гулька

 (М.


 Тарновський).

2.

 Бути предметом постійних розмов. Подмуха 

цілющий

 легіт, П’ю живі його струмці; А вушах— 

зубовий

 

скрегіт, Ремство скрізь на язиці (П. Гра­

бовський);

 Перший в світі космонавт швидко став 

786


як

ять

знаменитістю.

 В ті часи ІО. Гагарін постійно 

був

 у всіх на язиці (3 журналу).

ЯК

27.



  ОН 

(ось) [ВОНО]

 ЯК.

 Уживається для 

вираження

 захоплення, подиву або іронічного 

ставлення

 до 

чого-небудь.



 — Он воно як! Це дивне 

діло! 

Признаться, де вже я

 не був 

— Такого дива

 

я 

не чув... 

(Л.


 Глібов); — 

Ніякого наказу... я не одер­

жував

 ..

— Ах, 

он

 як! Розумію. До речі, в штабі це 

також

 передбачали 

(О.


 Довженко); —

 Он як! — 



похопився

 редактор, нашорошивши вуха (О. Берд­

ник).


 ОСЬ

 ВОНО ЯКЕЧКИ, розм. Чоловік роззявив 



від

 подиву

 рота і стояв так кілька секунд, потім.. 

блаженно

 закректав і.. сказав Дорошеві: 

— Ось 

воно якечки (Григорій Тютюнник).

28.  ЩЕ 



И ЯК.

 Звичайно, безсумнівно. Ди­

ректор ..

 обернувся до Кульбаки: — Знаєш тако­

го?

 —

 Ще й як! (О. Гончар); — А ти, Левку, 

любиш в ’юни?

 — Ще й як, пане,— трохи повесе­

лішав

 парубочий голос.— Тоді й тобі сипнемо 

трохи (М.

 Стельмах).

29.

  ЯК КОМУ. По-різному, 



неоднаково. 

— То що тому найгірше у 

холодній,

 чи те, що їсти 

й

 

пити не 

дають,

 чи те, що родичів нема..? — Та 

як

 кому, хто що найбільше любить,— сказав мій 

батько (Леся Українка). КОМУ ЯК. Кому

 як на ро­

ду

 написано

 (М. Номис); — Скільки не давай, усе 



мало, усе женуть, усе

 

штурмівщина. Давай нор­

му, давай дві, а

 жити коли? — Кому як,

— заува­

жив

 Баглай.—

Для мене це і вжиття (О. Гончар).

ЯКУ


30. 

НІ В ЯКУ, розм. Нізащо.

 Лобода спо­



дівався, що, може, хоч цей покаже, який він 

ко­

зак,

 а цей теж

 виявився з тонкою кишкою: ні в 

яку!

 

Бо він,

 бачите, за кермом (О.

 Гончар).

ЯРМО

31.


 

ЯРМО НА ШЙЮ 

кому.

 Обтяжливі тур­

боти,

 зайві ускладнення, клопіт.



 Чудні люди. Го­

лодних годуй, 

хворих

 лікуй,

 школи заводь,

 пам’ят­

ники якісь 

став!.. Повигадують 

собі 

ярма

 на 

шию 

(І. Карпенко-Карий); — Василино,



 ти як 

стара,—зітхнула мати. —Якби ж то стара! Не 

стара, 

ні, бо мати

 ще доглядає мене. А нащо їй, 

скажіть,

 

отаке

 ярмо на шию? (Є. Гуцало); Агра- 

ри

 

нам

 дадуть! Чекай, надійся, не перший

 раз 

обіцяють!

 

Ярмо

 на

 шию, а не гаразд 

(І. Чендей).

ЯТРИТИ

32.


 

ЯТРИТИ

 (роз’ятрювати, розтроюджу­

вати,

 розворушувати і т.

 ін.) / РОЗ’ЯТРЙТИ 

(розтроюдити, розворушити і 

т.

 ін.) [ІІЕЗА- 

ГОЙНУ (давню)] РАНУ

 [В СЕРЦІ (в душі)] 

кого,

 чию, рідше кому. Необережними словами, 

діями змушувати

 кого-небудь знову морально 

страждати 

або переживати 

щось неприємне.

Не 

ятріть мою рану,

 діду. Я й так насилу стриму­

юсь

 (Ю. Яновський);

 Узявши граматику, прочи­

тав

 він 

два

 

рядки, але, роз ’ятрюючи в серці рану, 

знов

 спитав 

отця Алоїзія: — А скільки

 років хлоп­

чикові, який грав учора Кіра? (3. Тулуб); Розмова 

ся

 розтроюдила їй в серці незагойну

 рану, Софія 

пригадувала

 

вчорашній 

прикрий вечір 

(Леся Укра­

їнка);

 // чим. Викликати важкі спогади, пережи­



вання.

 Офіцер аж до порога провів



 дідуся. Йому 

було 

прикро,

 що необережною розмовою роз’ят­

рив

 незагойну рану в

 серці

 старенького

 (Ю. Зба­

нацький); Микола 

Іванович 

розворушив своїми 

словами

 давню удовину рану, згадавши Гордія 

(І. Цюпа).

33.

 

ЙТРЙТИ



 (роз’ятрювати,

 розтроюджу­

вати, троюдити)

 / РОЗ’ЯТРЙТИ (розтроюди­

ти) СЕРЦЕ 

(душу) кого,

 кому, чиє (чию) і без до­

датка.

 Завдавати кому-небудь 

великих 

душевних 

страждань,

 переживань. Почуття



 образи гнітило 

його,

 гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич); Ятри­

ла

 душу 

Лукії й близька розлука з другим братом 

Омельком, котрий мав цієї

 ж ночі рушати до 

Москви

 (О. Ільченко); Відчай ятрив її душу, як 



пекуча 

жалка 

кропива,

 і все гнав і гнав уперед, 

вздовж

 берега широко розлитої річки (В. Коза­

ченко);


 Пісня не заспокоювала, а, навпаки,

 ще 

дужчероз

 ’ятрювала їй 

душу (А. Шиян); Вона бо­

ялася 

дивитися

 сама на себе, щоб

 не розтрою­

джувати

 свого

 серця (Панас Мирний); Івась ле­

жав,

 мовчав. Зло, досада давили

 його за горло, 

троюдили серце,

 точили сльози з очей (Панас 

Мирний);


 Розмова з Василем роз’ятрила

 старе 

серце (І.

 Нечуй-Левицький). РОЗ’ЇДАТИ

 ДУШУ. 

Дітям

 

спочатку не відкривала [мати] горя. Розпо­

відала,

 що ось

 

скоро тато закінчить

 війну, повер­

неться

 додому. Проте туга, як іржа, роз’їдала 

душу

 (3 журналу).

ЯТЬ

34.  НА 



ЯТЬ. 

1. 

Прекрасний, 

найкращий або 

найвищої


 

якості.


 Писав про якусь дівчину..

 Дів­

чина

 на

 ять.

 Та жаль, що родичка. Приїзди, не 

жалкуватимеш! (А. 

Головко);

 — Якось-то

 ко­

сили 

ми

 з ним за проваллям. Він попереду—косар 

же

 

був 

лепський, на ять! — а я за ним, хоч теж 

не

 давав дядькам собі

 п’яти врізать (Григір 

Тютюнник).



2. 

Дуже добре.

 [Шметелюк:] Хай побачать, хто 

такий Шметелюк!

 Я заробляю на ять і все одер­

жую

 

наударницькі талони (І.

 Микитенко).



50-3-213

Наукове

 видання

СЛОВНИКИ УКРАЇНИ



словник

 

ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ 



УКРАЇНСЬКОЇ

 

МОВИ

У

 кл



 адач і

Віра


 Максимівна БІЛОНОЖЕНКО, 

Ірина Святославівна ГНАТЮК, 

Валентина Володимирівна ДЯТЧУК,

 

Надія Микитівна НЕРОВНЯ, 



Тетяна Олексіївна ФЕДОРЕНКО

Художній редактор І. П.



 Савицька 

Технічний

 редактор І.

 В. Остапова 

Коректори

 Л М. Козленко, В. О.

 Подолянчук 

Комп


’ютерний

 набір і 

верстка/. В. Остапової

Підп.


 до 

друку 07.05.2003.

Формат 70x100/16. Папір офс. № 1. Гарн. Тайме. Друк

 офс. 


Ум. друк.

 арк. 69. Ум.

 фарбо-відб. 69,8. Обл.-вид. арк. 100,35.

Наклад 


3000

 прим. Зам. 3214

Видавництво

 “

Наукова думка



Р.

 с.



 

№05417561 від

 16. 03.95 

01601


 Київ 1, вул. Терещенківська, З

Віддруковано в 

друкарні 

концерну *Ін



 Юре» 

м. Київ,


 вул. Багговутівська, 17-21


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   316   317   318   319   320   321   322   323   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет