В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет5/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324

АРИСТОКРАТ 

ДУХУ, іноді ірон.

 Лю­


дина

 високого

 інтелектуального розвитку. — Во­

ни, бачте,

 з ласки фюрера в

 берлінських і

 мюнхен­

ських кав ’

ярнях сиділи,

 “гох ” кричали. І ось тепер 

ці

 політики й аристократи духу Україною прави­

тимуть

 (С. Журахович).

АРКАНІ

23.


  ЯК

 (мов) 

НА АРКАНІ,

 

зісл

. тримати, 

держати і под.

 Міцно,

 не випускаючи зі сфери 



свого

 

впливу. Мовби



 магнітом притягує [Настя] 

подружок

 і

 тримає біля себе як на аркані 

(М.


 ІО.

 Тарновський).

АРШИН

24.


  АРШЙН 

У

 ПЛЕЧАХ. Широкоплечий, 

дужий (про людину).

 — Куди лізеш? Не на тебе 

піджак шитий. Ось на кого! На Івана — у нього 

аршин

 у плечах! Добрий козак! (З газети). 

АРШЙН


 

В

 ПЛЕЧІ. 



Никола йде, неначе 

брила,— Са- 

жений

 зріст, аршин в плечі (П. Воронько).

25.


 

НА

 ОДЙН АРШЙН. 1. перев. з дієсл., 

несхв. За 

тим самим зразком; однаково. Всі будів­



лі

 були 

збудовані на один аршин (3 

газети); Сукні 



пошиті на один

 аршин — ті ж короткі рукави, 

тісний

 ліф і по подолу—густі оборки (3 журналу). 

2.

 Дуже

 схожі 


між собою; однакові.

 — Товаришу 



гвардії майор, а як залізничні

 колії? —

 запитує 

хтось

 із бійців.

— 

Теж неоднакові! У

 нас

 ширша, у 

них 

вужча ..

 Вона буде

 колись

 перешиватись?

Щоб

 скрізь на один аршин?

 — Очевидно,

 буде 

(О.


 Гончар).

26. 


ПІДАРШЙН,

 заст. 1. зісл. пітй,взя­

ти 


і 

под. До війська, в

 солдати. Он у вдови один 



син, Та й той пішов під аршин,,, (П. Куліш); Єсть 

у

 

вдови

 їден [один]

 син —Взяти б його під аршин 

(С.

 Руданський).



2.

 Підходить 

для


 служби у війську, в солдатах. Усі 

невлад,

 усіх назад,

 В усіх доля мати. А у вдови 

один 

син, Та й той якраз під аршин (Т. Шевченко).

АТАКУВАТИ

27.  АТАКУВАТИ В ЛОБ

 (в лоба).

 1. На­

вально

 наступати на



 ворога. Командувач видає 

наказа до

 негайного виконання:

 атакувати в лоб 

Турецький

 вал (Ю. 

Яновський).



2. Відверто, прямолінійно говорити,

 запитувати 

про що-небудь. Учні

 обступили директора,

 роз­

питували його, хто ж буде у них 

в гостях, а потім 

атакували

 в лоб — коли нарешті буде

 той вечір, 

адже

 стільки готувалися! (З газети).

АТМОСФЕРА

28. 

АТМОСФЕРА ЗГУЩУЄТЬСЯ

 над 

ким, 

навколо

 кого.

 Чиєсь становище погіршуєть­

ся, стає важчим. Невже він не бачить, не відчуває, 

що

 

атмосфера довкола нас починає

 згущуватися 

(І. Вільде); Під зиму його перебування в



 родині по­

гіршилося, 

атмосфера,

 він

 відчув, згущується, 

треба

 

щось робити:

 або іти вчитися, або влаш­

товуватися 

на

 якусь роботу, але він вирішив 

тікати

 до 

Ганни (3 газети).

29. 


АТМОСФЕРА

 РОЗЖАРЮЄТЬСЯ 

(розжарилася).

 Створюється важке становище, 

яке


 потребує

 напруження сил,

 енергії. За ніч ат­

мосфера в 

домі Пугала 

ще

 більше розжарилася 

(П. Панч); Атмосфера розжарилася до 



крайньої 

межі. Якщо їх, хлопців, не зупинити,

 не заспокої­

ти, 

стане непоправне — вони вб'ють

 один одно­

го!

 (З газети).

30.  АТМОСФЕРА

 РОЗРЯДЙЛАСЯ.

 Ста­

новище 


змінилося на краще;

 

зникло



 

напруження. 



Він

 

почав усіх смішити,

 передразнюючи Гамкала. 

Атмосфера 

розрядилася,

 всі 

від душі реготали, а 

потім стали пити

 чай, який

 привезла Катерина 

 



журналу).

21


БА

БАЙБАК

Б

БА



1.  БА ДЕ ТО!

 Уживається для вираження 

повного 


заперечення; 

ні. Котилися і наші козачі 



Дурні голови, 

за правду..

 А получшали [покраща­

ли]


 ? ба де то! Ще гіршими стали (Т. Шевченко).

2.

  ТИМ-ТО



 Й БА. Уживається для підкрес­

лення того,

 що висловлюється;

 у тім-то й річ. 



— Хоч кажуть

 — хто мовчить, той ніби двох 

навчить,

 але 

тим-то й ба, що 

той, хто мовчить, 

нікого 

не навчить,

 бо жити мовчки

 не можна 

 



газети);

 

Мусій випріг..



 вози серед двору. — За­

кочуй,

 козаче,

 під повітку. — А то що хіба, ясно 

ж? — Тим-то й ба,

 що дощ буде (П. Панч).

БАБА


3.

 

БАБА



 [ЩЕ] НАДВОЄ ВОРОЖИЛА

 (га­

дала).


 Невідомо, чи відбудеться, здійсниться 

щось,


 чи

 

ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та 



й

 

каже: —Хіба

 убогому і на світі не жити? Е,

 ні, 

це ще надвоє баба

 ворожила (Укр..

 казки, леген­

ди..). БАБКА (БАБУСЯ) [ЩЕ]

 НАДВОЄ ВОРОЖИЛА 

(гадала). [Василь

 (до Горпини):] Завтра нас, мо­



же,

 щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то 

кажуть,

 бабка ще надвоє ворожила! 

(М. Кропивницький);

 — Так

 от передай отій 

гвардії

 [Деркачеві], що коли



 на сівбі ми його пе­

регнали,

 то на жнивах й поготів

 ..—

 Сказати 

можна,

— 

обережно

 проговорив юнак...— Тільки 

це,

 Миколо Гавриловичу,

 бабуся ще надвоє гадала 

(С.


 Журахович).

4.  ЗГАДАЛА



 БАБА ДІВЕРА. Уживається 

для підкреслення того, коли 

згадуєься щось давно 

минуле,


 чого вже ні змінити, ні виправити не 

можна. З темряви



 строго обізвався

 Семен Дибен- 

ко:

 — Війна — війною, а два стоги переліжного 

сіна

 

ні 

за що ні про

 що згноїли. Безбородько нах­

мурився:

 — Таки згадала баба дівера,

 через вас, 

діду,

 про ці два стоги увесь світ і союзники зна­

ють (М. 

Стельмах).

5.  ЯК (коли)

 БАБА БУЛА ДІВКОЮ, пе­

рсе. 

зі сл.чпд, і.

 

Дуже давно. Тоді то було, як баба 



була

 дівкою (Укр..

 присл..).

6.

  [ЯК



 (мов, ніби і т. щ.)] [ТА] БАБА ПА- 

ЛАЖКА 

[

і



 

БАБА

 ПАРАСКА]. Язикатий, чван­

ливий, пихатий. Був час, коли 



Гітлер 

не

 

мовчав 

перед німцями

 “мов скеля ”, він

 був охочий до са­

мохвальби,

 як та баба Палажка (П. Козланюк).

БАГАТІТИ


7.

 

БАГАТІТИ



 ДУМКОЮ (думками). По­

тішати


 себе

 намірами, задумами, уявленнями і

 т. ін. 

Він

 смирний чоловік і багатіє думкою, що такий- 

то 

вже він

 хороший, такий-то вже молодець! 

(Марко Вовчок); [Василь:] Чого ж 



се

 я так розду­

мався?.. мерщій 

діло

 робити,.. а я думками бага­

тію

 

(Панас Мирний).



БАГАТО

8.

 



БАГАТО (забагато) 

ЧЕСТІ для кого,

 ко­

му, 

перев.

 ірон. Хто-небудь не гідний кого-, чого- 

небудь.


 Багато честі для мене зватись правою 

рукою

 дядька, добре

 було б, якби мене можна бу­

ло

 назвати пальцем на його

 руці (Леся Українка); 

Оленка зголосилася

 побігти за нею, але Мокроус 

на 

правах

 комсорга спинив її. — Багато честі 

твоїй 

подрузі, Оленко.

 Нехай іде собі, куди ро­

зігналася 

(Д.


 Бедзик).

9.

 



БАГАТО (чимало)

 ВОДИ СПЛИЛО 

(спливло, упливло, 

утекло

 і т. ін.). 1. Минуло 

багато часу з якоїсь

 пори,

 після якоїсь події. Від­



тоді

 

багато води сплило.., але пригадуються по­

дії 

тих днів

 так виразно, наче було це вчора 

(Л.


 

Дмитерко); Багато з того 



часу упливло води в 

Черемоші, багато 

разів

 приходив сюди [до

 схо­


ванки]

 Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хот- 

кевич); Чимало

 літ перевернулось,

 Води чимало 

утекло

 (Т.


 Шевченко).

2.

 Сталися значні зміни за якийсь час. З того часу, 

як

 Георгія водили 

за руку,

 багато води

 спливло. 

І 

сам він

 змужнів, став красивим, статурним 

(З 


газети);

 Півроку минуло,



 як ти розлучилась із 

своїм

 коханком. Багато

 води втекло

 за сі півро­

ку; пішли

 

за водою і твої сільські думки, твої на­

дії,

 твої молоді жадання (П. Куліш).

БАГЛАЇ


10.  БАГЛАЇ

 НАПАЛИ

 (вкинулися) кого і 

без

 додатка, 

рідко. Хто-небудь не

 хоче 


працюва­

ти; став


 лінивим,

 млявим. Такі мене баглаї напа­



ли (Панас

 Мирний); 



Баглаї вкинулись та

 йроби­

ти

 

не хочеться

 (Сл. Б. Грінченка).

БАЙБАК

11.  ЯК БАЙБАК 



у

 

НОРІ, 

зі

 

сл

.

 

жйти



ди



ноко.

 — Істинно так...



 живи та їж, поки роток 

свіж.

 От,

 приміром, я: живу сам, як байбаку но­

рі,

 тільки й того, що до церкви та додому 

(М.


 

Лазорський).

22


БАЛАМУТИТИ

БАТЬКА

БАЛАМУТИТИ

12.  БАЛАМУТИТИ ГОЛОВУ (голови) ко- 

му,

 несхв. 1. Зваблювати, спокушати. — Ось заби­

райся, 

парубче,

 звідси та

 не баламуть голови 

заміжнім 

жінкам,—

 виказала

 [Федора] серди­



то...

 (В. Дарда).

2. 

Підбурювати



 на

 погані вчинки, бунтувати. 



— 

Окаянна сірома нишпорить

 усюди

 по

 Вкраїні 

да

 баламутить голови поспільству. Хіба не чув 

ти

 поголоски про 

чорну

 раду?

 (П. Куліш).

13.

 

БАЛАМУТИТИ СВІТОМ. 



Жити за 

своїми


 нормами, правилами;

 порушувати

 

звичай­


ний

 уклад


 життя; тривожити, бентежити. А молоді 

робили

 своє: баламутили світом, шукали нових 

доріг, 

бунтували 

проти старосвітських

 забобо­

нів 

(В. 


Речмедін); —

 Не баламутьте, мамо, 



світом. 

Доконче

 вам треба розтривожити 

всіх...

 (М.


 Стельмах).

БАЛЬЗАМ


14.

  БАЛЬЗАМ



 НА

 РАНУ (на

 душу) кому, 

чию.

 Слова підтримки або радісна звістка. їй по­



відомили,

 що приїжджає Максим. Це було, як ба­

льзам

 на 

рану—тепер син порадить, що робити, 

як

 далі жити

 (3 газети).

БАНЬКА

15.


  ЯК 

(мов, ніби і т. ін.) МИЛЬНА 

БАНЬКА,

 зі сл. знйкнути, пропасти

 і под. 

Швидко,

 безслідно. По довгій годині



 прокинулися 

[втікачі] від голосних 



вигуків: —

 Тут вони! Тут! 

Страшне то було

 пробудження!

 Мрія про волю 

зникла,

 як мильна банька (В. Гжицький); Потім 

розлетілося все, щезло, мов 

мильна

 банька 

(А.


 Крушельницький).

БАРАН


16. 

ЯК (мов, ніби

 і т.

 ін.) БАРАН В АП­

ТЕЦІ,

 зі сл. р о з б и р а

 т и с я, ірон., зневажл. Ужи­

вається

 для повного заперечення змісту зазначе­



ного

 слова; зовсім 

не (розбиратися).

 Розбираєть­



ся, як баран в аптеці

 (Укр.. присл..); —Яв цім 



ділі розбираюся приблизно так, як 

баран в аптеці 

(Д. Міщенко).

17.  ЯК (мов, ніби і т.

 ін.) БАРАН НА 

НОВІ

 ВОРбТА,

зі

 

сл

.

 

дивитися



,

 втелющи- 

тис 

я,

 витріщатися / под., зневажл. Спантели­



чено,

 

виявляючи повне нерозуміння,



 здивування. 

Вночі,

 як

 ми [шевці] поснемо, встромить морду в 

книжку і 

дивиться,

 як баран

 на нові ворота 

(М.


 Чабанівський); Петро мовчав, 

тільки

 втелю­

щився

 в Хлипала, мов баран на нові ворота 

(Ю. 


Збанацький).

 як козЕл НА нОві 

вор

О

та



.

 



Воли в ярмі, та

 й ті

 ревуть...—гримнув на

 мос­

каля, аж

 той свистати перестав. Дивиться на 

його

 [нього],

 як

 козел на нові ворота (Марко 

Вовчок).


 

ЯК ТЕЛЯ НА НОВІ ВОРОТА. Чого 



очі вит­

ріщила,

 як теля на нові ворота? — замахнувся 

гарапником

 

Карпо (М. Стельмах).

БАС


18.  БАС

 УРВАВСЯ (увірвався) перев. ко­

му

 і без додатка. 1.

 Хтось втратив можливість 

збагачуватися

 або наживатися на чому-небудь, 

верховодити ким-небудь. І



 

може,

 колись так і 

зробиться,

 що і їм, Рябченкові з товариством, 

урветься 

бас

 у громаді (Б. Грінченко); Гуцалюк 

завагався. 

Що 

ж йому робити? Працював,

 ска­

жуть, 

поки можна було 

шахраювати,

 а коли бас 

увірвався,

 то й покинув (С. Добровольський); // на 

що.

 Немає сил,

 змоги на щось. Еге! Шкода й пи­

тання

 — Бо на таке кохання Тепер урвався бас 

(М.


 Вороний).

2.

 Настав кінець

 кому-небудь. У нього б стало 



коштів захопити

 й поміщицький шмат, та бас 

урвався 

йому

 несподівано

 й нагло,— він повісився 

(Ю.


 Яновський); — Ну, доню,— сказала до своєї 

одиначки,



мабуть, 

уже мені геть бас увірвався. 

І

 ноги

 не мої,

 і руки не мої, хоч візьми та й на 

смітник викинь (С. Добровольський).

БАТІГ


19.  ЯК 

БАТІГ НА МОТОВЙЛО, зі 

сл. 

схожий,


 ірон. Уживається для повного запере­

чення 


змісту

 зазначеного слова; зовсім не (схо­

жий).

 Тепер уже всі



 [хлопці] глянули

 на Миколу, 

вишкірили зуби,

 сміються.

 Справді ж

 бо — схо­

жий Микола на вихователя, як батіг на мотови­

ло

 (Ю. 


Збанацький).

20.  ЯК 



(мов, ніби

 і т.

 ін.) З КЛОЧЧЯ БА­

ТІГ, 

ірон.

 1. Поганий, нікудишній, зовсім непри­

датний


 для

 чогось;


 ніякий. [Галина:] 3 Бойка та­

кий

 командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); 

З

 

тебе

 

герой, мов з клоччя

 батіг (Укр.. присл..); 



 Тато не дадуть стільки,

 скільки я

 зароблю в 

церкві 

столичній,

 де

 бувають і царі. Та...

 та й 

хлібороб з мене, як з клоччя

 батіг: я більше

 до 

церкви (М.

 Лазорський).




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет