В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет6/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324

2.  Уживається для

 повного заперечення змісту 

зазначеного

 речення;

 зовсім не (міцний).

 Такий 



міцний,

 як з клоччя батіг

 (Укр.. присл..).

3.  Не 

має


 твердого характеру; безвольний, не 

здатний 


щось

 вирішувати самостійно. Та й чоло­



вік 

мій,

 як з

 клоччя

 батіг, сказати правду 

(І. 


Нечуй-Левицький). 

БАТІГ З 


КЛОЧЧЯ.

 Батько 



Ксенин

 був батіг з клоччя: що жінка казала, те 

він

 і робив (Б. Грінченко).

БАТЬКА


21. 

ЯК ЗА РІДНОГО БАТЬКА (тата), 

зі

 сл. правити, гнути і т. ін. Занадто дорого, 

дуже


 багато.

 Тільки кажи, що



 тобі

 дати за 

23


БАТЬКІВСЬКИХ

БАЧИТИ

“променіє”? Та не заправ, як 

за рідного батька! 

(М. 


Коцюбинський);

 — Сказала [Докія] із спів­



чуттям, 

зручніше 

спираючись рукою на

 тин,

— І 

таку ціну 

гнуть

 [за худобу], як за



 рідного батька 

(М. 


Стельмах). 

ЯК ЗА 


БАТЬКА. В повоєнні літа .. 

за 

голку 

правили на

 ярмарках, як за батька 

(М. Зарудний).

22.

  ЯК НА



 [СВОГО (рідного)] БАТЬКА, 

зі 

сл.

 кричати. Не стримуючи себе;

 дуже силь­

но.


 

Кричать, як на батька (Укр..

 присл..).

БАТЬКІВСЬКИХ

23.


  НА 

БАТЬКІВСЬКИХ, жарт.

 Пішки. 


Було

 й

 замочу ноги, і захолоджу, а кочу на бать­

ківських до дітей 

(Ганна Барвінок).

БАТЬКО

24.


  ЧИЙ 

БАТЬКО 

(грубо

 чорт) СТАР­

ШИЙ.

 Хто переможе, хто сильніший. Ми ще по­

міряємось...

 Ще побачимо, чий батько старший 

(Панас


 Мирний).

БАЧИВ


25.

  ТАКИХ [УЖЕ] 



БАЧИВ

 (бачили). 

Уживається 

для

 вираження застереження від за­



лякування;

 не боюся, не страшно. —Ви на мене 



не 

кричіть,



 я 

таких

 

уже

 бачив! (М. Зарудний). 

НЕ 


ТАКИХ БАЧИЛИ.

 —

 Подумаєш, розкричався. 



Ми

 не таких бачили,— прошипіла вона і закрила 

віконце

 (Григорій Тютюнник).

26.

 

ТІЛЬКИ



 Й БАЧИВ (бачили). 1. кого. 

Хто-небудь зник 

безслідно, назавжди або швидко 

виїхав.


 Не

 встигла мати привітати гостей, ані 

сльози 

зронити, 

озватися до них

 жалібно: “Ой 

синочки

 мої,

 голубочки... ”, як герої вже зникли в 

голубій 

імлі,— тільки їх і бачила (О. Довженко); 

Дала 

йому 

і свиту, і 

шапку.. Пішов

 наш

 Нечипір, 

та тільки ж 

ми його і

 бачили (Г. Квітка-Ос- 

нов


’яненко);

 Попрощався генерал



 з ними... Та 

тільки

 його

 піщани й бачили (Панас Мирний).

2.

 

що.

 Втратити назавжди що-небудь. Йому [пану 

Польському] 

тільки

 одному годили й

 служили... 

Та як же 

його й не служити? Свої

 ж прислужни­

ки!

 Нехай

 би хто сказав

 

слово насторч — тільки 

б

 і місце бачив! (Панас Мирний).

БАЧИЛИ


27. 

НЕ БАЧИЛИ

 ДУРНЙХ, ірон. Ужива- 

ється для вираження відмови (іцо-небудь викону­

вати, робити

 і т. ін.). А тії, шовком вбрані Квіти, 



Сміються з

 них: — 

“Кому-кому — щей вам годи­

ти,

— ІІе бачили 

дурних” (Л. Глібов).

БАЧИТИ___ДАЛЕКО.'>БАЧИТИ___ВИДИ.'>БАЧИТИ


28. 

БАЧИТИ

 ВИДИ.

 Бути

 досвідченим у 

якійсь

 справі, бувалим, зазнати багато випробу­



вань

 у житті. А в бою він брав таким натиском, 



несподіваним, рішучим, що 

навіть хлопці,

 які ба­

чили

 види, дивувались і з опаскою косилися на 

начальника

 розвідки (М. Стельмах).

29.


 

БАЧИТИ

 ДАЛЕКО.

 Бути далекогляд­

ним,


 прозорливим, мудрим і т. ін. — Велике свято 

нині!

 Дарма вороги наші надію плекали, що

 Києву 

бути в їх пазурах вічно.

 Нескорима сила

 людей ру­

ських,

 і Київ діждався

 волі!.. —Далеко бачить 

гетьман

 Хмельницький,— проказав схвально

 му­

ромський

 намісник Алфьоров (Н. Рибак).

30.


 

БАЧИТИ

 ДАЛІ СВОГО НОСА. Пе- 

редбачати

 події, наслідки, бути далекоглядним. 



Що,

 милуєшся?.. —А ти — ні? —А я ні. Бо бачу 

трохи

 далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе 

оцим

 дурним 

головам панська худоба (А. Головко).

31. 


БАЧИТИ

 НАСКРІЗЬ кого. Добре зна- 

ти, 


уміти

 розпізнавати чиї-небудь думки,

 наміри. 



 Ні,

 вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що 

воно 

за

 цяця (Панас Мирний); А

 ти, Семене, не 

зловтішайся! 

Я

 тебе

 наскрізь

 бачу (Ю. Бедзик); 

П

 Добре


 розбиратися

 в людях, мати досвід у сто­

сунках з ними.—Колись 

я

 так не приглядалася до 

людей,— сказала вона [Катерина], ніби сама з то­

го 

дивуючись.

— А

 в час

 війни кожного наскрізь 

стала бачити... (С.

 Журахович); Еней научений 



був добре,—

 Розвідник

 справжній був Еней. Де 

обережний,

 де хоробрий,— Вмів наскрізь бачити 

людей

 (С. 


Воскрекасенко).

32.


 

БАЧИТИ / ПОБАЧИТИ 

[БАГАТО 

(немало)]

 СВІТУ (світа).

 Бувати в багатьох міс­

цях,


 

подорожуючи. 



З 'їздив

 [Остап] з ним [паном] 



багато

 чужих

 сторін, 

бачив багато світу і.. ви­

хвалявся

 тим

 (Панас


 Мирний); 

Після вечері

 пере­

сяде

 батько на

 призьбу, скрутить цигарку та й 

ще гомонять. А є про що: немало батько 

прожив, 

немало

 й світу

 

бачив (А. Головко).

33.


 

БАЧИТИ / ПОБАЧИТИ

 СВІТЛО 

РАМПИ.

 Бути

 поставленим на сцені театру (про 

виставу).

 Відома п'єса [“За двома зайцями”] не 



один

 раз бачила світло рампи

 (3 газети); 



Після 

серйозної

 дружної роботи автора і колективу 

[театру]...

 вперше побачила [п’єса] світло рам­

пи (3 глибин 

душі).


34.

 

ЗА



 СЛІЗЬМИ

 (сльозами) СВІТА (сві­

ту)

 [БІЛОГО] НЕ БАЧИТИ. 1. Нестримно, весь 

час


 плакати,

 ридати. — Не плачте, мамо,— 



втішав

 Василь.—Я вернуся,

— а сам за слізьми й 

світа

 не бачив

 (І. Нечуй-Левицький); Дорогий 



Ванечко! Любий, 

милий,

 кровиночко моя! Пишемо 

ми 

з

 Марією

 цього листа, а 

за слізьми світа біло­

го

 не бачимо (В.

 Логвиненко); Мотря обхопила 



його [сина] шию обома руками та так і повисла, 

за

 сльозами світа не бачачи

 (Панас Мирний). 



2.зісл. 

плакати,


 заплакати іпод., а також зі 

словоспол. так,

 що. Не стримуючись, довго. Ни- 

24


БАЧИТИ

БГАЙ

мидора 

почала

 

прощатися з дядьком та 

дядиною, 

згадала.. свій

 важкий 

молодий віку

 наймах і так 

заплакала,

 що за

 слізьми й світу не

 бачила 

(І. Нечуй-Левицький).

35. 

І В

 СНІ ІІЕ БАЧИТИ кого, що. Не мати 

змоги


 

навіть уявити чогось. Тих нинішніх



 зломиго- 

лов

 [глибоких ям у Бориславі] по сто



 та по півто­

раста метрів

 ніхто тоді і

 в

 сні не

 бачив 

(І. 


Франко).

36.


  НЕ 

БАЧИТИ ВІЛЬНОЇ

 ХВИЛИНИ. 

Бути дуже 

зайнятим роботою, заклопотаним. 

Ми­

нулу

 зиму вони всі..

 не бачили

 вільної хвилини. 

Вони

 працювали як

 

шалені (В.

 Собко).


37. 

НЕ БАЧИТИ ДАЛІ

 СВОГО (власного) 

НОСА.


 Бути обмеженим, мати вузький кругозір, 

турбуватися 

лише 

про себе. Лежить, широко



 роз­

плющивши

 очі, Максим, і

 йому до сліз

 шкода лю­

дей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А 

ти

 ж

 людина, людина!—Бог тебе створив не для 

того,

 аби ти далі свого носа не бачив (А. Діма- 

ров); —


 

Вона

 [Катря], мені



 здасться, далі свого 

носа

 не бачить.

 Аби їй було добре

 та тепло, а 

там

 

хоч потоп

 (В. Кучер).

 ІІЕ БАЧИТИ

 НІЧОГО, 

КРІМ

 СВОГО


 НОСА І ЖИВОТА.

 — Ти, Кузьку, не 



ображайся,

— вже

 м ’

якше

 сказав Оксен,— але я 

тобі 

скажу так, 

що

 крім свого носа

 і живота, 

ти

 нічого не бачиш (Григорій Тютюнник).

38.  НЕ БАЧИТИ 



ЗА

 ДЕРЕВАМИ ЛІСУ. 

Не

 помічати



 за дрібним, частковим важливого, 

основного.

 Критика 

на адресу

 деяких письмен­

ників,

 які надмірно згустили

 в своїх творах 

темні

 фарби в

 зображенні нашого життя.., 

справедливо 

відзначає 

перш 

за все

 те, що ці 

письменники

 за деревами не бачать лісу 

(М.


 Рильський).

39.


  НЕ БАЧИТИ

 

! рідше НЕ ПОБАЧИТИ 

[І]

 У ВІЧІ. 1. кого.

 Не бути


 знайомим з

 ким-не- 

будь, 

не знати


 когось.

 Колодуб був задумливий і 



якийсь

 

відсторонений, зчужілий. Дізнався про ба­

тька,

 якого не 

бачив у вічі, і про матір, і

 про себе 

(Ю.


 Бедзик); // 

Не зустрічатися з ким-небудь. Дру­



гі

 .. казали,

 що не бачили і в вічі її

 Пилипа (Панас 

Мирний); —

 

Сідай, Давиде,.. 

гай-гай, сину, скіль­

ки це літ

 отак не сиділи. Ба, й у

 вічі не бачили 

один одного

 (А. Головко).



2.

 чого. Немає; не можна знайти. — У

 других на

 за­

куску 

ягоди

 або що солоденьке-ласеньке,

 а у нас 

ніколи

 його і в вічі не побачиш,,. (Панас Мир­

ний); Учора 



був я в районі та у земвідділ

 захо­

див — нашого приговора

 йу вічі там не бачили. 

Ні у входящих,

 ні в ісходящих (А. Головко).

40.  НЕ 



БАЧИТИ

 СВІТА. Не мати достат­

нього життєвого

 досвіду. Вона [Маруся]

 тільки 



що на ноги

 знялася...

 Світа ще не бачила (Панас 

Мирний).


41. 

НЕ

 БАЧИТИ СВІТУ (світа)

 [БІЛОГО 

(Божого)].

 1. Тяжко страждати, мучитися,

 пере­


живати 

і т.


 ін. Він її там так любить, що за кула­

ками

 вона й

 світу не 

бачить! (Є. Гуцало); Мотря 

повернулася,

 вийшла.

 Ішла по вулиці — не бачила 

світа 

перед 

собою, прийшла додому, як п ’яна 

(Па­


нас

 Мирний).

 СВІТКА

 ІІЕ БАЧИТИ. Тече річка з-під 



Зарічка, я її загачу. Скажи, милий,

 чимня

 [мене] 


любиш,

 бо світка не бачу (Коломийки).

2.  Бути

 ув’язненим, перебувати у неволі.

 Там 

 неволі] 



кайдани по три пуда,

 Отаманам по чо­

тири. 

І

 світа Божого не бачать, не знають, 

Під землею 

камень ламають

 (Т. Шевченко). СВІ- 

ТА-СОїІЦЯ ІІЕ

 БАЧИТИ. Сидить він



 во темниці.., 

світа-сонця не

 бачить

 (Григорій Тютюнник).



3. 

за чим Бути

 дуже заклопотаним, зайнятим 

чим-небудь; 

не мати часу

 відпочити. За

 чужою 

роботою

 й світу не

 бачить 

(Укр.. присл..); — Він 



за рибою

 і ставами

 світу не бачить (М. Стель­

мах); Мені просто нічого



 було написати, кажу ж, 

що так

 замотався

 з дисертацією, що й білого 

світу

 не бачив (А. Дімаров); 

За всякими ділами й 

світу 

Божого не бачу

 (М. Коцюбинський); Ви 



сподівались

 

зустріти

 за цим столом заскорузлого 

чинушу.., 

жовчного 

бюрократа,

 що відгородився 

від

 роботяг

 і за паперами світу Божого не ба­

чить. А я ось який

 (О.


 Гончар).

42. 


НЕ

 БАЧИТИ СМАЛЕНОГО

 ВОВКА. 

Бути


 недосвідченим, не зазнавати труднощів, ви­

пробувань

 у житті. Молоді [фабзавучники] ще, зе­

лені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, 

за­

гориться

 

— поїду на шахту. Поїде,

 спробує, аж 

там

 не так легко,

 як гадалось, та й

 назад 

(Д.


 

Ткач); 


— Ви ще не бачили смаленого вовка,— 

супиться

 Чигирич.— Бач, їм коржі не вгодили 

(М.


 Стельмах). ІІЕ БАЧИТИ

 СМАЛЕНОЇ СОВЙ. Ти 



ще не

 

бачив смаленої сови (Укр.. присл..).

БАШ 

4

43.  БАШНАБАШ,



зісл. міняти.Здійсню­

вати 


рівноцінний обмін; одне на одне. — То міняй­

мось!

 



 Що на що? — Баш на баш! Мішок на 

мішок

 

(О. Ільченко).



БГАЙ

44.


  ХОЧ

 У ВУХО

 БГАЙ (клади) кого і без 

додатка. 1. Дуже лагідний, 

покірний, податливий 

і т. ін.

 хто-небудь. Диво дивне сталося з 



Йосипом: 

то

 бувало 

нікому на

 світі не 

вступить,

 не послу­

хає нікого, а то хочу вухо бгай. 

Слухняний та по­

кірний

 

Йосип! (Панас Мирний).

2.з 

прикм. Дуже, у

 великій мірі. —Я його, писаря, 



знаєте,

 запросив кілька разів до себе, .. почасту­

вав

 наливкою

 та добрим спотикачем,

 і

 писар 

став такий

 добрий, хочу вухо бгай! (І. Нечуй-Ле­

вицький);

 Оришка мене... побоюється. Стає 

25


БДЖІЛ

БЕРЕ

добра,

 м 

'яка, хочу вухо її клади,

 і в усьому мене 

слухається

 (О. Гончар).

БДЖІЛ

45.


  ЯК (мов, 

ніби і т.

 ін.)

 БДЖІЛ У

 ВУ­

ЛИКУ. Дуже

 багато,


 безліч. Приходжу до клубу 

колгоспного, а там

 людей, ніби бджіл у вулику 

(І. Сочивець).

 ЯК БДЖІЛ ПО ВЕСНІ. У неї планів, 

як

 бджіл по весні (3 усн. мови).

БДЖОЛА


46.

  ЯК 



[БбЖА]

 БДЖОЛА, зі сл. трудй- 

тись, 


працювати

 і под. Дуже напружено,

 по­

силено.


 — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся 

піп пані

 Килині,—

 бо

 ви сьогодні заслужили, іс­

тинно

 так, як Божа бджола, потрудились 

(М.


 Лазорський).

БДЖОЛИ


47.  ЯК

 БДЖОЛИ У ВУЛИКУ,

 зі сл. гу­

діти, г


 у с т й. Одночасно дуже голосно розмовля­

ти,


 створюючи

 загальний

 гомін. Народ гомонить, 

гуде,

 як бджоли

 в улику (І. Нечуй-Левицький); 

Пані 

Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості 

гули,

 як 

бджоли у

 вулику (М. Лазорський).

БЕ

48.



 



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет