В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет7/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   324

НІ

 БЕ НІ МЕ,

 зневажл. 1. перев. зі сл. 

незнати, невміти/ под.

 Зовсім 

нічого. Не вміє 



ні

 

бе 

ні

 ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти 

ні

 бе

 

ні ме В

 правилах із мови (С.

 Олійник); Ні бе 



ні

 ме по-нашому не вміє, То правду кажучи,

 нема 

й

 

надії (Олександр Олесь). 

АНІ БЕ АНІ МЕ.Иш бе 



аніме

 

не знає (Укр.. присл..). НІ

 БЕ НІ КУКУРІКУ. 



Хто ж не знає,

 що Мар ’ян не тямив

 ні бе ні куку­

ріку, а

 це заглядає в книгу, ще й шепче щось 

(М.


 Стельмах).

2. 

в

 чому. Не розбиратися, не розумітися. — Яв 

цих

 

орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх,

 і досі 

ні

 

бе ні ме

 (Григорій Тютюнник); А я в



 цім ділі 

ні 

бе

 німе (В. 

Бабляк).


БЕЗГОЛОВ

’Я

49.  НА



 [СВОЄ]

 БЕЗГОЛОВ’Я (рідше без­

голів

’я)

 чиє, рідко кому і 

без додатка. 

На нещас- 

тя, на 

лихо. Отож і вчити 



почали Письму панят. 

На

 безголов’я і я учуся. Слізьми! Кров 'ю! Письмо 

те 

полилося!

 (Т. Шевченко); Мов із гранітних гли­



бин

 козацької Хортиці, виходить на безголов’я 

ворогам

 богатир Влас Харитонович, що самому 

Піддубному

 колись м 'яв ребра

 

(3



 газети); Вмерла 

друга

 [жінка], і він закаявся женитись, щоб



 знову 

не

 взяти такої лихої на своє безголов’я (М. Ко­

цюбинський); Через море 



брела,

 спішила, .. при­

бігла 

у 

садок

 на побачення і, виходить, на своє 

безголов’я (О. Гончар). НА БЕЗГОЛОВ’

ЯЧКО. Тут 



дурень 

встав, раз-два зглянув,

 на землю сів собі...

Та

 

незабаром

 після того, на 

безголов’ячко, й зас­

нув

 (Укр. поети-романтики..).

БЕЛЬМЕСА

50.


 

НІ

 

БЕЛЬМЕСА.

 1. перев. зі сл. не з н а - 

ти,


 не розуміти

 / под., зневажл.

 Зовсім, абсо­

лютно, 


нічого.

 Ні бельмеса не знає

 (М. Номис); 

Ви... 

взялися 

рятувати слабого від хвороби, в якій 

самі

 ні бельмеса не розумієте (Л. Яновська); 



 Чого вам треба від мене? Ні бельмеса не розу­

мію

 (Іван Ле).



2. 

в 

чому.

 Не розбиратися, не розумітися. Аркадій 



Андрійович..

 образився.— Ну, ти, Мар'янко, хоч і 

була

 в чека, а в ділах государственних [справах 

державних]

 

ні

 бельмеса (М. Хвильовий).

БЕНЕРЯ


51.

  БЕНЕРЯ



 ВХОПИЛА кого,

 грубо. Хто- 

небудь десь

 зник або

 помер. — А що? Я такий 



здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А те­

пер його бенеря 

вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).

БЕНКЕТ


52. 

КРИВАВИЙ

 БЕНКЕТ.

 1. Битва, війна. 

Упоєні

 на бенкетах 

кривавих,

 невільники-народи 

спали довго

 у спільній віковій...

 темниці (Леся Ук­

раїнка);


 Саїб літав

 на арабському коні поперед 

війська.

 На бенкет кривавий він убрався, як на 

велике

 свято 

(І. Нечуй-Левицький).



2.

 Масове 

вбивство. 



Фашисти в

 українських селах 

чинили криваві бенкети

 (3


 

усн. мови).

БЕРЕ

53.


  АЖ

 НА КОЛЬКИ 

БЕРЕ кого,

 безос.,

 зі 

сл. 

сміятися, 

реготати

 і под. Дуже сильно, 

досхочу. Сміялися

 ми з друзями, аж на кольки 

нас

 брало 

(Остап Вишня).

54.

 

БЕРЕ З-ЗА 



ПЛЕЧЕЙ кого, безос.

 Ко- 


му-небудь

 страшно, хтось переживає

 почуття 

страху, 


жаху. — Так нащо 

ж ви мені проти ночі 

таке

 говорите? Мене вже з-за плечей бере 

(Г. Квітка-Основ’яненко).

55.

 

БЕРЕ НА 



ДРИЖАКИ кого,

 безос. Хто- 

небудь мерзне,

 труситься від холоду, страху і 

т.

 ін. — Бувало вже так: і ліс довкола,



 і ліміти 

спущені,

 а грубки розтопити нічим. Весь виселок 

на

 

дрижаки

 бере

 (Я. Баш); Він зрозумів, що цей 



Сидір

 весь час 

обманював.

 Від цієї думки його бе­

ре

 на 

дрижаки (3 усн. 

мови).


56.

 

НЕ



 БЕРЕ НІЩО [ВОРОЖА КУЛЯ] 

кого. 

Хто-небудь залишається

 живий, кого-не­

будь не можна вбити.

 Теж був простий козак, не 

характерник, бо

 характерник знає таку молит­

ву: 

якзамолитвує 

себе,

 то тоді його ніщо не 

бере 

(М. 


Лазорський); — 

Характерник, синку,

 такий 

собі запорожець,

— казав дід,.. — такий собі за­

порожець,

 що вміє себе замолитвувати: тоді 

26


БЕРЕТЬСЯ

БИТИ

його

 не

 

бере ворожа куля.

 От,

 приміром, куля ле­

тить

 просто

 тобі

 на характерника, долетіла, 

вдарила

 

в

 груди і сплескалась

 (М. Лазорський).

БЕРЕТЬСЯ

57.


  [І]

 НЕ БЕРІТЬСЯ

 [ДО] ГОЛОВЙ в ко- 

го,

 кому і без додатка,

 безос. Хто-небудь не може 

усвідомити,

 зрозуміти, збагнути щось.

 Сторон­



ський 

нарікав,

 що з Михасем зле

 — не вчиться; 

зате 

Андрусь

 пильний хлопець. А в Савки те й го­

лови

 не 

бралося (О. Маковей); Не помічав [Тищен­

ко], 


що

 вп’явся очима

 в Ірину.. Змарніла?

 Поста­

ріла? 

Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик); 

Як різниться

 знахідка

 з розписами Київської Со­

фії та Кирилівської

 церкви, теж датованими 

XII століттям!..

 Просто не береться голови, що 

пам

 

ятки належать до однієї 

епохи (3 журналу).

БЕРИ


58.  БЕРИ 

(беріть)

 ВИЩЕ. Уживається для 

підкреслення

 більшої

 значимості того, про що 

йшла мова

 перед цим, або мовиться. — Що та­



ке?

 

— спитав

 комбат Кащеєв.

— Вгадайте.—Ге­

тьмана

 вбили? —

 Бери

 вище.

 — Петлюру? 

(О. Довженко); 

[Батура:] На курси

 їдете? [Рома- 

нюк:] Беріть вище.



 Попросився, щоб в академію 

на

 

кілька

 місяців послали вчитися (О. Корнійчук).

59. 


ГбЛОЮ РУКОЮ 

НЕ 

БЕРИ

 кого. 

Хто-небудь має владу, багатий, впливовий.—Ка­



же,

 пішов ваш Олекса вгору: голою рукою не бе­

ри ..

 Там таке...— і дяк нахилився до вуха пана Ле­

леки й щось шепнув (М. Лазорський).

БЕСТІЯ


60.

  ПРОДУВНА



 

БЙСТІЯ. Дуже 

ненадійна, 

спритна

 й

 



нечесна людина; шахрай. [Харко:]

 Мов­



чи,

 брехухо! Завжди ти вдавала з себе неповинну, 

але

 я

 переконався, що ти продувна бестія! 

(М.


 Кропивницький); —

 Сам



 пан лісничий диву­

ється з

 мого ока і каже,

 що я продувна бестія! — 

сміється

 [Амбросій],

 задоволений похвалою на­

чальства

 (М.


 Стельмах).

Б’

Є



61.

 

[АЖ]



 У ГОЛОВУ (у п’яти) Б’Є, зі сл. 

міцнйй. Дуже, занадто 

різкий. Мати продавала 

квас по три копійки за пляшку. Міцний, але

 у п *я- 

ти б'є!

 (П. Панч).

БИЙ

62.  НЕ 



БИЙ ЛЕЖАЧОГО. 1.

 Який

 не по­


требує

 великої затрати праці, великого напружен­

ня.

 Покликали діда. Голова —



 до нього: — Діду, 

допоможіть...

 У вас все одно робота не бий ле­

жачого (Є.

 

Кравченко).



2.

 Безвідповідальний, лінивий і 

т. ін. — Ви ж зна­



єте, 

як 

це

 в

 нас: то кошторис не затверджено, 

то оліфи 

нема...



 Бригадир —

 не бий лежачо­

го,— підкинув Шурко (О. Гончар).

63.


  ХОЧ

 ПАЦЮКИ (цуценят) БИЙ, зне­

важл.

 Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про 

обличчя). Пика, хоч 

пацюки

 бий (Укр.. присл..); 

Ясочка..,— злісно

 думав він, поглядаючи на круг­

ленький

 живіт

 поета,— пика — хоч цуценят 

бий,

 а він—Ясочка (С. 

Васильченко); // Дуже не­

гарний,

 непривабливий, неприємний. — Сватай 



Олену

 Головківну. Олена кругла, як цибулька,

 пов­

новида,

 як повний

 місяць...—Гарна... мордою хоч 

пацюки бий (І. Нечуй-Левицький).

БИЙСЯ


64.

  ХОЧ ЛОБОМ



 

(

головою



)

 БЙЙСЯ 

в

 (об) 

що.

 Уживається на

 означення скрутного, безви­

хідного 


становища, відчаю, досади і т. 

ін. Хоч ло­



бом в стіну бийся, то не поможе (М. Номис); За­

раз дуже важливо не

 панікувати. Усвідомити, 

що це

 

неминуче,

 хоч бийся головою об цегляний 

ріг бібліотеки

 (В. Дрозд);

 — Гарну картину вам 

намалював? Таку, 

яку на своїй

 шкурі ношу.

 І хоч 

бийся 

головою в камінні мури,

 інакшої картини 

нема в селі для того,

 хто не має доброго клаптя 

землі

 і худоби

 (М. Стельмах).

БИЛИНА

65.


 

ЯК БИЛЙНА

 

В

 ПОЛІ, нар.-поет., зі 

сл. 

одйн, 


сам. Зовсім одинокий,

 без рідних; самот­

ній.

 Хазяйка



 наша була удовиця .. Розказує та й 

розказує, та

 все про

 своє лихо,

 що весь рід її

 звів­

ся,

 

що сама 

вона в

 світі зосталась, як билина в 

полі

 (Марко Вовчок); — За наших 



часів 

неможна 

жити

 поодиноко, як билина в полі (3. Тулуб). ЯК 

БИЛИНОНЬКА

 В ПОЛІ. Ой, одная,

 одна, Як били­

нонька

 в полі (Укр.. пісні).

БИСТРИЙ


66. 

БЙСТРИЙ НА РОЗУМ. Здатний швид- 

ко міркувати;

 тямущий,

 кмітливий. Бистра на 



розум,

 вона розмовляла

 так жваво й дотепно .. 

що ..

 слухати її не можна

 було без зворушення і 

теплої посмішки

 (Я. 


Гримайло).

67.


 

БЙСТРИЙ 

НА 

СЛбВО. Який, не заду- 

муючись, дає

 метку, влучну 

відповідь; дотепний. 



Антон

 Коза, говіркий, насмішкуватий, бистрий 

на

 слово (О. Копиленко).

БИТИ


68.

 

БАГЛАЇ



 БИТИ (годувати). Нічого не 

робити, ледарювати.

 От, баглаї б'є

 (М. Номис); 



Замість 

праці ти 

баглаї 

годував

 та

 завидував 

усім (М. Кропивницький).

69.


  БАЙДИКИ

 (байди, діал. гаидри) БИ­

ТИ.

 1.

 Бути без 

діла, весело проводити час. ІОруш 



вернувся

 до батьків, нічого не

 

робив,

 все спав та 

байдики

 бив 

(І. Нечуй-Левицький); 



Сам

 [батько] 

27


БИТИ

БИТИ

пильно

 стежив за Артемовою наукою. Щоправ­

да,

 влітку байдики бити синові не давав, і бувАр- 

тем 

за

 підпасича у громадського чабана діда 

Мокія (А.

 Головко); Уже доста гандри бити. 



Прийшла пора, щоб

 ся вчити (ІО.

 Федькович), 



2. Нічого 

не

 робити, марнувати час, ледарювати. 



Рік

 за роком проминув час, хлопець байдиків не 

бив

 та й закінчив

 школу

 робітничої молоді,

 став­

ши вже

 кваліфікованим 

робітником (ІО. Збанаць- 

кий);


 Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: 

ішов 

би, ледарю, робити, а не байди бити (Укр.. 

присл..);

 Глянеш,

 

скільки тих старшокласників,

 

парубчаки 

ж, траси

 могли б будувати, а вони ціле 

літо

 байди

 б

9ють... (О. Гончар).

70.


 

БИТИ

 БОМКИ. 1. Не поспішати, зво­

лікати з


 чим-небудь. Погода добра, треба б

 по­

спішити

 

зі жнивами, а

 ви б’сте

 бомки на полі, 

аби день до вечора (Ф. Малицький).

2.

 коло кого—чого.

 Перебувати біля кого-, чого- 

небудь з якимись намірами. Коли на дорозі помен­

шала постать Дмитра, Гнат недовірливо погля­

нув на Марту: — Чого це він коло нас

 у таку пору 

б



 

бомки? (М.

 Стельмах).

71.

  БИТИ



 / 

ВДАРИТИ ВІДБІЙ. Припиняти 

будь-які дії. 



Одначе бичувалося, що процес [за­

арештовування]

 десь таки дійшов свого

 діалек­

тичного заперечення,

 й сам Сталін вже б9є відбій 

(І. Багряний).

72.

 

БИТИ / ВДАРИТИ ПО РУКАХ. 1.



 До­

ходити 


згоди,

 домовлятися про щось (перев. 

при

 торгівлі). Вони [купці] ..



 відразу починали 

прицінюватися, 

сперечатися, 

бити 

по руках і 

знов

 торгуватися,

 щоб виторгувати хоч зайвий 

гріш 

(3. Тулуб); Довго торгувалися [батьки], а 



потім 

на бичках-дволітках вдарили по руках 

(М.


 Стельмах).

2. 

кого.

 Перешкоджати чиїмсь діям (перев. зло­

чинним), карати когось

 за що-небудь. А



 трапля­

ються ж

 

ще 

вискочки, яким пощастило зайняти 

високі

 посади і які нівечать, спустошують 

людські 

душі.

 Бити б

 таких по

 руках 

(М. ІО. Тарновський).

73.

 

БИТИ



 В НІС, безос., 

чим

 і без додатка. 

Гостро відчуватися (про запах).

 Батько взяв си­

на

 за руку, нахилився, понюхав [голо­

ву]. — Фу-у-у!



 аж у ніс б9с!.. (Панас Мирний);

 У 


ніс

 било живицею

 і

 ще чимось таким, до чого 

принюхуєшся

 і не можеш зрозуміти, чим воно 

пахне 

(ІО. Збанацький).

74.

 

БЙТИ В КУЛАКИ. Погрожувати ко- 



му-небудь. 

Вона знову починала кричати, свари­

тись,

 у

 кулаки бити 

(Панас Мирний).

75.

 

БЙТИ В ЛИТАВРИ. Торжествувати. 



Ще

 недавно

 наша критика била в 

литаври, прог­

нозуючи 

широкий поступ “

малої”

 прози. 

З’яви­

лися

 

навіть дисертації про шляхи

 її розвитку 

(З журналу).

76.  БЙТИ В

 [ОДНУ] ТОЧКУ. Постійно 

спрямовувати свої зусилля,

 увагу, дії на 

здійснен­

ня

 певної мети. Він не любив



 заробітчан, зате лю­

бив 

і

 

помічав настирливих,

 з характером, таких, 

хто в точку б9є і

 б9є

 (П. Дорошко).

77. 

БЙТИ

 В

 САМУ ДУІІІУ. Глибоко

 вра- 


жати, 

дошкуляти

 словами. — Хто тобі так со­

рочку,

 як Уляна, 

випере? 

— б9 є

 Давида в саму ду­

шу,

 бо він, придивляючись до своїх

 наймитів, 

раніше

 дівчини 

збагнув,

 куди має нахилитися па­

рубоче

 серце (М. Стельмах). БЙТИ В САМУ БО­

ЛЯЧКУ.


 Про неї-бо кажуть, що вона 

ні одного дня 

не

 може 

пробути без лайки. 

І Василина розуміє,

 в 

чий 

це город

 камінчик,

 .. відповідає їдучо,

 влучно, 

б

9

є в

 

саму болячку (Г. Хоткевич).

78.


  БЙТИ


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет