В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет8/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   324

 / ЗАБЙТИ ТРИВОГУ.

 1. Спо­

віщати 


про 

небезпеку.

 — Що ж це 

справді роби­

ться?

 Діду

 Кузьма,

 чого ж ви стоїте, як сновида? 

Хіба

 вам

 повилазило?.. Бийте тривогу! (В. Ку­

чер); Вартовий забив



 тривогу,.. Буде бій! 

(В.


 Сосюра).

2.

 Виявляти занепокоєння, тривожитися, хвилю­

ватися. 


І хай колонізатор б9с тривогу — Хита­

ється тюремних стін граніт (П. Дорошко); Тіль­

ки серце

 про

 щось заговорить і

 тривогу заб9є з 

глибини, коли

 

мимо

 проходять шахтьори [шахта­

рі]


 і зникають у кліті вони (В. Сосюра).

79.


  БЙТИ

 КАРБОВАНЦЕМ

 по

 кому. Зав- 

давати матеріальних

 збитків

 кому-небудь. Гарні 



речі

 

почали

 породжувати затоварювання гірших 

і

 бити карбованцем

 по

 

творцях гірших, несумлін­

но

 

зроблених

 товарів (В. Козаченко).

80.


  БЙТИ

 КЛЙНЦІ куди. Натякати

 на 


щось,

 

спрямовувати розмову до певної теми.



 “Ку­

ди

 він

 клинці б9є?..

 ” — 

подумав дід Пилип, потер­

паючи, щоб Проць якоюсь штукою не покоробив 

релігійні 

почуття віруючих (В. Бабляк).

81. 


БЙТИ КЛЮЧЕМ (джерелом, фонта­

ном

 і т. ін). 1. Виявлятися на всю силу, великою 

мірою. Дійсно був красень [опришок]. Сила трем­



тючим

 потоком переливалася в жилах,

 била 

ключем 

(Г. Хоткевич);

 Музична 

стихія ..

 чаклун­

ського

 

слова Тичини била ключем з

 усього,

 до чо­

го

 б не

 доторкалася його увага (Т. Масенко); 

Скрізь

 на

 рідній землі б9є джерелом творча енер­

гія 

народних

 мас

 (3 газети); Кінотеатрів тут два, 



Поліклініка

 є... Магазинів

 усяких багато.

 Фонта­

ном

 життя у

 Мальованім б9є У будень і в свято 

(С.


 Воскрекасенко).

2.

 Здійснюватися, відбуватися і т.

 ін. дуже енер­

гійно, інтенсивно. Знову

 гора обізвалась, 

загула: з 

губернії 

приїхав будівничий, ціла артіль.., брязкіт

 

сокир,—робота ключем б



9є! (Панас Мирний).

28


БИТИ

БИТИ

82.


  БЙГИ ЛОБОМ

 (лобами)

 ОБ ЗЕМЛЮ 

перед

 ким, кому, зневажл. Схилятися,

 

запобігати, 



домагаючись

 прихильності. Ці панове безсоромно 



били

 лобами 

об

 землю перед європейцями, забу­

ваючи

 про свою культуру (3 газети).

83.


 

БЙТИ [НИЗЬКІ 

(глибокі)]

 ПОКЛ0- 

НИ.

 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи по­

чуття 


поваги.

 То плакавши, то поклони



 бивши, 

розкраснілася

 [розчервонілася]

 Галочка (Г.

 Квіт- 


ка-Основ

’яненко); // 

Молитися.

 А я, брати запо­



рожці, 

Возьму

 

собі

 рясу

 Та піду поклони бити в 

Межигор

 до 

Спаса (Т.

 Шевченко); Найщиріше



 й 

найспокійніше

 молиться 

мати. Вона стоїть

 де­

що

 збоку, .. б

’є глибокі,

 до самої землі, поклони 

(У.


 Самчук).

2.

 

перед

 ким—чим. Схилятися перед ким-, чим-не- 

будь. Між т. зв. в Галичині “москвофілами" і на­



родовцями

 

в принципах нема 

великої різниці:

 ті і 

другі б’ють поклони перед національними свято­

щами, і для тих, і

 для

 других національність

 — 

альфа і омега всіх змагань

 (М. Драгоманов).

84.

 

БЙТИ 



НОГИ (рідше чоботи). Іти, 

ходити куди-небудь, перев.

 

даремно. —За селом, 



уже на

 вигоні.. 

він сказав: — Попрощаємось, ма­

мо, 

чого

 вам бити далі ноги (Г. Коцюба);—Нема 

Тамари,



 

сказала

 [мати] відчужено.— До міста 



подалась.—

Давно? — запитав він, уже жалкую­

чи,

 що марно бив ноги (Є. Гуцало); Н Часто бувати 

де-небудь. — То



 чого ж маєш бити чоботи на 

наш

 куток? Тільки жениха мого, коли трапить­

ся, 

відіб’єш?

 (М. Стельмах). БЙТИ СВОЇМИ 

НОГАМИ. — Бачили б ви мене, коли б

 мала я сюди 

своїми

 ногами бити (Ірина 

Вільде).


85.  БЙТИ ПО КИШЕНІ кого. Завдавати ко- 

му-небудь

 певних матеріальних збитків, шкоди. 

Тоді

 писар

 почав бити о. Артемія по найчутли- 

вішому 

місці: 

по кишені

 (І. Нечуй-Левицький); 



Це 

вже било Тарловського по кишені, і він боявся 

редактора і 

не 

любив його (М.

 Коцюбинський).

86.

  БЙТИ ПО



 НЕРВАХ кого,

 кому і без до­

датка. 

Своїми діями, словами виводити з рівно­

ваги,

 дратувати. Навіщо ото Маруся грає такі 



крикливі

 

речі!

 Не

 люблю я 

такого бренькоту та 

гуркоту. Б

’ють

 тобі по нервах, неначе колуном! 

(І. 


Нечуй-Левицький); А

 хрипіння й

 стогін,

 від 

яких

 підскакувало все тіло, били по нервах 

(Г.


 Хоткевич); Навіщо повторювати 

відоме? На­

віщо

 ще 

раз бити людей по нервах? Адже вони 

все

 це 

знають! (Л. Дмитерко).

87.


  БЙТИ

 [ПРЯМО] В ЛОБ. 1. Без натя- 

ків,


 відверто говорити, питати і т. ін. Він бив 

прямо

 в лоб,

 з ’ясовуючи місце свого призначен­

ня (3 усн. мови).

2.

 Мати неприховане 

значення,

 бути зрозумілим, 

очевидним. Зміст їхніх



 розмов був дуже простий 

і

 бив

 прямо в лоб. Ось, мовляв, 

приїхав до нас но­

вий 

голова, тисячник, 

і

 йому

 знов

 не дуже 

болітиме,

 як буде господарювати колгосп 

(В.


 Кучер).

88.


  БЙТИ

 СЕБЕ [КУЛАКОМ]

 В ГРУДИ. 

Твердити


 щось,

 наполегливо запевняти, переко­

нувати

 кого-небудь у чомусь. Давид.. поволеньки 



пнувся

 в керівники,

 був добре письменний, час­

тенько

 бив себе в груди й присягався (С. Добро­

вольський);

 —Хто

 вас сюди 

запрошував? Яка 

ва­

ша професія? —Ділок бив

 себе в

 груди, доводячи, 

що

 йому тут належить керівна посада 

(М.


 Ю. Тарновський); Микита Чугай

 бив себе ку­

лаком у 

груди, гув,

 як мідний дзвін:

 — Брехня! 

Трактори

 весняної оранки не затягували (Григо­

рій


 Тютюнник).

89. 


БЙТИ

 СЛОВОМ (словами) кого і без 

додатка.

 Дошкуляти кому-небудь репліками, за­

уваженнями

 і 


т. ін.

 [Руфін:] Ти боляче мене слова­



ми

 б’

єш... гірка се правда...

 Та нема вже ради .. 

запався

 шлях до чесного життя (Леся Українка); 

//Висловлюватися 

влучно,

 різко, дошкульно. [Ру­



фін:]

 Адже в його листах, у



 кожнім слові, заго­

нисту

 вояцьку вдачу видно: він

 словом бив,

 немов 

вояк

 

мечем (Леся Українка).

90. 


БЙТИ У ВІЧІ (в

 око). Бути особливо по­

мітним;


 привертати увагу. Довбня

 почав огляда­

ти

 хату..

 Всюди

 били

 в вічі

 злидні та недостачі 

(Панас


 Мирний); — Маковею,— спокійно

 вів Ро­

ман,

— ..Ти, правда, хлопак справний, в боях авто­

ритет

 

здобув .. Але ж молодий та ласий на все, 

що

 в очі б

’є! (О. Гончар); Були виставлені напоказ 

всякі

 дива: .. персні й намиста блискучі.

 Все

 то 

так

 і сяло та грало, все так і било у вічі!

 (Па­


нас 

Мирний); //

 чим.

 Виділятися чим-небудь се­

ред

 когось, чогось. Товариш



 його — людина літ 

під сорок — насамперед

 бив у вічі буйним рудим 

волоссям

 на голові (М. Коцюбинський).

91.


 

БЙТИ І УДАРИТИ В

 ГОЛОВУ

 кому і 

без

 додатка. Викликати запаморочення, стан 

сп’


яніння; п’янити.

А що,



 паніматко! Чи немає 

в

 тебе

 чого

 міцнішого од цієї

 

гіркої? Щось горілка 

не 

дуже б’є 

в голову,— тягнеш, тягнеш,

 а в голові 

все-таки

 не шумить

 (І. Нечуй-Левицький); Вино 



розбирає,

 вдаряє

 в голову, на очі навертаються 

сльози 

(В. Гжицький); Гаряча варенуха



 трохи 

вдарила

 йому в голову

 

(І.



 Нечуй-Левицький).

92. 


БЙТИ

 / УДАРИТИ НА СПОЛОХ.

1.

 

Сповіщати

 про небезпеку, 

подавати сигнал три­

воги.

 — Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив 



Явтух

 Судар,—

розіслали гінців по селах, б’ємо 

на 

сполох

 Хотіли й до вас посилати...

 (О. Гончар).



2. 

Виявляти


 занепокоєння,

 тривожитися, пережи­

вати.

 “Там, де треба,— повчав він нас,— буде 



вжито 

відповідних 

заходів, а 

там, де

 спокійно, 

29


БИТИЙ

БИТИСЯ

нема

 чого

 бити на сполох” 

(І.


 Муратов); Зірок з 

неба

 Хома Микитович не хапає,

 але в колгоспі не­

має

 чогось такого,

 щоб бити на сполох,

 склика­

ти

 

збори

 (Я.


 Гримайло).

93.


  БИТИ 

ЧЕРЕЗ

 КРАЙ. Виявлятися на 

всю


 силу,

 великою мірою. Плач і стогін 



заповнили 

повітря. Почування

 виливалися, били через край 

(Г.


 

Хоткевич); 



Його кипуча 

енергія часом била че­

рез

 край і тоді зупинити її міг тільки широкий 

батьків,

 з

 мідною пряжкою ремінь

 (В. Козаченко).

94.

 

БЙТИ ЧОЛбМ



 

кому, перед ким. Проси­

ти

 



кого-небудь 

про щось. Шпигай, Катрусю,



 але 

дозволь

 бити чолом

 лікареві Семенові Яковичу, 

щоб

 увільнив мене від цієї іглотерапії [голкотера­

пії]


 (І. Цюпа).

95.


  ЯК 

(мов, наче

 і т. ін.) ОБУХОМ БИ- 

ТИ

 /

 УДАРИТИ ПО ГОЛОВІ кого. Вражати, 

приголомшувати

 чимсь

 неприємним, несподіва­



ним. — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна 

йти? 



 як обухом б'є його вчитель по

 голові 

(М. 


Стельмах); Василя наче по голові хто обухом 

ударив

 від 

тих

 слів (Панас Мирний).

96.


  ЯК У

 ЗАБІЙ БЙТИ. Не

 припинятися, 

не 

переставати



 виявлятися з великою силою. Яку за­

бій

 б9є

 мороз (М. Номис).

БИТИЙ


97.

 

БЙТИЙ



 ГОРЕМ (тугою). Який багато 

страждав, переживав; згорьований, засмучений. 



Коли він пригада її заплакану—горем биту,— йо­

го

 серце

 рветься від болю на 

часті [шматки]

 (Па­


нас 

Мирний);


 Плавець, 

хоч горем битий і безси­

льний, Не 

потонув,

 а вибрався на сушу 

(І. Франко);

 Затих мій сивий

 [дідусь], битий ту­



гою, 

Поник

 старою буй-головою (Т. Шевченко).

98. 


БЙТИЙ У ТІМ’Я. 1. 

Досвідчений, прак­

тичний, бувалий

 і т. ін. Штефан і ткач Сидір го­



ворили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, 

вирветься

 

із пекла (П. Козланюк).

2. 

Розумово


 обмежений, нетямущий. — А Госпо­

ди, чи

 ти недоколиханий, чи в тім9я битий?

 — 

обурюється 

тітка Ликерія (М. Стельмах).

99.


 

НЕ В

 ТІМ’Я БЙТИЙ. Розумний,

 тяму­


щий, кмітливий

 

і т. ін.



 [Лікар:] До нашої панночки 

нелегко приступитись,

 та я теж не в тім9я

 би­

тий,

 

либонь, і

 ми в свій 

час книжки читали, та ще 

такі,

 про 

які панночкам і не снилось (Леся Україн­

ка);


 Так же піп не в тім9я битий:

 його

 не обду­

риш... (Л. Мартович). НЕ

 

ГВІЗДКОМ У 



ТІМ’Я БЙ­

ТИЙ. Хлопці наші, нівроку



 їм,

 не гвіздком у тім 'я 

биті,

 а

 от гляди ж — немовби й діло не яке,

 бала­

мутна

 дівка повелася з Михайликом так, наче він 

прийшов

 з мазницею по мед (О. Ільченко). НЕ В 

ПОТИЛИЦЮ


 БЙТИЙ. — Він беручкий... Хороший 

чоловік,

 

правда?..—Авжеж... Він чоловік не в по­

тилицю битий (Ю. Мушкетик).

БИТИСЯ


100.

 

БЙТИСЯ___ГОЛОВОЮ___ОБ_СТІНИ.'>БЙТИСЯ___(бити_[себе])___ОБ_ПОЛИ__[РУКАМИ].'>БЙТИСЯ



 (бити [себе])

 ОБ ПОЛИ 

[РУКАМИ].

 Перебувати в стані розпачу, збенте­

ження,


 обурення,

 здивування і т. ін. Як вони розгу­



ляються, .. ми

 тут панночку хап, та до брички, 

та

 навтікача до

 шлюбу... Нехай

 собі, будучи, об 

поли

 

руками б9ються, а 

завтра

 нічого робити, 

самі

 зап’ють

 весілля (Г. Квітка-Основ’яненко); 

[Христя


 (до 

Олени):] Батько 

об поли

 руками

 б'ю­

ться

 та бідкаються, мати плачуть (М. Кропив­

ницький);

 Переляканий батько метушився,

 без­

тямно

 бив себе об поли й бурмотів: — От лихо, 

от

 

лихо! (М. Лазорський).

101. 


БЙТИСЯ

 ГОЛОВОЮ

 ОБ СТІНИ. 

Перебуваючи

 в стані розпачу,

 даремно докладати 

зусилля, щоб

 запобігти

 чомусь небажано­

му.


 —

 Коли ж він [Василько] до політики до­



ріс?..— Вони про 

це

 не говорять батькам, вони 

ховаються від батьків.., а 

потім батьки б'ються 

головами

 об стіни

 (М. Стельмах). БЙТИСЯ ГО­

ЛОВОЮ

 В МУР. Стара



 пані тільки що головою 

в 

мур

 не б'ється,

 та нічого не врадить (Марко 

Вовчок).


102.

  БЙТИСЯ



 З

 НУЖДОЮ.

 Переборюва- 

ти нестатки, 

злидні. Ану

 лиш гляньмо в село зо 

мною;

 3 нуждою люди б'ються страшною 

(П. Грабовський).

103.

 

БЙТИСЯ/ПОБЙТИСЯ ОБ



 ЗАКЛАД 

з

 ким і без додатка.

 1. Сперечатися, домовляю­

чись про


 умови виграшу. — Я пам ’ятаю тебе з 

тих часів,

 як ти бігав 

за 

м’ячиком по вулиці і бив­

ся 

зі

 

мною

 об заклад, що ластівка може переле­

тіти

 море, не відпочиваючи (Ірина Вільде); Спе- 

речались-сперечались,

 а далі побилися об заклад. 

Постій 

же,

 кажу, як приїде Галя, то ти сама бу­

деш поратись

 біля

 печі, а як ні — то я тобі 

стьожку

 куплю...

 (Панас Мирний). БЙТИСЯ

 У 

ЗАКЛАД. 




Дайте [мамо] мені трохи грошенят, 

я 

й

 забув вам

 учора сказать. Ми з Сидором у заклад 

бились, дак

 я програв (Ганна Барвінок). ПОБЙ­

ТИСЯ


 

НА 


ВЗАКЛА

д

Раз побився Максим на взак- 



лад, що

 вип ’є кварту [горілки] й

 не буде п ’яний. 

Заклад на

 п ’ять 

карбованців (Панас Мирний).



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет