В. дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко



Pdf көрінісі
бет9/324
Дата22.03.2020
өлшемі31.58 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   324

2.

 Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Я 

б'юся

 

об 

заклад, що найцінніші картини ви оціни­

те

 як

 

найгірші (Р. Іваничук).

104. 


БЙТИСЯ

 ЯК

 ГбРЛИЦЯ. Дуже ту­

жити,


 побиватися,

 переживати через кого-, 

що-небудь. 

Ой

 п ’є Овраменко, ой п ’є молодень­

кий ..

 Його

 мати та старенька Як горлиця 

б'ється

 (Укр.. думи..).

зо


БІГАТИ

БІК

105.  БИТИСЯ ЯК (мов, наче іт. 



ін.) ПТАХ 

У

 КЛІТЦІ, нар.-поет. Жити в 

скрутних 

матеріа­

льних умовах,

 переборюючи нестатки, злидні і 

т.

 



ін.

 —Жайсак б’



ється наче 

птаху клітці, а цей 

нахаба

 на

 ньому багатітиме! (3. Тулуб).

106. 


БИТИСЯ ЯК (мов, наче і т. ін.) РИБА 

В

 

САКУ

 (в сітях).

 Намагатися з усіх сил

 перебо­


роти що-небудь складне, непосильне. Бідна Риф- 

ка

 билася мов риба в 

саку. Вона так

 рада була.. 

придумати 

щось

 дуже, дуже мудрого для свого 

сина 

(І. Франко); //Переборювати нестатки. Вони, 



щоб

 прогодувати 

десять ротів,

 билися наче ри­

ба

 в сітях (С. Чорнобривець). БИТИСЯ ЯК РИ­

БИНА


 В

 

ІІ&ВОДІ. Господарство було хоч і злиден­



не, 

дві

 десятини наділу в степу, а мати сама 

б'ється, як

 рибина в неводі, батько все в кузні 

ж 

(А.


 Головко).

107.  БИТИСЯ ЯК РИБА ОБ ЛІД. 1. 

Пере­

борювати 



нестатки, злидні і

 т. ін. [Іван:] Як жи­



веш?

 Щось

 схудла

 ти,

 небого! [Молодиця:] Ех! 

Яке вже моє

 життя! Горюю, б’юсь як риба об 

лід...

 (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала 



волинська 

земля, 

на якій бився як риба об лід дід 

Никифор, 

старенькі

 батько й мати [Василеві] 

(П.


 

Інгульський).



2.  Робити

 іцо-небудь складне, 

непосильне, тяжке. 

Романчук

.. 

кидається на всі 

боки та б’ється як 

риба

 об лід

 (Леся Українка); — Ми тут б’ємося 



як риба

 

об

 лід, але ж нас жменька,—хвилюючись 

розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася

 відає 

фермами,..

 б’ється як риба об лід (В. Земляк).

БІГАТИ


108.

  БЕЗ



 

ШТАНІВ ПІД СТІЛ БІГАТИ (хо- 

дйти), 


ірон. 

Бути зовсім

 малим, 

в дитячому

 віці. 

Старший

 

брат

 пішов на

 роботу, коли я без шта­

нів під

 стіл ходив (3 газети). БЕЗ

 ШТАНЦІВ ПІД 

СТІЛ БІГАТИ.

 [Глушак:] Худякова я знав, коли ти 



ще

 без штанців 

під стіл бігав (О. Довженко).

109.  БІГАТИ ОЧИМА.



 1. по чому. Швидко 

переглядати,

 читаючи що-небудь. — Від Софочки 

[лист]!


 — 

скрикує дружина.., зразу 

ж нетерпляче 

надриває

 його, 

бігає очима по рядках, потім ахає 

(М. Стельмах).



2.

 

Перебуваючи в стані збудження, поглядати

 на 

кого-, 


що-небудь, 

переводити погляд

 з одного 

предмета на інший.

 

Бігає очима [Климиха], 3 лю­

ті

 аж сичить, А

 про

 свого Клима Нічичирк — 

мовчить

 (Л. 


Первомайський).

ПО.


 БІГАТИ

 СВІТАМИ. Бути тривалий 

час


 відсутнім;

 здебільшого перебувати за межами 

домівки. Кіточкою 

терлася [Маруся] коло старої 

їмості, просячи

 їсти,

 а бабця робила суворе лице 

й буркотіла:

 — Бігає світами не знати де, не 

знати по 

що, а

 ми їй тут маємо семеро обідів на­

ставляти (Г. Хоткевич).

111.  БІГАТИ 



(тягнутися) 

ХВОСТОМ

 за 

ким. 

Невідступно

 слідувати за ким-небудь, на­

бридливо 

залицятися. Найбільше

 балакали люди, 

як Параска

 хвостом бігала за

 паном... (Па­

нас 


Мирний); Про Таню

 Коваль Шухновський

 

го­

ворив:

 — Мабуть, диявол сидить у цій дівці. Не­

красива,

 без ніякої фігури, а хлопці хвостом

 за 

нею тягнуться 

(Ю. Збанацький).

 БІГТИ ХВОС­

ТИКОМ. 


— Затримайте його! —мало не плачучи, 

попросила

 

Жакліна, коли за Віталієм зачинилися 

двері.— Невже 

ж

 мені за

 ним хвостиком бігти? 

(І.


 Муратов); Він бачив, що.. Власовутюрився [за­

кохався] в



 його сестру, що хвостиком бігав би 

усюди

 

за нею (Панас Мирний).

БІГТИ


112.  ЯК

 ^ДУРНОМУ] З ГОРЙ

 БІГТИ І 

ПОБІГТИ

 (збігти). Дуже просто,

 легко, без зу­

силь

 

і



 

т.

 ін. Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр.. 



присл..);

 

— Була весела,— одкаже



 [Катря], — бо 

перше

 

було жити

 легко у світі, як дурному з 

гори 

бігти...

 (Марко Вовчок); [Віктор (регоче):] Ти, 



батьку,

 просто скарб.

 Я колись фейлетон

 про 

тебе

 

напишу, їй-богу 

напишу. [Заболотний:]

 А чо­



го

 ж, тобі це — як дурному з гори побігти 

(О. Левада).

БІДА

113.


 

ЯК

 (мов,

 ніби

 і т. ін.) БІДА НА ГО- 

ЛОВУ,

 зі

 сл. з’явйтися, звалйтися і т. ін. 

Зовсім несподівано, зненацька. Вона [дівчина] бу­



ла

 безмежно вдячна своїм землякам. Адже,

 

коли б 

не 

з'явився, як

 біда на

 голову, цей пропащий 

чорт-поміщик,

 її ніхто б не виказав

 ворогам 

(Ю.


 

Збанацький).

БІДНИЙ

114.  БІДНИЙ 

(небагатий)

 НА РОЗУМ. Ту- 

пий,


 нетямущий. — Ой,— каже [Голота],—

 та­



тарине,

 ой.. бородатий! Либонь же ти на розум 

небагатий:

 

ще ти козака

 у руки не взяв, А вже за 

його й гроші пощитав

 [полічив] 

(Укр.. 

думи..).


БІДУ

115.  ЯК



 (мов, ніби і т. ін.) НА [ТУ] БІДУ. 

Зовсім


 недоречно, 

на

 



нещастя.

 А тут іще, мов на 



біду, 

навчила Анниця

 

писанки писати,— і Маруся 

ціла

 потонула

 

в цій забаві

 (Г. Хоткевич); “Чи не 



вони

 [злодії] оце? " — думаю



 собі. А тут іще, як 

на

 ту біду, ружжя [рушниці] в другій хаті 

(Г.


 Хоткевич).

БІК


116.

  ЗВОРОТНИЙ



 

(інший, 

другий і т. ін.) 

БІК МЕДАЛІ. 

Протилежний

 вияв чого-небудь; 

31


БІЛЕТ

БІСА

протилежність.

 Кожен бере на

 

себе те, що

 йому 

під

 силу, з щоденних клопотів має і копійку, і 

втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: мате­

ріальне

 може потіснити духовне (3 газети); Вес­

на

 видалась на

 рідкість дощовита. Це вселяє ве­

ликі

 

надії на багатий урожай,

 але є і зворотний 

бік 

медалі — дуже

 неприємний: наступають 

бур'яни (3

 газети). ЗАДНЯ СТОРОНА МЕДАЛЕ 



Блискучість

 ідеї, а то навіть форми могли за­

хоплювати

 до

 ентузіазму й фанатизму,

 і багато 

треба

 було сторонніх критичних впливів, щоб 

хоч сяк-так

 показати й задню сторону медалі 

(Г.


 Хоткевич).

117.  ОДИН



 БІК МЕДАЛІ. Частина або по­

ловина


 

якоїсь справи. 



Вивчення попиту — тільки 

один

 бік медалі. Торгівля намагається також 

активно 

формувати 

його (3 газети).

БІЛЕТ


118.

 

ВОВЧИЙ БІЛЕТ. Документ із записом 

про 

неблагонадійність



 його власника. Опинився 

Шовкун серед

 великого города, без шага грошей, 

без

 знайомих людей, без веселих товаришів, котрі 

тепер

 його

 цуралися, з

 одною

 бідою

 — “вовчим 

білетом*9 в 

кишені (Панас

 Мирний); За участь в 





безпорядках”

 під час похорону письменника 

Шелгунова 

Кудрін в числі

 восьми організаторів 

був виключений з “вовчим білетом" [з інституту] 

(Ф. Бурлака); — Тільки ймає

 [Єлька]

 від своїх



 Вов­

чугів

 вовчий білет, та й той неписаний,

 усний 

(О.


 Гончар).

БІЛЬ


119.

  ЯК



 БІЛЬ, зі сл

 білий. Дуже,

 надзви­

чайно. Як



 біль біла спочивала [Ілашка]

 по чорних 



муках

 (Марко Черемшина);

 Вона [Ксеня] була з 

тих, що звуть

 “зачуханими”,

 себто покинутими 

без

 ніякого

 догляду...

 На їй 

[ній] була обідрана по­



ганенька

 

спідничка та чорна сорочка,

 а схудле че­

пурне обличчя було як 

біль біле (Б.

 Грінченко).

БІЛЬМО

120.


  [ЯК

 

(мов, ніби і т. ш.)] БІЛЬМО (біль­

мом) НА

 (в) ОЦІ. 

і

.



 кому,

 для

 кого і

 без додат­

ка.

 Зайвий,


 непотрібний, 

неприємний і т. ін. — Він 



декому як більмо на оці,

 зруйнувати [вітряк] хо­

чуть (І. Цюпа); “Призначив 

” Ласій і бригадирів,

 і 

завідувачів

 фермами, знайшов місце кожному і 

тільки

 

тоді 

згадав про Кисачку.

 “Отож і ще цей 

Архип



мов 

більмо

 на оці,

 ” — подумав (ІО. Зба­

нацький);

 [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці 

(М.


 Кропивницький).

2.

  кому,

 для кого, зісл. бути. Перепона, перешко­

да,


 завада. Запорозька Січ для татар була біль­

мом

 на оці, 

вона сковувала орду, не давала їй роз­

гулятися 

на

 широких просторах

 України й Росії 

(І. Шаповал);—Захар Драч



 був вільним козаком, а 

козаки

 

ніколи не корилися панові, .. і тому

 Драчів 

хутір 

для 

Щеньковського

 був як більмо на оці 

(П.


 Панч);

 Севастополь стояв їм [фашистам] на 



заваді,

 був більмом в оці (В. Кучер).

БІЛЬШ


121.  НІ БІЛЬШ

 НІ МЕНШ. Рівно стільки, 

скільки 


треба;

 якраз. [Жірондист:] Ідея



 — вічна 

[Монтаньяр:] Як



 і ваше тіло, ні більш ні менш 

(Леся Українка).

БІС

1

122. 



БІС

 ВСЕЛИВСЯ (поселився) в кого. 

Хто-небудь

 перебуває в збудженому стані, ро­

бить


 незрозумілі вчинки. Та коли переступили 

поріг готелика,..

 знов поселився в Тетяну Васи­

лівну біс незгоди

 (П. Загребельний). БІСЕНЯТА 

ВСЕЛИЛИСЯ.

 Якісь,



 певне,

 лихі

 бісенята всели­

лися 

в молоду Олімпіаду.

 Господарка такі кони­

ки викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрес­

тився

 (О. Ковінька).

123.  БІС ЗЛИЗАВ кого,

 що. Хто-небудь без­

слідно 


пропав,

 зник. — Сомка твого вже біс ізли- 



зав 

— 

не бійсь, не

 викрутиться з запорозьких лап! 

(П.


 Куліш).

124.


  БІС

 УЗЯВ

 (вхопив)

 кого,

 зневажл. 

Хто-небудь

 помер, загинув. Узяв біс пана,— хай 

бере 

й

 підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж ка­

жуть

 

люди,

 що поки ситий

 схудне, то худого й 

біс

 візьме

 (П. Козланюк); Мов пара отрутна, 



штрикнув 

[напій] його 



в ніс. 

І скрикнув Василь,

 і 

вхопив

 

його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув 

(про


 

тварину).

 Ой гоп, та йусе, 

Хома паску несе, а 

Хомиха

 порося,

 воно вирвалося і побігло в ліс, там 

узяв його

 біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти на­

кохав

 того скоту,

 коли не хочеш сам глядіти?..— 

Не візьме його,

 

мамо,

 біс! — весело одмовляє Чіп­

ка

 

(Панас Мирний).



БІС2

125.  НА



 БІС, зі сл. викликати, співати 

і 

т.

 ін.

 Повторно, на прохання глядачів, слухачів. 



А

 ся чудово грала на роялі, і це 

був, напевно, най­

кращий

 номер. Її без кінця

 викликали на біс 

(О. Іваненко); 



Виходить в “збірному концерті” 

улюбленець

 публіки,.. 

і вже 

знаєш

 наперед, що він 

заспіває “

першим номером

”, що

 — “на

 біс" 

(М. Рильський); 3



 першої сцени публіка вже 

відчула

 

чудового 

актора і з натхненням виклика­

ла

 його на біс (3 

журналу).

БІСА

126.


 

ДО

 БІСА.

 1. кого, чого і без додатка. 

Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці,



 інша 

справа

 борщ,— хоч поганий, так

 до

 біса! (Укр.. 

присл..);

 — Та й до біса ж у цього паші всякого

32


БІСИКИ

БЛИСНУТИ

надбання! 

Якби 

підпалити

 — днів зо 

три горіло б! 

(М. 

Пригара);

 Канви тієї й справді в Інгульській 

заплаві було до біса (О.

 Сизоненко).



2.

 Дуже,

 занадто,

 надзвичайно. —Гаразд, гаразд, 

докторе,

— заспокоїв його жартуючи

 Яремчен- 

ко,

— я дуже терплячий гість,

 хоч,

 правду кажу­

чи,

 до біса зголоднівся (Д.

 Бедзик); Жінка поста­



вила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив 

за 

її спритними 

рухами

 і 

думав,

 що оця Маланка до 

біса

 славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій 

Леонтійович

 — людина статечна,

 розумна і до 

біса хитра (П. Кочура).

3.

 



Уживається

 для вираження

 категоричного не­

бажання мати

 справу з ким-, чим-небудь, терпіти 

когось, 


щось. Не

 вперше їй чути від чоловіка: 

.. 

збудую 

[канал] 


і більше

 не буду .. кину до біса, 

кладовщиком

 [комірником]

 або завгаром піду 

(О. 


Гончар).

4. Уживається,

 коли проганяють, відпускають або 

впускають

 кого-небудь кудись з невдоволенням, 

обуренням

 і 


т. ін.; геть звідси, куди завгодно. — Та 

пустіть 

її до

 біса,—

 крикнув затурканий писар. 

Молодицю пустили

 (Марко Вовчок); [Шалімов:] 



Та

 

забирайтесь

 ви

 всі

 до біса з вашим Мальова­

ним 

(І. Кочерга).

БІСИКИ

127.  БІСИКИ ГРАЮТЬ 



(стрибають,

 рідше 

іскряться

 і 

т.

 ін.) В ОЧАХ. Хто-небудь веселий, 

перебуває

 

в піднесеному настрої. Неля хотіла ще 



щось

 додати, але... прикусила нижню губу і вмов- 

кла,

 тільки в очах її грали

 бісики (3 газети); Хоч 

би раз 

отут

 дівочі ніжки по травиці

 пролопо­

тіли,—

 ніби зітхнув 

Роман, а в очах аж стриба­

ють

 бісики (М. Стельмах); Марія

 простягла ру­

ку,

 теж трохи жеманно, бісики іскрилися в її 

очах (Ю.

 

Смолич). БІСИК В Оці 



ГРАЄ. Буває [Ма­

руся]


 часом страх сумна. А часом бісик в оці грає 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   324


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет