Вінницький апеляційний адміністративний суд



жүктеу 182.73 Kb.
Дата01.05.2016
өлшемі182.73 Kb.
: files -> file -> Docs -> court decisions
file -> Аббревиация и дезаббревиация собственных имен как активные процессы в жаргонной фразеологии
file -> I чемпионат рггу по боулингу 16-17 ноября 2005 1 место – Команда
file -> Год образования: 1934 Код иата: aa код икао
court decisions -> Вінницький апеляційний адміністративний суд
court decisions -> Вінницький апеляційний адміністративний суд
F
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1962/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: ОСОБИ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватне підприємство "Араме" до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року приватне підприємство "Араме" (далі - ПП "Араме", позивач) до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (далі –ДПІ у м.Хмельницькому, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись   на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з’ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга    не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у м.Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Араме" (код ЄДРПОУ 35555838) з питань документального підтвердження господарських відносин із ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" (код ЄДРПОУ 33252080), їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-серпень 2012р.

За результатами перевірки складено акт №1102/22-3/35555838 від 26.03.2013 року.

В ході перевірки встановлені та зафіксовані в акті порушення ПП "Араме" вимог: 1) п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.8 п.139.1 ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, шляхом заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, всього на 49085,00 грн.; 2) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 ПК України, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за період липень-серпень 2012р. на 43599,00 грн.; 3) п.п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 та рядок 20.2 декларації з ПДВ серпень 2012р.) на 3149,00 грн..

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки №1102/22-3/35555838 від 26.03.2013 року, позивач подав заперечення за вих.№16 від 29.03.2013 року до акту, на що отримав відповідь ДПІ у м.Хмельницькому №7519/10/22-3 від 05.04.2013р., відповідно до якої відповідач зазначив, що висновки викладені в акті №1102/22-3/35555838 від 26.03.2013р. відповідають вимогам чинного законодавства України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0000192203/674, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 54499,00 грн., в тому числі 43599,00 грн. за основним платежем та 10900,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000202203/675, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 61356,00 грн., в тому числі 49085,00 грн. за основним платежем та 12271,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); та №0000212203/676, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на 3149,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги ПП "Араме", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир", так як дані операції, на думку податкового органу, є безтоварними.

Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир", які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ПП "Араме". Тобто, ці операції не мали реального характеру, а відбувалось лише документування цих операцій.

В період, який охопила перевірка, ПП "Араме" уклало наступні договори підряду:

1) №11/07-2012 від 11.07.2012р., укладеного з ПФ "Діта" (замовник), відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи по влаштуванню благоустрою території ПАТ "Хмельницькобленерго" по АДРЕСУ_1, договірна вартість робіт визначена згідно кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 158980,80 грн., включаючи ПДВ 26495,80 грн.;

2) №БА-192 від 10.07.2012 року, укладеного із ТОВ "Будівельний Альянс Груп" (замовник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт внутрішнього двору на об'єкті – Адміністративні приміщення Прокуратури Хмельницької області по АДРЕСУ_2, загальна ціна договору складає 99604,08 грн., в т.ч. ПДВ 16600,68 грн.;

3) №355 від 27.09.2011 року, укладеного із ТОВ "Будівельний альянс Груп" (замовник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по влаштуванню футбольного поля і площадок на будівництві об'єкта "Реконструкція стадіону "Товтри" по АДРЕСУ_3 (п.1.1 договору); загальна ціна договору складає 1188758,78 грн. в т.ч. ПДВ 198126,46;

4) №12/06-26 від 20.06.2012 року, укладеного із ПАТ "Хмельницькобленерго" (замовник), відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи по капітальному ремонту благоустрою території ПАТ "Хмельницькобленерго" по АДРЕСУ_1, договірна вартість робіт визначена згідно кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 404191,20 грн., включаючи ПДВ 67365,20 грн.

Положеннями ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч.1 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

За змістом ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668 (надалі - Постанова №668), врегульовано порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

Відповідно до п.2 Постанови №668, загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Частиною 2 ст.180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, п.5 Постанови №668 встановлено, що істотними умовами договору підряду, зокрема, є порядок залучення субпідрядників.

Відповідно до п.30 Постанови №668 підрядник має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) за згодою замовника.

Порядок залучення до виконання робіт субпідрядників передбачений пунктами 61-65 Загальних умов. Так, згідно п.61 Постанови №668, підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому, договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Генеральний підрядник у порядку, встановленому договором підряду, погоджує із замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників. Замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення (п.63 Постанови №668).

ПП "Араме" отримало від замовників згоду на залучення до виконання умов вищезазначених договорів ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир", що підтверджується листами ПАТ "Хмельницькобленерго" від 16.08.2012р. №07/04-2238, ТОВ "Будівельний Альянс груп" №415/1 від 12.07.2012р., №384/1 від 30.09.2011р.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про дотримання позивачем порядку погодження залучення субпідрядника, що свідчить необґрунтованість твердження відповідача про непогодження однієї із істотних умов договору підряду, а саме порядку залучення субпідрядників.

Отримавши зазначені погодження, ПП "Араме" (замовник) уклало з ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" (підрядник) наступні договори підряду:

1) №10/06а від 25.06.2012 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу по реконструкції стадіону "Товтри" по АДРЕСУ_3. Виконання договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року по об'єкту "Реконструкція стадіону "Товтри" по АДРЕСУ_3." типової форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3 на загальну суму 170300,20 грн. в т.ч. ПДВ 28383,36 грн. та не заперечується відповідачем;

2) №14/07а від 10.07.2012 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу по поточному ремонту внутрішнього двору на об'єкті – Адміністративні приміщення Прокуратури Хмельницької обл. по АДРЕСУ_2; ціна договору у відповідності до договірної ціни визначається сторонами у розмірі 57071,41 грн. в т.ч. ПДВ. Виконання договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року по об'єкту "Поточний ремонт внутрішнього двору по АДРЕСУ_2" типової форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3 на загальну суму 57071,41 грн. в т.ч. ПДВ 9511,90 грн. та не заперечується відповідачем.

3) №6/08а від 01.08.2012 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу по: "Влаштуванню благоустрою території на об'єкті ПАТ "Хмельницькобленерго" по АДРЕСУ_1. Виконання договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року по об'єкту "Влаштування благоустрою території ПАТ "Хмельницькобленерго" по АДРЕСУ_1" типової форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3 на загальну суму 26055,02 грн. в т.ч. ПДВ 4342,50 грн.

4) №6/08 від 01.08.2012 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу по: "Влаштуванню благоустрою території на об'єкті ПАТ "Хмельницькобленерго" по АДРЕСУ_1. Факт виконання догоаору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року по об'єкту "Капітальний ремонт благоустрою території ПАТ "Хмельницькобленерго" по АДРЕСУ_1" типової форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3 на загальну суму 27060,22 грн. в т.ч. ПДВ 4510,04 грн. та не заперечується відповідачем.

Оплата ПП "Араме" (генеральний підрядник) виконаних ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" (субпідрядник) робіт підтверджується копіями платіжних дорученнями №31 від 06.08.2012р. (10000 грн.), №2010 від 08.08.2012р. (12000 грн.), №2012 від 09.08.2012р. (50000 грн.), №41 від 14.08.2012р. (60000 грн.), №55 від 15.08.2012р. (48300,20 грн.), №2046 від 06.09.2012р. (27060,22 грн.), №2047 від 06.09.2012р. (26055,02 грн.), №2045 від 06.09.2012р. (47071,41 грн.).

ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" видало ПП "Араме" податкові накладні від 31.07.2012 року №17, №23, та від 01.08.2012 року №36, №39.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3, укладені між ПП "Араме" та замовниками, свідчать про те, що ПАТ "Хмельницькобленерго" та ТОВ “Будівельний Альянс Груп”, як замовники, прийняли від позивача, який по-суті є генпідрядником, без зауважень будівельні роботи виконані субпідрядною організацією, а саме ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир".

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Вказуючи на порушення позивачем зазначених норм податковий орган не заперечує факту наявності у позивача податкових накладних. Крім того, відсутні зауваження щодо їх оформлення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, формування платником податку витрат підприємства та податкового кредиту допускається за умови наявності зв'язку цих витрат з її господарською діяльністю товариства та підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищенаведені документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні витрат та податкового кредиту.

Доводи відповідача про неможливість включення сум ПДВ, сплачених у вартості наданих ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" послуг у зв'язку із тим, що останнє не було платником ПДВ спростовуються актом ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області від 30.10.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “БФ “Синевир” (ЄДРПОУ 33252080) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року. Відповідно до даного акту, в період дії договірних відносин із ПП "Араме", ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" було зареєстровано платником ПДВ (індивідуальний податковий номер – 332520813062).

Посилання відповідача на вказаний акт ДПІ у Личаківському районі, відповідно до якого ТОВ "БФ "Синевир" відсутній за місцезнаходженням (стор.29 акту), та на відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, колегією суддів не враховуються з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Тобто, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Отже, якщо контрагент не виконує своїх зобов’язань, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов’язку при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від’ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов’язань до бюджету.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування податкової звітності за результатами господарських відносин позивача із ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир", оскільки реальність та повноти відображення даних операцій в обліку за липень-серпень 2012р. документально підтверджена та не спростована відповідачем. Отже, висновки податкового органу в частині порушення позивачем вимог податкового законодавства під час господарських відносин із ТзОВ "Будівельна компанія "Синевир" є безпідставними, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення – протиправні та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, - без змін.



Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 липня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.
Судді Білоус О.В.
Мельник-Томенко Ж. М.



©netref.ru 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет