Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



бет11/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

Лібералізація, ї, ж. “Саме така концепція лібералізації експорту реалізується в Україні з жовтня 1994 р.” /Політика і час, 1996, № 7, с. 47/.

  • Ліберальний + ізація.

Ліворадикальний, а, е. “Особливу позицію займають ліворадикальні сили” /Сучасність, 1999, № 7, с. 79/.

  • Лівий + о + радикальний.

Лізинг, у, ч. “Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових коплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством” /Відомості Верховної Ради України, 1997, № 27, с. 459/.

  • З англ. “довготермінова аренда засобів виробництва”.

Лінгвема, и, ж. “Проблеми, розв’язання яких дають можливість виявити функціональний статус багатьох лінгвем, що перебувають у різноструктурних зв’язках з елементами мовних парадигм” /Дивослово, 1999, № 8, с. 61/.

  • Лінгва (лат. “мова”) + ема (одиниця мови).

Лінгвіцизм, у, ч. “Т. Скутнабб-Каенгас ввела термін “лінгвіцизм”  дискримінація за мовною належністю” /Педагогіка і психологія, 1998, № 4, с. 122/.

  • Лінгвістичний + /ц/изм.

Лінгводидакт, а, ч. “До цього висновку лінгводидактик дійшли порівняно недавно” /Дивослово, 1997, № 5 – 6/.

  • Лінгва + о + дидакт.

Лінгводидактика, и, ж. “Проблема формування мовної особистості не нова у лінгводидактиці” /Дивослово, 2000, № 1, с. 39/.

  • Лінгва + о + дидактика.

Лінгвокосм, у, ч. “В концептуальній трактовці людини й дійсності вони … постають як тотожність “макрокосму-лінгвокосму  мікрокосму” /Слово і час, 1999, № 11, с. 18/.

  • Лінгва + о + космос.

Лінгвокраїнознавство, а, с. “Розвиваючи думку дослідників з лінгвокраїнознавства, ми говоримо про “слово-тему” /Дивослово, 1994, № 5 – 6/.

  • Лінгва + о + країна + о + знавство.

Лінгвокраїнознавчий, а, е. “Межі лексичного мінімуму, який належить вивчати в лінгвокраїнознавчому аспекті, значно розсунулись” /Дивослово, 1994, № 9, с. 13/.

  • Лінгвокраїнознавство + чий.

Лінгвокультурологічний, а, е. “ Лінгвокультурологічне навантаження несе інформацію про походження назв місяців” /УМЛШ, 2000, № 4, с. 17/.

  • Лінгва + о + культурологічний.

Лінгвоментальність, ності, ж. “Доповідач відзначив, що дослідження одного з іманентних концептів української лінгвоментальності  ментального образу краси ґрунтується на теоретичних підвалинах спадщини О. Потебні” /Дивослово, 2000,

№ 3, с. 61/.



  • Лінгва + о + ментальність.

Лінгвонім, а, ч. “ Лінгвоніми  назви мов чи діалектів” /Дивослово, 1997, № 4,

с. 15/.


  • Лінгва + онім.

Лінгвопоетика, и, ж. “ Лінгвопоетика розглядає поетичну мову як явище емоційно-естетичного освоєння світу” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, 1999, с. 324/.

  • Лінгвістика + о + поетика.

Лінгвопуризм, у, ч. “У комуністичну добу лінгвопуризм був небажаною темою, бо суперечив теорії “благотворного” впливу мови панівної нації на інші мови” /Дивослово, 2000, № 12, с. 17/.

  • Лінгва + о + пуризм.

Лінгворозмаїття, я, с. “Якщо лінгворозмаїття зникне, то відновити його попри всі досягнення в біоінженерії та лінгвоінженерії буде дуже важко” /Мовознавство, 1995, № 12, с. 11/.

- Лінгва + о + розмаїття.



Лінгвоцид, у, ч. “Якщо після століть геноциду, етноциду і лінгвоциду питання функціонування української мови, розвитку національної культури і духовності відкладемо “на потім”, то з України залишиться тільки назва території, а її національна сутність буде вихолощена, винищена, добита до кінця” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 157/.

  • Лінгва + о + цид.

Лінгвоцидний, а, е. “Елементом справді лінгвоцидної і культуроцидної політики була довга низка актів заборонного характеру протягом ХУІІІ і ХІХ ст.” /Дивослово, 2001, № 3, с. 9/.

  • Лінгвоцид + ний.

Ліпосакція, ї, ж. “ Ліпосакція  це відсмоктування жиру спеціальним шприцом” /Наука і суспільство, 2000, № 1 – 2, с. 27/.

  • Ліпо (гр. “жир”) + сакція.

Лістинг, у, ч. “Вартість послуг “І Трейд” становить 14,95 доларів за включені до лістингу ринкові накази” /Фінанси України, 2000, № 7, с. 144/.

  • З англ. “список”: допущення цінних паперів до торгів на фондовій біржі.

Літатмосфера, и, ж. “Об’єднавшись (хай і мимохіть без задекларованого маніфесту), вони створили в поетичних шарах літатмосфери згусток нової якості  нерозчинний у рідині маскультури” /Березіль, 2000, № 11 – 12, с. 176/.

  • Літературна атмосфера.

Літгурт, у, ч. “Поява літгуртів “Нова дегенерація” в Івано-Франковську та “Червона фіра” в Харкові відкрила епоху “естетичної свободи” /Дивослово, 1999, № 10, с. 12/.

  • Літературний гурт.

Літературити, ую, уиш. “Щораночку удвох з Пегасом літературимо помалу” /Дивослово, 1998, № 12, с. 24/.

  • Література + ити.

Літімпреза, и, ж. “Згадаймо помпезні літімпрези агонізуючого режиму, вечори, круїзи, дні культури” /Сучасність, 2000, № 4, с. 83/.

  • Літературна імпреза.

Літпідлабузник, а, ч. “Поміж літературних генералів були й такі, хто не тільки сприймав цей комплімент літпідлабузників як належне, а й злостився на тих, хто висловлювався чи писав стриманіше” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 116/.

  • Літературний підлабузник.

Літпортрет, а, ч. “На жаль, в українській літературі цей жанровий різновид поки що зводиться до майже одноманітних літпортретів” /Ткаченко А. Мистецтво слова, с. 99/.

  • Літературний портрет.

Літпроцес, у, ч. “Слабке, нечітке означення протистояння шкіл і напрямків лише підкреслює строкатість і анархічність нашого літпроцесу” /Слово і час, 2001, № 1, с. 22/.

  • Літетатурний процес.

Ліцензіар, а, ч. “Продавець ліцензії” /Паламар Л., Кацавець Г. Мова ділових паперів, 1998/.

  • Ліцензія + ар.

Ліцензування, я, с. “Система ліцензування, яка передбачає надання дозволу на здійснення 89 видів підприємницької діяльності, на даний час є недосконалою і обмежує розвиток підприємництва на Україні” /Економіка. Фінанси. Право, 1997,

№ 6, с. 24/.



  • Ліцензія + увати + ння.

Лобі, незм. “Коли говорити про лобі, то лобісти найбільше потрібні в парламенті великому капіталові” /Україна, 1994, № 11, с. 5/.

  • З англ. “кулуари” – вплив на законодавців і чиновників з метою прийняття вигідних рішень.

Лобізм, у, ч. “Новітня гетьманщина: “громадянське суспільство” тотального лобізму”. (Назва статті). /Сучасність, 2000, № 5, с. 42/.

  • Лобі + ізм.

Лобіст, а, ч. “Від пограбованої держави збагатіла меншість вимагає через своїх лобістів у парламенті й Уряді все нових і нових “найбільш сприятливих умов” /Економіка України, 1995, № 12, с. 8/.

  • Лобі + іст.

Лобістський, а, е. “За своїм характером вони являли собою лобістські угрупування, лише формально закамуфльовані ідеологічними програмами” /Сучасність, 2000, № 5, с. 43/.

  • Лобіст + ський.

Лобіювання, я, с. “Нині просування цієї ідеї уряд розцінює як лобіювання інтересів однієї з бізнес-груп, що не зовсім правда” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 7/.

  • Лобіювати + ння.

Лобіювати, юю, юєш. “Величезні енергетичні компанії і країни світу, що “роблять гроші” на традиційних видах палива і атомній енергетиці, всіма можливими засобами лобіюють свої інтереси, всіляко блокують спроби освоєння нових екологічно безпечних джерел енергії” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 137/.

  • Лобі + ювати.

Логотип, у, ч. “Знаки для товарів та послуг, у тому числі ті, об’єктами яких є логотипи (словесні позначення), на які видано свідоцтво України для товарів і послуг, можуть подаватись у рекламі мовою оригіналу” /Дивослово, 2000, № 2, с. 13/.

  • Лого (гр. “слово”) + тип.

Логоцентризм, у, ч. “Я не хочу сказати, що логоцентризм то є суцільне зло: ні, багато в ньому й доброго, ми це добре знаємо” /Відродження, 1994, № 2, с. 5/.

  • Лого (гр. “слово”) + центризм.

Лопаткоподібний, а, е. “Грубі лопаткоподібні пальці незграбно нишпорили по гудзиках” /Сучасність, 1999, № 6, с. 12/.

  • Лопатка + о + подібний.

Любислів, а, ч. “У буквальному калькованому з грецької мови перекладі філолог  то любислів (чи словолюб)” /Ткаченко А. Мистецтво слова, 1998, с. 6/.

  • Люби + слово (о/і).

Людинобог, а, ч. “Не пророкуймо тріумфу динозавра, лише тріумф людинобога” /Кур’єр Кривбасу, 1997, № 75 – 76, с. 5/.

  • Людина + о + бог.

Людино-місце, я, с. “Доводиться нині щомісяця сплачувати за одне людино-місце до 180 доларів США, до того ж гроші беруться наперед” /Урядовий кур’єр, 01. 03. 1997/.

  • Людина + о + місце.

Люмпенізація, ї, ж. “Коли в руках незначного числа співвітчизників зосереджено майже всю реальну власність, основній же масі населення “належить” люмпенізація” /Вітчизна, 1998, № 9 – 10/.

  • Люмпен (пролетаріат) + ізація.

Люстральний, а, е. “Слід визначити одну з головних властивостей рушника у багатьох обрядах  його люстральну функцію” /Берегиня, 2000, № 3, с. 8/.

  • Люстрація (з лат. “очищення”) + льний.


М

Магістеріум, у, ч. “Два роки навчання в магістеріумі, де відбувається поглиблена спеціалізація студента” /Слово і час, 1999, № 6, с. 72/.

  • Магістер + іум.

Мажоритарка”, и, ж. “Понад 30 % опитаних висловилися за звичну “мажоритарку”, коли кандидата знають в обличчя, вірять, що “цей” допоможе дах полатати, а “той”  інтелігент, воду чи газ до будинку не проведе” /Україна і світ сьогодні, 21. 07. 2001/.

  • Мажоритарна система + ка.

Мажоритарник”, а, ч. “ Мажоритарники у такий спосіб вирішують, крім іншого, власну триєдину проблему” /Сучасність, 2000, № 5, с. 46/.

  • Мажоритарний /виборна система/ + ик (англ. "головний, основний").

Майоризація, ї, ж. “Вимагають щонайвищого статусу в межах Сербії, де б гарантувалися усім нацменщикам рівні права, без майоризації якоїсь одної” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 27/.

- Майор /лат. “вищий”/ + изація.



Макабричний, а, е. “Цей стиль зберігається і там, де в оповідь бандуриста вплітається ще один голос  монолог Івана з макабричними подробицями замисленої кари” /Сучасність, 2000, № 11, с. 68/.

  • Макабр /англ. - “огидний, жахливий”/ + ичний.

Макдональдський, а, е. “Величезний сандвіч, схожий на макдональдський” /Всесвіт, 1999, № 7, с. 15/.

  • Макдональдс + ський.

Макроекономічний, а, е. “Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів” /Економіка України, 1998, № 3, с. 20/.

  • Макроекономіка + ний.

Макропланктон, у, ч. “З 80-х років почалося розбалансування структури чорноморського макропланктону, тобто зміна домінуючих видів” /Рідна природа, 1996, № 2 – 3, с. 18/.

  • Макро + планктон /сукупність організмів у водоймі/.

Макрорегулятор, а, ч. “У нашій країні практично всю економіку приватизовано, і держава виконує лише роль макрорегулятора” /Україна і світ сьогодні, 09. 07. 1999/.

  • Макро + регулятор.

Макрорівень, вня, ч. “В Україні не знайшлося серйозних, розвинутих інтелектуальних сил, особливо в економічній та політичній сферах, які могли б опрацювати концепцію розвитку України на мікрорівні” /Вітчизна, 1995, № 11 - 12, с. 115/.

  • Макро + рівень.

Макросимвол, у, ч. “Це простежується на прикладі переосмислення макросимволів” /Слово і час, 1995, № 4, с. 11/.

  • Макро + символ.

Маланчуківщина, и, ч. “Адже сімдесяті були позначені наростаючою маланчуківщиною” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 7/.

  • Маланчук /міністр культури періоду застою/ + івщина.

Малоприступний, а, е. “Отже, не так і багато було цих поезій, і декотрі в малоприступних уже тоді периферійних виданнях, але переважна їх частка таки не пройшла повз увагу справжніх  і то досить політично різнотабірних  поцінувачів, ба навіть викликала у них неабиякий інтерес” /Сучасність, 2000,

№ 7 – 8, с. 56/.



  • Мало + приступний (злиття слів).

Малоросійство, а, с. “Він різко протестує проти ідеології малоросійства” /Берегиня, 1999, № 1, с. 90/.

  • Малоросія + ство.

Мамологія, ї, ж. “ Мамологія  наука про молочну залозу” /Освіта, 26. 06. 1996/.

  • Мама (лат. - “груди”) + о + логія (наука).

Маніакальність, ності, ж. “Одначе видно, що його художнє чуття не було на висоті завдання, коли звичайну безвольну квашуваність підстьобував до хворобливої маніакальності, яка включає будь-яку участь таких типів” /Сучасність, 1999,

№ 7 – 8, с. 134/.

- Маніакальний + ість.

Маніграма, и, ж. “Тепер ви можете надіслати гроші за допомогою маніграми. Маніграма  це швидко і без проблем” /Реклама на ТБ, 1999/.


  • Мані (англ. “гроші”) + телеграма.

Манкурт, а, ч. “І поки ми не станемо самі собою, поки не зникнуть манкурти й перевертні і не позбудемось отого страшного почуття меншовартості, доти маємо вивчати окремим курсом рідну літературу” /Дивослово, 1998, № 11, с. 2/.

- З тюрк. “безбатченко”.



Манкуртизація, ї, ж. “Б. Антоненко-Давидович порушує питання духовної манкуртизації, стверджуючи, що найгіршим зразком українізатора був не чужинець єврей, росіянин, а “свій”, “українізований хохол” /Дивослово, 2000, № 6, с. 2/.

  • Манкурт + изація.

Манкуртизм, у, ч. “І якщо ми хочемо уникнути національного манкуртизму і зомбізму, досягти суспільної гармонії і досконалості, маємо дбати про високість рівня нашої культури і духовності” /Дніпро, 1996, № 1 – 2, с. 117/.

- Манкурт + изм.



Марґіналізація, ї, ж. “ … Руйнування національних традицій призведе до відчуження людини від свого середовища, до лінгвоетнічної марґіналізації” /Дивослово, 1999, № 6, с. 51/.

  • Марґіналія (гр.: примітки на полях книжки, рукопису (тобто не основний зміст) + ізація.

Марґінальний, а, е. “Але вона недосяжна для марґінального споживача” /УМЛШ, 2001, № 2, с. 51/.

  • Марґіналія + ний (у знач. - неосновний).

Марґінальність, ності, ж. “Підмогильний -реаліст намагається дослідити об’єктивну марґінальність українців” /Дивослово, 2000, № 1, с. 53/.

  • Марґінальний + ість.

Марґінез, у, ч. “Так, суть “Пісні про Юрія Переможця” справді кільчиться десь на марґінезі свідомості, живиться алюзіями народнопісенного мовлення” /Дивослово, 1999, № 6, с. 7/.

  • З лат. “край, межа”.

Марґінес, у, ч. Варіант  марґінез, марґінес. “Шкода членів тих партій, які нині опинилися на маргінесах політичних процесів” /Час, 1998, № 13, с. 1/; “Які сили нуртують на літературному марґінесі?” /Дискурс, с. 7/.

  • З лат. “край, межа”.

Маркетизація, ї, ж. “В економіці досить відчувається процес маркетизації” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 6/.

  • Маркет (англ. “ринок, збут”) + изація.

Маркетинговий, а, е. “Треба створити сучасну інформаційно-маркетингову службу у сфері туристичного бізнесу” /Економіка України, 1995, № 7, с. 88/.

  • Маркетинг + овий.

Маркетолог, а, ч. “Нетрадиційний стиль, за словами американського маркетолога Рона Таппера, “стилістична відлига”  нове, ефективне явище в діловому листуванні” /УМЛШ, 2001, № 12, с. 6/.

  • Маркет + о + лог.

Мартирологія, ї, ж. “Слушно зауважили, що поляки схильні до культу мартирології, до уславлення своїх поразок” /Політологічні читання, 1995, № 3,

с. 111/.


  • Мартиролог (лат. "мученик", перелік страждань і мук) + ія.

Маршрутка, и, ж. “Автобуса чи маршрутки не було, і вона, почекавши хвилин десять – п’ятнадцять, пішла пішки” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 101/.

  • Маршрутне таксі + ка.

Масінформація, ї, ж. “Тепер ми маємо позадництво іншого ґатунку: уражені нищівним вірусом масінформації, куди входить також і доведена до істерики література” /Березіль, 1999, № 5 – 6, с. 15/.

- Масова інформація .



Маскулінний, а, е. “Теоретики фемінізму довели, що маскулінні збочення є в самій серцевині більшості академічних дисциплін, методологій і теорій” /Педагогіка і психологія, 2000, № 3, с. 66/.

  • Маскулінус (лат. “чоловічий”) + ний.

Мас – медія, незм. мн. “Про це повідомив представників мас – медіа на брифінгу в клубі Кабінету Міністрів заступник міністра промисловості політики” /Час, 09. 04. 1998/.

  • З англ. “засоби масової комунікації”.

Масовидний, а, е. “ Масовидне пострадянське суспільство сприйняло революційну складову цивілізаційного поступу як єдино чинну і зрозумілу” /Сучасність, 1999,

№ 4, с. 62/.



  • Маса + о + видний.

Масовізм, у, ч. “ … Спроби розібратись в цих туманах призводять до обговорень рівня нашої “європейськості” й маргінесу, елітарності й масовізму” /Слово і час, 2001, № 1, с. 22/.

  • Масовий + ізм.

Масовокомунікаційний, а, е. “Неабияке значення мають при цьому масовокомунікаційні тексти в різних публіцистичних жанрах, фотоілюстрації та інші складові ЗМІ” /Дивослово, 1997, № 5 – 6, с. 15/.

  • Масова + о + комунікація + ний.

Матюкальний, а, е. “Живий стиль, хоч, звісно, по-сучасному матюкальний” /Сучасність, 1999, № 1, с. 27/.

  • Матюкати (вульгарно лаяти) + льний.

Мафізований, а, е. “Це загальновідомо, і, зрештою, давно практикується в мафізованих суспільствах” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с. 85/.

  • Мафія + ізований.

Мафіозність, ності, ж. “Це уберігає націю від розгулу скорумпованості і мафіозності, від крадійства” /Дивослово, 1998, № 8, с. 5/.

  • Мафіозний + ість.

Мегамісто, а, с. “Непомірна розбудова нових мегаміст призвела до екологічної катастрофи” /Клас, 2001, № 9, с 14/.

- Мега + місто.



Мегатенденція, ї, ж. “Восьма мегатенденція зумовлена інтенсифікацією релігійних рухів, масовим поширенням “нових релігій” /Сучасність, 1999, № 9, с. 96/.

  • Мега + тенденція.

Медитувати, ю, єш. “Не називаючи імені своєї батьківщини, поет постійно медитує і рефлексує над образом Вітчизни” /Дивослово, 1998, № 2, с. 3/.

  • Медитація (лат. “розум”) + увати.

Медіа, незм., мн. “Дедалі зростаюча роль медіа сприяє тому, що вони стають самостійним фактором у міжнародних відносинах” /Політологічні читання, 1996,

№ 10, с. 59/; “Триває несамовите змагання за увагу читача, глядача і слухача не тільки між різними формами мистецтва, але й між фінансово потужними комерційними структурами медіа й інтернету” /Сучасність, 2000, № 9, с. 93/.

- З англ. “засоби комунікації”.

Медіа – дискурс, у, ч. “Звідки ЗМІ беруть ці цінності й настанови, хто їх відбирає, закладає в медіа-дискурс і з якою метою” /Нова політика, 1999, № 6, с. 17/.

- Медія (засоби інформації, комунікації) + дискурс (лат. “міркування”, фр. - “промова, виступ”).



Медіа – індустрія, ї, ж. “Помітним є вплив етнічного чинника в окремих галузях і секторах сучасної медіа-індустрії, глобальної економіки і глобальних фінансів” /Україна і світ сьогодні, 18. 08. 2001, с. 1/.

  • Медія + індустрія.

Медіамагнат, а, ч. “Слід сказати, що вони оговталися раніше медіа-магнатів” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 2/.

  • Медіа + магнат.

Медіа-магнатство, а, с. “Бо саме його імперія мультимедіа стала глобальною, а шлях до її створення і зміцнення тією чи іншою мірою відбиває основні риси мадіа-магнатства як економічного, суспільно-політичного і соціально-психологічного явища” /Всесвіт, 1998, № 3, с. 176/.

  • Медіа-магнат + ство.

Медіа-проект, у, ч. “Суто пострадянське ноу-хау спільних медіа-проектів з інформаційною адаптацією до конкретного регіону на практиці” /Україна і світ сьогодні, 03. 11. 2001/.

  • Медіа + проект.

Медіатипний, а, е. “З часу пробудження свідомості, волі в кожному справжньому творі мистецтва живе архетипний (медіатипний, неотипний) зміст: самовираз як заперечення несвободи” /Березіль, 1999, № 1 – 2, с. 185/.

  • Медіа (лат. – “середній”) + тип (гр. - “образ”) + ний.

Медіатор, а, ч. “У цій традиції виявляється семантика чистого полотна як медіатора між світами” /Берегиня, 2000, № 3, с. 8/.

  • Медіатор (англ. "посередник").

Мезорівень, вня, ч. “Іноземний капітал проявляється через складну взаємодію комплексу позитивних і негативних тенденцій на макро-, мезо- та мікрорівні” /Економіка України, 1997, № 3, с. 54/.

  • Мезо (гр. “середній”) + рівень.

Мекканський, а, е. “У ранній, мекканський період його діяльності первісним напрямком молитви перших мусульман, очолюваних Мухаммадом, був саме Єрусалим” /Людина і світ, 2000, № 11 – 12, с. 52/.

  • Мекка + анський.

Каталог: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет