Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



бет13/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20

Монструм, у, ч. “Якийсь час, особливо з 1930 року, великий державний монструм боявся маленької Польщі, як вогню” /УМЛШ, 1998, № 41, с. 3/.

  • З лат. “диво, потвора”.

Морально-ейдетичний, а, е. “Цим констатовано: світ людини  це морально-ейдетичний світ, підміна богів є значенням своєї принципово незматеріалізованої сутности” /Сучасність, 1999, № 12, с. 29/.

  • Моральний + о + ейдетичний.

Москвоцентричний, а, е. “Про кризовий стан російської імперської ідеї в Україні свідчить тенденційна алогічність і непереконливість багатьох положень сучасних москвоцентричних політичних концепцій” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 107/; “Значна частина сучасної пострадянської еліти зберегла стару провінційно-імперську, москвоцентичну ментальність” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 93/.

  • Москва + о + центричний.

Московіада, и, ж. “Коли ж ейфорія від кількості проходить, помічаєш, що у сучасній українській прозі залишилися всі старі знайомі: Ю. Андрухович із своїми “Рекреаціями”, “Московіадою” та “Перверзією” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 183/.

  • Московія + іада.

Мряковиння, а, с. “Несу тверді китиці на плечах разом із спогадами чужих садів із мряковинням просвіту дитинства” /Київ, 1997, № 11- 12, с. 117/.

  • Мряка + /ов/ + иння.

Мультиетнічний, а, е. “Мультирасова література збігається з мультиетнічною” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 67/.

  • Мульти (лат. “багато”) + етнічний.

Мультикультуралізм, у, ч. “На заключному пленарному засідання розглядали багатовимірну проблему мультикультуралізму у її літературних іпостасях” /Слово і час, 1999, № 10, с. 57/; “На тому, що мультикультуралізм справляє надзвичайний вплив на всі рівні американської культури, наголошує і один з дослідників-американістів проф. Еморі Елліотт” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 69/.

  • Мульти + культура + /л/ізм.

Мультикультурний, а, е. “Це складає проблему для суспільства, що розвивається у напрямі мультикультурного стану, за якого є принципова готовність поважати етнічно-релігійні цінності меншості” /Політична думка, 1994, № 4, с. 89/.

  • Мульти + культурний.

Мультимедіа, незм. “Бо саме його імперія мультимедіа стала глобальною, а шлях до її створення і зміцнення тією чи іншою мірою відбиває основні риси медіамагнатства як економічного, суспільно-політичного явища” /Всесвіт, 1998,

№ 3, с. 176/.



  • Мульти + медіа (ЗМІ).

Мультимедійний”, а, е. “Знаменитості “мультимедійної” доби” /Сучасність, 1999, № 2, с. 74/.

- Мультимедіа + /й/ний.



Мультиособистісний, а, е. “Реконструкція національного характеру повинна передбачати мультиособистісну, інтерсуб’єктивну сутність людини, культури” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 125/.

  • Мульти + особистісний.

Мухоморити, ю, иш. “Спішно розпочали шельмувати відомого літератора й мовознавця: в партійній періодиці одна за одною мухоморили оганьбливі статті на адресу п. Антоненка – Давидовича” /Берегиня, 2000, № 3, с. 82/.

  • Мухомор + ити.


Н

Навзагал, присл. “ Навзагал, це синонімічний понятійний ряд, різні назви однієї науки, яка вивчає буття етносу” /Берегиня, 2000, № 3, с. 4/.

  • На + в + загал.

Навкололітературний, а, е. “Так, відбувалась певна навкололітературна колотнеча, яка називалася “сучасним літературним процесом” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 182/.

  • Навколо + література + ний.

Навстріч, присл. “Йшли незнані люди навстріч” /Дзвін, 1996, № 3, с. 114/.

  • На + в + стрічати.

Навсупір, присл. “Навсупір тому, що радив мені Кальвіно, я писав і далі оповідання  а також чернетки романів з пострілом у кінці” /Всесвіт, 1998, № 1/.

  • На + всупереч (е/і).

Надбагатий, а, е. “Але як могло статися в країні, яка опустилася за рік у рейтингу економічному на 17 пунктів, що з’явилися й процвітають не просто заможні  надбагаті люди” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 7/.

  • Над + багатий.

Надголодь, присл. “Дід відвідав її дуже вчасно  то було найпекельніші для неї роки: жахливі нестатки, життя надголодь (усе зароблене йшло на синову науку в технікумі), самота, старіння” /Сучасність, 2000, № 3, с. 26/.

  • Над + голодний.

Наддержава, и, ж. “В усіх імперіях обов’язково є панівний, імперський етнос, ім’я якого, як правило, носить наддержава” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 89/; “Глобальна причина цих землетрусів коріниться в однополюсності світу, коли єдиній наддержаві, вчаділій від безкарності і вседозволеності, немає противаги” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 24/.

  • Над + держава.

Наджорстокий, а, е. “Утверджуючись як соціополітична система, тоталітаризм послуговується наджорстокими засобами, і безкомпромісні репресії “відбивають охоту” у людей до непослуху” /Сучасність, 2000, № 3, с. 82/.

  • Над + жорстокий.

Надіндивідуальний, а, е. “Отже, можемо говорити про ментальність як феномен надіндивідуальний” /Слово і час, 1999, № 11, с. 19/.

  • Над + індивідуальний.

Надлітература”, и, ж. “Всі спроби створити “надлітературу” закінчувалися створенням “долітератури” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 135/.

  • Над + література.

Надмалий, а, е. “Список автомобілів ВМW поповнився автомобілями надмалого класу та позашляховиками, яких досі йому так не вистачало” /Клас, 2001, № 9,

с. 14/.


  • Над + малий.

Наднаціональний, а, е. “Оскільки гуманізм є дечим таким, що не є ні наднаціональним, ні антинаціональним, він може знайти практичне вираження тільки через працю в ім’я власного народу” /Сучасність, 2000, № 12, с. 141/.

  • Над + національний.

Наднаціональність, ності, ж. “Космополітизм  це наднаціональність, а не позбавленість народних рис” /Образотворче мистецтво, 1993, № 1- 2/.

  • Наднаціональний + ість.

Надновий, а, е. “Незвичайність такого явища полягає в тому, що в момент народження наднової зорі остання світиться потужніше, ніж ціла галактична система, яка складається з мільярдів звичайних зірок” /Дніпро, 2000, № 5 – 6, с. 93/.

  • Над + новий.

Надобіддя, я, с. “Того надобіддя я помалу – малу виринав із темних глибин сну” /Сучасність, 2001, № 3/.

  • Надобідній час + я.

Надпатріот, а, ч. “ Надпатріот  той же ультрапатріот, але має два різновиди: перший не знає історії, а другий знає, але тлумачить її у тих же парадних строях” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 127/.

  • Над + патріот.

Надцентралізація, ї, ж. “ Надцентралізація влади дозволяла імперіям концентрувати зусилля в одному напрямку  у військовій сфері” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 89/.

  • Над + централізація.

Надцінність, ності, ж. “Цей синдром надцінности власної культури виступає своєрідним інкубатором імперії у добу її загибелі” /Сучасність, 1999, № 4, с. 69/.

  • Над + цінності.

Назагал, присл. “В Шевченка спектр номінативних алюзій назагал енциклопедичний” /Дивослово, 1999, № 2, с. 4/.

  • На + загал.

Накомп’теризувати, ую, уєш. “ Накомп’теризували тут усього, а протеза зробити путнього не ладні” /Березіль, 1999, № 11 – 12/.

  • На + комп’теризувати.

Намага, и, ж. “Холодні дощі в липні нищать нашу намагу, зусилля” /Сучасність, 2000, № 6, с. 130/.

  • Намагатися.

Нанотехнологія, ї, ж. “На думку членів СІRР, найбільш обіцяючим в цьому відношенні є мікротехнології і нанотехнології” /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000, с. 12/.

  • Нано (гр. “карликовий, найменший”) + технологія.

Напіваристократизм, у, ч. “Марко Вовчок була на тому своєму “пограниччі” між Орловською губернією і етнічною Україною, між своїм напіваристократизмом і українською народною стихією” /Дивослово, 1998, № 12, с. 49/.

  • Напів + аристократизм.

Напіввимерлий, а, е. “Місто зразу ставало сірим і ніби напіввимерлим, із спорожнілими домами, з позачинюваними дверима будинків” /Березіль, 2000,

№ 3 – 4, с. 12/.



  • Напів + вимерлий.

Напіввисохлий, а, е. А це ж так мало, майже нічого, це  манюня крапелиночка у напіввисохлому морі України” /Освіта, 02. 12. 1997, с. 15/.

  • Напів + висохлий.

Напівгосподарський, а, е. “Напівпрогулянка, напівгосподарські мандри” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 120/.

  • Напів + господарський.

Напівзахід, у, ч. “Це потягне низку різних заходів: зміну відповідальних за запобігання терактам осіб, додатковий контроль в аеропортах і подібні напівзаходи” /Українське слово, 13. 09. 2001, с. 1/.

  • Напів + захід.

Напівзашифрований, а, е. “Франкова напівзашифрована згадка досі належним чином не озвучена” /Слово і час, 1999, № 6, с. 57/.

  • Напів + зашифрований.

Напівзбидлілий, а, е. “І брутальна вишуканість оргій, і напівзбидліла німина” /Слово і час, 1998, № 8/.

  • Напів + збидлілий.

Напівзрозумілий, а, е. “Полонив і чар церковнослов’янської мови, напівзрозумілої” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 10/.

  • Напів + зрозумілий.

Напівпанк, а, ч. “Тим часом напівпанк – напівхіпі із затаєною напругою стежив, як самокрутка переходить колом” /Берегиня, 1998, № 19, с. 18/.

  • Напів + панк.

Напівправда, и, ж. “Він “напівправдою принижує народи”, та ще й “підтасовує та маніполює картами” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 140/.

  • Напів + правда.

Напівпрогулянка, и, ж. “Напівпрогулянка, напівгосподарські мандри” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 120/.

  • Напів + прогулянка.

Наплювизм, у, ч. “Приєднуючись до невідповідних основ (слів знижено-побутового характеру), суфікси -ізм (-изм) надають їм розмовно-іронічного забарвлення. Наприклад: наплювизм” /Дивослово, 1998, № 7, с. 26/.

  • Наплювати + изм.

Наподоблювати, юю, юєш. “Чи то наподоблюючи ловців, що наслідили звіра, чи купців, а то й просто старости виявляють мету своїх одвідин” /Берегиня, 1999,

№ 3, с. 57/.



  • З діалектної лексики.

Напозір, присл. “Проте ситуація не така вже й безнадійна, як це може видатися напозір” /Світовид, 1999, № 11, с. 44/.

  • На + по + зір.

Напоумливий, а, е. “Напоумлива мудрість  природи” /Сучасність, 2000, № 11,

с. 60/.


  • Напоумити + ливий.

Наратив, у, ч. “Будь-який реалістичний наратив містить набір різноманітних дискурсів” /Сучасність, 1999, № 2, с. 142/.

  • Наративний.

Наративний, а, е. “Філософ дає визначення наративного викладу, наводячи антропологічні відомості про первісні суспільні групи, в яких функцію наративу втілено в низці правил” /Всесвіт, 1998, № 11, с. 117/.

  • Нарація + ивний.

Наратолог, а, ч. “Отже, констатуємо дворівневу двоплановість героя: герой – наратолог і персонаж, персонаж – мефістофель, що грає і Кирпатий Мефістофель, яким грають” /УМЛШ, 2000, № 1/.

  • Нарація + олог (у/т).

Наратор, а, ч. “Саме місце перетину мови народної і літературної, мови персонажа і наратора призводить на думку польських учених …” /Дивослово, 1999, № 6, с. 6/.

  • Нарація + тор.

Нарація, ї, ж. “Так само вчинив Євген Маланюк у вірші “Ой у полі жито  копитами збито”, в якому виелімінував з мови нарації вирази, що суперечили географічно-психологічній основі української духовності ХХ ст.” /Дивослово, 1999, № 6, с. 7/.

  • З англ. (лат.) “розповідь”.

Нардеп, а, ч. “Нардеп підкреслив різницю законопроектів” /Наша газета, 25. 05. 2001, с. 6/.

  • Народний депутат.

Нарис-есе, нарису-есе. “ Нарис-есе про М. Ф. Чернявського” /Вітчизна, 2000,

№ 11 – 12, с. 135/.



  • Нарис + есе.

Наркобізнес, у, ч. “В Лозанні відбувся судовий процес, на якому було засуджено заводія наркобізнесу” /Всесвіт, 1999, № 8, с. 144/.

- Наркотичний бізнес.



Наркота, и, ж. “Я для неї  плантація наркоти, чи живниця “Кагору”, чи м’ясо мети” /Сучасність, 1999, № 2, с. 37/.

  • З жаргон. лексики (наркотик + а).

Нарцисизм, у, ч. “У такому замилуванні немає нічого від сліпого нарцисизму, а радше це вияв любові до себе” /Дивослово, 1999, № 5, с. 11/.

  • Нарцис + изм.

Нарцистичний, а, е. “Глибоке переконання в тому, що російське завоювання нових земель, творення імперії докорінним чином відрізнялося від творення імперії англійцями, іспанцями, французами, було гуманним і насильницьким, є найважливішим підґрунттям нарцистичних настроїв росіян” /Сучасність, 1999,

№ 9 – 10, с. 40/.

- Нарцис + /т/ичний.

Натаскувач”, а, ч. “Відтак словесник має стати не “натаскувачем”, а своєрідним стимулятором пошуку, диспетчером, творчим регулювальником” /Дивослово, 2001, № 2, с. 42/.



  • Натаскувати + ач.

Натівський, а, е. “Можливо, дехто й справді був зомбований натівською пропагандою” /Дніпро, 1999, № 9 – 10, с. 31/.

  • НАТО (англ. абревіатура) + івський.

Натурфакт, у, ч. “Нежива матерія включає натурфакти: речі, небо, небесні світила, ділянки земної поверхні, явища природи, речовини, світло та ін.” /Мовознавство, 1991, № 6, с. 38/.

  • Натура (природа) + факт.

Натяковість, вості, ж. “В основі будь-якої номінації (особливо ж в етимології власних імен, у натяковості прізвищ, прізвиськ) лежить алюзія” /Дивослово, 1999, № 1, с. 2/.

  • Натяк + овий + ість.

Наукотехніка, и, ж. “Підпорядкування мистецтва новому центрові наукотехніки” /Дивослово, 1999, № 10, с. 5/.

  • Наука + о + техніка.

Нафтодолар, а, ч. “Вони, ціни, теж упали і теж добряче  особливо для любих російських братів наших, котрі розрахували свій держбюджет у міцному переконанні, що чудові нафтодолари литимуться з труби ще принаймні місяців вісім – десять” /Дзеркало тижня, 23. 12. 2000, с. 7/.

  • Нафта + о + долар.

Нафтотрейдер, а, е. “Нафтотрейдери не хотіли ділитися з українським бюджетом своїми величезними прибутками” /Україна і світ сьогодні, 29. 10. 1999, № 42/.

  • Нафта + о + трейдер (торговець).

Нафтохімія, ї, ж. “Разом з тим продовжується глибокий спад у нафтохімії (в 2000р.  на 10,3 %, в 1999 р.  на 17 %)” /Наша гезета, 27. 01. 2001, № 4/.

  • Нафта + о + хімія.

Нацбанк, у, ч. “Адже зі слів Президента випливало, що монетаристська політика Нацбанку, спрямована на підтримання стабільності нацвалюти заради самої стабільності” /Сучасність, 1999, № 3, с. 79/.

  • Національний банк.

Нацвалюта, и, ж. Див. нацбанк.

  • Національна валюта.

Націєтворення, я, с. “Євген Маланюк: поезія як можливість націєтворення” /Дивослово, 1999, № 9, с. 4/.

  • Нація + є + творення.

Націєтворчий, а, е. “Хто щиро стурбований черговими спробами зруйнувати державоствердний і націєтворчий потенціал середньої школи” /Дивослово, 1998,

№ 11, с. 2/.



  • Нація + є + творити + чий.

Націоінтегруючий, а, е. “Реалізація соціальною верхівкою своєї етно- чи націоінтегруючої функції відбувається, як правило, із великими труднощами, наражаючись на ряд перешкод об’єктивного характеру” /Вітчизна, 1998, № 11, с. 4/.

  • Націо + інтегруючий.

Націократія, ї, ж. “Запам’яталися зустрічі з академіком Юрієм Шиловим, головою Всеукраїнського громадського об’єднання “Націократія” Петром Рубаном” /Березіль, 1999, № 7 – 8, с. 2/.

  • Націо + кратія.

Націотвірний”, а, е. “Саме романтики “закріпили” в європейській свідомості неперехідну естетичну, а також “націотвірну” цінність народнопоетичної сфери” /Дивослово, 1997, № 5 – 6/.

  • Націо + твірний.

Націотворення, я, с. “Козацтво значно вплинуло на процеси націотворення” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 133/.

  • Націо + творення.

Начальничий, а, е. “І вислухав начальничу похвальбу, що мені грошей не дадуть” /Слово і час, 1999, № 1, с. 48/.

  • Начальник + ий.

НДО, незм. “У широкому значенні термін НДО можна застосувати до будь-якої організації, яка не є частиною державної структури” /Вітчизна, 1999, № 3 – 4,

с. 121/.


  • Недержавна організація.

Неавтентичність, ності, ж. “Франко відображає неавтентичність буття, пошкодженого індивідуальним комплексом затяжної минущості життя” /Дивослово, 1999, № 5, с. 4/.

  • Не + автентичність. Або: неавтентичний + ість.

Неавтохтонність, ності, ж. “Ті ж, хто має справу з археологією, можуть вказати, де не вдасться виявити вірувань про домовика або ж при його наявності вказати на можливу неавтохтонність населення” /Берегиня, 2000, № 1, с. 24/.

  • Не + автохтонність. Або: неавтохтонний + ість.

Небеззаперечний, а, е. “Нам зовсім нема необхідності обговорювати складний і небеззаперечний комплекс ідей Фрейда” /Сучасність, 2000, № 10, с. 95/.

  • Не + беззаперечний.

Невідшліфованість, ності, ж. “В нього не було часу і можливостей опрацьовувати, а тому чимало в його творах ескізності, незавершеності, мовної невідшліфованості, слідів навчання у наших класиків  Шевченка, Франка, Тичини” /Березіль, 2000,

№ 3 – 4, с. 32/.



  • Невідшліфований + ість.

Негатор”, а, ч. “І не затерти цього знамення жодним “негаторам” /Дивослово, 2000, № 3/.

  • Негативний + тор.

Негаційний, а, е. “Крім цієї універсальної негаційної настанови, українські барокові автори досить часто вчиняють гострі випади” /Слово і час, 1999, № 1,

с. 53/.


  • Негація + ний.

Негація, ї, ж. “Забігаючи наперед, хочу вибити опору з-під ніг не тільки

В. Сергійчука, а й значної частини моїх опонентів з приводу того, що я повизбирував тільки негації української історії, забув про позитив” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 108/.



  • Негативний + ія (т/ц).

Недиз’юнктивність”, ності, ж. “У світлі неокласичної науки набувають нового змісту уявлення про природу цілісності, функціонування й розвитку педагогічної системи, зв’язки та взаємодії між її складовими, особливості яких та їх модельне зображення можна описати за допомогою понять “ недиз’юнктивність”, “розмаїття”, “поле можливостей” /Педагогіка і психологія, 1999, № 4, с. 83/.

  • Не + диз’юнктивність.

Недискримінаційність”, ності, ж. “Сьогодні майже всі держави згадують принцип “недискримінаційності” своїх податкових систем” /Право України, 2000, № 1, с. 58/.

  • Не + дискримінаційність. Або: Недискримінаційний + ість.

Недомистецтво”, а, с. “Футуризм у посібнику що далі, то очевидніше постає як “недомистецтво”, а сам Тичина як “недопоет” /Слово і час, 2001, № 2, с. 49/.

  • Недо + мистецтво.

Недонадходження, я, с. “Як вважає міністр Ігор Мітюков, це робить більш реальною оцінку можливостей бюджету і дозволяє запобігати ризикам недонадходжень до бюджету, як це має місце в 2001 році” /Українське слово,

20. 09. 2001, с. 2/.



  • Недонадходити + ення.

Недопатріот, а, е. “ Недопатріот  тут можлива ціла чаша варіацій: недовивчений, недорослий, недоумкуватий тощо” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 127/.

  • Недо + патріот.

Недопоет” а, ч. Див. “недомистецтво”.

  • Недо + поет.

Недоструктурованість”, ності, ж. “Підсумком такої “недоструктурованості” є те, що значна частина виборців не мала партії” /Вітчизна, 1998, № 7 – 8, с. 6/.

  • Недоструктурований + ість.

Незаанґажований, а, е. “Пане Президенте! Ми, політично незаанґажовані вузькопартійними інтересами, але стурбовані долею України її громадяни, звертаємося до Вас як до останнього гаранта незалежності України і самого існування української нації” /Літературна Україна, 26. 08. 1993/.

  • Не + заанґажований.

Незаанґажованість, ності, ж. “Так, на одному з “круглих столів” кілька років тому прозвучали й думки, що “природний же нормальний її стан  цілковита незаанґажованість. Ця мистецька, інтелектуальна гра, як, скажімо, шахи … Будь-яка ідеологізація (а виховання теж виконує ідеологічну функцію)  не на користь літературі, потрібно “відкинути схоластику, що література має вчити, виховувати” /Дивослово, 1999, № 1, с. 52/.

  • Незаанґажований + ість.

Незалапкований, а, е. “Природно функціонує незалапкована дефініція дегенерата” /Слово і час, 1995, № 4, с. 37/.

  • Не + за + лапки + ований.

Незастронційований, а, е. “Говори: ще є на цьому світі

“ Незастронційовані гриби”



/Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 9/.

  • Не + за + стронцій + ований.

Незашумлений”, а, е. “Пошук ішов за такою логікою: коли створювалося біологічне середовище  мікроорганізми, рослини, тварини, людина,  то при цьому, мабуть, використовувалось таке поле, яке “незашумлене” на Землі” /Вітчизна, 2000, № 5, с. 132/.

  • Не + за + шум + /л/ений.

Незматеріалізований, а, е. “Цим констатовано: світ людини  це морально-ейдетичний світ, підміна богів є зреченням своєї принципово незматеріалізованої сутности” /Сучасність, 1999, № 12, с. 29/.

  • Не + з + матеріальний + ізований.

Неімперський, а, е. “Автори таких документів не уявляють собі росіян як неімперський народ і намагаються сконструювати “демократичну” імперію, залишивши за росіянами право на власний розсуд розпоряджатися долею інших держав і народів” /Сучасність, 1993, № 4, с. 68/.

  • Не + імперський.

Неіснування, я, с. “В основі всього лежить припущення неіснування інших, а значить і неіснування мене самого” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 14/.

  • Не + існування. Або: Не + існувати + ння.

Нейрокомп’ютерний, а, е. “Лікування алкогольної залежності нейрокомп’ютерним кодуванням” /Зоря, 1998, № 12, с. 4/.

  • Нейро + комп’ютерний.

Некрасивість, вості, ж. “Веселі, і в некрасивості красиві” /Березіль, 2000, № 1 – 2, с. 68/.

  • Некрасивий + ість.

Неконсолідований, а, е. “Україна належить до перехідних суспільств із неконсолідованою, постійною, або, як висловлюються Г. О. Доннеллі та С.Ф.Шлиттер, непевною демократією” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 92/.

  • Не + консолідований.

Неконституційність, ності, ж. “Ухвалення Законів “Про політичні партії” та “Про ратифікацію Європейської карти регіональних мов” укупі з рішенням про неконституційність смертної кари зробили свою справу” /Наша газета, 29. 01. 2000/.

  • Неконституційний + ість.

Неконструктивний, а, е. “Учасники руху засудили дії опозиції, назвавши їх неконструктивними” /Наша газета, 30. 03. 2001, с. 13/.

  • Не + конструктивний.

Некоронарногенний, а, е. “Вирішували мало висвітлену останнім часом проблему: некоронарногенні хвороби серця” /Наука і суспільство, 2000, № 3 – 4, с. 6/.

  • Не + коронарногенний.

Некровожерливий, а, е. “Сам гетьман, маючи некровожерливу вдачу, не бажає зайвих людських жертв” /Дивослово, 1998, № 9, с. 13/.

  • Не + кровожерливий.

Некрогероїка, и, ж. “Набридло кріпацтво побутовізму, тоталітарна некрогероїка, літературна клептоманія” /Слово і час, 2001, № 1, с. 22/.

  • Некро (гр. “мертвий”) + героїка.

Некрофільство, а, е. “Тоді, на мою думку, у добірках поета вже третій рік підряд переважали мотиви некрофільства, розпаду, струхлявіння” /Вітчизна, 2001, № 1– 2, с. 133/.

  • Некрофіл + ство.

Нелегітимний, а, е. “Менеджери державних підприємств є впливовою частиною бюрократії та дуже активні в нелегітимній приватизації їх доходів” /Економіка України, 2000, № 4, с. 43/.

  • Не + легітимний.

Нелітература, и, ж. “Його поезія балансувала на межі літератури й нелітератури” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 184/.

  • Не + література.

Неміметичний”, а, е. “Точніше було б, кажучи словами Хелен Вендлер, назвати поезію високого модернізму “неміметичною” /Слово і час, 1998, № 3, с. 26/.

  • Не + міметичний (гр. “наслідувальний”).

Неодновимірний, а, е. “Чи заповідався українській літературі саме такий неодновимірний, оригінальний поет у перших, уже згадуваних збірках?” /Літературна Україна, 03. 03. 1994/.

  • Не + одновимірний.

Неоімперський, а, е. “Мовне питання перебуває насправді на самісінькому вістрі неоімперської геополітичної стратегії північного сусіда” /Дивослово, 1998, № 10,

с. 6/.


  • Нео (імперський) + імперський.

Неоіндуїзм, у, ч. “Вони в основному представлені неоіндуїзмом і течіями буддистського спрямування” /Рідна школа, 1996, № 2, с. 72/.

  • Нео + індуїзм.

Неокомуніст, а, ч. “В Україні практично всі прихильники “слов’янської єдності” є або неприхованими комуністами, або неокомуністами з партії типу РУСу” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 97/.

  • Нео + комуніст.

Неолексема, и, ж. “Такі нелексеми можна вважати авторським експромтом” /Дивослово, 1998, № 5, с. 13/.

  • Нео + лексема.

Неоліберальний, а, е. “Опоненти неоліберальної моделі розвитку людства вбачають у глобалізації нову форму економічного і культурного імперіалізму, реколонізації “третього світу” і колонізацій країн з “перехідною економікою” /Наука і суспільство, 2000, № 5 – 6, с. 6/.

  • Нео + ліберальний.

Неоміщанство, а, е. “Зміст і соціальний пафос його, бачимо, спрямовано проти неоміщанства і не тільки семенкового часу, а й нашого” /Кур’єр Кривбасу, 1997, № 71 – 72, с. 45/.

  • Нео + міщанство.

Неонормальний, а, е. “Це, зрозуміло, неонормальний стан, який потребує негайних змін на краще” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 5/.

  • Нео + нормальний.

Неопатологія, ї, ж. “Крім того, Швейцарія надала безоплатну допомогу Україні в галузі неопатології” /Урядовий кур’єр, 27. 10. 2000, с. 4/.

  • Нео + патологія.

Неопоганство, а, с. “Перший спалах неопоганства, що намітився в ліриці початку нашого століття (Олесь Вороний, Філянський, Чупринка) у 1911 р. матеріалізується у цілій низці першокласних літературних здобутків” /Дивослово, 2000, № 3, с. 2/.

  • Нео + поганство.

Неоприявнений, а, е. “Найчастіше вони лишаються для нас нерефлектованими, неоприявненими, але при всьому цьому саме ці загальнозначимі конструкції європейського теоретичного мислення служать смисловими містками між тим, що нам відомо про українську історію, і тими оцінками, які ми цим відомостям даємо, між інформацією та інтерпретацією” /Дніпро, 1998, № 1 – 2, с. 139/.

  • Не + о + при + явний + ений.

Неорелігійний, а, е. “Основна суть їх зводилась до висновку: в гімназії і на дух немає мистецько-духовного виховання, натомість, прямо заявлялось у декотрих зверненнях, тут під прикриттям державного навчального закладу в’є гніздо щось на зразок чергової неорелігійної секти” /Урядовий кур’єр, 25. 03. 1997/.

  • Нео + релігійний. Або: Неорелігія + ний.

Неорелігія, ї, ж. “Неорелігії: поява і стосунки з державою” /Рідна школа, 1996,

№ 2, с. 72/.



  • Нео + релігія.

Неорух, у, ч. “Неорух з їх центральною ідеєю взаємодії Сходу і Заходу прийшли в Україну” /Рідна школа, 1996, № 2, с. 74/.

  • Нео + рух.

Неотипний, а, е. “З часу пробудження свідомості, волі в кожному справжньому творі мистецтва живе архетипний (медіатипний, неотипний) зміст: самовираз як заперечення несвободи” /Березіль, 1999, № 1 – 2, с. 185/.

- Нео + тип + ний.

Неототалітаризм”, у, ч. “Пояснити владні відносини в Україні можна тільки за допомогою концепції “неототалітаризму” як панівного тут режиму” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 84/.


  • Нео + тоталітаризм.

Неототалітарний, а, е. “Це, однак, не означає, що українське суспільство не є перехідним до демократії, що в усьому нібито уже сформувався цілісний неототалітарний режим” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 93/.

  • Нео + тоталітарний.

Неофарисей, я, ч. “Справді, що їм відповісти?  неофарисеї цитатами жонглюють … я щось намагався пояснити” /Сучасність, 2000, № 6, с. 128/.

  • Нео + фарисей.

Неохристиянський, а, е. “Сюди ж можна приєднати таке проросійське неохристиянське утворення, як Церква Воскресаючої Богородиці” /Рідна школа, 1996, № 2, с. 72/.

  • Нео + християнський.

Неофітно, присл. “Поезіє, у вівтарі твоїм

Душею просвітлію неофітно …”



/Дивослово, 1995, № 7/.

  • Неофіт + /ний/ + о.

Неоязичництво, а, с. “А основоположник одного з напрямків російського неоязичництва С. П. Семенов стверджує, що в кожного християнського народу є свій Христос” /Людина і світ, 1999, № 11 – 12, с. 9/.

  • Нео + язичництво.

Неперебутність, ності, ж. “Автор згадує про зруйнування Запорізької Січі, вказує на її неперебутність у пам’яті народу” /Дивослово, 1999, № 1, с. 5/.

  • Неперебутний + ість.

Непроминальний, а, е. “То ж огляньмося, проводжаючи ХХ століття, на витоки і унікальні поетичні світи духовного космосу цього віку, його непроминальний пафос людяності і заповіти надії на енергію добра, передану в слові нащадкам” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 2/.

  • Не + проминати + льний.

Несамоцінність, ності, ж. “Щойно проголошене цінністю живе у зіставленні, зіткненні з незводимим до живого людським змістом, виявляє свою несамоцінність  напротивагу самоцінності людського” /Сучасність, 1999, № 12, с. 30/.

  • Не + самоцінність.

Несанкціонований, а, е. “Ми будемо жорстко розбиратися з несанкціонованою подачею газу на котельні в Бердянську, - заявив О. Кучеренко” /Дзеркало тижня, 11. 11. 2000/.

  • Не + санкціонований.

Несистемність, ності, ж. “Український парламент є дзеркалом суспільного стану з його несистемністю” /Віче, 2000, № 1, с. 12/.

  • Несистемний + ість.

Неструктурованість, ності, ж. “Мабуть, подібні заяви з вуст чільних політиків можливі завдяки молодості нашої політичної та правової системи, їхній невизначеності та неструктурованості” /Україна, 1999, № 10, с. 8/.

  • Неструктурований + ість.

Несфальсифікований, а, е. “За нових умов (останнє десятиліття), коли можна було б сказати про письменника вагоме і несфальсифіковане слово, його постать просто замовчується” /Дивослово, 2000, № 2, с. 8/.

  • Не + сфальсифікований.

Нетолерантність, ності, ж. “Продовження та посилення ворожнечі, ненависті, нетолерантності і фанатизму веде до прірви саморуйнації” /Економіка України, 2000, № 3, с. 10/.

  • Нетолерантний + ість. Або: Не + толерантність (англ. "терпимість").

Неугнутість, тості, ж. “ Неугнутість (волі)  це “незламність”, “непоборність”, “нездоланність” /Дивослово, 1998, № 10, с. 13/.

  • Не + угнути + ість.

Неуникний, а, е. “ А творчість цілої низки лакуз і кар’єристів подається як данина часу, як неуникний побічний продукт конгеніальної творчості” /Березіль, 1999, № 1 – 2, с. 183/.

  • Не + уникнути + ний.

Нефігуративізм, у, ч. “Паризька малярська школа нефігуративізму  лірична абстракція, інформель, живопис матерії стали історичним фактом” /Слово і час, 1998, № 8, с. 23/.

  • Нефігуративний + ізм.

Нечитабельний, а, е. “Неслухняною рукою виводить незграбні і майже повністю нечитабельні старечі каракулі” /Сучасність, 2001, № 2, с. 12/.

  • Не + читабельний.

Нечитабельність, ності, ж. “Ми нарікаємо на нечитабельність і вторинність художнього світу Пашковського …, але саме від нього сподіваємося літературного дива” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 183/.

  • Нечитабельний + ість.

Нікомуненалежність, ності, ж. “Джерела давньої нікомуненалежності і світобачення мого виникають через нього” /Сучасність, 2001, № 2, с. 10/.

  • Нікому + не + належати + /ний/ + ість.

Нічогість, гості, ж. “Вони кажуть, що я біжу за вітром, що вибрав нічогість” /Сучасність, 2000, № 6, с. 26/.

  • Нічого + ість.

НЛО, незм. “Британській домогосподарці Шерон Роулендс несказанно поталанило  вона зняла на плівку НЛО” /Клас, 2001, № 9, с. 2/.

  • Неопізнаний літаючий об’єкт.

Новоритуальний, а, е. “Тексти канонічні, новоритуальні, позбавлені живої енергії” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 137/.

  • Новий + о + ритуал + ний.

Новородок, а, ч. “Пострижини на Україні бувають у ріжному часі й виконують їх ріжні особи: бабка постригає новородка” /Берегиня, 1999, № 3, с. 55/.

  • Новороджений + ок.

Новоромантизм, у, ч. “Став розвиватися новоромантизм як течія чи, як дехто каже, “стильова хвиля модернізму” /Дивослово, 1999, № 10, с. 37/.

  • Новий + о + романтизм.

Новоукраїнець, нця, ч. “На жаль, сучасний період суспільного життя України характеризується поповненням армії новоукраїнців” /Українське телебачення, 1999/.

  • Новий + о + українець.

Новочасний, а, е. “Але коли проблему “роздвоєння” розглядати в такому філософському аспекті, тобто бачити в ній вияв світоглядного перелому від позитивістського світогляду, що переживав кризу, до новочасного суб’єктивізму” /Дивослово, 1999, № 6, с. 3/.

  • Новий + о + час + ний.

Новояз”, у, ч. “Звиклому до радянського “новоязу” читачеві лишалося тільки здогадуватися: загадкова установа  то Главк літератури, чи що?” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 144/.

  • Новий + о + язик (мова).

Номенклатура, и, ж. “Кажуть, бо в газетах правди вже не пишуть, оскільки правляча номенклатура затягала журналістів по судах і забила редакції газет штрафами” /Українське слово, 01. 11. 2001, с. 5/.

  • Номенклатурний працівник + а.

Номенклатурник, а, ч. “З’їхалися слухати промову голови колгоспу всі ті, що десь ходять у високих чинах, номенклатурники” /УМЛШ, 1998, № 41, с. 9/.

  • Номенклатурний працівник + ник.

Номінально, присл. “Існує поки що лише номінально” /Україна і світ сьогодні,

03. 11, 2001/.



  • Номінальний + о.

Номінант, а, ч. “Нагадати номінантів та їхній репертуар?” /Березіль, 2000,

№ 9 – 10, с. 155/.



  • Номінація + ант.

Номінація, ї, ж. “Принаймні призи і номінації, одержані компанією в процесі тестування, свідчать про надійність і високу продуктивність її комп’ютерів” /Урядовий кур’єр, 1997, № 191, с. 9/.

  • З лат. “назва”: окрема позиція у конкурсі.

Нонсенс, у, ч. “Через діючу систему газопроводів, затративши значно меншу суму, на даному етапі  економічний нонсенс” /Урядовий кур’єр, 03. 06. 1999, № 122/.

  • З англ. “безглуздя, нісенітниця”.

Нонстандарт, у, ч. “Мовотворчість сучасних українських письменників дає той лексичний матеріал, в якому неважко провести чіткі демаркаційні лінії між субстандартом та нонстандартом літературної мови” /Слово і час, 2000, № 4, с. 55/.

  • Нон (лат. “ні, без”) + стандарт.

Ностальгований, а, е. “А попри все  ми ностальговані” /Сучасність, 2000,

№ 7 – 8, с. 70/.



  • Ностальгія + ований.

Ностальгуючий, а, е. “у разі, коли б влада остаточно виявила нездатність знайти оптимальний компроміс між вимогами ностальгуючої частини населення і потребами економічного розвитку” /Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 7/.

  • Ностальгія + /увати/ + ючий.

Ноутбук, а, ч. “Фірма “Тошіба” довірила й право свого дилера у сфері продажу комп’ютерів класу “Ноутбук” і копірувальної техніки” /Урядовий кур’єр, 1997, № 191, с. 9/.

  • З англ. “записна книжка”: портативний комп’ютер.

Ноу-хау, незм. “Це супроводжується втратою наявних конкурентних переваг в найбільш перспективних сферах  ноу-хау, технологій, інформації” /Політика і час, 1996, № 7, с. 47/.

  • З англ. “знаю, як”: запатентований винахід.

Нью-вейв, у, ч. “Зараз люблю музику в стилі нью-вейвів, музику настроєву” /Україна, 1994, № 9/.

  • З англ. “нова хвиля”.



О
Обереговий, а, е. “З одного боку, він відіграє роль символічної відзнаки обрядовості, а з другого  служить обереговим амулетом” /Берегиня, 2000, № 1,

с. 11/.


- Оберіг + овий.

Обгурканий, а, е. “Стіни коридору обгуркані й обписані такими брудними словами, що хоч зав’язуй дитячі очі, коли ведеш її у двір погуляти” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 44/.

- З діалект.



Обквецювати, ю, єш. “Знову обквецювали “мазилом”, знову забинтовували, аж поки не вигнали на тій самій нозі, що правоніж од лівої, дві глибоченькії, мало не до кістки, гнійні виразки” /Вітчизна, 2000, № 11 – 12, с. 26/.

- З діалект.



Облдержадміністрація, ї, ж. “Начальник управління культури Харківської облдержадміністрації Любов Морозко” /Березіль, 2000, № 1 – 2/.

- Обласна державна адміністрація.



Обленерго, незм. “Якщо головним результатом попередньої, зразка 1998 року, хвилі приватизації енергетики стало створення семи обленерго, приватизованими офшорними компаніями, то результатом нинішньої буде прихід великих західних інвесторів” (Дзеркало тижня, 16. 12. 2000).

- Обласна енергопостачальна компанія.



Обмотузити, жу, иш. “Душа цвіла,

А їй хотіли обмотузить крила” /Літературна Україна, 07. 12. 2000, с.4/.

- Об + мотуз + ити.

Обрядовірство, а, с. “Східні церкви можуть продовжувати й далі живитися селянською культурою побожності й фольклору “обрядовірства” та обскурантизму” /Людина і світ, 2000, № 7, с. 18/.

- Обряд + о + віра + ство.



Обрядодія, ї, ж. “Назва обрядодії “заручини” походить від найменування обряду, коли відбувалося з’єднання рук, що за народним звичаєм набирало юридичної сили” /Берегиня, 2000, № 1, с. 5/.

- Обряд + о + дія.



Овиразнити, ю, иш. “Ніяк не можу овиразнити, ословити те, що гіпнотизує мене в постаті Зерова” /Сучасність, 2001, № 2, с. 19/.

- О + виразний + ити.



Оганьбливий, а, е. “Спішно почали шельмувати відомого літератора й мовознавця: в партійній періодиці одна за одною мухоморили оганьбливі статті на адресу

п. Антоненка – Давидовича” /Берегиня, 2000, № 3, с. 82/.

- Оганьбити + ливий.

Одиничнішати”, ю, єш. “При сходженні еманаційними сходинками від загального через особливе до одиничного “одиничнішають”, зазнають тварної прив’язки, втілюються й цінності” /Сучасність, 1999, № 12, с. 30/.

- Одиничний + /іший/ + ати.

Однополюсність, ності, ж. “Ми бачимо, що перехід до однополюсності світу аж ніяк не позначився на послабленні у ньому напруги в глобальному масштабі” /Сучасність, 2000, № 10, с. 68/.

- Один + о + полюс + /ний/ + ість.



Однозгідно, присл. “І решта співбесідників у генераловому салоні однозгідно визнали, що він  “небезпечна людина” /Сучасність, 2000, № 11, с. 11/.

- Одна + о + згода + /ний/ + о.



Однофабульний, а, е. “Шевченкові поеми “Наймичка” й однойменна  однофабульна повість… “ /Дивослово, 1998, № 12, с. 49/.

- Одна + о + фабула + ний.



Озахіднити, ю, иш. “Не випадково Достоєвський критично ставиться до спроб озахіднити російське життя  це розцінювалося як спроба замаху на унікальну місію Росії” /Сучасність, 2000, № 12, с. 141/.

- О + західний + ити.



Озонотерапія, ї, ж. “Озонотерапія передбачає ввід під вражену целюлітом шкіру суміші озону з киснем, яка робить свою справу” /Наука і суспільство, 2000, № 1 – 2, с. 27/.

- Озон + о + терапія.



Окартинення, я, с. “Подібно до того, як на щиті різні казкові герої утворюють своєрідний “список” масової /міської/ культури, сам цей “напис на щиті” проявляє принцип національної репрезентації, “окартинення” Вергілієвої візії римської історії” /Сучасність, 2000, № 4, с. 129/.

- О + картина + ення.



Окей, присл. “Усе буде путьом,  мовив сам до себе.  Усе буде окей!…” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 36/.

- З англ. "все добре".



Окейчик, присл. “Окейчик, Варочко” /Сучасність, 2000, № 4, с. 12/.

- Окей + чик.



Окнижнення, я, с. “Окнижнення літературної мови  процес постійний”

/Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності. – К., 1999, с. 317/.

- О + книжний + ення.

Окциденталізм, у, ч. “Психологічний окциденталізм, який притаманний українському епосу, видно тут наочно і в повному обсязі” /Всесвіт, 2000, № 1 – 2, с. 176/.

- Окцидентальний + ізм.

Окцидентальний, а, е. “Це одна з основних прикмет окцидентальної ментальності” /УМЛ, 1998, № 41, с. 7/.

- Окциденталь (англ. "випадковість") + ний.

Окультист, а, ч. “Усі масони  окультисти. Магія, гіпноз, містика, спіритизм  це їхня улюблена справа” /Дніпро, 2000, № 3 – 4, с. 64/.

- Окультизм + ист.



Олігархічність, ності, ж. “Причому індекс “ олігархічності” визначався ступенем лояльності й наближеності претендента на “нову владу” /Сучасність, 2000, № 5,

с. 44/.


- Олігархічний + ість.

Олігархофренія, ї, ж. “Народний депутат Олександр Турчинов афоризує це як “олігархофренію”” /Сучасність, 2000, № 5, с. 42/.

- Олігарх + о + олігофренія (недоумкуватість).



Олігополітичний, а, е. “Концентрація в інших індустріях може спричинити зростання впливу на ринках виробництва і збуту олігіполітичного встановлення цін” /Всесвіт, 1998, № 3, с. 147/.

- Оліго (з гр. “невелика кількість”) + політичний.

Олістичний”, а, е. “Система була “олістична” , вживаючи термін К. Поппера: вона була сліпим конгломератом, складеним із арифметичної суми одиниць” /Сучасність, 2000, № 4, с. 67/.

- З англ. "викривлений".

Олітературений, а, е. “Кого переконає студія про шкоду суржика, котра сама написана суржиком, най би він і був не базарним, а олітературеним “інтелігентським”, зокрема цитатним або рясним на неперекладений термінологічний заум ?” /Всесвіт, 2000, № 1 – 2, с. 168/.

- О + літературний + ений.



Омбудсмен, а, ч. “Активна учасниця багатьох міжнародних організацій з прав людини, Данія має омбудсмена  спеціального уповноваженого парламенту, який займається скаргами громадян на порушення їх прав владними структурами” /Всесвіт, 1998, № 7, с. 179/.

-

Омоскалений, а, е. “Тільки ні про що не довідалися: все ж і в Естонії, і в Чехословаччині, і навіть у начисто “омоскаленій” Україні професіонали ще не перевелися” /Сучасність, 2000, № 6, с. 160/.

- О + москаль + ений.



Омузичення, я, с. “Омузичення фільму “Поза межами болю” не дублює мереживо символічно – образного зображення” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 87/.

- Омузичити + ення.



Онімний, а, е. “Диспропорція зумовлює порушення “екологічної рівноваги” й у сфері функціонування сучасної літературної мови, зокрема її онімного простору” /Дивослово, 2000, № 2, с. 12/.

- Онім (з гр. “ім’я, назва”) + ний.

Онаучування”, я, с. “Із прагматичних причин, безперечно, напрошується відокремлення судової влади від законодавчої, якщо тільки догматичне відображення права й “онаучування” юриспруденції тягне за собою значну спеціалізацію судової практики” /Сучасність, 2000, № 5, с. 64/.

- О + наука + /увати/ + ння (к / ч).



Онтоетичний, а, е. “Структурна стрункість, елегантна логічна єдність декалогу, побудованого за еманаційною схемою з використанням рефлективних інверсій, забезпечує його логічний опис  встановлення цінніснозмістового каркасу онтоетичної архітектоніки світу” /Сучасність, 1999, № 12, с. 31/.

- Онто (з гр. “єство”) + етичний.



Опер, а, ч. “Антон на той час працював опером, його група займалася цією справою” /Березіль, 1999, № 5 – 6, с. 47/.

- Оперативний працівник міліції (жаргонізм).



Оповідність, ності, ж. “Оповідність індивідуального стилю тримається на цікавих історіях” /Нариси з української словесності, 1999, с.288/.

- Оповідний + ість.



Опозитність, ності, ж.”Кожен елемент перетворюється на опозитність” /Слово і час, 1999, № 7/.

- Опозиція (з лат. “протиставлення”) + /ний/ + ість.



Опозиційник, а, ч. “Опозиційниками до російського уряду були й сини видатного поета” /Берегиня, 2000, № 1, с. 36/.

- Опозиційний + ик.



Опороємкий, а, е. “Це той унікальний випадок, коли складний, опороємкий, багатомірний задум знаходить адекватне втілення у простому й ефектному матеріалі” /Дивослово, 2000, № 3, с. 6/.

- Опора + о + ємкий.



Оприявнювати, юю, юєш. “Прикінцевий монолог Мавки знову оприявнює образи музики” /Дивослово, 2000, № 3, с.6/.

- О + при + явний + ювати.



Оргтехніка, и, ж. “Зелені займалися благородною справою: “За спасибі” розвозили по школах дорогу оргтехніку” /Україна і світ сьогодні, 03. 11. 2001/.

- Організаційна техніка.



Ореальнення, я, с. “А містика  це вже ореальнення, якщо можна так висловитись, натяк на те, що все не так просто в житті…” /УМЛШ, 2001, № 1, с. 63/.

- О + реальний + ення.



Оречевлений, а, е. “Хоч як далеко в минуле сягає поетова думка, видобуваючи звідти картини оречевленої історії…” /Дивослово, 1998, № 10, с. 14/.

- Оречевлювати + ений.



Оречевлюватися, ються. “Різні форми людського пізнання оречевлюються в мові” /Довіра, 1999, с. 7/.

- О + річ + (евл)ювати + ся.

Оригінал–макет, у, ч. “Виготовлення фотосюжету та оригінал–макету реклами безкоштовне” /Дивослово, 1998, № 4, с. 65/.

- Оригінал + макет.



Орієнталізм, у, ч. “Дехто хотів добачити в цьому орієнталізм…” /Слово і час, 1998, № 7, с. 39/.

- Орієнтальний (східний) + ізм.



Оріфлеймівський, а е. “Оріфлеймівська” косметика відома багатьом жінкам нашого міста” /З живих уст/.

- Оріфлейм (назва фірми) + івський.



Орнаменталізований, а, е. “Свідченням цього є орнаменталізований побут” /Дивослово, 1998, № 3, с. 19/.

- Орнаментальний + ізований.



Орнаментальність, ності, ж. “Ця орнаментальність властива й етикетному мовленню” /Дивослово, 1998, № 3, с. 19/.

- Орнаментальний + ість.

Оссі”, незм. “Склався новий тип німця  “оссі”, так сьогодні звуть у ФРН своїх східняків” /Сучасність, 2000, № 5, с. 71/.

- З нім.: ост - “східний”.



Остарбайтер, а, ч. “Нас скоро називатимуть нацією вічних остарбайтерів” /Україна і світ сьогодні, 25.10.2001/.

- З нім. “східний робітник”.



Осцилувати, ую, уєш. “Україна була ослаблена внутрішніми міжусобицями, безнадійно осцилувала між шляхетською Польщею і Царською Росією” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с.61/.

- Осциляція (з лат. ”хитання”) + увати.

Осюжетнення”, я, с. “Картини з безодні”, в якій кожна названа в таблиці “мікрокартина” цілком придатна до кінематографічного “осюжетнення” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 85/.

- О + сюжет + нення.

Офілософлений”, а, е. “Це щось наче більш “офілософлений” варіант трагічного оптимізму попереднього покоління…” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 55/.

- О + філософія + /л/ений.



Офіс–менеджер, а, ч. “Якщо ви службовець банку чи офіс–менеджер, завдяки блузам і оригінальним доповненням ви зможете розмаїтити свій діловий костюм” /З реклами УТ/.

- Офіс + менеджер.



Офшорний, а, е. “Результати конкурсів 1998 року, про які “ДТ” вже не раз розповідало, наштовхнули уряд на думку, що учасниками майбутніх енергопродажів мають бути не офшорні компанії, а великий промисловий інвестор” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000/.

- Офшор (з англ. “заморський”, “закордонний”) + ний.



Охристиянізуватися, юся , єшся . "Але нікуди не дінешся, протягом тисячоліття наш народ таки охристиянізувався” /Берегиня, 1999, № 4, с. 3/.

- О + християни + ізувати + ся.



Очорнитель, я, ч. “Що ж, із низькими “очорнителями”  справа проста” /Сучасність, 1999, № 1, с. 29/.

- Очорнити + тель.

Очорнительство”, а, с. “Мене звинуватили в “очорнительстві” радянського способу життя, а редактора  у втраті пильності” /Вітчизна, 2000, № 1 - 2, с. 154/.

- Очорнитель + ство.

Очорнительський”, а, е. “То й жахнув по автору “очорнительського” роману на пленумі” /Вітчизна, 2000, № 9, с. 121/.

- Очорнитель + ський.



Ошляхетнення, я, с. “Вірю, що станеться те, що зоветься корекцією, мета якої  ошляхетнення завтрашніх громадян України засобами нашої великої художньої літератури" /Дивослово, 1998, № 4, с. 59/.

- О + шляхетний + ення.



Оякіснення, я, с. “Оякіснення” відносного прикметника спостерігаємо в словосполуці філологічна вітчизна” /Дивослово, 2001, № 4, с. 19/.

  • О + якісний + ення.



Каталог: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет