Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



бет4/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Д




Давністика, и, ж. “Енциклопедія давністики” /УМЛШ, 2000, № 5, с. 3/.

  • Давня література + істика.

Даішник, а, ч. “Даішник хотів ув’язатися за нею, навіть підвівся, ступив крок чи два, та раптом поточився і гепнувся” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 104/.

  • ДАІ (дорожня автоінспекція) + шник.

Дальнодія, ї, ж. “Йдеться про так звану дальнодію сили тяжіння  вона буцімто передається миттєво на будь-яку відстань” /Дніпро, 2000, № 5 – 6, с. 88/.

  • Дальня + о + дія.

Дальрибпромівець, вця, ч. “Аби хоч якось полегшити невільницьке життя дальрибпромівців” /УМЛШ, 2001, № 2, с. 38/.

  • Дальрибпром + івець.

Дарівниця, і, ж. “Дана, Діанна, Діванія, Девонія, Діва  так ласкаво називали наші предки дарівницю небесної вологи, богиню води і річок” /Берегиня, 1999, № 1,

с. 66/.


  • Дарувати + івниця.

Дарувальний, а, е. “Концент величезної дарувальної сили Бога поєднано з уявленням про можливість молитвою, благанням спрямувати на розсуд даної людини” /Слово і час, 1999, № 3, с. 13/.

  • Дарувати + льний.

Двійництво, а, с. “Проте таке намагання локалізувати й детермінізувати явище внутрішнього двійництва в творчості Франка не прояснить, а, навпаки, ускладнить проблему” /Дивослово, 1999, № 5 – 6, с. 3/.

- Двійник + ство (к + с ц).



Двовекторність, ності, ж. “Зауважимо двовекторність у засадничих принципах вітчизняних авангардистів: поєднання палкого інтересу до художніх центрів Європи з етнічною орієнтованістю  переосмисленням національних джерел” /Сучасність, 2000, № 12, с. 119/.

  • Двовекторний + ість.

Деавстралізувати, ую, уєш. “Понад усе ми мусимо деавстралізувати себе” /Сучасність, 2000, № 12, с. 143/.

  • Де + Австралія + ізувати.

Деанглізація, ї, ж. “У цих країнах відбувалася деанглізація мов, захист їх від іншомовного лінгвістичного тиску” /Сучасність, 2000, № 4, с. 85/.

  • Де + англійський + ізація.

Дебеловик, а, ч. “Два дебеловики, взявши попід руки дядька…” /Берегиня, 1999, № 3, с. 45/.

  • Дебелий + овик.

Девестернізація, ї, ж. “Світ, безперечно, переживає певного роду “девестернізацію”, і не тільки стосовно населення та багатства, а й, незважаючи на теперішнє американське домінування, також із точки зору певної могутності” /Політична думка, 1999, № 3 – 4/.

  • Де + вестерн (захід) + ізація.

Дев’яностник”, а, ч. “Це сталося саме в наш час, коли за аналогією до “шістдесятників” з’явились “дев’яностники” /Дивослово, 1998, № 1, с. 7/.

  • Дев’яності роки + ник.

Дев’ятдесятник, а, ч. “Андрій Кокотюха  з покоління дев’ятдесятників” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 54/.

  • Дев’ятдесяті роки + ник.

Дегероїзація”, ї, ж. “А вона пропустила в нас роман, який “нагорі” поцінували як “безідейщину” чи “дегероїзацію” /Вітчизна, 2000, № 9 – 10, с. 120/.

  • Де + герой + ізація.

Дегуманізація, ї, ж. “ Дегуманізація практичної соціальної етики викликає дегуманізацію культури і мистецтва” /Дивослово, 1999, № 12, с. 3/.

  • Де + гуманний + ізація.

Деестетизація, ї, ж. “Стильовою домінантою футуристів стала деестетизація мистецтва” /Дивослово, 1999, № 10, с. 39/.

  • Де + естетика + изація.

Деєвропеїзація”, ї, ж. “Деєвропеїзація” християнства  процес не лише географічний, але й (можливо навіть більшою мірою) соціокультурний” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 18/.

- Де + європейський + ізація.



Дезадаптація, ї, ж. “Рання шкільна дезадаптація: обґрунтування гіпотези” (назва статті) /Педагогіка і психологія, 1999, № 1, с. 111/.

  • Дез + адаптація.

Дезактуалізувати, ую, уєш. “Зазвичай, такі рекомендації несуть в собі психогігієнічний зміст: дезактуалізувати (усунути можливість) і амнезувати психотравмуючі ситуації, які переживає учень” /Дивослово, 1999, № 3, с. 44/.

  • Дез + актуальний + ізувати.

Дезінтеґративний, а, е. “То чому ж за всезагального публічного порозуміння спостерігаємо не інтеґративний, а дезінтеґративний процес?“ /Сучасність, 2000, № 5, с. 42/.

  • Дез + інтегративний.

Дезінтеґрований, а, е. “Відособлена замкненість дезінтеґрованого суспільства зумовлювала зміну всієї філософсько-світоглядної системи” /Слово і час, 1998, № 6, с. 63/.

  • Дез + інтеґрований.

Дезінформаційний, а, е. “Залишається сподіватися, що керівництво Інтерфакс - Україна вживе необхідних заходів для перевірки своїх матеріалів, аби інформаційне агенство не перетворилося у дезінформаційне” /Наша газета, 27. 01. 2001/.

  • Дезінформація + ний.

Деіндустріалізація, ї, ж. “Грубе порушення прозорості ринкової конкуренції, безлад у грошово-кредитній політиці призводять до подальшої деіндустріалізації країни” /Березіль, 2000, № 3 – 4, с. 167/.

  • Де + індустріалізація.

Деїфікація, ї, ж. “Таким чином, у багатьх секуляризованих суспільних системах чітко простежується феномен деїфікації” /Нова політика, 2000, № 3, с. 27/.

  • Деїзм + фікація.

Декалог, у, ж. “Відтак не позбавлена сенсу спроба проаналізувати декалог на предмет виявлення підпорядкованості його структури певній логіці” /Сучасність, 1999, № 12, с. 28/.

  • З гр. “десять заповідей”.

Декальцинуватися, ується. “Героїн убиває апетит, вони їдять мало, декальцинуються, в них псуються зуби” /Всесвіт, 1999, № 7, с. 38/.

  • Де + кальцій + /ин/ + уватися.

Декодування, я, с. “Декодування літературного тексту” /Дивослово, 1997, № 3, с. 23/.

  • Де + код + /увати/ + ння.

Деколективізація, ї, ж. /Народна газета, 1994, № 3/.

- Де + колективізація.



Декомпозиція, ї, ж. “Ця роль перешкоджає вільній циркуляції, вільному маніпулюванню, вільній композиції, декомпозиції чи рекомпозиції уяви, себто розмноженню значення” /Сучасність, 2000, № 9, с. 87/.

  • Де + композиція.

Декомунізація, ї, ж. “Тож справжньої декомунізації в Росії не відбулося” /Сучасність, 2000, № 10, с. 84/.

  • Де + комунізм + ізація.

Делегативний” , а, е. “Набуття системою рис “делегативної”, тобто формальної демократії” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 93/.

  • Делегат + ивний.

Делегітимація”, ї, ж. “Крахом ідеології одночасно є й “делегітимація”, а потім розпад та крах суспільної владної системи” /Політична думка, 2000, № 1/.

  • Де + легітимний + ація.

Делімітація, ї, ж. “Незалежна держава повинна мати нанесені на карти кордони”, - сказав він, висловивши сподівання на продовження процесу делімітації україно-російського кордону після виходу з відпустки заступника міністра закордонних справ РФ Бориса Пастухова” /Україна молода, 01. 03. 1997/.

  • Де + ліміт + ація.

Делірія, ї, ж. “Ключовим терміном для Фуко в цій роботі править термін “делірія”  тобто відхилення, а мова постає як перша і остання структура божевілля” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 24/.

- З англ. "марення, маячня".



Дельфінотерапія, ї, ж. “Щоб скоригувати можливі розлади психіки як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях, медикам треба обов’язково використовувати в роботі всі відомі методи: аутогенне тренування, навіювання й самонавіювання, медитацію, гіпноз, раціональну й колективну психотерапію, умовно-рефлекторну терапію, метод мовнообразного емоційно-вольового управління станом людини, медитацію, психоритмотерапію (вплив музики), естето-, сміхо-, дельфіно-, зміє- й кліматотерапію, раціональне харчування тощо” /Педагогіка і психологія, 2000, № 4, с. 35/.

  • Дельфін + о + терапія.

Демасифікація, ї, ж. “Головними чинниками “третьої хвилі” вважають демасифікацію і децентралізацію суспільства, а отже, й позбавлення від негнучких державно-бюрократичних установ” /Сучасність, 1999, № 11, с. 81/.

  • Де + маси + фікація.

Деміургійний, а, е. “І “я”, і “ми” шістдесятників означало відродження тієї вбитої системою “внутрішньої людини”, яка воскресла через свій бунт. У цьому їхня деміургійна сила” /Сучасність, 2000, № 4, с. 72/.

  • Деміург (гр. “творець”) + ійний.

Деміфологізація, ї, ж. “ Деміфологізація і заперечення давніх істин є підтвердженням одного з визначальних принципів “прози відмінностей” /Всесвіт, 2001, № 1 – 2, с. 50/.

  • Де + міфологія + ізація.

Деміфологізований, а, е. “Розп’яті між традицією та деміфологізованою свідомістю, вони прагнули досягти впізнаваності свого голосу” /Всесвіт, 2001, № 1 – 2, с. 49/.

  • Деміфологізувати + ний.

Деміфологізувати, ую, уєш. “Шевченко не міфологізує художній простір, а навпаки, деміфологізує його …” /Дивослово, 1999, №11, с. 4/.

  • Де + міфологізувати. Або: Де + міфологія + ізувати.

Демо-ліберальний, а, е. “В тому числі з італійським та німецьким фашизмом, який поглинаючи демо-ліберальні конструкції, зростав синхронно з іншим, здавалось би, полярним (за своєю ідеологією) тоталітарним режимом  радянським” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 5/.

  • Демократично + ліберальний.

Демонізувати, ую, уєш. “Суспільство демонізувало їхню роль в дні Чорнобильської катастрофи” /Сучасність, 1999, № 2, с. 77/.

  • Демон + ізувати.

Демонополізація, ї, ж. “Завданням цієї Програми є створення умов для демонополізації економіки” /Урядовий кур’єр, 1997, № 123 – 124/.

  • Де + монополія + ізація.

Демонополізований, а, е. “Школа нового типу обов’язково повинна бути:

  1. Школою деуніфікованою.

  2. Школою демонополізованою, роздержавленою”

/Педагогіка і психологія, 1999, № 1, с. 145/.

  • Де + монополія + ізований.

Демохристиянство, а, с. “Чому у нас з’явилося два Рухи, а такі монолітні у світі партійні напрямки, як соціал-демократія, демохристиянство та лібералізм, покололися на автаркійні острівці? “/ Сучасність, 2000, № 5, с. 42/.

  • Демократично-християнська партія + ство.

Демпінговий, а, е. “Фактично відновлюється “залізна завіса”, необхідність якої мотивується потребою захисту Європи від російського й українського криміналітету, корупції, продукції за демпінговими цінами тощо” /Сучасність, 1999, № 4, с. 57/.

  • Демпінг (англ. "подавляти") + овий.

Демпінгування, я, с. “З метою запобігання демпінгування цукру, координації оптової торгівлі визначено, що генеральним постачальником його буде НАЦУ “Укрцукор” /Урядовий кур’єр, 1997, № 152/.

  • Демпінгувати + ння.

Демпінгувати, ую, єш. “Машинобудівники або бартерують всередині країни, або демпінгують за рубежем” /Україна і світ сьогодні, 29. 11. 1999/.

  • Демпінг (англ. "подавляти") + увати.

Демсоюз, у, ч. “Що ж до декларованого зближення Демсоюзу та СДПУ (о), то на думку аналітиків, воно не тягне більш, ніж на сконсолідований клановий блок” /Сучасність, 2000, № 5, с. 45/.

  • Демократичний союз.

Демсоюзівець, вця, ч. “Зіновій Кулик  найдосвідченіший демсоюзівець, член ради партії” /Україна і світ сьогодні, 03. 11. 2001/.

  • Демсоюз + івець.

Денотат, а, ч. “Електрон, нейрино, ген, мікроскоп, бактерія, вірус  ці та багато інших слів (понять) виникли на тисячі років раніше, ніж стали відомими самі денотати (речі)” /Дніпро, 1998, № 9 – 10, с. 123/.

  • З лат. “позначений”: позначуваний словом предмет позамовної дійсності.

Денунціація, ї, ж. “Проте вирішальний момент, напевне, полягав не в цьому, а в тій обережності, що її конче вимагала ситуація 20-тих років на Великій Україні  атмосфера … репресії та денунціації” /В. Державин. Поезія Миколи Зерова, 1994/.

  • З лат. “повідомлення” (донос).

Департизація”, ї, ж. “Дали оцінку складним процесам і резонансним подіям, що мали місце після оголошення так званої “департизації” /Наша газета, 27. 04. 2001/.

  • Де + партія + изація.

Деперсоналізація, ї, ж. “ Деперсоналізація  як шлях до нової, багатшої персональності” /Сучасність, 1999, № 2, с. 87/.

  • Де + персона + /ал/ізація.

Деперсоналізований, а, е. “Нерухомий урочистий час системи, спрямований у не надто деталізоване “світле майбутнє”, був лише деперсоналізованим кількісним часом, байдужим до потреб і проблем особистості, відчуженим від конкретного плину життя” /Сучасність, 2000, № 4, с. 69/.

  • Де + персона + /ал/ізований або: деперсоналізувати + ний.

Деперсоналізувати, ую, уєш. “Авторитарна совість, як голос іриріоризованого зовнішнього авторитету, деперсоналізувала буття” /Сучасність, 2000, № 1, с. 78/.

  • Де + персона + /ал/ізувати.

Деперсоніфікований, а, е. “За великим рахунком, історія України лишається “деперсоніфікованою”, й хотілося б, щоб особистість таки знайшла належне висвітлення в роботах українських дослідників"” /Сучасність, 2000, № 1, с. 78/.

  • Де + персона + іфікований.

Депмандат, а, ч. “І, зрозуміло, українська демократія перестала б нею бути, якби серед пошукувачів депмандата не було голови місцевої УРП Сергєєва, який переконує земляків, що “вища освіта депутатові не потрібна, в світі вона не береться до уваги” /Літературна Україна, 10. 03. 1994/.

  • Депутатський мандат.

Депозитарій, ю, ч. “Валютний депозитарій”.

  • Депозит + арій.

Деполітизація, ї, ж. “Положення закону, яке закріплює деполітизацію інституту Уповноваженого, покликане зміцнити незалежне становище даного органу” /Право України, 2000, № 1, с. 48/.

  • Де + політика + изація.

Депопуляція, ї, ж. “І як же можна назвати ситуацію в країні, коли за останні 7 років відбувається депопуляція українського народу” /Сучасність, 1999, № 5, с. 66/.

  • Де + популяція.

Дерегуляція, ї, ж. “Лібералізація і дерегуляція, а на практиці  відсутність управління всіма працесами в державі” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 142/.

  • Де + регулювати + яція.

Державник, а, ч. “Якби всі опоненти Президента і взагалі нинішньої влади були українськими державниками, то все було б значно простіше” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 153/.

  • Держава + ник.

Державотворення, я, с. “Я спробую зосередитись на одному лише аспекті: Ольжич і сучасне державотворення, Ольжич як будівничий української держави (як він казав: вояк-будівничий)” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 5/.

  • Держава + о + творення.

Державотворчий, а, е. “Національні держави європейського типу, як правило, фукціонують мовою державного етносу” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 89/.

  • Держава + о + творити + чий.

Державотворчість, чості, ж. “Активна державотворчість неможлива без яскравих лідерів” /Березіль, 1999, № 7 – 8, с. 11/.

  • Держава + о + творчість.

Держбюджет, у, ч. “За словами І. Мітюкова, зведений бюджет у 2000 році був виконаний на 116,1 % до прогнозованих розрахунків, у тому числі держбюджет виконано на 106,5 % до річного плану, а місцеві бюджети  на 148,3 % до показників, врахованих у розрахунках при затвердженні держбюджету на 2000 рік” /Українське слово, 13. 09. 2001, с. 3/.

  • Державний бюджет.

Держдепартамент, у, ч. “Про це заявив в інтерв’ю журналістам старший координатор держдепартаменту США” /Урядовий кур’єр, 25. 03. 2000/.

  • Державний департамент.

Держмайно, а, с. “У п’ятницю на конференції “Основні здобутки та перспективи приватизації” голова Фонду держмайна Олександр Бондар повідомив журналістам третю версію: банківська гарантія надійшла лише на 90 млн. доларів” /Дзеркало тижня, 23. 12. 2000, с. 7/.

  • Державне майно.

Держорган, у, ч. “Зараз вивчається питання про створення специфічного держоргану з надзвичайними повноваженнями” /Україна і світ сьогодні, 13.07. 1999/.

  • Державний орган.

Держстатус, у, ч. “Його держстатус зумовлений масою оперативних функцій, супутніх реалізації зазначної мети” /Україна і світ сьогодні, 13. 08, 1999/.

  • Державний статус.

Держтелекомпанія, ї, ж. “Недарма депутати Кримської облради, чи то пак парламенту, так гостро відреагували на той недостойний випад, поставили на трибуну тодішнього голову держтелекомпанії А. Сиваченка, розвінчали його зв’язки із сумнозвісною фірмою” /Літературна Україна, 03. 03. 1994/.

  • Державна телекомпанія.

Десакралізація, ї, ж. “Один з найпоширеніших шляхів десакралізації того чи того явища полягає в тому, що абсолютно всі навколишні предмети затягуються до сфери сакрального” /Слово і час, 2000, № 11, с. 68/.

  • Де + сакрал + ізація.

Десакралізуючий, а, е. “Десакралізуючий пафос сьогоднішнього дня чаїть у собі чимало небезпек” /Сучасність, 2000, № 4, с. 81/.

  • Де + сакральний + /ізувати/ + ючий.

Десантувати, ую, уєш. “Американці обігнали СРСР на віражі, першими десантували людину на Місяць” /Науковий світ, 2000, № 11/.

  • Десант + увати.

Дестабілізація, ї, ж. “Причому завжди це супроводжується дестабілізацією суспільства і тривалими війнами” /Дніпро, 1999, № 1 – 2, с. 91/.

  • Де + стабільний + ізація.

Дестабілізувати, ую, уєш. “Що бідніше суспільство, то легше його дестабілізувати, тому рівень його толерантности до інакомислячих значно нижчий, ніж у заможних країнах” /Сучасність, 1999, № 11, с. 78/.

  • Де + стабільний + ізувати.

Детермінованість, ності, ж. “Слушно вказував Анатолій Погрібний на детермінованість образу Романа" /Дивослово, 1997, № 2/.

  • Детермінований + ість.

Детінізація, ї, ж. “Друге  ми повинні включити важіль детінізації економіки” /Українське слово, 25. 10. 2001, с. 4/.

  • Де + тінізація.

Детронізувати, ую, уєш. “Автор детронізує всю владну еліту імперії” /Слово і час, 1999, № 7/.

  • Де + трон + ізувати.

Деукраїнізація, ї, ж. “Переламати панівну нині тенденцію деукраїнізації українських фірмонімів, передусім покликане українське законодавство” /Дивослово, 2000, № 2, с. 13/.

  • Де + українізація.

Деукраїнізованість, ності, ж. “Суб’єктивним чинником нашого занепаду є деукраїнізованість, знекоріненість” /Дивослово, 1999, № 12, с. 3/.

  • Де + українізований + ість.

Деуніфікація, ї, ж. “А, отже, означає такий інтернаціоналізм, деуніфікацію, деасиміляцію” /Дивослово, 1998, № 10, с. 7/.

  • Де + уніфікація.

Деуніфікований, а, е. “Школа нового типу обов’язково повинна бути:

  1. Школою деуніфікованою

  2. Школою демонополізованою, роздержавленою” /Педагогіка і психологія, 1999,

№ 1, с. 145/.

  • Де + уніфікація + ований.

Дефедералізація”, ї, ж. “Цікаво, що через десять років “прораб перестройки” Гавриїл Попов запропонував те саме  “дефедералізація”; наслідком став пришвидшений розпад Радянського Союзу” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 97/.

  • Де + федеральний + ізація.

Дефілологізація”, ї, ж. “З “дефілологізацією” моральних вартостей, необмеженим доступом до інформаційного потоку читацька увага до художнього тексту притупилася” /Сучасність, 2000, № 9, с. 91/.

  • Де + філологія + ізація.

Дефолт, у, ч. “У результаті він домігся відстрочки поточних виплат, фактично уникнувши близького дефолту” /Дзеркало тижня, 30. 12. 2000, с. 1/.

  • З англ. “неплатоспроможність”, "невиконання зобов’язань".

Дехристиянізація, ї, ж. “Серйозні вчені уникають оперувати такими термінами, як “дехристиянізація”, і навіть “секуляризація” декому з них видається заплутаною й не дуже чіткою категорією” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 3/.

  • Де + християнство + ізація.

Дехристиянізований, а, е. Див. криптосатана.

  • Де + християнство + ізований.

Дешифраційний, а, е. “Олександр пропонує свою дешифраційну версію його в , на мій погляд” одній із найкращих поезій своєї збірки” /Березіль, 2000, № 9 – 10,

с. 178/.


  • Дешифрація + ний.

Джерелити, ить. “Я зовсім не благав на старість чару

Палких юнацьких мрій та молодечих сил,

Які джерелили, мов з неба ласки й дари,

Мені роками з-під важких чужинних брил”

/Літературна Україна, 20. 10. 1994/.


  • Джерело + ити.

Диво-дерево, а, с. “Диво-деревом за місцем народних лікувальних засобів можна вважати б берізку” /Берегиня, 1999, № 3, с. 84/.

  • Диво + дерево.

Диво-засіб, собу, ч. “Таких, кому б допоміг цей міфічний диво-засіб, щось не чути” /Берегиня, 1999, № 3, с. 77/.

  • Диво + засіб.

Дидактогенний, а, е. “Це є джерелом дидактогенних психоневрологічних станів” /Дивослово, 1999, № 4/.

  • Дидактика + о + генний.

Дизайн, у, ч. “Багатенький бізнесмен купить віртуального пестунчика в найдорожчому магазині  найхимернішого модифікованого, з бездоганним дизайном” /Дивослово, 1999, № 1/.

  • З англ. “проектування, конструювання”.

Дизайн-макет, у, ч. “Дизайн-макет  Ольга Ткачова” /Музичний тиждень, 1998,

№ 30 – 31/.



  • Дизайн + макет.

Дизельок, лька, ч. “Тільки у фермера Юрка Красношапки пухкотів дизельок, і його дворище сяяло світло” /Вітчизна, 2000, № 3 – 4, с. 42/.

  • Дизель + ок.

Дизобактерин, у, ч. “Особливістю цієї технології є використання для посівів гречки нового біологічного добрива  дизобактерину” /Науковий світ, 2001, № 1,

с. 7/.


  • Дизобактерія + ин.

Дикотрав’я, я, с. “Прогорнув ногою дикотрав’я, присів і підвів до неба голову, ніби хотів у Бога розпитати, куди поділися вітець з матір’ю, хто покаже їхні могили на цвинтарі” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 4/.

  • Дика + о + трава + я.

Дилер, а, ч. “Зверніть увагу, скільки за останній час потрапило того сміття в українську мову: дилер, імідж” /Дивослово, 2000, № 2, с. 18/.

  • З англ. “торгувати, робити бізнес”.

Димінуендо, незм. “Засобами поетичного димінуендо від вечірнього гомону до цілковитого сонного забуття досягається музикальне згармонізування малюнку” /Дивослово, 2000, № 6, с. 10/.

  • З італ. “зменшення сили звучання” .

Дискаунт, у, ч. / Паламар Л., Мова ділових паперів/.

  • Підприємство роздрібної торговлі, діяльність якого спрямована на зниження затрат обігу і цін на товари.

  • З англ. “купівля банком цінних паперів за ціною нижчою від номінальної”, "знижка".

Дискета, и, ж. “Рукописи приймаються в першому примірнику машинопису або на комп’ютерній дискеті” /Сучасність, 2000, № 9, с. 2/.

  • З англ. “малоформатний диск”.

Диско-бар, у, ч. “Диско-бар прогорів ще швидше” /Молодь України, 05. 04. 1994/.

  • Диско + бар.

Дискографія, ї, ж. “Проте, досі ніхто не торкнувся проблеми дискографії або звукописів гімну “Ще не вмерла Україна” /Слово і час, 1998, № 6, с. 72/;

“Дискографія Ані Лорак  відомої естрадної співачки України  “Хочу літати” /Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31/.



  • Диск + о + графія.

Диско-хол, у, ч. “А зовсім юні і непосидючі слухачі мали змогу розряджати свою енергію на дискотеці диско-холу” /Червоний гірник, 05. 03. 1998/.

  • Диско + хол.

Дискретність, ності, ж. “Оця дискретність, оця самотність у натовпі чужих людей” /Сучасність, 2001, № 2, с. 18/.

  • Дискретний + ість.

Дискреція, ї, ж. “І яка ж то була радість для мене, коли тижнів через два сей мій товариш подав мені грубенького листа, акуратно надписаного округлим, розлізлим письмом вічнохорого письменника, і запечатаного для більшої дискреції великою печаткою” /Слово і час, 2000, № 9, с. 74/.

  • З лат. “вирішення посадовою особою певного питання на власний розсуд”.

Дискурс, у, ч. “Принципу трансформації підлягає в “Лісовій пісні” дискурс слова і дії” /Дивослово, 2000, № 3, с. 5/.

  • З фр. “виступ, промова”.

  • З лат. “міркування”; “логічний”.

Дискутант, а, ч. “Чи свідомо так чинить наш дискутант, чи тільки потратив під одурманливі хвилі брому” /Дніпро, 1998, № 11 – 12, с. 137/.

  • Дискутувати + ант.

Дисперсований, а, е. “Ця хмара із дрібно дисперсованими радіоактивними частками посунула на північний захід через Білорусію, балтійські республіки та скандинавські країни на висоті від 1 до 11 кілометрів” /Вітчизна, 1998, № 5 – 6,

с. 81/.


  • Дисперсний + ований.

Дисплей, я, ч. “Завдяки усього 462 комбінаціям електронного життя на рідкокристалічному дисплеї” /Дивослово, 1999, № 1/.

  • З англ. “показувати, відтворювати”: пристрій для збереження інформації.

Диспонент, а, ч. Уповноважений у справах фірми. /Глущик С. В. Сучасні ділові папери/.

  • Диспонувати + ент.

Дистанційований, а, е. “Проза Світлани Йовенко щасливо дистанційована від критики з подібним принизливим антистилем” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 180/.

  • Дистанція + ований.

Дистанціювання, я, с. “Принаймні саме це, на мою думку, віщує нова кінематографічна “хвиля” з її відчутним дистанціюванням від колишніх національних комплексів” /Дзеркало тижня, 25. 11. 2000/.

  • Дистанція + /ювати/ + ння.

Дифракція, ї, ж. “Звісно, ці образи викликають у нас якісь асоціації, проте це власне тільки особистісні дифракції символів, що далі своїх ясних смислів нікуди нас не відсилають” /Сучасність, 2000, № 1, с. 89/.

  • З лат. “розломлення”.

Дияволоблудство, а, с. “За мірками хворих і бідних людей,

Ви  злодій, якого не знало ще людство,

Продажного долара раб і лакей,

Вся ваша затія  дияволоблудство”



/Дзвін, 2001, № 1, с. 89/.

  • Диявол + о + блудити + ство.

Діаспора, и, ж. “На відміну від західної української діаспори, українцям на Сході, надзвичайно важко було зберігати свою українську ідентичність” /Сучасність, 2000, № 10, с. 86/.

  • З гр. “розсіяння”: розселення частини народу за межами країни його походження.

Ді-джей, я, ч. “Свої версії хітів запропонували московські ді-джеї” /Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31, с. 86 /.

  • Диск + жокей (назви перших букв в англ. мові).

Діджитальний, а, е. “Адже в еру інформаційних супермагістралей, інтернету й Сіді-Романів, діджитальної та компресованої інформації старі кордони стають прозорими” /Всесвіт, 1998, № 3, с. 174/.

  • Діджитал (з англ. “цифровий”) + ний.

Дієвтуриба, и, ж. “Ініціатором цього руху був п-к Ернест Брастиньяш, який і сформулював основні ідеї латинського неоязичництва  дієвтуриби (богошанування)” / Людина і світ, 1999, № 11 – 12, с. 11/.



Діснейленд, у, ч. “Своєрідний політико-економічний вінегрет, заплутаністю - лабіринт, “діснейленд” для туристів із розвинутих країн” /Сучасність, 1999, № 10, с. 86/.

  • З англ. “країна Діснея”.

Добровільництво, а, е. “Людина, котра стала на шлях добровільництва, рано чи пізно зрозуміє, що цей шлях відкриває для неї нові можливості для самореалізації” /Вітчизна, 1998, № 3 – 4, с. 17/.

  • Добровільний + ик + ство.

Довкілля, я, с. “Поки не вирішено питання влади і власності - не зможемо розв’язати жодного іншого питання: громадського порядку, добробуту, мови, культури, чистого довкілля, зовнішньої безпеки” /Українське слово, 1994, № 10/.

  • Довколишнє середовище + я.

Довтілювати, юю, юєш. “Герой настійно шукає в своїй уяві іншого світу  кращого, який доповнює і довтілює дійсний світ” /Дивослово, 1999, № 5, с. 10/.

  • До + втілювати.

Догматизація, ї, ж. “Саме тому недопустимі в педагогіці догматизація, змертвління” /Педагогіка і психологія, 1998, № 1, с. 36/.

  • Догмат + изація.

Документообіг, у, ч. “Ще рік тому проголошена, розпочата і благополучно забута адміністративна реформа насправді призвела, як підрахував допитливий директор департаменту одного з економічних міністерств, до збільшення документообігу в 7,5 раза проти “застійних” пустовойтенківських часів” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 7/.

  • Документ + о + обіг.

Доленосність, ності, ж. “Біль від послаблення впливу християнства в останні віки ІІ тисячоліття перешкоджає нам побачити значення і доленосність Константиніського періоду, коли фактично народжувався християнський світ” /Сучасність, 1999, № 12, с. 8/.

  • Доленосний + ість.

Долітературний, а, е. “У цих текстах (біблійних) збереглися зразки долітературних форм словесного мистецтва” /Дивослово, 1999, № 7, с. 59/.

  • До + літературний.

Домашність, ньості, ж. “Цей настрій справжньості й домашньості” /Сучасність, 2001, № 2, с. 10/.

  • Домашній + ість.

Домістикація, ї, ж. “Важливим атрибутом перших індоєвропейців півдня України є домістикація коня, перші ознаки якої простежені у лісостеповому Подніпров’ї у ІУ тис. до н. е.” /Дивослово, 2000, № 5, с. 26/.

  • З лат. “приручення, одомашнення” (тварин).

Доміцид”, у, ч. “Дослідження Гуммеля свідчать про те, що “доміцид” (так він називає вбивство державою своїх громадян), можна пояснити ступенем тоталітарності режиму, наскільки режим схильний до війни” /Політична думка, 1995, № 2 – 3, с. 11/.

  • Домінус (лат: “пан, господар”) + цид (лат. “убиваю”).

Домотехніка”, и , ж. “Домотехніка”  назва магазину у м. Кривому Розі.

  • Дім + о + техніка.

Донжуанівський, а, е. “В німецькому романтичному світосприйманні донжуанівська легенда часто наближається, а то й сплітається” /Дивослово, 1995, № 2, с. 23/.

  • Донжуан + івський.

Донцовізм, у, ч. “Моне, саме так розуміти “дитячу хворобу донцовізму”, про яку говорить Шерех у передмові до тритомника “Пороги і запоріжжя” /Дивослово, 2001, № 3, с. 19/.

  • Донцов + ізм.

Допінг, у, ч. “Після прийнятого допінгу вони запрацювали з новою силою” /Телеграф, 03. 12. 1998/.

  • З англ. “давати наркотик; уживати наркотик”.

Допомоговий, а, е. “Що ж до договору з ним, то він їм був потрібний тільки як допомоговий засіб, зокрема, як зручна, не образлива для партнера форма їхнього диктату” /Сучасність, 2000, № 6, с. 103/.

  • Допомога + овий.

Достеменність, ності, ж. “Як літератор, дарма що початківець, Василь Лопата інтуїтивно вловив, яка важлива для прози є деталь, її “ефір”, з якого виникає і достеменність, і жива плоть відтворювання характерів” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2,

с. 69/.


  • Достеменний + ість.

Дострадіварівський, а, е. “З дострадіварівських часів повелося, що майстер своєму витвору дає ім’я, яке вклеює у визначеному місці усередині корпусу на нижній деці” /Дніпро, 1999, № 3 – 4, с. 16/.

  • До + Страдіварі + /в/ + ський.

Дофірмонімний, а, е. “Часто в запозичених назвах дофірмонімна семантика не узгоджується з енциклопедичною характеристикою назви” /Дивослово, 2000, № 3,

с. 13/.


  • До + фірмонім + ний.

Дочорнобильський, а, е. “Оцінку подій, до котрих у дочорнобильській ері застосували б лицемірно різні “критерії”, в повісті “злютовано” письменницьким словом в одне етичне ядро” /Березіль, 2000, № 5 – 6, с. 184/.

  • До + Чорнобиль (аварія 1986 р) + ський.

Дошкілля, я, с. “Бо є українське дошкілля й українське шкільництво”

/Любар О.П., Історія української педагогіки/.



  • Дошкільний + я.

Драконопис, у, ч. “Збільшилася кількість напрямків, стилів із найчудернацькішими назвиськами, як от абракадабризм, драконопис, смаколяпас тощо” /Сучасність, 1999, № 1, с. 17/.

  • Дракон + о + писати.

Драстичний, а, е. “Сьогодні це не виглядає вже аж таким драстичним твердженням, попри неодноразові й категоричні заяви відмежування од модернізму самого поета” /Слово і час, 2001, № 2, с. 39/.

  • Драстик (англ. "рішучий, крутий") + ний.

Драстичність, ності, ж. “І незважаючи на деяку драстичність у стосунках тестя й зятя з причин протилежних засад у праці для людей, розмова велася спокійно: кожна сторона ставилася з повагою до іншої, оскільки поєднували їх високий рівень освіченості, а в протилежній діяльності  однакова патріотична спонука” /Березіль, 2000, № 11 – 12, с. 27/.

  • Драстичний + ість.

Драстично-невинний, а, е. “І усе це  під драстично-невинною вивіскою: “Балаган” /Сучасність, 1999, № 1, с. 12/.

  • Драстично + невинний.

Дресура, и, ж. “Можуть наші діти й заспівати, і то надзвичайно майстерно, - але після відповідної дресури” /Берегиня, 1999, № 2, с. 67/.

  • Дресурувати + ура.

Дриблінг, у, ч. “Він був невичерпний на циркові витівки з м’ячем  його дриблінг постійно заганяв у безвихідь захисників” /Україна, 1996, № 6 – 7, с. 27/.

  • З англ. “велення гравцем м’яча або шайби”.

Дрімля, і, ж. “Сидить дрімля під кужелем” /Єрмоленко С. Нариси української словесності, с. 109/.

  • Дрімати + ля.

Другополовинний, а, е. “Тло, на якому зароджувалася Лиманова поезія  це й разючий здвиг літературних дебютів у ті самі другополовинні сорокові роки” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 54/.

  • Друга + о + половина + ний.

Другорозрядність, ності, ж. “ …Неспроможність розуміти українську мову або ж натяк на другорозрядність цієї мови” /Дніпро, 1999, № 5 – 6, с. 48/.

  • Другорозрядний + ість.

Дурноляпий, а, е. “Ой, провінція, ой дурноляпе міщанство …” /Березіль, 2000,

№ 3 – 4, с. 124/.



  • Дурний + о + ляпати (язиком) + ий.

Дурнота, и, ж. “ Місцевий актив”  безсердечні “розкуркулювачі” з числа дурноти і сліпоти” /Сучасність, 2000, № 11, с. 60/.

  • Дурний + ота.

Дурократія, ї, ж. “Геть тирана з його канцелярією, геть бюрократію, дурократію” /Сучасність, 1999, № 1, с. 13/.

  • Дурний + о + кратія (влада).

Духовидець”, дця, ч. “Говорячи про національну ідею, вона, отже, не мислить себе “духовидцем”  речником якогось об’єктивного існуючого духу” /Сучасність, 2000, № 2, с. 37/.

  • Дух + о + видіти + ець.

Духоматерія, ї, ж. “З цього погляду внутрішню матерію слід бачити як духоматерію  тобто матерію Світла” /Дніпро, 2000, № 5 – 6, с. 93/.

  • Дух + о + матерія.

Духопіднесення, я, с. “Імітації пафосу, імітації духопіднесення” /Вітчизна, 2001,

№ 1 – 2, с. 137/.



  • Дух + о + піднесення.



Каталог: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет