Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний університет



бет5/20
Дата28.04.2016
өлшемі2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Е




Еволютивний, а, е. “Тому так непросто зрозуміти суть цих років, проаналізувати їхню генеологію, окреслити їхній контекст, простежити їхню еволютивну парадигму” /Сучасність, 2000, № 4, с. 65/.

  • Еволюція + ивний (ц /т).

Еволюціонізувати, ую, уєш. “Хімік А. Ксана-Сміт вважав, що РНК еволюціонізувала від найпростішої структури, якою є глина” /Берегиня, 2000, № 1, с. 59/.

- Еволюція + /он/ізувати.



Евтаназія, ї, ж. “І ми мусимо стимулювати евтаназію, суїцид національної демократії первісної доби української незалежності” /Сучасність, 1999, № 1, с. 77/.

  • З гр. “добра смерть”: позбавлення життя важкохворих пацієнтів за їх власним бажанням (узаконене лише в окремих країнах Євросоюзу).

Евтрофікація, ї, ж. “Проте техногенне його забруднення призводить до низки негативних наслідків: скорочення рибних припасів, евтрофікації, спрощення екосистем” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 140/; “Негативні екологічні наслідки спричинені широкою хімізацією в землеробстві, призводять до погірщення процесів ґрунтотворення, евтрофікації водойм” /Економіка. Закон. Ринок, 1993, № 6, с. 5/.

  • Евтрофи (рослини, що розвиваються в ґрунтах, багатих на поживні речовини) + фікація.

Евфемічність, ності, ж. “ Евфемічність, еротичний підтекст, парономастична гра великою мірою зближують вірш із дитячим фольклором” /Сучасність, 2000, № 9,

с. 95/.


  • Евфемізм + /ічний/ + ість.

Егалітарний, а, е. “Емерсонівська теорія “довіри до себе”, уітменівський професіоналізм стали апогеєм егалітарного демократизму в ХХ ст.” /Слово і час, 1998, № 4 – 5, с. 68/.

  • Егалітар (фр. “рівність”) + ний.

Егалітарно-колективістський, а, е. “Культура служила впровадженню егалітарно-колективістських цінностей” /Сучасність, 1994, № 11, с. 143/.

  • Егалітарний + о + колективістський.

Еговідцентрований, а, е. “ Еговідцентрована сучасність теж постійно шлюбиться з “вічністю”, оскільки розтиражованим своїм судженням про все і всіх не просто вірить, а й вважає їх чи не остаточними” /Слово і час, 2001, № 2, с. 4/.

  • Его (лат. “я”) + відцентрований.

Егодомінанта”, и, ж. “Поява “егодомінанти”: “гніздом” вікових інтересів стає особистість самого підлітка” /Педагогіка і психологія, 1999, № 2, с. 51/.

- Его + домінанта.



Егоманіакальний, а, е. “Через це були відчинені двері для фантазій “німецького суб’єктивізму”, “який з неминучістю призвів до егоманіакального ізоляціонізму, аристократичного індивідуалізму і надлюдини, опертої на силу” /Сучасність, 2000, № 12, с. 42/.

  • Его + маніакальний.

Егоманія, ї, ж. “Таким чином, визволення людини від суб’єктивізму, егоманії, самовдоволення збігаються з потребою усунути причини існування політичного деспотизму, насильства і світоглядного деспотизму” /Сучасність, 2000, № 12, с. 142/.

  • Его + манія.

Едиційний, а, е. “Сам М.Е.Сиваченко дав справжні взірці “текстологічного обстеження” літературних текстів, зокрема  при вирішенні ним едиційних завдань” /Слово і час, 2000, № 11, с. 8/.

  • Едигіт (важливий указ верховної влади) + /ій/ний.

Езотерика, и, ж. “Езотерика в цьому сенсі ніколи не помилялася” /Дніпро, 2000, № 5 – 6, с. 100/.

  • Езотеричний + ика.

Езотеричний, а, е. “Важливий не предмет, а образ предмета в літературі, зв’язок підпорядкованих внутрішній, не контрольованій розумом логіці асоціацій, що містять у собі езотеричний сенс” /Дивослово, 2000, № 4, с. 6/.

  • З гр. “внутрішній, таємний, прихований”.

Ейдетичний, а, е. “Згодом Григорій Сковорода значною мірою абстрагувався від означених інтенцій за рахунок інших ейдетичних сюжетів” /Слово і час, 1999, № 1, с. 52/; “Ще й зараз ейдетична пам’ять відтворює в мені стан паралізуючого страху, який охоплював мене в грозові ночі” /Вітчизна, 2000, № 1 – 2, с. 76/.

- З гр. “образний”.



Ейдологічний, а, е. “Сучасний, історико-культурний дослідницький дискурс вимагає погляду не лише конкретних культурних фактів, а й аналізу світогляду доби, ейдологічних підстав тієї чи іншої естетичної системи” /Слово і час, 1999, № 1,

с. 55/.


  • З гр. “образний”.

Ейдос, а, ч. “Явище збірки “Зів’яле листя” будемо аналізувати, виходячи з функціонування ейдосів у обраних трьох духовних сферах, щоб виявити їх взаємозалежність, а чи протидію, тобто можливу палітру антиномічно-корелятивних зв’язків чи інших форм вираження” /Дивослово, 1999, № 5, с. 2/; “Усі вони мають відчутний зв’язок з древніми першоелементами, ейдосами, архетипами” /Дивослово, 1999, № 3, с. 2/.

  • З гр. “образ”.

Еквілегкість, кості, ж.

Еквіритмічність, ності, ж.

Еквістильність, ності, ж.

Еквіфігурність, ності, ж. “ Еквістильність і еквілегкість у перекладі важливіші, ніж еквіритмічність, еквіфігурність” /Дивослово, 1999, № 7, с. 10/.

  • Екві (лат. “рівний, “однаковий”) + легкість.

  • Екві + ритмічність.

  • Екві + стильність.

- Екві + фігурність.

Екзегеза, и, ж. “Авторське матеріалістичне розуміння сутнісного з притаманною тільки йому екзегезою духу та його похідних як наслідків становлення вічної матерії приводять поета до ревізії культурної спадщини” /Дивослово, 1999, № 5,

с. 5/.


  • З гр. “пояснення”.

Екзистенційний, а, е. “Говорячи про множинність напрямків і стилів прози, ми сьогодні говоримо про екзистенційну прозу, яка звертається до внутрішнього буття душі” /Дивослово, 1997, № 2/.

  • Екзистенція (лат. “існування”) + ний.

Екзистенційно-антропологічний, а, е. “Починаючи з п’ятої Заповіді, набувають особистісного, екзистенційно-антропологічного змісту, зорієнтовані нарешті на сутнісні зміни одиничної людини” /Сучасність, 1999, № 12, с. 30/.

  • Екзистенційний + о + антропологічний.

Екзистенція, ї, ж. “А здатність до такого долання, між іншим, пов’язана із тим, що зветься у різних філософських напрямках людською сутністю, екзистенцією, життєвим світом, або ж єством людини” /Сучасність, 2000, № 12, с. 37/.

  • З лат. “існування”.

Екзогенність, ності, ж. “Разом з тим спостерігається екзогенність запропонованих грошей” /Економіка України, 1997, № 2, с. 21/.

  • Екзогенний + ість.

Ековандалізм”, у, ч. “Паталогічні форми екологічного руху, наприклад, “ековандалізм”, “екотероризм” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с. 45/.

  • Екологічний + вандалізм.

Екологізація, ї, ж. “Завважмо, що в ході виконання другої процедури дослідження, з переліку характеристик було усунуто ті, що притаманні лише класно-урочній системі (“матеріал”, “засвоєння”, “закріплення”, “повторення” тощо), пов’язані з загальними принципами розвитку освіти (“гуманізація”, “індивідуалізація”, “екологізація”, “диференціація” та ін.) або з ефективністю навчально-виховного процесу загалом (“гнучкість”, “відкритість”, “адаптованість” тощо)" /Педагогіка і психологія, 1998, № 2, с. 100/.

  • Екологія + ізація.

Екосистема, и, ж. “Вагомість знань про штучні екосистеми є достатньо переконливою, адже в господарській діяльності людини важливі такі проблеми, як контроль за чисельністю видів та їх кількісним співвідношенням, підтримання оптимальних умов співіснування між видами, які використовуються в народному господарстві” / Педагогіка і психологія, 1998, № 3, с. 145/.

- Екологічна система.



Екотероризм, у, ч. “Паталогічні форми екологічного руху, наприклад, “ековандалізм”, “екотероризм” /Сучасність, 1999, № 9 – 10, с. 45/.

  • Екологічний тероризм.

Екофольк”, у, ч. “На початку вересня на міжнародний фольклористичний фестиваль “Екофольк - 99” до Харкова з’їхалися молоді виконавці народного мистецтва” /Березіль, 1999, № 11 – 12, с. 8/.

  • Екологічний фольклор.

Екс-віце-прем’єр-міністр, а, ч. “З екс-віце-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та її чоловіка, керівника корпорації “Єдині енергетичні системи України” Олександра Тимошенка знято обвинувачення у контрабанді валюти, - повідомили у прес-службі Генеральної прокуратури України” /Українське слово, 20. 03. 2002, с. 3/.

  • Екс (лат. “колишній”) + віце-прем’єр-міністр.

Екс-вокаліст, а, ч. “ Екс-вокаліст російської групи “Іванушки” Ігор Сорін трагічно загинув” /Музичний тиждень, 1998, № 30 – 31/.

  • Екс + вокаліст.

Екс-діяч, а, ч. “Де ж пак: дипломований Московським університетом юрист Мєшков нічтоже сумняшеся пропонує на роль вождів двох екс-діячів, кожен із яких уже мав повну змогу виявити свої таланти на найвищому рівні, відповідно, управління й законотворення, одначе, крім проросійських ламентацій, нічим особливим і не виявив, і не запам’ятався” /Літературна Україна, 03. 03. 1994/.

  • Екс + діяч.

Ексклюзивний, а, е. “Звідки з’явилося переконання, що саме “оксамитове покоління має ексклюзивне право на втілення власних цінностей” /Сучасність, 1999, № 10, с. 75/; “У нас є відмінна академічна база, маса унікальних шкіл у фундаментальній науці, ексклюзивна експериментальна база, і все це  за незіставно низькою, порівняно з вузами Заходу, вартістю освіти” /Україна і світ сьогодні, 18. 08. 2001, с. 1/.

  • Ексклюзив + (англ., фр. “винятковий”) + ний.

Екскомунікований, а, е. “У першому є насміхання з таїнства прощення гріхів, рівно ж яке не може повести короля до захованих скарбів, бо він екскомунікований, і не випадає королеві бути з тим, хто поза церквою” /Сучасність, 1999, № 4, с. 98/.

  • З лат. “відлучений”.

Екс-комуністичний, а, е. “У традиційних центрах екс-комуністичного світу, таких, як Москва і Бєлград, відбувається щось зовсім інше, ніж усталення демократії” /Сучасність, 1999, № 7 – 8, с. 76/.

  • Екс + комуністичний.

Екс-марксист, а, ч. “Саме ці екс-марксисти першими у столітті замислилися над християнським ставленням до природного права, до західної ліберальної демократії, капіталістичної економіки, визвольного руху й революційної теорії" /Людина і світ, 2000, № 1, с. 3/.

  • Екс + марксист.

Експедитування, я, с. “До того часу інша експертна група нарешті дасть найупереджену відповідь на питання, скільки ж насправді коштує, скажімо, експедирування газети і чи вмотивовані наміри “Укрпошти” знову збільшити тарифи” / Україна і світ сьогодні, 04. 08. 2001/.

  • Експедитувати + ння.

Експліцитний, а, е. “Маскування на рівні експліцитного смислу так званими “паровозиками”  легальними темами, героями” /Слово і час, 1999, № 7, с. 14/.

  • З лат. “відкритий”, “розтлумачений”.

Екс-президент, а, ч. “Охоче погодився прокоментувати ветостат передвиборчих баталій екс-президент України” /Українське слово, 11. 10. 2001, с. 3/.

  • Екс + президент.

Екс-прем’єр, а, ч. “Виступи екс-прем’ра, котрий закликав до проведення чітко опозиційної лінії, дисонували із загальним значно лояльнішим до влади хором” /Сучасність, 1999, № 3, с. 75/.

  • Екс + прем’єр.

Експресема, и, ж. “ Експресеми  мовні засоби, що мають емоційно-експресивне значення” /Дивослово, 1998, № 4, с. 29/.

  • Експресивний + ема.

Екс-приятелька, и, ж. “Невелемовний Селінджер таки не стримався і назвав свою екс-приятельку “патетичним тіткарем-паразитом” /Всесвіт, 1999, № 9 – 10, с. 164/.

  • Екс + приятелька.

Екс-спікер, а, ч. “Саме минуле сьогоднішнього вже екс-спікера, на мій погляд, зіграло з ним злий жарт” /Наша газета, 29. 01. 2000/.

  • Екс + спікер.

Екс-СРСР, незм. “Ось ця частина кредиту і є корупційною складовою політики, яку проводять на теренах екс-СРСР такі поважні фінансові інституції” /Сучасність, 1999, № 6, с. 70/.

  • Екс + СРСР.

Екстернальний, а, е. “Індивідуальна самореалізація особистості, як правило, має дві сторони: інтенральну і екстернальну” /Педагогіка і психологія, 1998, № 3,

с. 173/.


  • Екстерн (лат. “зовнішній”) + альний.

Екстравертність, ності, ж. “Художник вибирає в собі зовнішній світ, його творча манера потребує екстравертності” /Україна, 1996, № 6 – 7, с. 24/.

  • Екстраверт + /ний/ + ість.

Екуменізм, у, ч. “ Екуменізм  це назва руху за досягнення повної єдності всіх християн” /Людина і світ, 2000, № 7, с. 36/.

  • З лат., гр. “вселенський”.

Екуменічний, а, е. “ Екуменічний рух триває, бо ми слухаємо Слово Боже й дозволяємо Духу Святому працювати в нас і через нас” /Людина і світ, 2000, № 1, с. 17/.

  • Екумена + ічний.

Елеганція, ї, ж. “Цьому призначенню Маркіян відповідав усією своєю сутністю  від зовнішньої елеганції, ораторського темпераменту, до кришталевої чистоти душі” /Березіль, 2000, № 9 – 10, с. 76/.

  • З лат. “вишуканий, витончений”.

Електоральний, а, е. “Непрохідність його кандидатури усвідомлювалася навіть частиною ортодоксальних рухівців, якими як більш придатна для виявлення електоральних симпатій називалася постать Олександра Мороза” /Сучасність, 1999, № 6, с. 75/.

  • Електор (англ. “виборець”) + альний.

Електорат, у, ч. “З’явилися лідери  справжні і мнимі, настійливо ведеться пошук електорату, через який ці лідери намагаються провести у життя свої наміри, подекуди далекі від потреб людей” /Урядовий кур’єр, 1997, № 128-129/; “Через політичну невизначеність центристського електорату відповідно зростають шанси на перемогу крайніх політичних партій” / Урядовий кур’єр, № 50 – 51, 1998, с. 4/.

  • Електор (англ. “виборець”) + ат.

Електроавтобатарея, ї, ж. “Незабаром здобудуть широкого вжитку електроавтобатареї” /Наука і суспільство, 2000, № 9 – 10, с. 12/.

  • Електро + авто + батарея.

Електровинахід, ходу, ч. “Відомий винахідник у галузі електроенергії Едіссон, який першим у світі збудував електростанцію і здобувся за свої електровинаходи нобелівської премії, своїй дружині признався по секрету, що …” /Освіта, 1997, № 2, с. 13/.

  • Електро + винахід.

Електротерапія, ї, ж. “Сеанс електроретапії  це вплив пластини з електродами” /Наука і суспільство, 2000, № 1 – 2, с. 27/.

  • Електро + терапія.

Елінізований, а, е. “В написі 81 р. по Хр. ми вже стрічаємося з громадою елінізованих євреїв і їх синагогою в Пантікапеї (Керчі)” /Дніпро, 1998, № 5 – 6, с. 38/.

  • Еліни (греки) + ізований.

Елітарний, а, е. “Чи добре ми знаємо, що включає в себе елітарна культура?” /Наука і суспільство, 2000, № 7 – 8, с. 4/.

  • Еліта + /р/ний.

Елітизм, у, ч. “ Елітизм так або інакше не є перешкодою для представників нижчих верств при їх підйомі на вершину влади” /Трибуна, 1998, № 7 -–8, с. 26/.

  • Елітний + изм або: еліта + изм.

Елітотворення, я, с. “Названі типи суспільного розвитку відповідним чином впливають на формування соціуму, ментальности народу, на елітотворення і методи розбудови держави” /Сучасність, 1999, № 11, с. 84/.

  • Еліта + о + творення.

Еманаційний, а, е. “Структурна стійкість, елегантна логічна єдність декалогу, побудованого за еманаційною схемою з використанням рефлективних інверсій, забезпечує його логічну вишуканість і вичерпність опису - встановлення цінніснозмістового каркасу онтоетичної архітектоніки світу” /Сучасність, 1999,

№ 12, с. 31/.



  • Еманація (лат. “витікання”) + ний.

Еманувати, ую, уєш. “Ти дійсно можеш читати думки, і це не тільки інтуїція, це властивість твого мозку, який набагато об’ємніший, ніж у звичайних людей, і еманує ауру довкіл твоєї голови” /Березіль, 1999, № 3 – 4, с. 71/.

  • Еманація + увати.

Емблематичність, ності, ж. “Власне, роман Камю “Чума” і зокрема ця цитата набули в шістдесятництві емблематичності” /Сучасність, 2000, № 4, с. 72/.

  • Емблематичний + ість.

Емблематично, присл. “Кайдашева сім’я демонструє, всупереч наївному прочитанню цього твору, не так своєрідну “національну ментальність” з її виразним нахилом до індивідуалістичного і простого егоїстичного конфлікту з ближнім, як драму народу, що не лише емблематично, а й печально …” /Дивослово, 1998, № 12, с. 50/.

  • Емблематичний + о.

Емвеефівський, а, е. “Умови, як повелося, жахливі й цілком емвеефівські: відпустіть, кажуть, курс гривні на волю, як той Путін злісного американського шпигуна Поупа” /Дзеркало тижня, 23. 12. 2000, с. 7/.

  • МВФ (емвееф) + івський.

Емерджентний, а, е. “Наш всесвіт, - пише К. Поппер, - почасти каузальний, почасти ймовірнісний і почасти відкритий: він  емерджентний” /Сучасність, 2000, № 1, с. 85/.

  • З лат. “поява нового”: розвиток як стрибкоподібний процес, при якому поява нових якостей зумовлена втручанням ідеальних сил.

Емерсонівський, а, е. “Сковородинські аналогії значно несподіваніші, химерніші за емерсонівські, що, рештою, пояснюється барочно-передромантичною домінантою творчості українського письменника” /Слово і час, 1999, № 12/.

  • Емерсон + івський.

Емпатія, ї, ж. “Шкільний інтерпретатор, тобто укладач програми, автор підручника чи посібника і, зрозуміло, вчитель-словесник, окрім суто літературознавчої та методико-дидактичної підготовки, повинен володіти природним даром емпатії, який виявляється у здатності співпереживати з учнем, легко входити у його внутрішній світ та розуміти його” /Дивослово, 1999, № 4, с. 25/.

- З гр. “співпереживання”.



Енелознавець, вця, ч. “Праця енелознавця завдає деяких прикрощів, зокрема, коли в документах треба вказати професію” /Вітчизна, 1998, № 1 – 2, с. 99/.

  • НЛО (енело) + знавець.

Енелознавство, а, с. “За ті два роки, які я присвятив енелознавству, я ще не бачив жодного НЛО” /Вітчизна, 1998, № 1 – 2, с. 99/.

  • НЛО (енело) + знавство.

Енергема, и, ж. “Декому з великих, правда, вдавалося зашифрувати свій голос поміж літерами так, щоб вони бриніли енергемами” /Березіль, 1999, № 11 – 12/.

  • Енергія + ема.

Енергобізнес, у, ч. “Автор проекту підозрює існування потайних гальм, влаштованих тим самим “офіційним” енергобізнесом” /Науковий світ, 2001, № 4,

с. 2/.


  • Енергія + о + бізнес.

Енергокамера, и, ж. “Ось вже скільки поет живе в енергокамері” /Березіль, 1999, № 11 – 12/.

  • Енергія + о + камера.

Енергоринок, нку, ч. “На українському енергоринку замість цього п’ять років дорослі дядьки й тітки розповідали одне одному казки про те, якої він чудової, найдосконалішої у світі форми” /Дзеркало тижня, 11. 11. 2000, с. 2/.

  • Енергетичний + о + ринок.

Енергосвіт, у, ч. “Великий вибух  це руйнування енергосвіту” /Наука і суспільство, 2000, № 1 – 2, с. 7/.

  • Енергетичний + о + світ.

Енергосистема, и, ж. “Цікава деталь: ще нинішнього року саме “Київобленерго” спробувало взяти участь у приватизації енергосистем Молдови” /Дзеркало тижня, 16. 12. 2000, с. 7/.

  • Енергетична + о + система.

Ензимотерапія, ї, ж. “Засоби системної ензимотерапії  логензим, флоґензим” /Наука і суспільство, 2000, № 3 – 4, с. 7/.

  • Ензим (“фермент”) + о + терапія.

Енкаведист, а, ч. “Енкаведисти готували спеціальні загони озброєних диверсантів, яких засилали в західні області під виглядом бандерівців” /Берегиня, 1999, № 1,

с. 5/.


  • НКВД (енкаведе) + ист.

Енкавеесівський, а, е. “У ньому енкавеесівським чекістам давалася вказівка …” /Вітчизна, 2000, № 7 – 8, с. 134.

  • НКВС (енкавеес) + івський.

Ентелехія”, ї, ж. “ Ентелехії” (що й досі спрацьовує у біологічному пізнанні) є свідомий процес раціоналізації  формальної та змістової  релігійних ідей і благ спасіння” /Політологічні читання, 1994, № 2, с. 160/.

  • З гр. “цілеспрямованість як рушійна сила”, “нематеріальне життєве начало, що регулює розвиток організмів”.

Ентропійний, а, е. “Отже, із усіх видів людської діяльності тільки землеробство компенсує ентропійні втрати земної цивілізації, а решта суспільних сфер повністю працюють на ентропію” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 62/.

  • Ентропія + ний.

Ентропія, ї, ж. “ Ентропія  то є розсіювання енергії у світовому просторі” /Дніпро, 1998, № 3 – 4, с. 62/; “З моменту, коли тепло переходить від однієї системи до іншої, виникає енергія й водночас, обов’язково, раптово з’являється ентропія, себто безлад” /Всесвіт, 1999, № 7, с. 22/.

  • З гр. “перетворювання, розсіювання енергії”.

Ентузіастично, незм. “Тільки у Львові демократи ентузіастично відсвяткували річницю свого перебування при владі” /Павличко С. Листи з Києва/.

  • Ентузіаст + /ичний/ + о.

Енцефалографія, ї, ж. “Раніше рівень психологічної пригніченості, здатний викликати тяжкі фізичні розлади, визначався за допомогою дорогої енцефалографії” /Урядовий кур’єр, 07. 06. 2001/.

  • Енцефало (гр. “мозок”) + графія.

Енциклопедизм, у, ч. “Дидактичний матеріалізм, або енциклопедизм, обстоює включення до змісту освіти всього спектру накопичених людством знань” /Педагогіка і психологія, 1999, № 4, с. 59/.

  • Енциклопедичний + изм.

Епатажний, а, е. “Тому Мовчанове епатажне “Нате вам світла!” - звучить як подачка нетямкуватим видавцям” /Вітчизна, 2001, № 1 – 2, с. 133/.

  • Епатаж + ний.

Епіграмеска, и, ж. “Запорізький поет, генеральний писар “Веселої Січі”, “Веселого куреня” і так далі Петро Ребро в “Літературній Україні” виписав цілу пригорщ “Епіграмесок” на своїх же таки колег” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6/.

  • Епіграма + гумореска.

Епіграмотний, а, е. “Серед письменників трапляються надто вже епіграмотні” /Вітчизна, 2000, № 5 – 6, с. 152/.

  • Епіграма + грамотний.

Епістемологічний, а, е. “Партійне визначення мистецького твору позбавляло їх епістемологічної відвертости, паралізувало їхні бажання шукати власного осмислення літератури, замикало їх у закостеніле формулювання ідеологічної залежности мистецтва від суспільства” /Сучасність, 2000, № 9, с. 96/.

  • Епістемологія (гр. “теорія пізнання”) + ічний.

Епіфеномен, у, ч. “Україна вже не сприймається як епіфеномен, як віртуальність” /Сучасність, 2000, № 7 – 8, с. 144/.

  • З гр. “другорядне, супровідне явище”.

Ерзац-досвід, у, ч. “Йдеться про світоглядну розгубленість, ненаповненість авторів з ерзац-досвідом, імітаторів життя” /Вітчизна, 1998, № 7 – 8, с. 18/.

  • Ерзац (нім. “неповноцінний замінник”) + досвід.

Еруптивний, а, е. “У них відбилася глибинна психологічна реальність корелятора, який, проектуючи спокуси й сумніви на екран символізованої еруптивної нижньої свідомості, що через сумніви зміцнювала характер суспільно-етичної установки, визначала основну лінію життя і поведінки” /Дивослово, 1999, № 6, с. 5/.

  • Ерупція (лат. “виверження”) + /т/ивний.

Есеїстика, и, ж. “Її проза та есеїстика  своєрідне продовження поезії” /Слово і час, 1999, № 1, с. 17/; “Сам я есеїстикою не займаюся, мій основний і майже єдиний жанр зараз  епістолярія” /Слово і час, 1999, № 9, с. 40/.

  • Есе/їст/ + ика.

Есеїстичний, а, е. “Романне та естетичне послання Бернаноса адресоване ближньому  тому сучаснику, який є однодумцем і не раз сам порушував ті ж метафізичні питання” /Слово і час, 1998, № 7, с. 18/.

  • Есе/їст/ + ичний.

Есересерія, ї, ж. “Давненько, либонь, єдиний на всю есересерію зриває машкару з пропагандивних ідолів” /УМЛШ, 1998, 3 41, с. 6/.

  • СРСР (есересер) + ія.

Ескалізація, ї, ж. “Коли відбувається ескалізація конфлікту, дуже важко зрозуміти точку зору супротивника, його проблеми й визначити їхню вагомість” /Політологічні читання, 1994, № 2, с. 17/.

  • Ескалація (англ. “підсилення”) + ізація.

Ескапада, и, ж. “Це  просто шалені ескапади проти ідеологічних забобонів, політичного єзуїтства, інквізиційного терору, сперті на цитати Маркса, Енгельса, Леніна проти “феодалізму”, церкви, духівництва” /Сучасність, 2000, № 2, с. 156/.

  • З фр. “витівка”, “випад”.

Есхатологічність, ності, ж. “Куліш проголошує інвективу місту, викриваючи занепад моральності: есхатологічність екологічних процесів” /Слово і час, 1998,

№ 4 – 5, с. 45/.



  • Есхатологічний + ість.

Етатичний, а, е. “На етатичну теорію, щоправда, не вживаючи йього поняття, орієнтується Рух” /Відродження, 1993, № 5 – 6, с. 5/.

  • Етатизм (фр. “пріоритет держави в економічному і суспільному житті”) + ичний.

Етнізація, ї, ж. “Саме принцип етнізації виховного процесу, - відзначено в Концепції національного виховання, - і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури” /Педагогіка і психологія, 1999, № 2, с. 71/.

  • Етнос + ізація.

Етновизначальний, а, е. “Етносвідомість у комплексі з іншими параметрами етновизначального плану посідає особливе місце” /Берегиня, 2000, № 1, с. 23/.

  • Етно + визначальний.

Етнодиференціюючий, а, е.“Загальновідомо, що найстійкішим етнодиференціюючим фактором є традиційна культура” /Берегиня, 2000, № 1, с. 23/.

  • Етно + диференціюючий.

Етноетикет, у, ч. “Український мовленнєвий етноетикет пов’язаний із вдачею українця, його етнопсихологічними рисами” /Дивослово, 1998, № 3, с. 18/.

  • Етно + етикет.

Етнокультурий, а, ж. “Усе це не могло не накласти свій відбиток на психологію, поведінку й культуру українців, що в кінцевому підсумку змінило демографічну і етнокультурну картину населення нашої країни” /Дивослово, 1998, № 12, с. 2/.

  • Етнокультура + ний.

Етнокультурогенез, у, ч. “Не скористатися унікальною можливістю для його застосування при виченні глибинних процесів поліського етнокультурогенезу було б не припустимим” /Берегиня, 2000, № 1, с. 24/.

  • Етнос + о + культура + о + генез.

Етнокультурознавчий, а, е. “Сучасна концепція навчання державної мови спрямовує зміст шкільного курсу української мови, зокрема його етнокультурознавчий компонент, на оволодіння естетикою слова” /Дивослово, 1998, № 3, с. 13/.

  • Етнос + о + культура + о + знавець.

Етноменшина, и, ж. “Слід враховувати всі нюанси функціонування державної мови в політиці, економіці, науці, освіті, культурі, виробничій, торгівельній і побутовій сферах і на цій основі визначити пріоритети перед мовами етноменшин та іноземними” /Дивослово, 1998, № 12, с. 3/.

  • Етнічна + о + меншина.

Етнонаціоналіст, а, ч. “По-перше, в цей період російські й українські етнонаціоналісти відкрили для себе цілий пласт слов’яноорієнтованої історії літератури ХІХ ст., яка через свою очевидну методологічну слабкість давно стала виключно історіографічним набутком нашої науки” /Людина і світ, № 11 – 12, с. 11/.

  • Етнос + о + націоналіст.

Етнонаціональний, а, е. “Вони, радше, мусять забути розрізнені фрагменти етнонаціональної будови у єдине ціле” /Вітчизна, 1998, № 11 – 12, с. 3/.

  • Етнічний + о + національний.

Етнонім, а, ч. “Поняття етноніма в науковій літературі ще не достатньо опрацьоване” /Дивослово, 1997, № 4/.

  • Етнос (гр. “народ”) + онім (гр. “ім’я”).

Етнополітика, и, ж. “Тому зараз уже практично доведені до готовності концепції судоправової реформи, етнополітики, які посідають чільне місце у внутрішній і зовнішній політиці України” /Урядовий кур’єр, 25. 03. 1997/; “Сучасне політичне життя включає в себе і таку галузь, як етнополітика, що захищає інтереси різних етнічних груп” /Дивослово, 1998, № 4, с. 13/.

  • Етнос + о + політика.

Етнополітичний, а, е. “Розробка етнополітичної моделі розвитку України з чітким визначенням її понятійного інструментарію неможлива без узгодження з міжнародно-правовими актами” /Відродження, 1993, № 5 - 6, с. 6/.

- Етнополітика + ичний.



Етнопсихіка, и, ж. “Тобто на рівні етнопсихіки, у своїх глибинах ці російськомовні лишаються українцями” /Дивослово, 1998, № 9, с. 2/.

  • Етнічна + о + психіка.

Етнопсихолінгвістичний, а, е. “Стиль  категорія етнопсихолінгвістична й естетична” /Єрмоленко С. Нариси з української словесності, с. 284/.

  • Етнопсихолінгвістика + ичний.

Етнопсихолог, а, ч. “Саме Багряний  великий ерудит, тонкий етнопсихолог” /Дивослово, 1999, № 7, с. 57/.

  • Етнос + о + психолог.

Етнопсихологічний, а, е. “Український мовленнєвий етноетикет пов’язаний із вдачею українця, його етнопсихологічними рисами” /Дивослово, 1998, № 3, с. 18/.

  • Етнос + о + психологічний.

Етнос, у, ч. “Це різні назви науки, яка вивчає генезу і процес традиційного буття етносу” /Берегиня, 2000, № 3, с. 4/.

  • З гр. “народ”.



Каталог: bitstream
bitstream -> Оқулық Астана, 2012 Қазақстан республикасының білім және ғылым министрлігі
bitstream -> Меңдігүл Бұрханқызы Шындалиева
bitstream -> МЕҢдігүл шындалиева қазақ очеркінің поэтикасы (монография)
bitstream -> Бейсенбай Кенжебаев алаш туы астында (мақалалар мен зерттеулер)
bitstream -> Шындалиева М. Б. ф.ғ. к., доцент
bitstream -> Алаш зиялылары және «Қазақ» газеті
bitstream -> А Б. Кенжебаевтың өмірі мен шығармашылығы
bitstream -> М. Б. Шындалиева Филология ғылымдарының докторы, профессор
bitstream -> Р. ТҰрысбек әдеби сын: МҰрат пен міндет


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


©netref.ru 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет